На Сумщині близько 20 тисяч людей відмовилися від евакуації під час небезпеки, оскільки закон не дозволяє їх примусово вивозити. Голова ОВА Олег Григоров пояснив, що багато людей не хочуть залишати свої домівки, оскільки не уявляють, як починати нове життя в іншому місці. Влада надає їм інформацію про можливість розселення та надає гуманітарну допомогу, але кількість відмовників все одно залишається великою.
Позначка: Відмова
-
США відмовили “маріонетці Кремля” в купівлі активів Лукойлу
Уряд США відмовив Gunvor, міжнародному нафтотрейдеру, у дозволі на покупку закордонних активів російської компанії Лукойл. Причиною цього стало продовження війни в Україні та зв’язки Gunvor з Росією. Gunvor відкликав пропозицію про купівлю активів Лукойлу, але вважає заяву Мінфіну США дезінформацією. Компанія стверджує, що завжди діяла прозоро та дистанціювалася від Росії. Після введення санкцій у 2014 році Gunvor змінив власників, але після нового наміру купити активи Лукойлу, США провели додаткове розслідування.
-
Міжнародний кримінальний суд відмовився від Microsoft
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі вирішив припинити використання програмного забезпечення від Microsoft і перейти на європейське рішення, щоб зменшити залежність від американських постачальників через ризик нових санкцій. Нове програмне забезпечення буде надавати німецька компанія ZenDiS, яка була створена за сприянням уряду Німеччини для підвищення цифрового суверенітету державних структур. У відповідь Microsoft заявила, що співпраця з МКС не припиняється і наголосила, що минулорічне відключення електронної пошти прокурора МКС від Outlook було настановлено американською владою, а не корпорацією. Уряд Нідерландів також розглядає можливість переходу на європейські альтернативи через занадто велику залежність від продуктів Microsoft.
-
Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати. -
УПЦ МП програла апеляцію щодо забезпечення позову
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив УПЦ (Московського патріархату) у задоволенні апеляції щодо забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви. Про це повідомляє Інтерфкс-Україна у середу, 29 жовтня.
Суддя Ольга Кашпур оголосила ухвалу, котрою залишили без задоволення скаргу УПЦ (МП), а рішення суду першої інстанції – без змін.
Під час розгляду представник УПЦ (МП) заявив, що у разі незадоволення даного заходу забезпечення, Державна служба етнополітики і свободи совість направить припис 154 релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП). Він також допустив, що в результаті цього може бути подано 154 позови.
В той же час, представник Держетнополітики заявила, що такий припис 154 релігійним організаціям наразі не надісланий, і його надсилання не планується.
На розгляді в Шостому апеляційному адмінсуді знаходиться позов Державної служби України з етнополітики та свободи совісті до Київської митрополії Української православної церкви про припинення релігійної організації.
Представник УПЦ (МП) 16 вересня подав заяву про застосування заходів забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Держетнополітики надсилати приписи про усунення порушень релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою Київської митрополії, яка визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.
В обґрунтуванні вказаної заяви представник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до початку припинення 154 релігійних організацій, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП).
За результатами розгляду суд 18 вересня ухвалив рішення у задоволенні позовної заяви про застосування заходів забезпечення позову – відмовити.
29 вересня УПЦ (МП) надіслала апеляційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адмінсуду, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 2 жовтня відкрито апеляційне провадження по даній апеляційній скарзі.
Як повідомлялося, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ.
20 травня Держетнополітики почала дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПЦ (МП) з забороненою іноземною релігійною організацією.
9 липня Держетнополітики заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ (МП) з Російською православною церквою (РПЦ), діяльність якої в Україні заборонено.
17 липня Держетнополітики винесено УПЦ (МП) припис про усунення до 18 серпня порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов’язані з УПЦ (МП).
Пізніше УПЦ (МП) надіслала лист до Держетнополітики з роз’ясненням позиції щодо статусу Церкви, а також заявила, що припис є втручанням у внутрішнє життя церкви і не може бути виконаний.
27 серпня Держетнополітики визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Згідно з законом “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, УПЦ (МП) через 60 днів достроково позбудеться права на користування державним і комунальним майном.
29 серпня Держетнополітики подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ (МП), яка визнана афілійованою з РПЦ. Також суд просять передати державі її майно, кошти та інші активи, крім культового. 18 вересня суд відмовив УПЦ(МП) у застосуванні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви.
Своєю чергою, УПЦ (МП) просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання Церкви афілійованою з РПЦ. Також УПЦ (МП) подала до суду зустрічний позов у справі про припинення діяльності Церкви. -
США чекають відмови Угорщини від російських енергоносіїв
Сполучені Штати Америки чекають відмови Угорщини від російської нафти та газу. Про це заявив посол Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер в ефірі телеканалу Fox News, уривок з якого був опублікований в YouTube.
За його словами, США сподіваються від таких країн, як Угорщина, Словаччина і Туреччина план з позбавлення залежності від російських енергоносіїв.
США навіть готові допомогти Угорщині позбавитись залежності від російських нафти і газу, запевнив Вітакер.
“Ви знаєте, Угорщина, на відміну від багатьох своїх сусідів, не розробила жодних планів і не вжила жодних активних заходів. Тому ми будемо продовжувати працювати з ними, а також з їхніми сусідами, такими як Хорватія та інші країни, які можуть допомогти їм відмовитися від російських енергоносіїв”, – наголосив американський дипломат. -
Китай призупинив закупівлі російської нафти після санкцій США – ЗМІ
Китайські державні нафтові компанії призупинили закупівлю російської нафти через море після введення санкцій проти Роснєфті та Лукойла з боку США. Індійські нафтові заводи також скоротили обсяги закупівлі російської нафти. Це може призвести до фінансових проблем для Росії, так як Китай та Індія є одними з найбільших покупців російської нафти. Китайські компанії PetroChina, Sinopec, CNOOC та Zhenhua Oil не будуть купувати російську нафту, яка транспортується морськими шляхами. У той же час, інший обсяг нафти до Китаю постачається через трубопроводи. США та Європейський союз також ввели санкції проти російських нафтових компаній та банків.
-
Трамп сказав, чому Київ не отримає ракети Tomahawk
Президент США Дональд Трамп відмовив Україні у передачі ракет Tomahawk через складний процес навчання користуванню ними, який може зайняти до року. Трамп заявив, що ці ракети є дуже потужною та точною зброєю, і навчитися ними користуватися потрібно дуже довго і інтенсивно. Він також зауважив, що США не планують навчати іноземні армії використовувати ці ракети. Трамп вважає, що єдиний спосіб для України скористатися ракетами Tomahawk – це за умови, якщо їх запуск здійснюється США, але Вашингтон цього не планує робити. Tomahawk використовується флотом США для ударів по важливим цілям у глибині противника. Адміністрація США розглядає потреби України, але питання передачі ракет залишається відкритим, і Трамп ще не ухвалив остаточного рішення.
-
Одна з країн G7 заявила про скорочення залежності від російського СПГ
Японія планує зменшити імпорт російського скрапленого природного газу, але не може це зробити раптово. Міністр торгівлі Японії зазначив, що країна поступово зменшує залежність від російської енергетики після початку війни в Україні. Японія отримує близько 10% свого імпорту скрапленого природного газу з проєкту Сахалін-2 від Росії. Заміна цих поставок потребуватиме великих витрат, що може призвести до збільшення вартості електроенергії для споживачів. Японія поки не встановила конкретний строк для повної відмови від російського газу, і єдиний член G7, який ще не прийняв таке рішення. Російський завод по виробництву СПГ в Арктиці збільшує виробництво та експорт, але країни Євросоюзу говорять про повну відмову від російської енергії на постійній основі, а не лише під час війни в Україні.
-
Москва відмовилася виконати рішення ЄСПЛ щодо виплат Грузії
Росія відмовляється виконувати рішення Європейського суду з прав людини про виплату Грузії компенсації у зв’язку з війною 2008 року. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що вони не планують виконувати це рішення. ЄСПЛ вирішив, що Росія порушила права людини під час війни, але Москва не збирається виплачувати компенсацію в розмірі 253 млн євро, яку суд визначив на користь Грузії. Міністерство закордонних справ Росії повідомило про вихід країни з Ради Європи, і заявило, що рішення ЄСПЛ, прийняті після виходу з Ради Європи, не будуть виконуватися на території Росії.