Верховна Рада вже в 17-ий раз продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Рішення було ухвалено під час засідання у вівторок. Законопроєкт про продовження воєнного стану підтримали 317 нардепів, а законопроєкт щодо мобілізації – 315 голосів. Таким чином, обидва режими будуть діяти ще 90 днів, з 5 листопада 2025 року до 3 лютого 2026 року. Воєнний стан та мобілізацію в Україні вперше ввели 24 лютого 2022 року після вторгнення Росії, а з того часу їх продовжували кожні 90 днів. Останній раз строк дії режимів було продовжено 15 липня 2025 року.
Позначка: Верховна рада
-
Зеленський пропонує Раді продовжити воєнний стан
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти про продовження терміну дії воєнного стану і мобілізації в країні. Згідно з цими законопроєктами, запропоновано продовжити воєнний стан на 90 днів з 5 листопада 2025 року, а також протягом цього ж терміну провести загальну мобілізацію. Ці укази набудуть чинності після затвердження відповідним законом. Це вже 17-те голосування за продовження воєнного стану в Україні з початку вторгнення Росії в 2022 році. Відтоді Верховна Рада 16 разів продовжувала термін воєнного стану і мобілізації під час війни.
-
Депутати подали до бюджету-2026 поправок на 7 трлн
Голова бюджетного комітету Верховної Ради, Роксолана Підласа, повідомила, що було опрацьовано понад 3,3 тисячі поправок до проєкту держбюджету-2026 на суму понад 7,1 трлн грн, що перевищує обсяг самого бюджету на півтора раза. Депутати пропонують різні ідеї без вказання джерел фінансування, але часто рекомендують використати резервний фонд та кошти на обслуговування державного боргу. За урахування всіх пропозицій, резервний фонд може стати в мінус на 47 млрд грн, а “військовий резерв” – на 224,2 млрд грн. Бюджетний комітет має завдання зберегти баланс бюджету і не збільшувати дефіцит, тому лише ідеї з реалістичними джерелами фінансування будуть повністю враховані. Деякі ідеї будуть передані уряду для подальшого опрацювання.
-
Строки зупинки бойових дій: хто і що каже
Українські чиновники та народні депутати висловлюють оптимістичні прогнози щодо швидкого завершення бойових дій на сході України. Вони говорять про можливість припинення бойових дій вже протягом наступних кількох місяців або навіть до кінця листопада. Є думки, що це можливо завдяки дипломатичним переговорам та зустрічам різних лідерів, зокрема, Володимира Зеленського, Володимира Путіна та Дональда Трампа. Однак військові виражають сумніви щодо можливості припинення бойових дій до Різдва, оскільки ворог продовжує активні дії та розгортання на підконтрольних територіях. Таким чином, питання завершення війни залишається відкритим, але є сподівання на можливість перемир’я та переговорів у майбутньому.
-
Ініціатива голови фінкомітету Ради може позбавити пенсій українців – нардеп
Національний банк України разом з фінансовим комітетом Верховної Ради запропонували створити реєстр людей, які передають свої банківські картки іншим особам для скоєння фінансових злочинів, таких як відмивання грошей, торгівля наркотиками або фінансування терористичної діяльності. За цим законопроєктом, особи, які потраплять у цей реєстр, будуть обмежені у фінансових операціях, таких як кредитування та переказ коштів. Однак, народний депутат Олексій Гончаренко вважає, що ця ініціатива може призвести до позбавлення українців пенсій, оскільки навіть люди, які передають свої дані шахраям, можуть опинитися у реєстрі дропперів і втратити можливість отримувати пенсію. Гетманцев обіцяє зареєструвати цей законопроєкт найближчими днями, але критики вважають, що такі заходи можуть погіршити довіру громадян до держави.
-
Звільнені з полону військові отримуватимуть 50 тис. грн на місяць
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13637, який передбачає щомісячні виплати по 50 тис. грн для звільнених з полону військових, які потребують тривалого стаціонарного лікування, протягом перших трьох місяців лікування. Про це повідомляє Суспільне з Ради.
За відповідне рішення проголосували 244 народні депутати.
Виплати відбуватимуться протягом перших трьох місяців лікування.
Документ передбачає:- щомісячну виплату 50 000 грн військовим, які після звільнення з полону потребують стаціонарного лікування понад 30 днів.
- виплати здійснюватимуться протягом перших трьох місяців лікування.
- документ також врегульовує порядок видачі довідок про травми чи захворювання, отримані під час перебування в полоні.
Нині такі виплати передбачали лише для військових, котрі отримали під час полону травми (поранення, контузії, каліцтва). Новий законопроєкт поширює цю підтримку і на тих, хто отримав або загострив тяжкі захворювання в умовах полону.
Зауважується, що ухвалення має на меті надати необхідну фінансову підтримку та усунути бюрократичні перепони для воїнів, які борються за відновлення свого здоров’я.
Раніше Кабмін оновив порядок надання допомоги Захисникам та Захисницям, котрі повернулися додому з російського полону.
Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими -
Рада підтримала створення нового роду військ – Кіберсил ЗСУ
Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт закону №12349 про створення Кіберсил Збройних Сил України. Законодавчу ініціативу підтримали 255 депутатів, повідомляє Укрінформ.
Документ передбачає створення Кіберсил ЗСУ як органу військового управління, що матиме можливість залучати до свого складу цивільну складову (кіберрезервістів) на період проведення відповідних заходів з кіберстримування.
Відповідним проєктом закону на Кіберсили покладається кібероборона України, захист її суверенітету та територіальної цілісності в кіберпросторі.
Кіберсили ЗСУ організовуватимуть періодичне навчання та злагодженість кіберрезервістів для формування сталого кадрового інтелектуального потенціалу вмотивованих громадян України.
Статус кіберрезервіста не передбачає обов’язкового набуття ним статусу військовослужбовця для залучення до лав Кіберсил, може мати періодичний та тимчасовий характер, ґрунтується на певних особистих навичках особи у певній галузі та її мотивації.
Основними завданнями Кіберсил ЗСУ буде нарощування та ефективне застосування спроможностей кіберстримування, здобуття Збройними силами України військової переваги над противником та послаблення його спроможностей шляхом проведення операцій в електромагнітному спектрі та кіберпросторі. -
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду -
Рада підтвердила неможливість місцевих виборів
Верховна Рада проголосувала за постанову №14031 про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні в умовах військової агресії РФ. Документ підтримали 308 нардепів на пленарному засіданні в середу, 8 жовтня.
Згідно з постановою, організація підготовки та проведення місцевих виборів із дотриманням національного законодавства, європейських стандартів демократичних виборів є неможливими в умовах військової агресії РФ проти України та воєнного стану.
При цьому наголошується, що відповідальність за неможливість своєчасної організації підготовки та проведення місцевих виборів в Україні з дотриманням демократичних виборчих стандартів несе держава-агресор – Росія.
Водночас підкреслюється, що стале функціонування органів місцевого самоврядування та здійснення ними передбачених Конституцією та законами України повноважень є обов’язковими умовами дотримання принципу безперервності влади, забезпечення правопорядку, національної безпеки, оборони держави та життєдіяльності територіальних громад.
Документом підтверджується, що сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради та сільські, селищні, міські голови, обрані відповідно до закону (крім тих, повноваження яких достроково припинені), здійснюють свої повноваження до обрання нового складу відповідної ради/голови на наступних місцевих виборах та початку здійснення ними своїх повноважень.
Після закінчення збройної агресії РФ та припинення чи скасування воєнного стану рішення про проведення місцевих виборів буде прийнято відповідно до Конституції, Виборчого кодексу та законів нашої держави. -
Бюджет 2026: депутати подали рекордну кількість правок
До проєкту закону про бюджет на 2026 рік народні депутати подали 3339 правок, що є рекордною кількістю за останні 19 років. Про це повідомила очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в Facebook у вівторок, 7 жовтня.
“В останнє більше правок, ніж у цьому році подавали при підготовці бюджету на 2007 рік”, – зазначила вона. Підласа нагадала, що до бюджету 2025 року було подано 2098 правок; бюджету 2024 року – 1620 правок; бюджету 2023 року – 1270 правок; бюджету 2022 року – 3284 правок.
Серед політичних сил найбільше правок подали:
- Європейська солідарність – 910 штук,
- Слуга народу – 652 штук,
- Міжфракційне об’єднання Розумна політика – 470 штук,
- Голос – 437 штук.
Серед депутатів найбільше правок подали:
- Артур Герасимов (Євросолідарність) – 662 правок,
- Ярослав Железняк (Голос) – 254 правки,
- Дмитро Разумков – 254 правки.
“Якщо витратити на розгляд кожної поправки хоча би 90 секунд, то їх заслуховування тривати більш ніж 10 повних робочих днів”, – наголосила Підласа.
Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, яким пропонує збільшити загальний план видатків у 2025 році на 317 млрд грн – ці кошти підуть на потреби сектору безпеки та оборони. 15 вересня уряд ухвалив проєкт державного бюджету України на 2026 рік. У документі закладено видатки на 4,8 трлн гривень – це на 415 млрд гривень більше, ніж у 2025 році.