Російські компанії активно вербують молодих жінок у Південній Африці, що викликало занепокоєння стосовно їхнього можливого залучення до виробництва військових дронів для війни проти України. Уряд ПАР розпочав розслідування. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 22 серпня.
Одним із головних рекрутерів є особлива економічна зона Алабуга в Татарстані, де збирають дрони-камікадзе Shahed-136. За даними досліджень міжнародних організацій, жінок часто вводять в оману, обіцяючи роботу у будівництві чи галузі обслуговування, втім, зрештою вони опиняються на заводі з виробництва безпілотників.
Вербування відбувається під брендом BRICS. У травні місцеве відділення “Жіночого бізнес-альянсу BRICS” підписало угоду про постачання 5 600 працівниць для Алабуги та будівельної компанії Etalonstroi Ural. У січні комісія студентів BRICS у ПАР поширювала оголошення про роботу для жінок віком 18-22 років.
Міністерство міжнародних відносин ПАР заявило, що перевіряє повідомлення про вербування молоді під хибними приводами. Водночас у відомстві наголосили, що наразі не мають підтверджених доказів порушень.
За даними джерел видання, посадовці в Преторії можуть викликати дипломатичних представників Росії для отримання відповідей на запитання у межах перевірки інформації.
Зазначається, що старіння та скорочення населення Росії, у поєднанні із втратою сотень тисяч чоловіків на передовій в Україні та різким зростанням зарплат, залишили діру на ринку праці у країні. Тоді як у ПАР третина робочої сили є безробітною.
За оцінками Інституту науки і міжнародної безпеки (ISIS), близько 90% жінок, які погоджуються на роботу в Росії, зрештою працюють у виробництві дронів.
Позначка: Військове провадження
-
У ПАР розслідують вербування жінок на російські заводи дронів – ЗМІ
-
Рада ухвалила закони про спецрежим Defence City
Верховна Рада 21 серпня ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Мова про:- Законопроєкт №13420 – про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.
- Законопроєкт №13421 – про внесення зміни до розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.
“Це фундамент для розвитку українського оборонно-промислового комплексу, який не лише посилить обороноздатність держави, а й створить нові можливості для інвестицій, технологій та робочих місць”, – прокоментував він.
Гетманцев зауважив, що до документи були суттєво доопрацьовані. Відтак, правовий режим Defence City запроваджується до 1 січня 2036 року (або до вступу України в ЄС), замість переліку підприємств ОПК створюється реєстр Defence City під управлінням Міноборони.
Окрім того, розроблені чіткі правила для резидентів: статус, умови його отримання та контроль, що визначаються законом “Про нацбезпеку”.
Також передбачається, що частка кваліфікованого доходу резидента має становити від 75% (для літакобудування – від 50%)
Стосовно інструментів підтримки резидентів режиму, – їм надаватимуться податкові пільги (звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, земельного, нерухомого та екоподатку), спрощені митні процедури та експортний контроль товарів військового призначення, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду, а також підтримка релокації та підвищення безпеки виробничих потужностей.
Згідно з онлайн-трансляцією на YouTube нардепа Олексія Гончаренка, рішення щодо прийняття законопроєкту №13420 підтримали 260 парламентарів, а за проєкт закону №13421 нардепи віддали 258 голосів (за необхідного мінімуму 226 голосів). -
Військові витрати РФ залишаються рекордними – ЗМІ
Росія не планує скорочувати військові витрати у 2026 році, попри переговори про мир в Україні. Про це повідомляє Reuters у середу, 20 серпня.
Бюджет-2025 передбачає витрати на оборону і безпеку на рівні 8% ВВП, втім, фактична цифра буде трохи вищою.
За даними Reuters, у бюджеті РФ на 2026 рік скорочення витрат на армію не передбачено. Зменшення можливе лише з 2027 року у разі завершення активної фази бойових дій та через інші фінансові зобов’язання.
Навіть за умови перемир’я Росія продовжить виробництво боєприпасів та безпілотників, водночас армійські витрати залишатимуться високими через посилення військових витрат Заходу. Повернення до рівня витрат до 2022 року не очікується.
Глава комітету з бюджету Ради Федерації Анатолій Артамонов у липні зазначав, що військові витрати можуть навіть зрости через зниження нафтових доходів та більш песимістичні економічні прогнози.
За 2022-2024 роки Росія витратила на армію та держоборонзамовлення понад 20 трлн рублів. У бюджеті-2025 на національну оборону закладено 13,5 трлн рублів – рекордна частка витрат з часів СРСР. Разом із “національною безпекою” силовики споживають близько 40% федерального бюджету РФ. Для порівняння, у довоєнному бюджеті-2021 на армію передбачалося 3,5 трлн рублів.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
Міноборони заявило про випередження плану оборонних контрактів на 18%
Українські виробники оборонної продукції, що працюють за контрактами Міноборони під державні гарантії, станом на серпень 2025 року виконують замовлення з випередженням графіка на 18%. Про це поінформували у пресслужбі оборонного відомства у середу, 20 серпня.
У межах програми в 2024 році відомство уклало 11 контрактів з 8 українськими підприємствами строком на три роки.
Загальна сума держгарантій, передбачених держбюджетом-2024, перевищила 24 млрд грн.
Як зазначається, постачання охоплюють широкий спектр техніки та спеціального обладнання: броньовані бойові автомобілі та медичні евакуаційні машини, вантажну техніку спеціального призначення, паливозаправники та інші засоби забезпечення ЗСУ.
У Міноборони пояснили, що державні гарантії під оборонні контракти стали ефективним інструментом для одночасного посилення армії та підтримки українських виробників.
Наразі оборонне відомство планує подальший розвиток програми укладання контрактів під державні гарантії. -
Шмигаль підтвердив виробництво ракет Фламінго
Міністр оборони Денис Шмигаль поінформував, що потужна українська далекобійна зброя є, втім, не розкрив деталей щодо інформації про крилату ракету Фламінго. Про це він заявив під час презентації Програми діяльності уряду, інформує РБК-Україна.
Глава Міноборони підтвердив, що в Україні запустили виробництво крилатих ракет із дальністю 3000 км, яка має назву Фламінго.
“Це потужна зброя, далекобійна, дуже потужна і вона є. Це ключові подробиці. Все решту ми дізнаємося, коли прийде ключовий момент”, – зазначив Шмигаль. -
Санкції працюють: Росія не виконує оборонне замовлення на ракети Х-59
Російські підприємства мають проблеми з виготовленням крилатих ракет Х-59 через нестачу іноземних комплектуючих. Брак комплектуючих, обмежені виробничі можливості та порушення графіків виробництва призводять до затримок у виготовленні російськими підприємствами ракет. Деякі підприємства використовують старі компоненти для ракет, а також маскують деякі дефекти, щоб врятувати ситуацію. Російські спецслужби стверджують, що санкції проти підприємств, які постачають комплектуючі для ракет, допомагають обмежити виробництво важливих засобів ураження в Росії.
-
FT: Європа рекордно нарощує оборонні потужності
Європейські оборонні підприємства швидко розширюються після вторгнення Росії в Україну. Аналіз показав, що вони займають понад 7 мільйонів квадратних метрів нових виробничих площ. Це “переозброєння історичного масштабу”. Будуються заводи для виробництва боєприпасів і техніки. Єврокомісія готує нову оборонну програму на €1,5 млрд для підтримки виробництва ракет, ППО, артилерії та дронів. Прогнозують, що виробництво боєприпасів у Європі зросте вдвічі до 2025 року. Ці кроки є відповіддю на загрозу з боку Росії та заклики до збільшення витрат на оборону.
-
РФ відкрила Центр управління дронами на Камчатці
Росія відкрила перший “Центр управління безпілотниками” на Камчатці для координації дій розвідувальних та ударних дронів Форпост та Орион. Центр буде виконувати завдання з моніторингу територій, забезпечення безпеки Північного морського шляху та бази атомних підводних човнів. Він також буде аналізувати розвідувальні дані для цілодобового спостереження. Центр гратиме важливу роль у захисті бази атомних субмарин, забезпечуючи їх безперешкодні виходи в океан. Це відбулося на фоні напливу американських атомних субмарин поблизу російських берегів у відповідь на заяви російського політика Дмитра Медведєва.
-
Baykar випробував дрон з українським двигуном
Турецька компанія Baykar успішно протестувала свій безпілотний літальний апарат Bayraktar Akıncı, який був обладнаний українським двигуном. Випробування показали високу ефективність новітніх ракет ALPAGUT і EREN, які були успішно використані під час тестування. Bayraktar Akıncı використовує турбогвинтові двигуни АІ-450Т українського виробництва, що дозволяє йому здійснювати польоти на великих висотах і виконувати ударні та розвідувальні завдання. Дрон керується з наземної станції дистанційного керування. Baykar також успішно випробував мініракету KEMANKEŞ 1 з використанням штучного інтелекту.
-
Іспанія шукає альтернативу американським F-35 – ЗМІ
Іспанія тимчасово призупинила переговори зі США щодо покупки винищувачів F-35 і розглядає альтернативні варіанти, такі як європейський Eurofighter і FCAS, який ще у розробці. Іспанське Міністерство оборони зазначило, що зараз розглядають варіант Eurofighter і планують дивитися на FCAS у майбутньому. Раніше Іспанія припинила плани з придбання F-35. F-35 – це американський винищувач-бомбардувальник “п’ятого покоління”, який є в арсеналі кількох країн, включаючи США, Велику Британію, Австралію та інші. Він має вражаючі технічні характеристики, такі як максимальна дальність польоту 2,8 тис. км та максимальна швидкість 1930 км/год.