У литовській кампанії Dronatonas організація Blue/Yellow зібрала 1 мільйон євро на закупівлю дронів для України. Ці кошти будуть використані на покупку та доставку різних типів дронів для військових. Директорка Blue/Yellow Лаура Паукште зазначила, що кожен дрон, який придбається, не лише забезпечить безпеку українським військовим, а й позитивно вплине на безпеку Литви та Європи. За два місяці кампанії долучилися тисячі людей та компаній, які підтримали ініціативу. Всього від початку вторгнення у Литві було придбано понад 5000 дронів та аксесуарів для України. Литовці пожертвували Україні через організацію понад 100 мільйонів євро з 2014 року.
Позначка: Військова допомога
-
Естонія планує наступного року виділити €100 млн на підтримку України
Естонія планує продовжувати надавати допомогу Україні, призначивши понад 100 мільйонів євро або 0,25% від свого ВВП на наступний рік. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив про це під час свого візиту до України. Він підтвердив підтримку свого українського колеги та заявив, що естонські підприємства оборонної промисловості візьмуть активну участь у цьому процесі. Певкур також зустрівся з учасниками бойових дій на українському фронті та обговорив ситуацію з безпекою на сходному фланзі НАТО з українськими та європейськими партнерами. Ця допомога стане частиною нового механізму надання військової допомоги Україні від США та НАТО через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
-
Китай може змінити ситуацію на полі бою – Келлог
Американський спеціальний представник Кіт Келлог виступив на конференції Ялтинської Європейської Стратегії в Києві, де висловив важливі оцінки стосовно геополітичної ситуації Росії. Він підкреслив, що Росія стала залежною від Китаю та виконує роль “молодшого партнера”, в той час як Китай має стратегічну перевагу у військовій та економічній сферах. Келлог зазначив, що без підтримки Китаю Росія не могла б триматися довго у конфлікті з Україною. Він також поставив під сумнів заяви Кремля про потужність російських Збройних сил, наголосивши на їхніх системних слабкостях. Келлог також обговорив питання посилення санкцій проти Росії, які можуть вплинути на ситуацію. Після російського удару у вересні, який пошкодив будівлю Кабміну України, Келлог попередив про можливе загострення конфлікту. Він також зустрівся з секретарем РНБО України та обговорив питання безпеки та ініціативу PURL.
-
Швеція виділила понад $800 млн на зброю Україні
Швеція вирішила надати Україні військову допомогу на суму 836 мільйонів доларів. Цей пакет включає 20 систем Archer та інше обладнання для підтримки обороноздатності України. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон повідомив про це в соцмережі. Він зауважив, що ця допомога включає закупівлю артилерійських систем, морське обладнання та інше військове устаткування. Також Швеція передасть Україні мотоцикли, автомобілі та інше обладнання для підвищення обороноздатності. Йонсон підкреслив, що Швеція підтримуватиме Україну у боротьбі проти російської агресії і продовжуватиме тискати на Росію, доки конфлікт не буде завершено.
-
У Конгресі США ухвалилили $400 млн для України
Палата представників Конгресу США проголосувала за законопроєкт про оборонну політику на суму понад $892 мільярди. Законопроєкт передбачає виділення $400 мільйонів на допомогу Україні у сфері безпеки. Попри опозицію деяких республіканців, які були проти надання допомоги Україні, законопроєкт був підтриманий більшістю голосів. Також ультраправа республіканка від штату Джорджія не змогла домогтися скорочення фінансування для України, оскільки як республіканці, так і демократи відхилили її пропозицію. Законодавці також вимагають від Пентагону звітувати перед Конгресом у разі скасування або призупинення військової допомоги Україні.
-
Політична криза у Франції: що це означає для України
Затяжна політична криза Експерти зауважують, що в основі нинішнього шторму лежить авантюрне рішення Еммануеля Макрона призначити дострокові вибори у червні 2024 року. Після переобрання у 2022 році президент уже не мав абсолютної більшості, і він спробував повернути собі вплив у Національній Асамблеї. Проте ця спроба виявилася очевидно провальною, оскільки він пішов на ризик тоді, коли його головний опонент, ультраправе “Національне об’єднання”, перебувало на піку підтримки та здобуло переконливу перемогу на європейських виборах.
Тому після розпуску парламенту та дострокових виборів політичний ландшафт Франції кардинально змінився. Центристська коаліція Макрона не змогла отримати більшість, тоді як ультраправе “Національне об’єднання” та лівий блок “Новий народний фронт” значно зміцнили свої позиції.
Це створило ситуацію “підвішеного парламенту”, де жодна політична сила не мала достатньої підтримки для формування уряду самостійно. Президент Еммануель Макрон, втративши абсолютну більшість у парламенті, був змушений піти на складні компроміси, щоб забезпечити стабільність уряду.
В умовах політичного тупика Макрон вирішив призначити прем’єр-міністром Франсуа Байру, який був його давнім соратником і лідером центристської партії “Демократичний рух” (MoDem). Тобто виникнення уряду Байру було прямим наслідком глибокої політичної кризи, яка охопила країну після дострокових виборів 2024-го.
Проте, цей крок не приніс бажаної стабільності. 8 вересня 2025 року парламент Франції виніс уряду Байру вотум недовіри. Основною причиною падіння Байру став його план щодо різкого скорочення державних витрат (на 43,8 млрд євро), спрямований на зменшення бюджетного дефіциту.
Як зауважує журналіст Гаррісон Стетлер у статті для The New York Times, запропонований Байру бюджет на 2026 рік передбачав мільярдні скорочення, в основному за рахунок робітничого й середнього класу. План включав замороження соціальних виплат, скорочення державних службовців і навіть скасування двох святкових днів. Кінцевою метою було зниження дефіциту до рівня нижче 3% ВВП, як того вимагає ЄС, до 2029 року.
Але цей план не знайшов підтримки ні серед лівої, ні серед правої опозиції, що призвело до поразки під час голосування про довіру уряду. Сетлер зазначає, що цього сценарію можна було легко уникнути. Альтернативним рішенням могло стати запровадження податку на надбагатих, яке раніше підтримала нижня палата парламенту, але уряд від цієї ідеї відмовився.
Тому вже 9 вересня 2025 року Байру подав у відставку. Макрон призначив новим прем’єр-міністром Франції Себастьяна Лекорню.
Відставка Байру поглибила політичну кризу у Франції. Це вже п’ятий прем’єр-міністр, який змінився за менш ніж два роки. Причиною нестабільності є відсутність у Макрона більшості в парламенті, що робить ухвалення будь-яких важливих рішень надзвичайно складним. Що буде далі Для аналітиків падіння уряду Байру не стало новиною – його прогнозували давно. Причому сам прем’єр по суті ініціював власну відставку. 25 серпня Франсуа Байру оголосив, що через два тижні винесе на розгляд парламенту питання про вотум довіри уряду. Це рішення багато аналітиків назвали “прем’єрським самогубством”. “Рішення Байру стало справжнім подарунком для партії Марін Ле Пен “Національне об’єднання” – там заявляють, що розраховують на дострокові парламентські вибори, на яких мають реальні шанси отримати більшість”,- писали аналітики видання Європейська правда. Експосол України у Франції Олег Шамшур теж зазначає: відставка Байру не стала несподіванкою. За словами експосла в коментарі ZN.UA, вона є прямим наслідком помилкового рішення Макрона розпустити Національну асамблею.
На думку Шамшура, ці події, разом із втратою президентом підтримки в парламенті, свідчать про глибоку політичну кризу у Франції. Вона пов’язана з тим, що інституції П’ятої республіки погано функціонують у сучасних реаліях. Це також відображає фрагментацію та поляризацію французького суспільства, що призводить до посилення позицій як правих, так і лівих екстремальних сил. Анонсовані на 10 вересня масові демонстрації “Заблокуймо все” свідчать про поширення протестних настроїв.
Окрім політичної нестабільності, Франція, як і інші європейські країни, переживає кризу моделі “суспільства загального добробуту”. Фінансова ситуація в країні критична, але французи не готові до скорочення соціальних видатків, що ще більше посилює нестабільність, зазначає Шамшур.
І кінця кризі не видно. “Якщо він (Макрон – ред.) висуне премʼєра, який не користуватиметься підтримкою Національної асамблеї, то це буде прем’єр на кілька місяців”,- переконаний Шамшур. Політолог Володимир Фесенко теж підкреслює, що відставка уряду Франції посилює політичну нестабільність у країні та послаблює позиції Макрона. Проблема є наслідком помилкового рішення французького президента від 2024 року, коли він призначив дострокові парламентські вибори, переконаний експерт. “Це була авантюра, за яку Макрон розплачується досі”,– зазначив політолог в ефірі 24 каналу. Попри те, що Макрон має право призначити нового прем’єра без згоди Національних зборів, йому потрібна більшість для ухвалення бюджету та інших важливих рішень. Наразі такої більшості немає: парламент розділений на лівих і правих, які об’єднані своєю опозицією до чинного президента.
Фесенко вважає, що дострокові парламентські вибори можуть посилити проблеми Макрона, оскільки існує ризик перемоги партії Марін Ле Пен. Вона відома своїми проросійськими поглядами, зокрема, визнанням окупації Криму. Тому Макрон намагатиметься знайти компроміси та побудувати “хитку конструкцію”, щоб уникнути виборів. Що буде з Україною На думку Фесенка, ця криза вплине на Україну опосередковано. Попри прогнозовану кризу, підтримка нашої держави з боку Франції збережеться. Однак, можуть виникнути певні бюджетні проблеми. Фесенко нагадав, що не тільки Макрон є лідером “коаліції охочих”, а європейська солідарність щодо підтримки України нікуди не зникне.
А от Шамшур в цьому не впевнений. Дипломат зазначив, що підтримка України може ослабнути. Макрон, який виступає лідером мобілізації європейської допомоги Києву, зараз має ослаблені позиції всередині країни. Крім того, до формування уряду французькі міністерства працюватимуть в мінімальному обсязі. А складна соціально-політична ситуація та плачевний стан фінансів відволікатимуть увагу уряду, що неминуче позначиться на масштабах і формах підтримки України.
Крім того, пересічні французи не готові платити з власної кишені за проблеми з бюджетом та необхідністю мілітаризації. Населення Франції завжди агресивно відстоює свої права рано виходити на пенсію, працювати менше та отримувати високі соціальні виплати.
Газета The Washington Post вважає, що небажання французів пожертвувати навіть двома вихідними днями для військових потреб свідчить про їхню неготовність стати на “військові рейки”. Це є поганою новиною для України, яка потребує допомоги, а також для самої Франції, адже, за словами видання, “цій країні ніколи не було добре після того, як вона провалювала належну підготовку до війни”.
Валерія Шипуля -
Шмигаль підвів підсумки 30 Рамштайну
Україна під час 30 засідання у форматі Рамштайн у Лондоні отримала важливий сигнал про те, що її підтримка світом триватиме та ставатиме сильнішою. Про це сказав міністр оборони України Денис Шмигаль, повідомляє пресслужба відомства у середу, 10 вересня.
Шмигаль навів перелік ключових домовленостей засідання Контактної групи з питань оборони України:
Євросоюз: є зобов’язання передати 2 млн боєприпасів – 80% від цього показника вже зібрано; обговорена можливість спрямування EUR6,6 млрд з Фонду миру ЄС для закупівлі американського озброєння для потреб України. Також погоджено інвестиції в оборонну промисловість за допомогою механізму SAFE і обговорено наближення EUR4 млрд у жовтні та EUR4 млрд у листопаді на підтримку України.
Німеччина: передача двох систем Patriot; внесок в ініціативу PURL у розмірі EUR500 млн; фінансування закупівлі українських далекобійних дронів на EUR300 млн.
Велика Британія: фінансування декількох тисяч далекобійних ударних дронів, які виготовлять у Британії та доправлять в Україну протягом наступних 12 місяців.
Норвегія: виділення $8 млрд на підтримку України у 2026 році; завершення контрактування дронів-перехоплювачів; постачання зброї для бригади ЗСУ, яку спільно оснастять країни Скандинавії та Балтії, запуск в роботу спільного центру підготовки українських військовослужбовців.
Данія: початок роботи спільного з Україною підприємства з виробництва далекобійної зброї.
Канада: фінансування ініціативи PURL у розмірі $500 млн; $220 млн на фінансування українських дронів та інші види військової допомоги; $165 млн на розвиток “коаліції спроможностей”.
Швеція: завершення роботи над новим, вже 20 пакетом допомоги.
Литва: внесок в ініціативу PURL у розмірі EUR30 млн; виділення EUR30 млн на фінансування систем Patriot, які будуть поставлені Німеччиною.
Чехія: постачання більше 1 млн боєприпасів у 2025 році; передача понад 80 одиниць техніки; підготовка пакета допомоги на EUR61 млн; підготовка пілотів-інструкторів літаків F-16.
Бельгія: спрямування EUR100 млн на ініціативу PURL; підготовка нового пакета військової допомоги.
Люксембург: долучення до ініціативи PURL.
Нідерланди: допомога у розмірі EUR1,2 млрд до кінця року; EUR450 млн на ініціативу JUMPSTART для підтримки та забезпечення літаків F-16 в Україні; інвестиції у два проєкти з deep strike, до яких можуть долучитися й інші партнери.
Польща: підготовка нового пакета військової допомоги, який надійде в Україну вже незабаром; передача 10 тисяч снарядів калібру 155 мм в найближчий тиждень.
Іспанія: передача боєприпасів до системи ППО IRIS-T.
Латвія: передача пакета підтримки обсягом EUR2,5 млн; внесок в ініціативу PURL у розмірі EUR5 млн; поставки БТР Patria для бригади ЗСУ.
Франція: прискорення реалізації спільних індустріальних проєктів, зокрема у сфері боєприпасів та дронів; передача літаків Mirage та підтримка авіаційних спроможностей України.
“Дякую партнерам за продуктивну зустріч та важливі домовленості… Роль НАТО у розвитку формату Рамштайн буде зростати, зокрема у координації між союзниками”, – заявив міністр оборони. -
Конгресмен США закликав Трампа до дій через “напад РФ на Польщу”
Конгресмен США Джо Вілсон висловив свою стурбованість щодо появи російських дронів у небі Польщі. Він закликав президента Дональда Трампа вжити рішучих заходів проти Росії, включаючи жорсткі санкції та посилення військової допомоги Україні. Вілсон наголосив, що такі дії Росії є агресією проти НАТО і підкреслив необхідність обороняти кордони та принципи свободи. Російські дрони, що порушили повітряний простір Польщі, викликали тимчасове закриття деяких аеропортів у країні.
-
Канада відправила Україні перші бронетранспортери
Канада відправила до України бронетранспортери ACSV Super Bison, які вже прибули до Польщі і скоро будуть доставлені до України. Це лише початок постачання, оскільки Україна отримає всього 50 таких бронемашин до кінця 2025 року. Постачання є частиною широкої програми військової підтримки від Канади, яка охоплює озброєння, боєприпаси, медичне обладнання та засоби радіоелектронної боротьби. Канадський міністр оборони підкреслив важливість зміцнення оборонних можливостей України в умовах війни. Крім бронетранспортерів, Канада також виділила значні кошти на закупівлю іншого військового обладнання та боєприпасів. Бронетранспортер ACSV Super Bison є сучасним засобом військової техніки з високою мобільністю та захистом. Ця машина може рухатися швидкістю до 100 км/год і подолати різноманітні перешкоди. Крім того, недавно Україна та Канада підписали План дій щодо співробітництва у сфері безпеки, а також не виключають можливості присутності канадських військ в Україні для забезпечення безпеки Києва.
-
Париж зробив заяву про військову підримку України
Міністр у справах Європи Франції, Бенджамін Хаддад, підтвердив незмінну військову підтримку Україні, незважаючи на внутрішню політичну нестабільність та призначення нового прем’єр-міністра у Франції. Він заявив, що Франція продовжить надавати військову допомогу Україні, незалежно від кризових змін у французькій політичній системі. Хаддад підкреслив, що допомога Україні є важливим питанням, яке об’єднує представників різних політичних партій у Франції. Також він зазначив, що оборонний бюджет Франції збережено і навіть збільшено в останні роки, що свідчить про постійну підтримку України. Прем’єром Франції став колишній міністр оборони Себастьєн Лекорню. Також було повідомлено про пропозицію від Франції та Німеччини до Європейського Союзу щодо запровадження нових санкцій проти російської нафтової компанії Лукойл та інших учасників ринку, які допомагають Росії продавати нафту.