Позначка: Війська

  • США повністю вивели війська з Іраку

    США повністю вивели війська з Іраку

    Уряд Іраку у неділю повідомив, що американські війська завершили “повне виведення” з військових об’єктів на федеральній території країни. Це не стосується напівавтономного Курдистану, де сили США залишаються, повідомляє CNN.

    Міністерство оборони Іраку повідомило, що останній контингент американських радників залишив авіабазу Аль-Асад в провінції Анбар на заході країни, яка протягом понад двадцяти років приймала американські війська.

    Військові США поступово скорочували свою присутність після того, як у 2023 році іракський уряд закликав їх залишити країну. Коаліція під керівництвом США, яка бореться проти угруповання ІДІЛ, також вивела свої війська зі штабу Об’єднаного оперативного командування, залишивши об’єкти під повним контролем іракських сил безпеки, мовиться у заяві оборонного відомства.

    Водночас сили США залишаються на авіабазі Харір у провінції Ербіль у Курдистані. Центральний уряд Іраку не контролює повністю курдський регіон, який є автономним федеральним утворенням із власним урядом, парламентом та силами безпеки, що визнаються конституцією Іраку.
    Присутність американських військ в Іраку значно коливалася з моменту вторгнення у 2003 році, сягнувши піку – 170 тисяч військовослужбовців. У 2011 році колишній президент США Барак Обама вивів американські війська з країни. У 2014 році на прохання іракського уряду, який звернувся до США по допомогу в боротьбі з ІДІЛ, в Ірак було відправлено близько 5000 військових.

    З грудня 2021 року, після завершення бойової місії, США мали близько 2,5 тисячі військових у консультативно-дорадчій ролі.

    Виведення відбулося на тлі регіональної напруженості між США та Іраном. Американські війська на базі Аль-Асад неодноразово зазнавали атак з боку Ірану та підтримуваних ним груп.

    Іракські посадовці повідомили, що збройні сили країни здатні самостійно реалізувати безпеку, натомість майбутня співпраця з США зосереджуватиметься на навчаннях, постачанні обладнання, спільних вправах та оперативній координації.

    Попри завершення місії коаліції на території Іраку, операції проти ІДІЛ та інших терористичних груп продовжуються в Сирії. Ірак очікує на логістичну підтримку через авіабазу в Ербілі і не виключає можливість спільних операцій проти ІДІЛ з американським залученням за потреби.

    Виведення американських військ може посилити позиції уряду Іраку у переговорах щодо роззброєння неурядових груп, деякі з яких, підтримувані Іраном, відмовлялися здавати зброю, поки не буде досягнуто повної суверенності, включно з виходом іноземних сил.

  • Німецькі військові достроково завершили місію у Гренландії

    Німецькі військові достроково завершили місію у Гренландії

    Німецька місія в Гренландії, яка була в рамках НАТО, завершилася раніше, ніж планувалося. Це сталося після заяв президента США Дональда Трампа про можливі претензії на Гренландію та направлення військових на острів. Німецькі військові вирішили повернутися, і розвідувальна група вже сьогодні покидає Гренландію, вилетаючи до Копенгагена. Трамп заявив про намір ввести мита для країн, що брали участь у цій місії. Представник Оперативного командування збройних сил Німеччини зазначив, що місію успішно виконано, і результати будуть проаналізовані. Трамп продовжує висловлювати претензії щодо Гренландії з міркувань безпеки через Китай та Росію, але це викликає критику та обмеження його дій у цьому питанні.

  • США перекидають авіаносну групу на Близький Схід – ЗМІ

    США перекидають авіаносну групу на Близький Схід – ЗМІ

    США відправляють авіаносну групу на Близький Схід через зростання напруженості у відносинах з Іраном. Президент Трамп розглядає можливість використання військової сили. Згідно з інформацією від Fox News, американський авіаносець USS Abraham Lincoln може бути переведений у регіон, а також можуть бути розгорнуті додаткові військові сили. Ці дії проводяться для підготовки до можливої військової операції проти Ірану. Такі кроки відбуваються в контексті зміцнення американських позицій у регіоні. Трамп розглядає різні варіанти реагування на можливі дії Ірану, включаючи обмежені військові дії. У регіон також будуть доставлені системи протиракетної оборони для забезпечення безпеки американських військових баз та захисту Ізраїлю. Трамп прагне швидкого удару по іранському режиму, але водночас розглядається можливість обмежених дій через ризик ескалації конфлікту. Кілька арабських країн та Ізраїль радять США утриматися від ударів по Ірану до значного ослаблення його влади.

  • Франція відправила в Гренландію військовий контингент

    Франція відправила в Гренландію військовий контингент

    Франція разом з кількома союзниками по НАТО вирішила відправити свій військовий контингент до Гренландії у рамках спільних навчань. Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про це в соцмережі X. Перші військові вже в дорозі, інші послідують за ними. В Єлисейському палаці відбулося екстрене засідання Ради оборони, яку очолює сам президент Макрон. Темами обговорення стали американські загрози щодо Гренландії та ситуація з протестами в Ірані. Французька газета Le Monde повідомляє, що Франція мобілізувала військовий загін для розгортання на Гренландії на прохання Данії. Рішення було ухвалене після зустрічі у Вашингтоні, де Данія показала свою незгоду зі Сполученими Штатами щодо Гренландії. Франція планує відправити гірські підрозділи, які мають досвід в умовах арктичного клімату. Рада оборони Франції очолюється президентом Макроном і включає в себе високопосадовців уряду та військове командування.

  • Ще одна країна направить військову місію до Гренландії

    Ще одна країна направить військову місію до Гренландії

    Франція приєдналася до міжнародної військової ініціативи в Гренландії, організованої Данією. Французьке військо надішле невеликий підрозділ для участі в навчаннях Arctic Endurance. Це рішення прийнято у співпраці з іншими європейськими країнами-членами НАТО. Місія Франції має навчальний характер та спрямована на підтримку данського суверенітету над територією острова. Президент Франції Еммануель Макрон підтвердив участь своєї країни в цих навчаннях. Таке рішення було ухвалено після погрози президента США Дональда Трампа, який закликав Данію покинути Гренландію або підпорядкувати її США.

  • Німеччина відправляє солдатів до Гренландії

    Німеччина відправляє солдатів до Гренландії

    Німеччина направить 13 своїх військовослужбовців до столиці Гренландії, міста Нуук, на розвідувальну місію з 15 по 17 січня. Ця місія проводиться на запрошення Данії з метою підтримки її безпеки в регіоні. Німецькі військові працюватимуть разом з іншими європейськими державами та представниками Данії. Данія збільшує свою військову присутність на Гренландії, а інші європейські країни-члени НАТО можуть приєднатися до цього процесу. Операцію координує Копенгаген, оскільки вона проводиться без участі США через брак довіри до них. Німеччина залучає Міністерство оборони та Відомство федерального канцлера до цього процесу, а військовими силами, які беруть участь, є гірські війська, військово-морські та військово-повітряні сили.

  • Сирський обговорив із генералом США посилення ППО

    Сирський обговорив із генералом США посилення ППО

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський під час телефонної розмови з командувачем Сухопутних військ США в Європі та Африці генералом Крістофером Донаг’ю поінформував про складну ситуацію на фронті, масовані атаки РФ по енергетиці та наголосив на першочерговій потребі посилення ППО.
    За словами головкома, попри значні втрати особового складу, озброєння та військової техніки, російський агресор не відмовляється від продовження наступальних дій.
    “Водночас противник вдається до масованих ракетно-авіаційних ударів по нашому тилу – цілеспрямовано б’є по енергетичних об’єктах, використовуючи морози як додатковий інструмент тиску і терору проти цивільного населення України”, – додав він.
    Протягом грудня 2025 року та на початку січня 2026 року ворог здійснив по території України шість масованих ракетно-дронових ударів. Зокрема, у ніч на 13 січня агресор атакував об’єкти нашої енергетики, інші інфраструктурні та цивільні об’єкти 25 ракетами і 293 ударними БпЛА.
    З початку повномасштабного вторгнення, кількість застосованих армією РФ ракет сягнула понад 13,3 тис. одиниць, ударних дронів – понад 142,3 тис. одиниць.
    “У цьому контексті першочерговою потребою для нас є зміцнення повітряного щита – отримання зенітних ракетних комплексів та боєприпасів, зокрема тих, що можуть бути реалізовані американською стороною”, – зауважив Сирський.
    Окремо він ознайомив Донаг’ю з іншими критичними потребами нашої армії, що можуть бути забезпечені в межах ініціативи PURL.
    Раніше ми повідомляли, що у Польщі пройшла перша зустріч високого рівня в межах спільного центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) – першої спільної інституції НАТО та України на посилення спроможностей Сил оборони та прискорення вступу до Альянсу.
    Україна та НАТО обмінялися досвідом у логістиці

  • Замість армії США: ЄС розглядає ідею єдиних військ

    Замість армії США: ЄС розглядає ідею єдиних військ

    У Європейському Союзі розглядають ідею створення єдиних військових сил, які могли б поступово замінити присутність американських військових на території Європи. Таку пропозицію озвучив європейський комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс під час виступу у Швеції. Про це в неділю, 11 січня, повідомляє литовський суспільний мовник LRT.

    Кубілюс зазначив, що альтернативним підходом могло б стати формування потужного постійного європейського війська, чисельністю приблизно 100 тисяч осіб, що підвищило б обороноздатність континенту.

    “Як нам замінити 100-тисячні американські регулярні військові сили, які є основою європейських збройних сил?” – запитав він у своїй промові у Швеції.

    Також єврокомісар виступив із пропозицією створити Європейську раду безпеки, до якої мають увійти провідні країни ЄС та Велика Британія. На його думку, такий орган сприяв би оперативнішому ухваленню рішень у сфері європейської безпеки. Він запропонував, щоб до складу ради входило близько 10-12 членів – ключові постійні представники та деякі ротаційні.

    Ця ініціатива пролунала на тлі останніх подій, пов’язаних із намірами президента США Дональда Трампа зміцнити позиції Америки у Гренландії. За даними The Economist, Сполучені Штати навіть готують угоду з місцевою владою Гренландії, оминаючи уряд Данії, аби укласти стратегічний договір COFA.

    Тим часом європейські держави спільно з Копенгагеном працюють над заходами для протидії планам США.

    Трамп наказав розробити план вторгнення в Гренландію – ЗМІ

  • Медведєв пригрозив Європі відео з Орєшніком

    Медведєв пригрозив Європі відео з Орєшніком

    Заступник голови Ради безпеки Росії і колишній голова правлячого режиму РФ Дмитро Медведєв пригрозив європейським країнам, які готові розмістити свої війська в Україні після досягнення мирної угоди. Як доказ “серйозності” своїх залякувань він опублікував відео з ударами балістичної ракети Орєшнік по Львівщині в соцмережі Х.
    Медведєв вчергове заявив, що Росія проти розміщення військ будь-якої країни НАТО на території України.
    “Європейські недоумки при владі все ж таки хочуть війни в Європі. Вже тисячу разів було сказано: Росія не прийме жодних європейських чи натовських військ в Україні, так ні ж, Мікрон (президент Франції Еммануель Макрон. – Ред.) продовжує поширювати цю жалюгідну нісенітницю. Ну, тоді спробуйте. Ось що ви матимете”, – написав Медведєв.
    На додачу до свої погроз, російський чиновник опублікував відеозапис з камери спостереження, на якому зафіксувано приліт ракети Орєшнік на Львівщині.

    Момент удару Орєшніком по Львівщині pic.twitter.com/PXj6vTNnSo— Максим (@lipcansmaks1) January 10, 2026

  • Франція відправить в Україну 6000 військових – ЗМІ

    Франція відправить в Україну 6000 військових – ЗМІ

    Президент Франції Еммануель Макрон повідомив парламенту про план розміщення 6000 французьких військових в Україні після укладення мирної угоди. Перед цим в Єлисейському палаці 8 січня відбулася закрита зустріч, в якій брали участь міністри, військове керівництво країни, голови палат парламенту, лідери фракцій і партій. Про це повідомила французька газета Le Monde.
    За словами учасників, Макрон представив конфіденційні деталі французького внеску в гарантії безпеки для України й підкреслив, що мова йде про сили, які діятимуть не на лінії фронту.
    Начальник генштабу Фаб’єн Мандон пояснив, що це будуть не сили стримування або стабілізації, а “сили підтримки української армії”.
    Сам Макрон зазначив, що іноземні військові будуть розміщені “далеко від фронту” і займатимуться супроводом і навчанням українських підрозділів.
    Лідер депутатів Непокоренної Франції Матильда Пано заявила, що Франція може направити в Україну до 6 тисяч солдатів, але засумнівалася в надійності американських гарантій безпеки.
    Частина опозиції (зокрема, ліві партії) наполягає, що можливе розгортання військ має відбуватися тільки за наявності мандата ООН. Але представники правих партій зазначали, що в разі офіційного запиту Києва міжнародний мандат може бути не обов’язковим.
    Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню заявив, що протягом двох-трьох тижнів у парламенті відбудуться окремі дебати з цього питання.
    Як ми вже писали, Емманюель Макрон провів у Єлисейському палаці закриті консультації з парламентськими партіями стосовно можливого розгортання кількох тисяч французьких військових в Україні після укладення мирної угоди з РФ.