Оборона Серебрянського лісництва, яка тривала декілька років, підходить до свого завершення. Сили оборони України скоро можуть залишити цей ключовий укріпрайон, зазначають як військові так і експерти. Чому так сталось і які це матиме наслідки для лінії оборони – далі в сюжеті. Погіршення позицій Зазначимо, що Серебрянський ліс розташований на Луганщині, за вісім км на південний захід від міста Кремінна. Це важливий природний об’єкт, частина якого належить до Серебрянського ботанічного заказника, і зараз є лінією фронту, де тривають бойові дії.
Військовий оглядач Богдан Мирошников сьогодні написав, що оборона Серебрянського лісництва завершується, окрім цього ЗСУ втрачають плацдарм на східному березі річки Жеребець. Експерт зазначає, що така ситуація суттєво погіршує позиції для обидвох ключових населених пунктів на схід від краматорсько-словʼянської агломерації – Сіверська та Лимана. deepstatemap “Сіверськ вже фактично в напівоточенні (охоплений з двох боків), а якщо ворог з Серебрянського лісу викотиться на Дронівку та захопить її – то буде охоплення вже з трьох боків. Справи там, мʼяко кажучи, не дуже. Якщо не сказати, що зовсім погані”, – вважає Мирошников. Низка причин Лейтенант ЗСУ з позивним Алекс підтверджує, що з обороною Серебрянського лісництва сталась “прикра ситуація”. За його словами, Сили оборони будуть змушені відступити через низку “подій та рішень, які впродовж певного періоду сформували передумови для того, що ми бачимо зараз”.
“Парадоксально, але не дивно, що в більшій мірі проблеми на цій ділянці виникли не через підрозділи та командування, які там стоять, а через те, що творилося навколо: виступ на Тернах вже давно перестав бути виступом, точніше він збільшився рази так в 4 і відсунувся на 20 км в наш тил; втрачені Білогорівські висоти”, – зазначає Алекс.
Всі ці фактори, за його словами, спочатку мали тактичний характер, а потім створили несприятливу вже оперативну обстановку, якою зараз користується ворог і поступово відкидає наші підрозділи до річки Сіверський Донець.
“Не розумію одного, чи то я так зрадою пов’язав ці всі “чисто випадкові” події, чи просто відповідальні стратеги занадто вузько мислять, що не змогли розгледіти потенційні загрози і вжити хоч якихось дій. Якщо 2 варіант – то це настільки тупо і безглуздо, що мені аж страшно”, – додав військовий. Випалена земля Водночас співзасновник та виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло вважає, що відступ з “лісу чудес” пов’язаний з його повним знищенням внаслідок бойових дій.
“Росіяни дійсно намагаються зробити певний мішок, але горловина для відходу українських сил все-таки залишається. Зараз основним завданням українського військового командування, з того, що я чув, це організувати саме планомірний відступ з цього регіону”, – сказав Жмайло в ефірі Київ24.
Експерт наголошує, що Сили оборони виконали свої завдання в Серебрянському лісництві на “200 відсотків”, знищивши велику кількість окупантів, незважаючи на повне випалення території.
Зараз же, на думку аналітика, українські оборонці будуть концентруватися на тому, щоб стабілізувати ситуацію навколо Ямполя, куди намагаються прориватися ворожі ДРГ. Після цього буде укріплення лінії фронту по Сіверському Донцю.
“І відповідно відбиття атак, які ворог намагається робити південніше цієї водної артерії і безпосередньо зі сходу населеного пункту Серебрянка. Тому нам критично важливо зберегти побільше життів наших військовослужбовців, а не випалені росіянами території”, – резюмував Жмайло.
Позначка: Війна
-
ЗСУ покинуть важливу ділянку фронту: що відомо
-
У Павлограді і Хмельницькому попередили теракти проти військових
У Хмельницькій та Дніпропетровській областях затримано двох російських агенток, які готували теракти проти бійців ЗСУ. Про це повідомила СБУ у вівторок, 26 серпня.
Вказано, що росіяни порізно завербували обох фігуранток, коли вони шукали “легких заробітків” на Телеграм-каналах. Агентки отримали геолокації схронів, з яких забрали заздалегідь підготовлені саморобні вибухові пристрої (СВП).
Так, на Дніпропетровщині затримано 19-річну жительку Павлограда, яка намагалася підірвати службовий позашляховик українського воїна. Вона заховала СВП під колесо машини, а для фіксації вибуху розмістила на дереві телефонну камеру.
У Хмельницькому викрили 16-річну студентку місцевого коледжу, яка готувала залізничної підрив колії, по якій мав пройти вантажний ешелон ЗСУ. Щоб стежити за переміщенням військового ешелону, фігурантка обладнала на “локації” відеокамеру з віддаленим доступом для окупантів.
“Обох фігуранток було затримано “на гарячому”, коли вони готували теракти. На місці подій вилучено вибухові пристрої і смартфони агенток із доказами контактів з представниками російських спецслужб”, – йдеться у повідомленні.
Затриманим повідомили про підозри за двома статтями Кримінального кодексу України, за яким їм загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.
Дивіться фото: У Павлограді і Хмельницькому попередили теракти проти військових
Раніше у вівторок стало відомо, що СБУ викрила агентку ФСБ, яка готувала обстріли та теракти в Києві. Ворожа спецслужба дистанційно завербувала жінку через її знайомого з тимчасово окупованого Криму.
Також СБУ затримала агентів ФСБ, котрі планували теракти біля ТЦК у Дніпрі та на Львівщині. -
“Дружби” не буди: як удари по нафтопроводу впливають на політику
Деталі атак Українські безпілотники неодноразово атакували об’єкти, пов’язані з нафтопроводом “Дружба”. Зокрема, були уражені станції перекачування нафти в Брянській та Тамбовській областях Росії.
- 13 серпня 2025 року: Угорщина звинуватила Україну в атаці дроном на розподільну станцію нафтопроводу “Дружба” в Брянській області. За даними джерела hromadske в розвідці, на об’єкті спалахнула пожежа.
- 18 серпня 2025 року: Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто знову заявив про атаку України на нафтопровід, що призвело до тимчасового припинення постачання нафти до Угорщини.
- 22 серпня 2025 року: Сили безпілотних систем ЗСУ втретє атакували нафтопровід “Дружба” в районі станції “Унєча” у Брянській області. Внаслідок цього постачання нафти до Словаччини та Угорщини знову зупинилося.
Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто вже поговорив з заступником міністра енергетики РФ Павелом Сорокіним у звʼязку з останньою атакою на “Дружбу”. Глава угорського МЗС повідомив, що росіяни “проаналізували технічні наслідки атаки”, які виявились “набагато серйозніші”, ніж у попередніх випадках. Ремонтні роботи триватимуть щонайменше п’ять днів, додав Сійярто. Дипломатична напруга та звинувачення Атаки викликали різку реакцію з боку Угорщини та Словаччини, які залежать від постачання російської нафти через цей трубопровід.
- Угорщина: Міністр закордонних справ Петер Сійярто звинуватив Україну в “нападі на енергетичну безпеку” та “порушенні суверенітету”. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан поскаржився на ситуацію президенту США Дональду Трампу, який, за даними угорських ЗМІ, висловив своє “обурення”.
- Словаччина: МЗС Словаччини заявило, що удари по “Дружбі” суперечать інтересам Братислави і завдають шкоди самій Україні, оскільки Словаччина є важливим постачальником дизелю для українського ринку.
Ба більше, 22 серпня Міністри закордонних справ Словаччини та Угорщини, Юрай Бланар і Петер Сійярто, звернулися до Єврокомісії зі скаргою у зв’язку з атаками на нафтопровід “Дружба”. Вони стверджують, що напади порушують енергетичну безпеку їхніх країн, і закликали Єврокомісію втрутитися в ситуацію.
У своєму листі до Високої представниці ЄС з питань закордонних справ Каї Каллас та єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена міністри зазначили, що за дев’ять днів інфраструктура нафтопроводу була пошкоджена втретє. Вони підкреслили, що безпека енергопостачання є питанням безпеки всього Європейського Союзу.
Словацьке МЗС заявило, що Єврокомісія має відстоювати інтереси своїх держав-членів, оскільки раніше вона обіцяла захищати критичну енергетичну інфраструктуру. Міністри повідомили, що внаслідок останньої атаки було завдано значної шкоди, а постачання нафти до словацьких НПЗ може бути припинено на п’ять діб.
Словаччина та Угорщина назвали дії України “абсолютно неприйнятними”, оскільки вони загрожують енергетичній безпеці обох країн.
Окрім цього Україна, Угорщина та Словаччина обмінялися різкими заявами. Бланар пригрозив Україні обмеженням постачань словацького дизелю. А Угорщина вже не вперше натякає на потенційне припинення експорту електроенергії.
Своєю чергою український президент Володимир Зеленський у День незалежності заявив: існування “Дружби” залежить від позиції Угорщини.
Сійярто висловив обурення у зв’язку з цими словами Зеленського. Мовляв, глава держави використав національне свято України, щоб погрожувати Угорщині. Своєю чергою міністр закордонних справ України Андрій Сибіга порадив Будапешту “диверсифікувати” джерела енергопостачання та стати незалежною від Росії, як це зробила решта Європи.
І українські удари можуть підштовхнути до цього обидві країни. ЄС схвалює удари Експерти підкреслюють, що “Дружба” – один з ключових для Росії способів обходу санкцій, який продовжує щороку генерувати мільярди доларів для війни. А залежність Угорщини та Словаччини від російської нафти, що транспортується через трубопровід “Дружба”, залишається критично високою. За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря, у 2024 році ці країни отримували через нього до 87% своєї нафти. Хоча існують технічні можливості для переходу на альтернативні маршрути, як-от трубопровід Adria, цьому заважає брак політичної волі та необхідних домовленостей.
Аналітики зазначають, що Угорщина та Словаччина, користуючись винятком із санкцій ЄС, навіть збільшили свій імпорт російської нафти на 2% у 2024 році порівняно з довоєнним періодом. “Система нафтопроводів “Дружба” дедалі більше нагадує не символ партнерства, а кайдани, якими Кремль утримує своїх “особливих друзів” у Європі”, – зауважує генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко у блозі для ЄП. Але є цікавий факт: після першої зупинки постачання через “Дружбу” Єврокомісія заявила, що удари по російській енергетичній інфраструктурі не становлять загрози для безпеки енергопостачання ЄС. Ця заява, ймовірно, свідчить про те, що Євросоюз схвалює тактику України, яка таким чином підштовхує уряди Угорщини та Словаччини до пошуку альтернативних джерел.
Подібну думку висловлює і Лапенко. Вона пише, що навіть тимчасові перерви у постачанні через “Дружбу” показують вразливість від російських енергоресурсів, що дає ЄС додатковий аргумент для посилення тиску і примусу остаточно відмовитися від російської нафти, прийняти регламент про поступову відмову від російського газу та впровадити моніторинг енергетичної залежності.
Водночас це підкреслює необхідність для України продовжувати стратегічні кроки, аби послабити економіку агресора, зауважує експертка.
Звісно, для України є загрози, особливо в короткостроковій перспективі. На думку Лапенко, одним із ключових ризиків є те, що будь-який збій у транзиті може бути використаний як політичний інструмент. Угорська влада, на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном, може подати це як “напад України на угорських споживачів”, щоб мобілізувати населення перед парламентськими виборами у квітні 2026 року.
Також, як зазначає дипломат Олександр Хара, перекриття транзиту нафти може призвести до ще більшого блокування Будапештом рішень, пов’язаних з Україною, в Європейському Союзі. На його думку, не варто “бити горщики” з угорцями настільки, щоб вони блокували кожен консенсус європейців.
Втім у довгостроковій перспективі Україна може виграти. “Переривання поставок через “Дружбу”, навіть тимчасові, окрім очевидних збитків для країни-агресора, оголюють вразливість від російських енергоресурсів. Це дає Євросоюзу додатковий аргумент для посилення тиску на Будапешт з метою остаточно відмовитися від російської нафти, прийняти регламент про поступову відмову від російського газу та впровадити моніторинг енергетичної залежності”,- пише Лапенко. Експертка додає: історія з нафтопроводом “Дружба” вкотре доводить, що надмірна енергетична залежність є важелем впливу. Україна та більшість країн ЄС це давно усвідомили.
Зупинки постачання російської нафти трубопроводом – це шанс для Брюсселя посилити тиск на Угорщину та Словаччину, пише вона. Таким чином, ЄС може прискорити диверсифікацію енергетичних джерел цих країн, що призведе до їхньої остаточної відмови від російських ресурсів.
Валерія Шипуля -
У Шостці знеструмлення після обстрілу, є поранені
Російські загарбники атакували цивільну інфраструктуру Шосткинської громади. Постраждали три людини, а частина громади залишилась без світла, повідомила Сумська ОВА у вівторок, 26 серпня.
“Зранку ворог знову атакував цивільну інфраструктуру Шосткинської громади. Поранені троє чоловіків 35, 44 та 48 років. Усіх госпіталізували, медики надають необхідну допомогу. Внаслідок ударів частина Шосткинщини залишилася без світла. Критична інфраструктура працює на резервному живленні, є перебої зі зв’язком”, – йдеться у повідомленні.
Місцева влада розгорнула Пункти незламності. Тривають відновлювальні роботи. -
ССО уразили об’єкти логістики в Криму
Українські військові завдали ударів по логістиці російских окупантів в Криму. Про це повідомили Сили спеціальних операцій ЗСУ у вівторок, 26 серпня.
“Сили спеціальних операцій ЗС України провели спеціальні дії на ТОТ АР Крим в результаті чого, були виведені з ладу об’єкти логістики, що забезпечують функціонування та бойове постачання військових частин армії РФ”, – йдеться у повідомленні.
Раніше у вівторок в соцмережах повідомили, що дрони завдали ударів по залізничній інфраструктурі в Криму – під удари потрапили Джанкой і Красногвардійське.
А минулого тижня бійці ССО уразили російський поїзд з пально-мастильними матеріалами поблизу станції Джанкой в Криму. Внаслідок атаки було ускладнено забезпечення південного угруповання російських військ. -
У ДБР зафіксували суттєве зростання повернень із СЗЧ
За два тижні понад 1700 військових, які самовільно залишили частини, вже повернулися або готуються повернутися до служби. Про це повідомив директор ДБР Олексій Сухачов у коментарі Інтерфакс-Україна у вівторок, 26 серпня.
“Ми провели спільну нараду із Нацполом, командуванням Сухопутних військ, Військової служби правопорядку і уточнили елементи взаємодії щодо сприяння військовослужбовцям, які в силу обставин самовільно залишили частину, повернутися до своїх чи інших підрозділів. Провели медійну кампанію та ініціювали низку заходів з місцевими органами влади”, – зазначив глава ДБР.
Як результа, додав Сухачов, лише за минулі два тижні понад 1700 військовослужбовців вже повернулися до своїх військових частин або перебувають на стадії повернення”.
За його словами, багато хто звернувся безпосередньо до ДБР через форму, яку Бюро опублікувало минулого тижня.
За наявною у військових та поліції інформацією кількість бажаючих повернутися значно більша.
“У військовослужбовців ще є кілька днів, щоб реалізувати своє рішення. До 30 серпня діє спрощений порядок повернення до підрозділів військовослужбовців, які самовільно залишили частину або місце служби”, – нагадав директор ДБР.
Раніше Сухачов повідомляв, що на службу повернулося понад 29 000 військовослужбовців, котрі самовільно залишили військові частини. -
До яких банків несуть грошу українці
Попри війну й складну економічну ситуацію в країні, українці не лише продовжують розміщувати гроші на банківських рахунках, але й збільшують суму вкладень. Яким банкам довіряють громадяни України, а яким ні та чому? Вкладів побільшало Українці попри війну не втрачають довіри до фінансової системи країни, про це зокрема свідчить збільшення вкладів у банківській системі. “За перше півріччя поточного року загальна сума (в усіх валютах) вкладень населення в нашу банківську систему зросла на 13,5% у порівнянні із аналогічним періодом минулого року та дісталася рівня 1,3 трлн грн.Своєю чергою бізнес накопичив близько 1,5 трлн грн.”, -йдеться в офіційній звітності, яку опублікував НБУ. Найбільші притоки грошей на рахунки за перше півріччя 2025 р. порівняно із відповідним періодом 2024 р. зафіксовані в таких банківських установах: Приватбанк – на 57,7 млрд грн (на 13,8%), до 476,3 млрд грн; Ощадбанк – на 21,8 млрд грн (на 11,1%), до 219,2 млрд грн; Універсалбанк (monobank) – на 19 млрд грн (на 26,8%), до 90,5 млрд грн; Райффайзен Банк – на 9,9 млрд грн (на 15,4%), до 74 млрд грн; Укрсиббанк – на 7,6 млрд грн (17,5%), до 51,7 млрд грн.
Найбільші портфелі вкладів населення на поточний момент зафіксовані у великих роздрібних банках.
Якщо оцінювати відсоткові прирости грошей населення в банках, то в лідерах будуть невеликі структури: у Європейському промисловому банку зафіксовано збільшення на 89,2% (до 307,8 млн грн), Асвіо Банку – на 86% (до 802,4 млн грн), Скай Банку – на 58,3% (до 254,8 млн грн).
Якщо оцінювати збільшення чисельності вкладників, яке зафіксоване в 26 банках, тобто появу нових клієнтів і відкриття ними рахунків, то в лідерах буде така п’ятірка: Універсалбанк (monobank) – додалось 1,1 млн нових вкладників (+12,9%), зі збільшенням до 9,6 млн осіб; А – Банк – 514,4 тис. осіб (+15,2%), до 3,8 млн осіб; Райффайзен Банк – 415,6 тис. осіб (+14,3%), до 3,2 млн осіб;
Банк Альянс – 338,2 тис. осіб (+755,9%), до 382,9 тис. осіб;
ПУМБ – 332,1 тис. осіб (+9,7%), до 3,4 млн осіб.
Найбільше вкладників-фізосіб на тепер обслуговується в системних банках.
У відсотках найбільше збільшення чисельності вкладників маємо у Банку Альянс – на 775,9% (до 382,9 тис. осіб), Асвіо Банку – на 52% (26,5 тис. осіб) та Банку Глобус – на 46,2% (до 204,6 тис. осіб). Зросла конкуренція Водночас в НБУ зафіксували зростання конкуренції серед банків за владника-фізособу. Вона постійно підсилювалась, і не всі банки її витримали. Деякі навіть свідомо згортали роздрібний напрямок. Приміром так зробив державний Укрексімбанк, який за рік закрив 8 відділень (мережа скоротилась до 39 точок).
Згідно зі звітом регулятора, у 16 банків на кінець першого півріччя 2025 р. порівняно з аналогічним періодом 2024 р. зафіксовано скорочення вкладень населення в грошовому вимірі. Найбільше зменшились вклади у п’ятірки банків: Укрексімбанк – на 590,6 млн грн (на 1,5%), до 38,8 млрд грн; Мотор-Банк – на 559 млн грн (на 89,3%), до 66,6 млн грн; Комінбанк – на 554,1 млн грн (на 17,7%), до 2,6 млрд грн; Міжнародний інвестиційний банк — на 487,5 млн грн (на 46,4%), до 562,4 млн грн; РВС Банк – на 216,8 млн грн (на 31,7%), до 466 млн грн.
Якщо ж подивитися на відтік у відсотках, то найвищі показники будуть у Мотор-Банку – на 89,3% (до 66,6 млн грн), Банку “Фамільний” – на 87,9% (до 1,1 млн грн) та Українського банку реконструкції та розвитку – на 85,4% (до 22 млн грн).
Три банки з іноземним капіталом дотепер не мають ані гривні на рахунках фізосіб: Дойче Банк ДБУ, ІНГ Банк Україна та Сітібанк.
З даних НБУ видно, що вкладників в першому півріччі втратили 32 банки з 60 працюючих. Найбільше такі:
Банк Південний – 354,4 тис. осіб (зменшення на 48,2%), до 380,8 тис. осіб; ТАСкомбанк – 171,3 тис. осіб (на 22,5%), до 588,8 тис. осіб; Укрексімбанк – 134,6 тис. осіб (на 21,9%), до 478,9 тис. осіб; Кредобанк – на 97,5 тис. осіб (на 15,4%), до 536,1 тис. осіб; Укргазбанк – на 90,3 тис. осіб (на 6,3%), до 1,5 млн осіб.
У відсотках найбільше вкладників-фізосіб залишило такі невеличкі структури як Європейський промисловий банк, де чисельність цих клієнтів скоротилась одразу на 57,3% (до 2,6 тис. осіб), СЕБ Корпоративний банк – на 55,1% (до 180 осіб) та Український банк реконструкції та розвитку – на 48,7% (до 217 осіб). “Люди закривають рахунки з різних причин. Інколи розірвання відносин буває примусовим і за ініціативи самих банків, коли, на їхню думку, порушувалися правила фінансового моніторингу”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Водночас з огляду на те, що загалом у банківській системі вкладів навіть побільшало, виходить, що люди забирали гроші з цих банків і перекладали в інші. Ключові фактори довіри Люди закривають рахунки з різних причин. Дуже важливим фактором є надійність та репутація. “Це найважливіший фактор. Довіра до банку значною мірою залежить від його історії, стабільності та публічного іміджу”, – каже Охрименко. За його словами, банки, які існують на ринку тривалий час, не мали гучних скандалів, успішно пережили кризи та підтримують високі рейтинги від незалежних агентств, зазвичай мають вищий рівень довіри.
Також люди беруть до уваги державні гарантії. В Україні діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який гарантує повернення вкладів до певної суми в разі банкрутства банку. Банки, що є учасниками цього фонду, викликають більшу довіру, оскільки навіть у разі їхньої ліквідації клієнти зможуть повернути свої кошти.
Ще одним важливим чинником є фінансова стабільність. Банки з високим рівнем капіталізації, достатньою ліквідністю та прибутковою діяльністю вважаються більш надійними.
Важлива і якість обслуговування. Сучасні технології, зрозумілий мобільний додаток, доступність відділень та компетентність персоналу – все це формує позитивний досвід та зміцнює довіру.
Звертають увагу клієнти й на процентні ставки та умови. Хоча високі відсотки можуть приваблювати, надто високі ставки насторожують, б це свідчить про ризиковану політику банку. Люди часто надають перевагу помірним, але стабільним умовам, аніж надзвичайно вигідним, але потенційно небезпечним пропозиціям.
Чинником при виборі банку є прозорість та готовність банку надавати повну інформацію про свої послуги, тарифи та ризики. Приховані комісії та незрозумілі умови можуть відштовхувати клієнтів. В Україні ліквідували банк Є в Україні й банки, що закриваються. Приміром, нещодавно ФГВФО завершив процедуру ліквідації ПАТ “АКБ “Капітал”. У зв’язку з цим припинено виплати гарантованого відшкодування вкладникам цього банку. “ Фонд повідомляє про припинення 14 серпня 2025 р. виплат гарантованого відшкодування вкладникам ПАТ “АКБ “Капітал” та завершення ліквідаційної процедури банку. У рамках виплат гарантованого відшкодування вкладниками ПАТ “АКБ “Капітал” отримано понад 327,1 млн грн”,– йдеться в повідомленні. У липні 2015 р. НБУ відніс “Капітал” до категорії неплатоспроможних. Як пояснили у регулятора, причиною стало те, що більшість активів банку і частина операційних потужностей залишилися на тимчасово окупованій території. У зв’язку з чим не можна було забезпечити, як надходження грошового потоку для задоволення потреб вкладників і кредиторів, так і відповідний рівень управління ризиками. Держбанки готують до продажу Тим часом уряд планує провести приватизацію одразу двох системних банків – Сенс Банку та Укргазбанку. Очікується, що це відбудеться у 2026 р. Причина – намір зменшити частку держави в банківському секторі.
За проєктом Програми дій Кабміну, для цієї мети буде ухвалено необхідну постанову. А також проведено конкурс на посаду радника з продажу державних пакетів акцій.
Водночас наразі приватизація державних банків в Україні забуксувала. Зокрема через те, що відбір фінансових радників із продажу для Укргазбанку та Сенс Банку мав завершитися до кінця березня. “Незалежна оцінка якості активів банків, має відбутись лише після завершення активної фази бойових дій”, – пояснив голова НБУ Андрій Пишний. Вікторія Хаджирадєва -
Дрони масово атакують трасу Херсон – Миколаїв
Високу активність російських дронів уздовж траси М-14 Херсон – Миколаїв фіксують з вечора 25 серпня. Про це повідомив керівник ОВА Олександр Прокудін у Facebook
Окупанти цілеспрямовано атакують цивільний транспорт, наголосив урядовець і закликав людей без нагальної потреби не пересуватись цим маршрутом.
На трасі М-14 Херсон – Миколаїв імовірні обмеження руху, а в разі фіксації дронів, автошлях перекриватимуть тимчасово, додав посадовець.
“Прошу врахувати це під час планування поїздок і, за можливості, обирати інший маршрут”, – додав Прокудін.
В Офісі Генерального прокурора розповіли, що російські військові 25 серпня атакували службовий автомобіль прокуратури безпілотником на трасі Миколаїв–Херсон.
Унаслідок удару поранено 58-річного водія та 38-річного прокурора. Обох доставили до лікарні. -
Дрони РФ масово атакують трасу Херсон – Миколаїв
Високу активність російських дронів уздовж траси М-14 Херсон – Миколаїв фіксують з вечора 25 серпня. Про це повідомив керівник ОВА Олександр Прокудін у Facebook.
Окупанти цілеспрямовано атакують цивільний транспорт, наголосив урядовець і закликав людей без нагальної потреби не пересуватись цим маршрутом.
На трасі М-14 Херсон – Миколаїв імовірні обмеження руху, а в разі фіксації дронів, автошлях перекриватимуть тимчасово, додав посадовець.
“Прошу врахувати це під час планування поїздок і, за можливості, обирати інший маршрут”, – додав Прокудін.
В Офісі Генерального прокурора розповіли, що російські військові 25 серпня атакували службовий автомобіль прокуратури безпілотником на трасі Миколаїв–Херсон.
Унаслідок удару поранено 58-річного водія та 38-річного прокурора. Обох доставили до лікарні. -
В Криму дрони атакували залізничну інфраструктуру
Зранку у вівторок в тимчасово окупованому Криму пролунали вибухи. Дрони атакували залізничну інфраструктуру, повідомив Телеграм-канал Кримський вітер 26 серпня.
Місцеві мешканці знімають і публікують відео з атакуючими безпілотниками і роботою ППО.
“Приліт по станції Урожайна у селищі Червоногвардійське. Попередньо, є влучання по підстанції”, – йдеться у повідомленні.
Опубліковані кадри з місця події. На залізничними коліями підіймається густий чорний дим.
Також підписники каналу повідомляють, про можливий “приліт” по нафтобазі біля залізниці у місті Джанкой.
Зазначається, що “загалом весело на всьому західному березі Криму”.
Тим часом у російському міноборони заявили, що протягом 7:00-7:30 ранку їхні системи ППО нібито знищили вісім безпілотників над Кримом.
А окупаційна влада заявила, що у Червоногвардійському районі 13 населених пунктів залишилися без світла нібито через “аварію”.
Дивіться фото: В Криму дрони атакували залізничну інфраструктуру