Президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом для обговорення спільного оборонного виробництва та дипломатичної роботи. Про це йдеться в повідомленні прес-служби президента України.
“Глава держави подякував Нідерландам за оголошений пакет допомоги на відбудову та зміцнення України впродовж цього й наступного років на загальну суму 300 млн євро.
Під час зустрічі лідери обговорили поглиблення спільного оборонного виробництва та потреби в посиленні протиповітряної оборони України на тлі того, як Росія збільшує кількість дронів і ракет під час масованих обстрілів українських міст і сіл”, – ідеться в публікації.
Схооф засудив російські удари по людях і цивільній інфраструктурі та запевнив у повній підтримці України.
Президент також подякував Нідерландам за організацію саміту НАТО в Гаазі, новий оборонний пакет, оголошений на ньому, і підписання прямих контрактів з українськими виробниками в межах проєкту Лінія дронів.
Зеленський на додачу запросив Схоофа відвідати Україну.
Крім того, президент України провів зустріч із прем’єр-міністром Італії Джорджею Мелоні, додали в прес-службі голови держави.
Він подякував їй за організацію в Римі Конференції з питань відновлення України.
Президент також зазначив, що потрібен масштабний і системний підхід до реконструкції нашої країни. Україна розраховує на активну участь Італії в розробці та реалізації плану відбудови.
Італія вже взяла патронат над відновленням культурної спадщини Одеси та має намір розширити свій внесок на інші сфери.
Джорджа Мелоні своєю чергою запевнила в тому, що Італія готова інвестувати в Україну та її майбутнє.
Зеленський відзначив оборонну підтримку з боку Італії. Лідери також обговорили нагальні потреби для посилення протиповітряної оборони України.
Джорджа Мелоні засудила російські удари по цивільних та об’єктах критичної інфраструктури. Прем’єр-міністерка також висловила співчуття у зв’язку із загибеллю українців.
Зеленський додав, що пріоритетом внутрішнього оборонного виробництва України є саме дрони, передусім перехоплювачі. Він наголосив, що важливо інвестувати в український ОПК та розвивати спільне оборонне виробництво.
Володимир Зеленський і Джорджа Мелоні обговорили й підготовку 18-го пакета санкцій ЄС проти Росії та подолання штучних політичних перешкод на шляху до членства України у Євросоюзі.
Лідери приділили увагу запуску Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
Окремий фокус зустрічі – повернення українських дітей, яких викрала Росія. Україна покладає надії на подальше сприяння з боку Італії та Ватикану.
Раніше Зеленський провів зустріч зі спецпредставником президента США Дональда Трампа Кітом Келлогом.
За словами глави української держави, він обговорив постачання зброї та посилення ППО, закупівлю зброї у США, спільне оборонне виробництво та його локалізацію в Україні.
Зеленський обговорить з США санкції проти РФ
Позначка: Військове провадження
-
Зеленський обговорив з лідерами двох країн спільне виробництво зброї
-
Норвезька оборонна компанія відкриє офіс в Україні
Норвезька оборонна компанія Radionor Communications, що постачає стійкі до РЕБ системи зв’язку для українських військових, відкриє представництво в Україні. Про це інформує пресслужба Міноборони у четвер, 10 липня.
Заступник міністра оборони Валерій Чуркін провів переговори щодо розвитку співпраці з норвезькою оборонною компанією Radionor Communications. На зустрічі норвезьку делегацію очолював генеральний директор Radionor Communications Раймонд Сьодерхолм.
Radionor є давнім постачальником стійких до засобів радіоелектронної боротьби комунікаційних технологій для Сил оборони України.
Під час зустрічі сторони обговорили нові виклики у використанні безпілотників на передовій та шляхи їх подолання.
Вони також обговорили перспективи створення сервісного центру продукції Radionor в Україні.
“Потреба в стійких до радіоелектронної боротьби комунікаційних технологіях, особливо в безпілотних операціях в Україні, є гострою. Разом з нашими українськими партнерами та за підтримки уряду Норвегії, ми очікуємо на поставки більшої кількості одиниць техніки. Нашою метою є покращити можливості безпілотних літальних апаратів та допомогти українській армії у навчанні з їх використання”, – зазначив Сьодерхолм.
Зауважується, що наявність представництва на території України спростить обслуговування її продукції та дозволить фахово навчити цьому українських військових.
Раніше в Україні відкрився офіс норвезької компанії Kongsberg Defence and Aerospace, котра виробляє системи протиповітряної оборони (ППО) NASAMS.
У лютому стало відомо, що у планах Kongsberg запустити в Україні серійне виробництво зенітних ракет. Мова про сотні одиниць.
Україна та країни Рамштайну запустили спільне виробництво зброї – Умєров -
Фінляндія та Литва вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ
Литва та Фінляндія готуються розпочати національне виробництво протипіхотних мін з 2026 року, щоб забезпечити власні потреби та підтримати Україну. Про це повідомляє Reuters у середу, 9 липня.
Обидві країни – члени НАТО та сусіди Росії – раніше оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє використання таких мін. За словами посадовців, виробництво може стартувати після завершення шестимісячного процесу виходу з договору.
Крім Литви та Фінляндії, вихід з конвенції також оголосили Польща, Латвія та Естонія – ще три країни ЄС і НАТО, які пояснили своє рішення зростаючими загрозами з боку Росії через війну проти України. Наразі ці держави не підтвердили плани виробництва, однак у Польщі та Латвії зазначили, що можуть швидко його запустити, якщо буде потрібно. Естонія також розглядає таку можливість у майбутньому.
Рішення Фінляндії та Литви вказує на посилення оборонних настроїв у регіоні та відповідає загальному зростанню витрат на оборону з боку членів НАТО – зокрема, у відповідь на заклики президента США Дональда Трампа.
“Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума”, – заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
За його словами, буде замовлено “десятки тисяч або більше” одиниць такої зброї.
“Наш національний оборонний сектор стане одним із джерел постачання. Ми можемо це виробляти”, – зазначив Алекса. Литва має кордон довжиною у 274 км з Росією та 679 км з Білоруссю – союзником Москви.
Голова Асоціації оборонної промисловості Литви Вінцас Юргутіс зазначив, що після запуску виробництва країна буде готова постачати міни іншим партнерам, зокрема Україні.
У Фінляндії, яка має найдовший серед країн НАТО сухопутний кордон із Росією – 1 340 км, голова оборонного комітету парламенту Гейккі Аутто наголосив, що країна повинна мати власне виробництво мін – для гарантування безпеки постачання.
“Це не лише правильно і наш обов’язок – підтримувати Україну. Це також важливо для безпеки самої Фінляндії”, – додав він.
За словами Аутто, перед вступом до Оттавської конвенції Фінляндія мала понад мільйон протипіхотних мін. Нині низка компаній, зокрема Nammo Lapua, Insta, Raikka та Forcit Explosives, вже виявили готовність розпочати виробництво. -
Росія звела один з найбільших заводів дронів за участі Китаю – ЗМІ
Попри офіційні заяви Пекіна про відсутність військових постачань до Росії, розслідування агентства Bloomberg свідчить про інше. Документи у розпорядженні журналістів підтвердили, що Росія за участі китайських партнерів збудувала завод безпілотників у Хабаровську. Підприємство стало одним з основних постачальників дронів для операцій у частково окупованій Херсонській області.
Завод належить компанії РФ Аэрохит, яка отримує державне фінансування. У 2025 році вона планує довести випуск до 10 000 дронів на місяць і розширювати виробництво складнішими моделями.
У Хабаровську виробляються дрони Велес, які, за словами компанії, “дозволяють оперативно спостерігати за територією” і здійснювати радіоелектронну розвідку. Компанія акцентує, що конструкція має простір для додаткової електроніки, на відміну від типових FPV-дронів на китайських рамах. Один з березневих контрактів передбачав продаж 100 таких дронів за 8 млн рублів.
Документи за період із кінця 2022-го по червень 2025 року свідчать, що Росія системно закуповувала китайські компоненти через компанії-посередники з інших галузей – авіаційного харчування, агроперевезень тощо.
У листі від 16 червня 2025 року Аэрохит звернулася до Міноборони РФ з проханням про фінансування локалізації виробництва дрона Autel EVO Max 4T, який створила китайська компанія Autel Robotics. Своєю чергою, у компанії заявили, що з лютого 2022 року припинили всі постачання в Росію і не знають про цей проєкт.
Втім, у листі вказано, що Аэрохит співпрацює з інженерами Autel із початку 2023 року. Через санкції США (червень 2024 року) та Великої Британії (листопад 2024) зв’язки були призупинені, але з кінця 2024 року відновлені. Вже з травня 2025 року тривають переговори про локалізацію виробництва.
Autel EVO Max 4T, за словами компанії, має завадостійкий радіомодуль і пристосований до бойових умов. Планована вартість становить 650 000 рублів за одиницю. Запланований обсяг – до 30 000 дронів на рік.
Завдяки нарощуванню виробництва дронів, Росія в 2025 році різко збільшила інтенсивність атак: під час одного з нальотів було задіяно понад 500 дронів. Зокрема, активно використовуються апарати на опто-волокні, стійкі до засобів РЕБ. Застосування таких дронів дозволило росіянам витіснити українські війська з Курської області, перерізавши лінії постачання.
Після того, як у 2023 році влада Китаю посилила експортні обмеження на безпілотники, одні місцеві компанії припинили співпрацю з російськими партнерами, а інші, навпаки, активізували її. Про це свідчать документи, що опинилися у розпорядженні Bloomberg.
Ще восени 2022 року компанія Комакс (належить колишньому співробітнику КДБ Константину Басюку) розпочала переговори зі спеціальною економічною зоною у Харбіні та з аеропортом Хабаровська щодо будівництва складу зі спеціальними податковими та митними умовами для спрощення імпорту, а також щодо налагодження поблизу виробництва безпілотників із використанням китайських деталей і технологій. Згодом до співпраці було залучено Харбінський політехнічний університет, який активно співпрацює з китайською армією (за що й потрапив до санкційного списку США). Ідею створення спільного підприємства підтримав як пріоритетну Юрій Трутнєв – представник глави РФ у Далекосхідному федеральному окрузі.
Невдовзі після цього, у середині 2023 року, в Хабаровську була зареєстрована компанія Аэрохит (контролюється Комакс), а уряд Росії, як зазначається в одному з документів, зобов’язав щотижня звітувати про хід реалізації проєкту. Хоча харбінські організації вийшли з проєкту в червні того ж року, їхнє місце зайняла приватна компанія Shenzhen Huasheng Industry. У підписаному з нею контракті містилися ті самі умови, яких до цього дотримувалася російська сторона.
Станом на вересень 2023 року лінія з виробництва дронів Велес вже працювала, випускаючи приблизно 200-300 апаратів на місяць і швидко нарощуючи обсяги. У 2024 році США ввели санкції проти Shenzhen Huasheng за постачання компонентів для дронів компанії Аэрохит.
У розпорядженні Bloomberg є кілька документів про постачання Велесів на фронт або замовлення з боку Міністерства оборони РФ у 2024 році.
Раніше Китай заявив, що не може дозволити поразки Росії у війні проти України через побоювання, що увага США переміститься на Пекін. Тоді як в ЄС закликали Китай припинити підтримку війни РФ проти України.
Рютте озвучив ймовірний план Пекіна і Москви -
Україна в 10 разів збільшила місячне виробництво дронів – аналітики
Україна на місяць виробляє на 900% більше дронів, ніж торік, що означає фактичне зростання виробництва в 10 разів. Про це свідчать дані аналітичних центрів Atlantic Council і Georgetown Security Studies Review, повідомляє українське профільне видання Defense Express.
Україна ще влітку 2024 року виробляла 20 тисяч дронів на місяць. Проте вже цього літа показники виробництва зросли до 200 тисяч одиниць на місяць.
В аналітичних центрах звернули увагу, що на цьому тлі необхідні довгострокові контракти для оборонно-промислового комплексу. Це дасть змогу підприємствам ухвалювати оптимальніші рішення про найм персоналу, організації виробничих ланцюжків і подальших інвестицій.
Експерти наголошують на важливості впровадження стандартів якості, щоб знизити ризик поставок неякісних дронів. У Defense Express зі свого боку звернули увагу, що слід посилити контроль за дотриманням вимог на всіх етапах виробництва.
Дослідники підкреслюють, що необхідно зберегти баланс між масштабами випуску і технологічністю продукції. Зокрема, рекомендується активніше використовувати рішення на базі штучного інтелекту та оптоволоконних систем.
Як ми вже писали, Україна і США домовились про масштабне виробництво безпілотників різних типів під час візиту президента Володимира Зеленського до Данії.
Україна застосувала оновлені дрони для атаки на завод шахедів -
ЗСУ отримали дрон з функцією лазерного цілевказання
Українські Збройні Сили оголосили про введення в експлуатацію нового безпілотника R-34-T, який може здійснювати лазерне цілевказання для точного ураження ворожих цілей. Цей безпілотник успішно пройшов всі тестування і готовий до бойового застосування. Він призначений для підсвічування цілей лазером для точного ураження керованими боєприпасами, включаючи артилерійські та авіаційні. Безпілотник також має захищені канали зв’язку і стійкість до радіоелектронної боротьби. Ця українська розробка дозволить ефективніше використовувати ресурси, зменшити витрати боєприпасів і знизити ризики для операторів та бойових підрозділів.
-
Україна та країни Рамштайну запустили спільне виробництво зброї – Умєров
Україна запускає програму спільного виробництва зброї з міжнародними партнерами в межах формату Рамштайн. Мова про створення нових заводів на території України та за кордоном. Про це повідомив глава Міноборони Рустем Умєров у Telegram у вівторок, 1 липня.
“Запускаємо програму спільного виробництвазброї з міжнародними партнерами – в Україні та в країнах-учасниках Рамштайну. Ми маємо безцінний досвід ведення сучасної війни, власне ефективне озброєння та військову техніку, і можливість випробовувати все це безпосередньо на полі бою”, – зазначив міністр.
Умєров пояснив, що вже невдовзі українські виробники озброєння та військової техніки отримають спеціальний правовий та податковий режим, котрий дозволить швидко масштабувати та модернізувати виробництво, а також будувати нові потужності.
Мова передусім про створення нових заводів і виробничих майданчиків – як на території України, так і за кордоном – у країнах-учасниках Контактної групи з питань оборони у форматі Рамштайн.
Міністр додав, що усе вироблене на цих виробництвах озброєння до закінчення війни постачатиметься Силам оборони.
Міністерство оборони спільно з Комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики презентували підприємствам українського оборонно-промислового комплексу ключові положення чотирьох законопроєктів. Вони стосуються змін до податкового, митного, бюджетного законодавства та Кримінального кодексу і спрямовані на розвиток галузі та підвищення рівня безпеки виробництва.
“Перше голосування у Верховній Раді щодо цього пакета змін відбудеться вже цього місяця. Очікуємо на позитивне рішення від депутатів”, – додав глава відомства. -
Німеччина фінансує сотні далекобійних дронів для ЗСУ – ЗМІ
Німеччина профінансує для України виробництво ударних безпілотників великої дальності, здатних вражати цілі у глибокому тилу Росії. Мова про понад 500 дронів-камікадзе Ан-196 Лютий. Про це повідомляє Die Welt у вівторок, 1 липня.
Зазначається, що уряд ФРН вже підписав перший контракт на фінансування виробництва таких дронів. Безпілотники мають дальність польоту до 1200 км та здатні нести бойову частину вагою близько 50 кг. Очікується, що вони надійдуть у розпорядження українських військових вже найближчими місяцями.
Про посилення оборонного партнерства з Україною оголосив глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль під час свого першого візиту до Києва 30 червня. Спільно з ним до України прибули представники німецької оборонної промисловості. Міністр заявив про намір створювати спільні підприємства, щоб Україна могла самостійно і швидше виготовляти зброю для свого захисту.
У Міністерстві оборони Німеччини підтвердили, що ФРН бере участь у фінансуванні виробництва далекобійної зброї для України. Там уточнили, що мовиться про озброєння, з яким українська армія вже вміє працювати. Деталі фінансування не розголошуються з міркувань безпеки. Ан-196, також відомий як Лютий, – безпілотник, здатний нести бойову частину вагою до 75 кг на відстань понад 2000 км. Його розробку розпочали в жовтні 2022 року в межах проєкту Укроборонпрому.
Раніше стало відомо, що Німеччина надасть Україні понад 100 мільйонів євро для запуску серійного виробництва українських ударних безпілотників Ан-196.
Литва закупить у Києва зброю для ЗСУ на €20 млн -
В Україні працюють три німецькі компанії ОПК – Зеленський
Президент Володимир Зеленський повідомив, що в Україні вже працюють три німецькі компанії оборонно-промислового комплексу. Про це він заявив під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефулем у Києві, повідомляє Укрінформ у понеділок, 30 червня.
“Я знаю, що сьогодні на цій зустрічі до нас приєднаються п’ять представників великих німецьких компаній оборонно-промислового комплексу, і у найближчі дні ця кількість (компаній – ред.) буде до 20. Це важливе партнерство для нас. Ми будемо розвивати відповідний “мілітарі хаб” і в Україні, і не тільки. Для нас важливо, що вже три із цих компаній працюють в Україні”, – повідомив глава держави.
Невдовзі до цих трьох компаній може додатися ще одна. -
Польща у пʼять разів збільшить виробництво снарядів
Польський державний оборонний концерн PGZ планує п’ятикратно наростити виробництво артилерійських снарядів – до 150-180 тисяч одиниць на рік. Про це заявив міністр державних активів країни Якуб Яворовський в інтерв’ю Financial Times.
“Польща збільшить виробництво снарядів для гаубиць уп’ятеро в той час, як країна намагається скоротити залежність від імпортної зброї і захистити себе від російської загрози на сході. Наша короткострокова мета – істотно збільшити виробництво такого типу зброї і стати незалежними від іноземних постачальників, створити стійку основу для національної автономії”, – сказав він.
Найближчими днями PGZ отримає 663 млн доларів фінансування для нарощування виробництва снарядів, нестача яких є однією з найбільш відчутних проблем для оборони Польщі. Вкладення додаткових коштів дасть змогу збільшити обсяг випущених снарядів калібру 155 мм і танкових снарядів калібру 120 мм.
Концерн зараз на рік видає 30 тисяч снарядів великого калібру, а планує протягом трьох років збільшити цей показник до 150-180 тисяч на рік.
Видання зазначає, що Польща найбільше серед країн НАТО витрачає на оборону: у 2025 році на ці військові потреби мають спрямувати 4,7% від ВВП. Однак більшість коштів поки що надходила іноземним постачальникам, здебільшого до США та Південної Кореї. Тепер польський уряд намагається сконцентрувати зусилля на підтримці національного виробника.