Позначка: Війна

  • Зеленський: Делегація України поїхала в США на зустріч щодо мирного плану

    Зеленський: Делегація України поїхала в США на зустріч щодо мирного плану

    Секретар РНБО Рустем Умєров та начальник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов поїхали в США на переговори з американською делегацією. Про це поінформував президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами.
    “Був ряд зустрічей у нашої делегації в Флориді з американською стороною. Ми підготували деякі рішення, пропозиції на наше бачення спільно з американською стороною”, – сказав Зеленський.
    Він також підтвердив, що після консультацій американська делегація зараз же вирушила в РФ.
    “Про що там були розмови, в якому конструктивному форматі або ні, я, чесно кажучи, не можу відповісти…
    Ми домовилися, що ми проговоримо деякі речі сенсативні, із 3+ країни в ширшому форматі в Брюсселі… І після американської сторони, після зустрічі в Росії, наші дві делегації зустрінуться в США”, – зазначив президент.
    Він підтвердив, що Умєров та Гнатов уже вилетіли в США, як анонсувалося раніше.
    “Я буду знати більше, ширшу інформацію, після того, як вони зустрінуться, і вони мені подзвонять”, – заявив президент.
    Щодо строків наступного контакту з американською делегацією Зеленський відповів, що це буде “сьогодні, напевно… може, завтра”.

  • Москва погрожує ЄС війною через суверенні активи

    Москва погрожує ЄС війною через суверенні активи

    За використання російських активів РФ погрожує ЄС арештом майна європейських інвесторів на своїй території та позовами до різних судів. Які з цих погроз реальні, чому Росія активізувалась у цьому питанні та як просувається надання Україні репараційного кредиту? Судова війна протягом 50 років Голова російського банку ВТБ Андрій Костін попередив, що якщо ЄС використає заморожені суверенні активи Росії для фінансування кредиту Україні, Москва розпочне масштабну судову війну, що може тривати 50 “років навіть після встановлення миру”. “Європа прагне воювати чужими руками та чужими коштами – це вершина цинізму. Жодного виправдання цьому немає”, – заявив Костін. За його словами, Росія застосує дзеркальні заходи у відповідь: арешт майна європейських інвесторів на російській території; подання позовів до російських судів, а також до судів Бельгії та Міжнародного суду ООН.
    Водночас Костін уперше публічно визнав можливість компромісу: якщо заморожені кошти будуть спрямовані на відновлення України в рамках великої мирної угоди (наприклад, через спільний фонд США – Росія), Москва готова розглянути такий варіант. “Якщо Росія дасть згоду – будь ласка. Питання полягає лише в домовленостях. Рано чи пізно угода буде укладена. Життя показує, що компроміси необхідні. Росія також готова до них”, – наголосив банкір. Дзеркальна відповідь неможлива Водночас не все з того, чим погрожує РФ, вона реально може здійснити.
    Росія гарантовано подасть численні позови до міжнародних, європейських та російських судів, оскаржуючи конфіскацію. Мета цих позовів – не стільки виграти, скільки затягнути процес на роки, зробити його максимально складним та дорогим для ЄС і, найголовніше, заблокувати передачу коштів Україні.
    Росія може націлитися на фінансові активи та цінні папери іноземних інвесторів з “недружніх країн”, які досі зберігаються на спеціальних рахунках та заблоковані. Москва вже взяла під “тимчасове управління” активи деяких західних компаній. У відповідь на конфіскацію суверенних активів можуть бути проведені подальші акти експропріації або жорсткіші заходи щодо тих західних компаній, що ще залишаються у РФ.
    Водночас західні санкції значно зменшили обсяг іноземних активів у РФ, тому симетрична відповідь (еквівалентна 300 млрд дол.) неможлива. Проте дії проти європейських інвесторів можуть завдати їм значних локальних збитків.
    Росія часто погрожує, що конфіскація її активів підірве довіру до євро та західної фінансової системи загалом. Хоча цей аргумент стримує деякі країни ЄС, більшість експертів вважають, що конфіскація активів країни-агресора, що порушила міжнародне право, є унікальним прецедентом і навряд чи змусить більшість інвесторів масово виводити кошти з ЄС чи США. Проблеми з репараційним кредитом Наразі є дві невтішні новини щодо надання Україні кредиту коштом активів РФ. По-перше: Європейський центральний банк (ЄЦБ) відмовився надавати гарантії щодо виплат “репараційного кредиту” Україні на суму 140 млрд євро. По-друге: Бельгія продовжує відмовлятись від надання Україні коштів із заморожених активів РФ.
    Тож, ЄЦБ дійшов висновку, що пропозиція ЄК порушує його мандат. “ЄЦБ відмовився стати гарантом з виплати 140 млрд євро Україні, завдавши удару по планах ЄС залучити “репараційну позику”, забезпечену замороженими російськими активами”, – пише Financial Times. Це є технічним, але фундаментальним застереженням, яке базується на ключових правилах роботи ЦБ.
    ЄК запропонувала, щоб ЄЦБ виступив у ролі кредитора для бельгійського депозитарію Euroclear. Ця роль мала б забезпечити Euroclear тимчасову ліквідність на випадок кризи або швидкого судового рішення, щоб не допустити дефолту.
    ЄЦБ відмовився, керуючись своїми основними принципами: за договорами ЄС, ЄЦБ суворо заборонено надавати пряме фінансування урядам або покривати фінансові зобов’язання держав-членів. У ЄЦБ вважають, що ця пропозиція ЄК фактично рівнозначна прямому фінансуванню, оскільки регулятор покривав би фінансові зобов’язання країн-членів.
    Також ця практика, відома як “монетарне фінансування”, заборонена, оскільки вона може призвести до високої інфляції та втрати довіри до євро як єдиної валюти та до самого регулятора на міжнародних ринках. Головний мандат ЄЦБ – це забезпечення цінової стабільності, а не покриття фінансових ризиків політичних рішень.
    Відмова ЄЦБ стала серйозним ударом по плану. Це фактично усунуло ключового фінансового гаранта, без якого ризики для Euroclear і для Бельгії значно зросли.
    Ця відмова додала аргументів Бельгії, яка вимагала повних та надійних гарантій від ЄС, щоб не нести одноосібно фінансових ризиків у разі російських позовів. Відсутність підтримки ЄЦБ лише посилила її занепокоєння.
    Після того, прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю виданню La Libre зробив скандальну заяву, що Росія не програє війну в Україні. “Хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Росія не програє. Це байка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вони програли, щоб у країні, яка володіє ядерною зброєю, не панувала нестабільність”, – сказав він. Вевер заявив про “неймовірний тиск” навколо питання вилучення заморожених активів Росії. При цьому він вперто називає спробу передати кошти агресора Україні “крадіжкою”. “Крадіжка заморожених активів іншої країни, її суверенних фондів добробуту, ніколи раніше не робилася. Це гроші ЦБ Росії. Навіть під час Другої світової війни гроші Німеччини не конфіскувалися, а були заморожені”, – заявив він. Не все це втрачено Росія саме зараз активізувала свої погрози у питанні використання її заморожених активів, оскільки ЄС перейшов до практичного етапу розробки механізму для виділення великого кредиту Україні.
    Це вже не просто розмови, а формування конкретних юридичних та фінансових схем, які мають на меті використати ці кошти, що є значним кроком уперед.
    Основна мета Кремля – залякати європейські країни та зупинити цей процес, який Москва вважає неправомірним. І, як бачимо на прикладі Бельгії, на жаль, це працює.
    Водночас попри труднощі ЄК не покидає спроб надати репараційний кредит Україні коштом активів РФ.
    Після того, як ЄЦБ відхилив роль фінансового гаранта для великого кредиту Україні, забезпеченого замороженими російськими активами, ЄК одразу почала розробляти альтернативні пропозиції. Суть цих пошуків полягає в тому, щоб знайти спосіб забезпечити необхідну ліквідність для цієї позики, але вже без участі ЦБ.
    Найбільш обговорюваний варіант передбачає, що всі 27 країн-членів ЄС спільно гарантують покриття потенційних збитків. Замість того, щоб одна Бельгія була відповідальною за весь ризик, усі члени ЄС вносять фінансові зобов’язання або створюють спеціальний фонд, щоб Euroclear або Бельгія могли звернутися до нього у випадку непередбачуваних судових рішень. Це безпосередньо задовольняє ключову вимогу Бельгії про солідарність та розподіл ризиків.
    Інший варіант передбачає, що загальний бюджет ЄС виступатиме кінцевим гарантом покриття втрат. Це складний шлях, оскільки вимагає одностайної згоди всіх країн ЄС на використання бюджету в такому контексті, і він також викликає спротив у деяких держав.
    Також ЄК готує юридичне рішення, щоб нівелювати побоювання Бельгії щодо репараційного кредиту.
    ЄК хоче скористатися положенням статті 122 Договору про ЄС, що дозволяє урядам ухвалювати рішення “в дусі солідарності між державами-членами щодо заходів, які відповідають економічній ситуації”. ЄК хоче інтерпретувати це положення таким чином, що для схвалення продовження санкцій буде достатньо голосів кваліфікованої більшості. Це допоможе уникнути вето Угорщини чи Словаччини. Ця стратегія є способом “забезпечити підтримку Бельгії”.
    Ці пропозиції зараз є предметом інтенсивних переговорів перед ключовим самітом. Рішення щодо того, чи будуть надані ці фінансові гарантії і чи вдасться врешті-решт переконати Бельгію, очікується на найближчому засіданні лідерів ЄС.
    Вікторія Хаджирадєва

  • На Херсонщині росіяни атакували з дрона мотоцикліста

    На Херсонщині росіяни атакували з дрона мотоцикліста

    Росіяни атакували з дрона 36-річного мотоцикліста у селищі Білозерка на Херсонщині.Про це 4 грудня повідомила Херсонська ОВА.
    Зазначається, що чоловік дістав струс головного мозку, вибухову й закриту черепно-мозкову травми, перелом ключиці та ребра.
    Постраждалого доставили до лікарні.

  • Генштаб зробив заяву щодо Добропілля

    Генштаб зробив заяву щодо Добропілля

    У Генштабі спростували російські фейки про нібито захоплення Добропілля на Запоріжжі. ЗСУ знищили ДРГ противника, що проникла на околиці села, нині населений пункт залишається під контролем Сил оборони.
    “Російська пропаганда зараз дуже активно поширює фейки – нібито вони контролюють Добропілля біля Гуляйполя Запорізької області”, – ззначили у повідомленнію
    Втім, інформаційні вкиди росіян не відповідають дійсності.
    Як пояснили у Генштабі, ворожа диверсійно-розвідувальна група проникла на околиці села, скориставшись погодними умовами. На даний момент ця ДРГ знищена, а населений пункт перебуває під контролем Збройних Сил України.
    Під час контрдиверсійних заходів ще на підході до населеного пункту було знищено 3 військовослужбовці противника, а ще два (ймовірно ті смертники, які мали завдання продемонструвати російські прапори у нібито захопленому ними селі) – були знищені трохи згодом .
    На відео українські воїни, які впевнено та рішуче виконали бойове завдання.

  • Рада ухвалила закони щодо обороноздатності України

    Рада ухвалила закони щодо обороноздатності України

    Верховна Рада4 грудняухвалила два закони для посилення обороноздатності України. Один з них розширює податкові пільги для потреб оборони, інший – спрощує митні процедури для імпорту товарів, потрібних для оборони. Про це повідомляє пресслужба парламенту.
    Закон №14169 передбачає звільнення від ПДВ імпорту комплектуючих для безпілотників, машин механізованого розмінування, засобів протидії технічним розвідкам та інших товарів, необхідних для модернізації та ремонту озброєння.
    Також під закон підпадають сучасні симулятори бойових дій для навчальних центрів і полігонів, що дозволить підвищити якість підготовки військовослужбовців у безпечних і максимально реалістичних умовах.
    Метою закону є здешевлення модернізації військової техніки, унормування митних пільг для знищених або непридатних товарів, врегулювання питання зміни цільового використання імпортованих матеріалів та запобігання фінансовим втратам оборонних підприємств.
    Закон №14170 розширює перелік випадків, коли виробники та постачальники техніки для армії можуть не сплачувати ввізне мито.Це стосується комплектуючих для безпілотників, машин розмінування, засобів верхпротидії технічним розвідкам та іншої техніки, що виробляється, ремонтується або модернізується для ЗСУ.
    Також закон визначає порядок дій у випадках втрати, пошкодження чи непридатності імпортованих товарів під час випробувань.
    Підприємства зможуть підтвердити причини втрати та уникнути додаткових донарахувань.Окремо врегульовано можливість змінити призначення товарів або реекспортувати їх без штрафів.

  • Під Черніговом впав російський дрон

    Під Черніговом впав російський дрон

    Під Чернігововом зафіксовано падіння російського безпілотника. Про це повідомив начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський.
    Згодом у Чернігівській міськраді повідомили, що ворожий безпілотник упав за межами міста. Постраждалих немає.
    Брижинський додав, що пошкоджено приватний будинок.

  • Путін уперше прокоментував зустріч із Віткоффом

    Путін уперше прокоментував зустріч із Віткоффом

    Російський диктатор Володимир Путін назвав “дуже корисною” зустріч зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом та зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером 2 грудня. Про це повідомляють росЗМІ в четвер, 4 грудня.

    За словами очільника Кремля, зустріч з американськими представниками “була необхідною”. Путін заявив, що переговори проходили довго через те, що сторони обговорювали кожен пункт мирного плану окремо. За його словами, США запропонували розбити 28 пунктів свого мирного плану на чотири пакети і обговорювати їх у такому форматі.

    При цьому правитель РФ підтвердив, що Москва відхилила деякі пункти мирного плану, назвавши це “складною роботою”. Путін додав, що Трамп шукає шляхи консенсусу для завершення війни, але це “непросте завдання”.

    Російський диктатор також пригрозив, що Москва “в будь-якому випадку окупує Донбас та “Новоросію” – військовим чи “іншим шляхом”.

    За словами Путіна, РФ нібито пропонувала Україні вивести війська з Донбасу та “не починати військових дій”. Проте Україна, за його словами, “хоче воювати”.

    Нагадаємо, 2 грудня Путін прийняв у Кремлі американську делегацію. Зустріч тривала майже п’ять годин. Трамп, коментуючи переговори в Москві, заявив, що “Путін виявляє бажання завершити війну”.

    Сьгодні у Маямі відбудеться зустріч Віткоффа та Кушнера з українською делегацією, яку очолює секретар РНБО Рустем Умєров.

  • Коригувала удари по Краматорську: затримали продавчиню мілітарі-магазину

    Коригувала удари по Краматорську: затримали продавчиню мілітарі-магазину

    На Донеччині контррозвідка Служби безпеки затримала ще одну російську агентку – 35-річну продавчиню мілітарі-магазину в Краматорську, котра коригувала ворожі атаки по місту. Про це інформує СБУ у четвер, 4 грудня.
    Щоб зібрати координати для обстрілів, жінка намагалася “втемну” використовувати військових, які відвідували торговельний заклад. Для цього вона налагоджувала з ними довірливі стосунки, після чого випитувала потрібну інформацію.
    У такий спосіб агентка мала дізнатися для ворога дані про дислокацію та чисельність підрозділів Сил оборони поблизу Краматорська. Серед іншого, зловмисницю цікавили, зокрема, координати укріпрайонів, мобільних блокпостів та бойових позицій української артилерії.
    Також жінка обходила прифронтову місцевість і на гугл-карті позначала координати захисників Донеччини, по яких рашисти готували удари.
    З’ясувалося, що жінку дистанційно завербували через її знайомого – бойовика збройних угруповань РФ, який воює проти України на східному фронті.
    Слідчі повідомили затриманій про підозру у держзраді за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
    Нині зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

  • Німеччина виділяє 100 млн євро на українську енергетику

    Німеччина виділяє 100 млн євро на українську енергетику

    Федеральне міністерство економіки та енергетики Німеччини (BMWE) через банк розвитку KfW виділяє додаткові 100 мільйонів євро на відновлення енергетичної інфраструктури України.Про це німецьке Мінекономіки, передає Європейська правда.
    Ці кошти є доповненням до 60 млн євро, про які вже було оголошено цього року. Вони будуть спрямовані до Фонду енергетичної підтримки України (UESF) Енергетичного співтовариства, який з 2022 року також отримує внески від численних інших міжнародних донорів.
    “Росія систематично і цілеспрямовано атакує енергетичну інфраструктуру України, перетворюючи зиму на ще одну зброю. Енергопостачання в Україні вже давно стало фронтом. Воно визначатиме, наскільки важкою буде ця зима для людей. Наші додаткові 100 млн євро для Фонду енергетичної підтримки України є чіткою відповіддю: ми не покинемо український народ. Захист енергопостачання означає захист людей -ось у чому суть”, – заявила глава відомства Катеріна Райхе.
    Як відомо, Україна фінансує запасні частини та обладнання для пошкодженої енергетичної інфраструктури через Фонд енергетичної підтримки.
    Енергетична спільнота за допомогою зовнішньої закупівельної агенції проводить прозорі та конкурентні тендери на товари, що закуповуються, та контролює використання коштів. Таким чином, українські енергетичні компанії отримують швидку допомогу для ремонту пошкодженої енергетичної інфраструктури.
    “З огляду на нещодавні розслідування українських антикорупційних органів, банк розвитку KfW продовжуватиме суворо дотримуватися своїх правил щодо дотримання вимог. Це включає вимогу, щоб належне корпоративне управління українськими енергетичними компаніями було умовою участі BMWE в UESF, а також постійний моніторинг дотримання цієї вимоги”, – зазначили у міністерстві.

  • Зеленський відзначив нагородами воїнів ракетних військ та артилерії

    Зеленський відзначив нагородами воїнів ракетних військ та артилерії

    З нагоди Дня ракетних військ та артилерії президент Володимир Зеленський зустрівся з військовими, привітав їх із професійним святом та відзначив державними нагородами. Про це повідомила пресслужба глави держави в четвер, 4 грудня.

    “Українська артилерія, наші ракети вже давно не мають недосяжних точок на території бойових дій і все частіше уражають окупанта в його тилу – на його території. І дальність наших дій постійно збільшується. Російська логістика, російські бази, російські нафтові термінали – усе це відчуло, що таке українські ракети, що таке ваша сила. І якщо Росія і далі не зупинятиме війну, наші ракети неминуче досягатимуть іще більш віддалених російських об’єктів”, – наголосив Зеленський.

    Президент окремо подякував командирам і воїнам з усіх підрозділів, які стараються правильно поєднувати застосування дронів та артилерії, далекобійних дронів і ракет.

    “Саме інтеграція цих видів зброї в єдину систему вогневого ураження часто забезпечує той результат, який так нам потрібен. І хоча, звісно, дрони будуть розвиватися так само швидко й так само масштабно, як і зараз, це ще не означає, що час ракет і час артилерії минув. Треба застосовувати все, що допомагає нашим воїнам, все, що досягає бойових результатів. Саме так ми діємо й будемо діяти”, – зазначив глава держави.

    Президент відзначив військових державними нагородами – орденами Богдана Хмельницького І-ІІІ ступенів та За мужність ІІ і ІІІ ступенів.