У Верховній Раді розглядають можливість зняття обмежень для виїзду за кордон військовозобов’язаних до 23-24 років. Народний депутат Федір Веніславський висловив ідею, що молодим українцям, які навчаються за кордоном, слід мати можливість приїжджати в Україну, щоб зберігати зв’язок з рідними та не залишатися за кордоном назавжди. Ця ідея обговорюється серед депутатів і може найближчим часом бути внесена на розгляд парламенту. Веніславський підкреслив, що це питання складне, але можливі законодавчі зміни можуть бути розглянуті в перспективі.
Позначка: Верховна рада
-
Стало відомо, як обмежено придатні проходять ВЛК
У народного депутата Федора Веніславського на брифінгу було оголошено, що під час повторної військово-лікарської комісії більше половини осіб, які раніше були визнані обмежено придатними, тепер були визнані придатними до військової служби. Почти 99% з них були визнані придатними, з яких половина без будь-яких обмежень, а решта – з незначними обмеженнями. Народний депутат заключив, що можливість бути визнаним обмежено придатним в минулому була використана для зловживань.
-
Українцям планують збільшити штрафи за перевищення швидкості
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає зміни у штрафах за перевищення швидкості на дорогах. Зараз українські водії отримують штрафи за перевищення швидкості на 20 км/год і більше. Пропонується встановити штрафи залежно від величини перевищення: за перевищення на 10 км/год – 340 грн, на 20 км/год – 680 грн і так далі. Також, якщо перевищення швидкості спричинило аварійну обстановку, водіям загрожує позбавлення права керування на певний строк. Автори проєкту наголошують на важливості дотримання швидкісних обмежень у населених пунктах, оскільки це може врятувати життя в разі ДТП. Вони вказують на те, що в ЄС обмеження швидкості в містах дуже строге, а в Україні більшість водіїв сприймає максимальну швидкість в містах як 70 км/год, хоча такого обмеження зараз немає.
-
Помер колишній нардеп Юрій Гнаткевич
На вік 85 років помер народний депутат України Юрій Гнаткевич, який був активним громадським діячем, ученим і доцентом. Він обіймав посаду депутата у Верховній Раді України у перших, п’ятих і шостих скликаннях. Гнаткевич був ув’язнений у 1956 році за принципову позицію в підтримці свободи та національної ідентичності українського народу. Під час своєї діяльності у парламенті він активно працював над питаннями освіти, науки, духовності та національного відродження. Гнаткевич був нагороджений Орденом За заслуги ІІІ ступеня. Верховна Рада висловила щирі співчуття з приводу його смерті, наголошуючи на його внеску у розвиток України та його послідовності та принциповості у політичній діяльності.
-
У Раді готують законопроєкт про крипторезерв – нардеп
Україна готується створити крипторезерв, який дозволить додавати віртуальні активи до державних резервів за рішенням регулятора. Законопроєкт про це може бути зареєстрований у Верховній Раді наступного тижня. Ця нова ініціатива дасть можливість використовувати криптовалюти, наприклад, біткоїни, у державних резервах. Ідею підтримує перший заступник голови відповідного комітету Ярослав Железняк. Він також зазначив, що не варто суворо регулювати цю сферу через швидкий розвиток криптоіндустрії. Деякі політики, зокрема голова фінансового комітету Данило Гетманцев, раніше сумнівалися у можливості створення крипторезерву, але Железняк запевнив, що цей процес вже на фінальній стадії підготовки. Також у планах українських законодавців є комплексний закон про віртуальні активи, який передбачає введення податків на криптовалюти.
-
Рада планує визнати КНДР державою-агресором
У Верховній Раді був зареєстрований проєкт постанови №13301, в якому пропонується звернутися до міжнародної спільноти з закликом визнати Північну Корею державою-агресором. В документі зазначається, що участь Північної Кореї у воєнних діях на боці Росії проти України порушує міжнародне право. Також вказується на необхідність запровадження санкцій та тиску на північнокорейське керівництво. Парламентарі закликають створити міжнародний трибунал для розгляду злочинів агресії Росії проти України.
-
Рада обмежила пенсії держзрадникам
15 травня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт, який передбачає скорочення розміру пенсій для осіб, які були засуджені за злочини проти національної безпеки України. Згідно з цим законопроєктом, пенсія для таких осіб не може перевищувати прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, що складає 2 361 гривень. Законопроєкт підтримали 244 народні депутати. Обмеження стосується осіб, які були засуджені за державну зраду, колабораціонізм, шпигунство, диверсію та інші злочини проти національної безпеки. Також було прийнято закон, який розширює категорію людей, які не можуть усиновлювати дітей, включаючи українців, яких засуджено за державну зраду чи підтримку російських військових.
-
ВР підтримала присвоєння звання Героя України загиблій журналістці Рощиній
Українські депутати Верховної Ради 14 травня проголосували за ініціативу надати журналістці Вікторії Рощиній посмертно звання Героя України. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вніс на голосування пропозицію підтримати депутатський запит до Президента України щодо цього. За цю пропозицію проголосували 247 народних депутатів.
-
В Україні держзрадникам заборонили усиновлювати дітей
Українська Верховна Рада прийняла законопроєкт, який розширює категорії людей, які не можуть усиновлювати дітей. Тепер ця заборона поширюється на українців, яких засудили за державну зраду чи глорифікацію російських військових. Закон вносить зміни до Сімейного кодексу, розширюючи перелік осіб, які не можуть брати участь у процесі усиновлення або опіки над дітьми. Це стосується також тих, хто став під адміністративну відповідальність за домашнє насильство чи насильство за ознакою статі. Мета цих змін – запобігти усиновленню людей, які загрожують незалежності України. До цього часу заборона усиновлення дітей стосувалася лише тих, хто був засуджений за кримінальні порушення.
-
Рада врегулювала порядок надання статусу дитини, постраждалої від війни
Верховна Рада прийняла законопроєкт, який регулює процедуру надання статусу дітям, постраждалим внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту. Згідно з цим законопроєктом, 277 народних депутатів підтримали ініціативу. Документ встановлює критерії для отримання такого статусу та визначає органи, які мають право його надавати. Зокрема, це місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які можуть реагувати на звернення або виявлення дитини. Порядок і умови надання статусу буде встановлено Кабінетом Міністрів.