НАТО планує створити союзний корпус в Естонії, який об’єднає військових з Естонії, Німеччини та Нідерландів. Ймовірно, корпус розмістять у місті Пярну. Це рішення ще не остаточне і очікується до кінця року. У цьому корпусі візьмуть участь як іноземні військовослужбовці, так і місцеві військові, у тому числі резервісти. Планується спорудити інфраструктуру для розміщення близько 200 осіб. Також Німеччина вже розгортала свою бригаду в Литві, щоб підтримати східний фланг НАТО. Це все відбувається в контексті загальної політики НАТО з посилення оборони в регіоні. Також варто згадати, що НАТО разом зі США працюють над новим механізмом постачання озброєння Україні. Генеральний секретар НАТО вважає, що наразі Росія не планує нападати на Естонію, але можливість такого сценарію в майбутньому він не виключає.
Позначка: Війська
-
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці
Морська оперативна група НАТО знаходиться у водах Арктики та Крайньої Півночі, щоб продемонструвати зобов’язання Альянсу до колективної безпеки в цьому стратегічно важливому регіоні. Учасники операції – кораблі та літаки з Постійної морської групи НАТО 1 – здійснюють операції по всьому регіону для підтримки морської присутності. Зростання міжнародної уваги до Арктики, у зв’язку з таненням морського льоду, відображається у збільшенні морської присутності НАТО, щоб забезпечити безпеку судноплавних шляхів та ресурсів. Альянс також підвищує свою готовність до непередбачених ситуацій та співпрацює з регіональними союзниками для забезпечення безпеки та стримування дестабілізуючої діяльності. У цьому процесі ключову роль відіграють країни, що мають територію в Арктиці, такі як Канада, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція та Сполучені Штати. SNMG1 – одна з чотирьох постійних морських оперативних груп НАТО, які сприяють оперативній сумісності та зміцнюють взаємодію між морськими силами Альянсу.
-
Коаліція охочих погодила розгортання сил в Україні
Коаліція охочих узгодила створення нового постійного командування у Парижі, тоді як у Києві планують розмістити координаційний осередок. Це частина зусиль із формування багатонаціонального військового контингенту в Україні після припинення бойових дій для зміцнення обороноздатності, відновлення армії та гарантування стабільності. Про це повідомляє пресслужба уряду Великої Британії у четвер, 10 липня.
Після онлайн-зустрічі 10 липня лідери оголосили про створення постійного штабу в Парижі. Його очолять Велика Британія та Франція. Через рік він тимчасово переміститься до Лондона. Також передбачено формування координаційного осередку в Києві під керівництвом британського генерала.
Уперше в обговоренні взяли участь представники США – спецпредставник президента генерал Кіт Келлог, сенатори Ліндсі Грем і Річард Блументаль.
Згідно з планом, після припинення бойових дій необхідно буде:- відновити сухопутні війська України, зокрема через логістику, озброєння та навчання;
- забезпечити контроль над небом, спільно з українськими ВПС та використовуючи літаки Коаліції;
- розчистити Чорне море, шляхом посилення наявної групи країн для розмінування та безпечної навігації.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що підтримка України – це не лише моральне зобов’язання, а й ключ до безпеки в Європі.
Він підтвердив, що миротворців направлять одразу після припинення вогню задля стримування російської агресії в майбутньому.
Коаліція також підтвердила намір підтримати відновлення української економіки та захист інфраструктури. Планування нової структури супроводжували узгодження зі США, НАТО та ЄС. У ньому беруть участь понад 200 фахівців із 30 країн.
Раніше Велика Британія підтвердила готовність направити свої війська до України для підтримки потенційного припинення вогню з Росією. -
Британія готова відправити війська в Україну
Велика Британія готова направити свої війська до України для підтримки потенційного припинення вогню з Росією. Про це заявив міністр оборони Джон Гілі, коментуючи ініціативу створення Коаліції охочих для збереження миру в Україні після завершення бойових дій. Про це інформує Express.co.uk у четвер, 10 липня.
“Прем’єр-міністр завжди чітко заявляв, що готовий відправити війська до України, щоб допомогти забезпечити дотримання перемир’я”, – зазначи Гілі у відповідь на запитання, чи плани щодо відправки військових залишаються чинними.
Очікується, що основними постачальниками військових сил у межах коаліції стануть Велика Британія та Франція. Проте ініціатива також передбачає підтримку з боку США. Раніше у ЗМІ з’являлася інформація, що Британія відмовилась від планів миротворчої місії через небажання адміністрації Дональда Трампа підтримувати таку ідею. Коментарі Гілі спростовують ці припущення.
Передбачається, що у четвер прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон проведуть онлайн-перемовини з іншими лідерами держав, котрі підтримали Коаліцію охочих.
Гілі також повідомив про створення франко-британських сил чисельністю 50 000 військовослужбовців для захисту Європи.
Окрім того, Лондон та Париж також замовлять додаткові ракети Storm Shadow (SCALP) та розпочнуть наступну фазу спільного проєкту з розробки їх наступника.
Крім того, лідери обох держав оголосять про поглиблення співпраці у сфері ядерного стримування. У спільній декларації буде зазначено, що, попри незалежність ядерних потенціалів, Британія та Франція зможуть координувати дії для протидії загрозам, таким як російська агресія.
Раніше Стармер заявив, що Велика Британія готова відправити в Україну свої війська та авіацію для миротворчої місії. -
Європа готується до скорочення військ США – ЗМІ
Європейські союзники НАТО готуються до можливого зменшення кількості американських військ на континенті, хоча самі США ще не оголосили конкретних планів. Є думки, що президент Трамп під час своєї другої каденції може зменшити кількість військових у Європі та переключити увагу на Азію та Близький Схід. Це може вплинути на оборонні плани НАТО, які зараз сильно залежать від американської підтримки. Деякі країни вже закликали НАТО переглянути свої плани, враховуючи можливе скорочення американських військ. Однак є побоювання, що європейські війська ще не готові повністю замінити американські можливості. Наприклад, авіація, логістика та супутникові системи є особливою проблемою. Поки немає конкретної інформації від американських урядовців про майбутні зміни, що хвилює європейських дипломатів. Є побоювання, що рішення можуть бути прийняті без консультацій з європейськими союзниками.
-
Путін наказав створити у РФ війська безпілотних систем
Глава Кремля Володимир Путін заявив, що Російська Федерація працює над створенням своїх військ безпілотних систем. Про це у четвер, 12 червня, він сказав на нараді з питань держпрограми озброєнь, повідомляє російська служба BBC.
“Ми знаємо, як противник діє. Але загалом не вважаю, що ми десь у чомусь тут запізнюємося. До того ж мені здається, що ми накопичили хороший досвід, щоб створити цей рід військ”, – додав він.
Під час наради Путін також заявив, що росіянам треба впроваджувати у своє озброєння перспективні цифрові технології та штучний інтелект.
Раніше Путін заявив, що бойові можливості Сухопутних військ Росії мають бути збільшені у найкоротші терміни.
Росія розглядає Україну як проміжний етап на шляху до нападу на країни НАТО, вважає очільник Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль. -
У ЗСУ посилили контроль над тиловими призначеннями
Командування Сухопутних військ ЗСУ скасувало наказ про призов на військову службу заступниці прокурора Запорізької області Наталії Максименко, яку підозрюють у хабарництві. Це сталося після того, як виявилося, що вона отримала посаду бухгалтера в армії. У заяві командування наголошено на важливості дотримання порядку мобілізації на тилові посади та запобігання використанню їх для уникнення правосуддя. Також підкреслено, що будь-які спроби уникнути відповідальності через службу в тилу будуть рішуче припинені. Раніше Наталія Максименко була викрита на отриманні хабара та зараз на неї чекає можливе ув’язнення до 12 років.
-
США розглядають виведення військ з Південної Кореї – ЗМІ
Білий дім розглядає можливість виведення кількох тисяч американських військовослужбовців із Південної Кореї та їхнє подальше розміщення в інших частинах Індо-Тихоокеанського регіону, зокрема на Гуамі. Про це у четвер, 22 травня, повідомило видання The Wall Street Journal з посиланням на джерела.
Зазначається, що один із варіантів, який нині опрацьовується Пентагоном, передбачає виведення приблизно 4 500 військовослужбовців зі складу 28 500-го контингенту ЗС США в Кореї та передислокацію їх до інших пунктів Індо-Тихоокеанського регіону, зокрема на Гуам, повідомили чиновники та інші поінформовані особи.
Це питання готується до розгляду президентом Дональдом Трампом у межах неформального перегляду політики щодо Північної Кореї. Водночас рішення ще не ухвалене й перебуває серед низки варіантів, які обговорюють високопосадовці. -
Пакистан та Індія домовилися розвести війська
Пакистан та Індія узгодили план розведення додаткових військових сил у Кашмірі. Згідно з угодою, до кінця травня війська повернуться на свої попередні позиції. Цей крок передбачає розведення військ та озброєння вздовж лінії контролю в Кашмірі, яка є місцем напружених відносин між країнами. Індійська армія раніше повідомила про погодження “негайних заходів” для зниження концентрації військ на кордонах, але процес розведення трохи затягнувся через труднощі.
-
На фронті тривають бої на 12 напрямках – Генштаб
З початку доби на фронті відбулося багато бойових дій. Українські захисники відстоюють свою територію, відбиваючи атаки ворога. Ворожі сили здійснили багато авіаційних ударів, обстрілів та атак. На різних напрямках фронту було багато зіткнень. Українські війська вдало відбили багато атак, завдаючи значних втрат ворогу. Генштаб відзначив певні військові підрозділи за ефективну боротьбу з окупантами.