Верховна Рада припинила повноваження депутатки Анни Колісник із партії Слуга народу. Рішення підтримали 262 народних обранці. Коліснику висунули підозру у внесенні недостовірних даних до електронної декларації на значну суму. Вслід за цим розслідуванням Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження. На заміну Колісник до парламенту увійде Дмитро Слинько, який працював журналістом у відомих виданнях та автором туристичних путівників по Україні.
Позначка: Верховна рада
-
Рада призначила Бережну міністром культури
На пленарному засіданні Верховна Рада призначила Тетяну Бережну віцепрем’єр-міністром з гуманітарної політики і міністром культури України. Кандидатуру Бережної підтримали 266 народних депутатів. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко відзначила досвід Бережної у роботі в уряді і міжнародних проєктах, а також в культурній дипломатії. Бережна виступила з пріоритетами своєї роботи, які включають залучення ресурсів до культури, збереження національної культурної спадщини і підтримку автономності культурних інститутів. До цього вона працювала в адвокатському об’єднанні і в Міністерстві економіки.
-
В Україні продовжили воєнний стан і мобілізацію
Верховна Рада вже в 17-ий раз продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Рішення було ухвалено під час засідання у вівторок. Законопроєкт про продовження воєнного стану підтримали 317 нардепів, а законопроєкт щодо мобілізації – 315 голосів. Таким чином, обидва режими будуть діяти ще 90 днів, з 5 листопада 2025 року до 3 лютого 2026 року. Воєнний стан та мобілізацію в Україні вперше ввели 24 лютого 2022 року після вторгнення Росії, а з того часу їх продовжували кожні 90 днів. Останній раз строк дії режимів було продовжено 15 липня 2025 року.
-
Зеленський пропонує Раді продовжити воєнний стан
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти про продовження терміну дії воєнного стану і мобілізації в країні. Згідно з цими законопроєктами, запропоновано продовжити воєнний стан на 90 днів з 5 листопада 2025 року, а також протягом цього ж терміну провести загальну мобілізацію. Ці укази набудуть чинності після затвердження відповідним законом. Це вже 17-те голосування за продовження воєнного стану в Україні з початку вторгнення Росії в 2022 році. Відтоді Верховна Рада 16 разів продовжувала термін воєнного стану і мобілізації під час війни.
-
Депутати подали до бюджету-2026 поправок на 7 трлн
Голова бюджетного комітету Верховної Ради, Роксолана Підласа, повідомила, що було опрацьовано понад 3,3 тисячі поправок до проєкту держбюджету-2026 на суму понад 7,1 трлн грн, що перевищує обсяг самого бюджету на півтора раза. Депутати пропонують різні ідеї без вказання джерел фінансування, але часто рекомендують використати резервний фонд та кошти на обслуговування державного боргу. За урахування всіх пропозицій, резервний фонд може стати в мінус на 47 млрд грн, а “військовий резерв” – на 224,2 млрд грн. Бюджетний комітет має завдання зберегти баланс бюджету і не збільшувати дефіцит, тому лише ідеї з реалістичними джерелами фінансування будуть повністю враховані. Деякі ідеї будуть передані уряду для подальшого опрацювання.
-
Строки зупинки бойових дій: хто і що каже
Українські чиновники та народні депутати висловлюють оптимістичні прогнози щодо швидкого завершення бойових дій на сході України. Вони говорять про можливість припинення бойових дій вже протягом наступних кількох місяців або навіть до кінця листопада. Є думки, що це можливо завдяки дипломатичним переговорам та зустрічам різних лідерів, зокрема, Володимира Зеленського, Володимира Путіна та Дональда Трампа. Однак військові виражають сумніви щодо можливості припинення бойових дій до Різдва, оскільки ворог продовжує активні дії та розгортання на підконтрольних територіях. Таким чином, питання завершення війни залишається відкритим, але є сподівання на можливість перемир’я та переговорів у майбутньому.
-
Ініціатива голови фінкомітету Ради може позбавити пенсій українців – нардеп
Національний банк України разом з фінансовим комітетом Верховної Ради запропонували створити реєстр людей, які передають свої банківські картки іншим особам для скоєння фінансових злочинів, таких як відмивання грошей, торгівля наркотиками або фінансування терористичної діяльності. За цим законопроєктом, особи, які потраплять у цей реєстр, будуть обмежені у фінансових операціях, таких як кредитування та переказ коштів. Однак, народний депутат Олексій Гончаренко вважає, що ця ініціатива може призвести до позбавлення українців пенсій, оскільки навіть люди, які передають свої дані шахраям, можуть опинитися у реєстрі дропперів і втратити можливість отримувати пенсію. Гетманцев обіцяє зареєструвати цей законопроєкт найближчими днями, але критики вважають, що такі заходи можуть погіршити довіру громадян до держави.
-
Звільнені з полону військові отримуватимуть 50 тис. грн на місяць
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13637, який передбачає щомісячні виплати по 50 тис. грн для звільнених з полону військових, які потребують тривалого стаціонарного лікування, протягом перших трьох місяців лікування. Про це повідомляє Суспільне з Ради.
За відповідне рішення проголосували 244 народні депутати.
Виплати відбуватимуться протягом перших трьох місяців лікування.
Документ передбачає:- щомісячну виплату 50 000 грн військовим, які після звільнення з полону потребують стаціонарного лікування понад 30 днів.
- виплати здійснюватимуться протягом перших трьох місяців лікування.
- документ також врегульовує порядок видачі довідок про травми чи захворювання, отримані під час перебування в полоні.
Нині такі виплати передбачали лише для військових, котрі отримали під час полону травми (поранення, контузії, каліцтва). Новий законопроєкт поширює цю підтримку і на тих, хто отримав або загострив тяжкі захворювання в умовах полону.
Зауважується, що ухвалення має на меті надати необхідну фінансову підтримку та усунути бюрократичні перепони для воїнів, які борються за відновлення свого здоров’я.
Раніше Кабмін оновив порядок надання допомоги Захисникам та Захисницям, котрі повернулися додому з російського полону.
Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими -
Рада підтримала створення нового роду військ – Кіберсил ЗСУ
Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт закону №12349 про створення Кіберсил Збройних Сил України. Законодавчу ініціативу підтримали 255 депутатів, повідомляє Укрінформ.
Документ передбачає створення Кіберсил ЗСУ як органу військового управління, що матиме можливість залучати до свого складу цивільну складову (кіберрезервістів) на період проведення відповідних заходів з кіберстримування.
Відповідним проєктом закону на Кіберсили покладається кібероборона України, захист її суверенітету та територіальної цілісності в кіберпросторі.
Кіберсили ЗСУ організовуватимуть періодичне навчання та злагодженість кіберрезервістів для формування сталого кадрового інтелектуального потенціалу вмотивованих громадян України.
Статус кіберрезервіста не передбачає обов’язкового набуття ним статусу військовослужбовця для залучення до лав Кіберсил, може мати періодичний та тимчасовий характер, ґрунтується на певних особистих навичках особи у певній галузі та її мотивації.
Основними завданнями Кіберсил ЗСУ буде нарощування та ефективне застосування спроможностей кіберстримування, здобуття Збройними силами України військової переваги над противником та послаблення його спроможностей шляхом проведення операцій в електромагнітному спектрі та кіберпросторі. -
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду