Верховний суд Росії за позовом Генпрокуратури оголосив Фонд боротьби з корупцією (ФБК) “терористичною організацією”. Засідання суду відбулось в закритому режимі. Про це повідомляє провладне російське агентство Интерфакс.
Справу розглядав верховний суддя Олег Нефьодов, який свого часу оголосив “міжнародний рух ЛГБТ” та “міжнародний рух сатанізму”, яких не існує, екстремістськими в Росії.
“Позовну заяву ненпрокуратури задовольнити. Визнати некомерційну корпорацію Anti-Corruption Foundation, Inc (ACF, ACF international, “Фонд боротьби з корупцією, Інк.”) терористичною та заборонити на території Російської Федерації її діяльність та діяльність її структурних підрозділів”, – оголосив рішення суддя.
В російській Генпрокуратурі cвоєю чергою повідомили, що ACF створили лідери екстремістських та заборонених у Росії організацій Фонд боротьби з корупцією, Фонд захисту прав громадян та громадського руху Штаби Навального “з метою продовження деструктивної діяльності на території Росії”. Anti-Corruption Foundation Inc. створили влітку 2022 року після того, як російський суд визнав ФБК екстремістською організацією та заборонив її діяльність у РФ.
В грудні 2022 року організацію внесли до списку іноагентів.
Позначка: Верховний суд
-
В Росії ФБК визнали “терористичною організацією”
-
Верховний Суд підтвердив довічне військовому, який розстріляв нацгвардійців
Український Верховний Суд підтвердив вирок довічного ув’язнення для військовослужбовця, який у січні 2022 року вбив п’ятьох військовослужбовців Нацгвардії на заводі Південмаш у Дніпрі. За даними Державного бюро розслідувань, військовик відкрив вогонь зі службового автомата під час конфлікту зі своїми товаришами по службі, в результаті чого п’ятеро людей загинули, а ще п’ятеро отримали поранення. Після нападу він спробував втекти, але був затриманий. Суд визнав його винним у вбивстві, замаху на вбивство, викраденні зброї, дезертирстві та інших злочинах. Військовослужбовець був засуджений до довічного ув’язнення і повинен відшкодувати цивільні позови родичам загиблих.
-
За ексзаступника голови Верховного суду Львова внесли 20 млн застави
За колишнього суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова внесли заставу у розмірі 20 млн гривень. Про це повідомила керівниця відділу комунікацій ВАКС Олеся Чемерис, передає Українська правда у середу, 29 жовтня.
За її словами, гроші надійшли на рахунок Вищого антикорупційного суду.
Нагадаємо, 20 жовтня ВАКС зменшив заставу колишньому заступнику голови Верховного суду з 302,8 млн гривень до 20 млн гривень, тобто у понад 15 разів. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що прокурор не погоджується з таким рішенням суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції.
Нагадаємо, у вересні 2022 року стало відомо, що суддя Верховного суду Богдан Львов має громадянство Росії з 1999 року. Сам суддя це заперечував. СБУ поінформувала Верховний суд, що Львов є громадянином РФ.
Львова також підозрюють у пособництві в привласненні української частини магістрального нафтопродуктопроводу Самара – Західний напрямок, що належав державі в особі Фонду державного майна України. Збитки держави оцінюються в 1,4 млрд гривень. Підозру в незаконному заволодінні нафтопроводом у 2024 році оголосили також Віктору Медведчуку.
У жовтні 2022 року судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду через брак одного голосу не змогли звільнити з посади Львова, але його відрахував тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв.
-
Коломойський остаточно втратив громадянство України – рішення ВС
Велика Палата Верховного суду України підтвердила рішення Касаційного адміністративного суду про відмову в задоволенні позову Ігора Коломойського щодо скасування указу президента Володимира Зеленського про втрату ним українського громадянства. Указом визнано, що Коломойський втратив громадянство через добровільне отримання громадянства Ізраїлю у 1995 році. Суди вважають, що законодавство передбачає це як підставу для втрати громадянства, і відмовили у позові Коломойського. Представники президента та Державної міграційної служби підтримали це рішення, а апеляційну скаргу бізнесмена розглянуто і відхилено. Таким чином, ця постанова є остаточною і не підлягає оскарженню, завершуючи судовий розгляд, що тривав з листопада 2023 року.
-
Справа ексголови Верховного суду: підозру отримав бізнесмен
Повідомлено про підозру бізнесмену, який сприяв передачі коштів від власника групи Фінанси та кредит, у справі щодо отримання неправомірної вигади ексголовою Верховного суду Всеволодом Князєвим. Про це 4 вересня повідомило Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).
За даними слідства, бізнесмен (власник групи Фінанси та кредит) домовився з адвокатом, який мав організувати передачу коштів іншій особі. Та, зі свого боку, мала передати ці кошти керівництву Верховного Суду як неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення в інтересах бізнесмена.
Фігуранту інкримінують надання неправомірної вигоди службовій особі.
Встановлено, що у 2002 році бізнесмен придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату. Через 18 років колишні акціонери оскаржили договір у суді, однак перша інстанція відмовила у задоволенні позову. У 2022 році апеляційний суд скасував це рішення та визнав договір недійсним.
Щоб уникнути втрати акцій, у березні 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом бек-офісу у Верховному суді. Протягом березня-квітня 2023 року він за посередництва інших осіб передав адвокату $2,7 млн (з яких $1,8 млн призначались суддям Верховного суду, решта – посередникам). 19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь бізнесмена. -
В Росії померла голова Верховного суду
Голова Верховного суду РФ Ірина Подносова померла в Москві на 72-му році життя. Про це у вівторок, 22 липня, повідомляє російське пропагандистське інформагентство Интерфакс, посилаючись на Верховний суд РФ.
“Колектив Верховного суду Російської Федерації висловлює щирі співчуття рідним та близьким Ірини Леонідівни”, – повідомили в прес-службі суду.
В суді не уточнили причину смерті, проте, за даними деяких джерел, вона “померла внаслідок тяжкої хвороби”.
Підносову було призначено на посаду голови Верховного суду 17 квітня 2024 року, її кандидатуру висунув сам російський диктатор Володимир Путін. При цьому вона очолила суд після смерті його попереднього голови В’ячеслава Лебедєва, який обіймав цю посаду з 1991 по 2024 рік.
Слід зауважити, що Підносова була однокурсницею Путіна в Ленінградському університеті. Голові Кремля нині теж минуло 72 роки. Подносова народилася 29 жовтня 1953 року у Пскові. Здобула юридичну освіту 1970-1975 року в Ленінградському державному університеті ім. Жданова.
У судовій системі почала працювати 1990 року на посаді судді Лузького міського суду Ленінградської області.
У червні 2020 року була призначена на посаду заступника голови ЗС РФ – голови Судової колегії з економічних спорів. Входила до Президії ЗС. -
В Росії померла однокурсниця Путіна, яка очолювала Верховний суд
Голова Верховного суду РФ Ірина Подносова померла в Москві на 72-му році життя. Про це у вівторок, 22 липня, повідомляє російське пропагандистське інформагентство Интерфакс, посилаючись на Верховний суд РФ.
“Колектив Верховного суду Російської Федерації висловлює щирі співчуття рідним та близьким Ірини Леонідівни”, – повідомили в прес-службі суду.
В суді не уточнили причину смерті, проте, за даними деяких джерел, вона “померла внаслідок тяжкої хвороби”.
Подносову було призначено на посаду голови Верховного суду 17 квітня 2024 року, її кандидатуру висунув сам російський диктатор Володимир Путін. При цьому вона очолила суд після смерті його попереднього голови В’ячеслава Лебедєва, який обіймав цю посаду з 1991 по 2024 рік.
Слід зауважити, що Подносова була однокурсницею Путіна в Ленінградському університеті. Голові Кремля теж минуло 72 роки, як і померлій. Подносова народилася 29 жовтня 1953 року у Пскові. Здобула юридичну освіту 1970-1975 року в Ленінградському державному університеті ім. Жданова.
У судовій системі почала працювати 1990 року на посаді судді Лузького міського суду Ленінградської області.
У червні 2020 року була призначена на посаду заступника голови ЗС РФ – голови Судової колегії з економічних спорів. Входила до Президії ЗС. -
Верховний суд Польщі оголосив вердикт щодо президентських виборів
Верховний суд Польщі підтвердив легітимність виборів президента 2025 року, на яких переміг Кароль Навроцький. Як повідомляє RMF24, рішення було оголошено у вівторок, 1 липня.
Суд розглянув понад 54 тисячі скарг, поданих на результати голосування. Із них лише 21 визнали обґрунтованою. За словами судді Марії Щепанець, більшість протестів мала серйозні формальні недоліки, що унеможливлювало їх подальший розгляд.
Голова суду Кшиштоф Вяк зазначив, що кількість скарг не вплинула на оцінку голосування і жодне порушення не вплинуло на загальний результат виборів. Він підтвердив, що Кароль Навроцький набрав більше голосів у другому турі, ніж його суперник Рафал Тшасковський.
Водночас Верховний суд пояснив, що виборчий кодекс Польщі не передбачає процедури повного перерахунку голосів. Поки суд ухвалював рішення, під його будівлею зібралися протестувальники. Одна група висловила підтримку законності виборів, інша виступила проти роботи судової Палати надзвичайного контролю.
Голова Сейму Шимон Головня повідомив, що в разі офіційного затвердження результатів виборів Національні збори зберуться 6 серпня для приведення Кароля Навроцького до присяги.
Нагадаємо, що в другому турі виборів 1 червня переміг незалежний кандидат Кароль Навроцький, якого підтримує опозиційна партія Право і Справедливість. Він здобув перевагу над Рафалом Тшасковським на 1,78%.
Згодом повідомлялося, що в Польщі перерахують голоси після виборів президента. Питання про дійсність виборів Президента Республіки Польща вирішить Верховний Суд на основі звіту, представленого Національною виборчою комісією, та після розгляду заперечнь.