Верховна Рада4 грудняухвалила два закони для посилення обороноздатності України. Один з них розширює податкові пільги для потреб оборони, інший – спрощує митні процедури для імпорту товарів, потрібних для оборони. Про це повідомляє пресслужба парламенту.
Закон №14169 передбачає звільнення від ПДВ імпорту комплектуючих для безпілотників, машин механізованого розмінування, засобів протидії технічним розвідкам та інших товарів, необхідних для модернізації та ремонту озброєння.
Також під закон підпадають сучасні симулятори бойових дій для навчальних центрів і полігонів, що дозволить підвищити якість підготовки військовослужбовців у безпечних і максимально реалістичних умовах.
Метою закону є здешевлення модернізації військової техніки, унормування митних пільг для знищених або непридатних товарів, врегулювання питання зміни цільового використання імпортованих матеріалів та запобігання фінансовим втратам оборонних підприємств.
Закон №14170 розширює перелік випадків, коли виробники та постачальники техніки для армії можуть не сплачувати ввізне мито.Це стосується комплектуючих для безпілотників, машин розмінування, засобів верхпротидії технічним розвідкам та іншої техніки, що виробляється, ремонтується або модернізується для ЗСУ.
Також закон визначає порядок дій у випадках втрати, пошкодження чи непридатності імпортованих товарів під час випробувань.
Підприємства зможуть підтвердити причини втрати та уникнути додаткових донарахувань.Окремо врегульовано можливість змінити призначення товарів або реекспортувати їх без штрафів.
Позначка: Верховна рада
-
Рада ухвалила закони щодо обороноздатності України
-
Рада створила ТСК для перевірки системи лікування військових
Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію для розслідування можливих порушень у фінансуванні лікування, реабілітації та протезування військовослужбовців і ветеранів. Постанову №14181 підтримали 259 депутатів.
Проєктом постанови пропонується утворити Тимчасову слідчу комісію для розслідування порушень, пов’язаних із фінансуванням лікування, реабілітації, протезування військовослужбовців і ветеранів.
Головою комісії призначили Юлію Тимошенко (депутатська фракція політичної партії Всеукраїнське об’єднання Батьківщина).
Основними завданнями ТСК пропонується визначити:- розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування, реабілітації, протезування військовослужбовців і ветеранів у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування;
- аналіз причин можливих порушень законодавства України щодо фінансування лікування, реабілітації та протезування військовослужбовців і ветеранів;
- розслідування можливих фактів завищення цін на лікарські засоби для військовослужбовців і ветеранів;
- моніторинг цін на лікарські засоби для військовослужбовців і ветеранів, які реалізуються в аптечних закладах роздрібної мережі, та розслідування правомірності встановлення граничних надбавок (націнок) на лікарські засоби для військовослужбовців;
- розслідування наявності монопольного (домінуючого) становища на ринку дистрибуції лікарських засобів для військовослужбовців і ветеранів;
- перевірку якості лікарських засобів для військовослужбовців і ветеранів в аптечних закладах роздрібної мережі.
Передбачається, що ухвалення Постанови дозволить проаналізувати стан лікування, реабілітації, протезування військовослужбовців і ветеранів у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування, розслідувати факти завищення вартості на неналежної якості лікарських засобів, проаналізувати причини можливих порушень, а також підготувати відповідні рекомендації.
-
Російську виключили з переліку мов, які потребують особливого захисту
3 грудня Верховна Рада України прийняла закон, який вносить зміни до деяких законів країни у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Законопроєкт підтримали 264 народних депутати. Мета закону полягає в адаптації законодавства до нового перекладу Хартії, удосконаленні термінології та внесенні змін до списку мов, які підпадають під особливий режим підтримки та захисту. Оновлений перелік мов, що тепер підпадають під захист Хартії, включає білоруську, болгарську, гагаузьку, кримськотатарську, новогрецьку, німецьку, польську, румунську, словацьку, угорську, чеську та іврит. Російська мова залишається найуживанішою мовою національних меншин, тому не вважається загроженою. Закон також пропонує вилучити молдавську мову зі списку у зв’язку з тим, що румунська мова визнана державною мовою Республіки Молдова.
-
Рада прийняла Бюджет-2026
Верховна Рада ухвалила бюджет на 2026 рік, який передбачає збільшення зарплат вчителям. Згідно з рішенням, зарплати вчителів зростуть на 30% з 1 січня та на ще 20% з 1 вересня. Мінімальна зарплата підвищиться з 8 000 грн до 8 647 грн, а загальний прожитковий мінімум також збільшиться. У бюджеті передбачено збільшення видатків на освіту, безпеку та оборону. Для покриття дефіциту бюджету збільшили податок на прибуток банків, а також виділили додаткові кошти на енергоносії та заборгованість за комунальні послуги.
-
Комітет Ради підтримав проєкт бюджету-2026
Бюджетний комітет Верховної Ради України 3 грудня ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік для другого читання. Тепер народні депутати повинні проголосувати за цей документ. Нардепи Ярослав Железняк та Данило Гетманцев повідомили, що на обговорення бюджету буде виділено до 75 хвилин, а більшість часу буде витрачено на обговорення та прийняття рішення. Гетманцев зазначив, що у проєкті бюджету є кілька нововведень, зокрема, збільшення мінімальної зарплати вчителів до 36 тисяч гривень без збільшення їх навантаження. Також ухвалено рішення щодо частки ПДФО, яка залишається в місцевих бюджетах, що складе 64% від суми сплаченого податку та залишиться у бюджетах громад.
-
Мінус два міністри. Відставок вимагають ще
Політична криза в Україні, спричинена великим корупційним скандалом, так званим “Міндичгейтом”, триває. Верховна Рада звільнила двох міністрів – енергетики та юстиції, які фігурували на плівках, оприлюднених НАБУ. Однак на цьому в парламенті зупинятися не збираються, вимагають відставок і в Офісі президента та повного перезавантаження уряду.
Відставки міністрів
За звільнення Германа Галущенка з посади голови Мінюсту України висловилися 323 депутати Верховної Ради, за відставку Світлани Гринчук з посади міністра енергетики — 315 депутатів.
Після голосування в середу засідання парламенту було закрито. Як заявив спікер Ради Руслан Стефанчук, депутати переходять «в режим консультацій щодо складної ситуації». -
Рада звільнила міністра енергетики Гринчук
Верховна Рада України прийняла рішення про звільнення міністра енергетики Світлани Гринчук. За цю постанову проголосували 315 народних депутатів під час пленарного засідання парламенту. Голосування розподілилося між різними фракціями, найбільше голосів отримала фракція “Слуга народу”. Після голосування спікер Верховної Ради підписав постанову про звільнення Гринчук. Виконання обов’язків міністра енергетики тимчасово покладено на заступника глави Міненерго Миколу Колісника. Це рішення прийнято в контексті корупційного скандалу у сфері енергетики, про який повідомили НАБУ і САП. Раніше того ж дня Верховна Рада також звільнила міністра юстиції Германа Галущенка.
-
Парламент звільнив міністра юстиції Галущенка
У середу, 19 листопада, Верховна Рада прийняла постанову №14217 про звільнення міністра юстиції Германа Галущенка. За це рішення проголосували 323 народних депутати. Голоси розподілилися між фракціями таким чином: Слуга народу – 200 голосів, Європейська солідарність – 21, Батьківщина – 17, Платформа за життя та мир – 16, Голос – 14, Відновлення України – 11, Партія За майбутнє – 11. Тимчасово обов’язки міністра юстиції покладено на заступника глави Мін’юсту з питань європейської інтеграції Людмилу Сугак.
-
ЗМІ дізнались про можливе звільнення віцепрем’єра Кулеби
У Кабінеті міністрів можуть відбутися зміни у кадрах. Один з можливих відсторонених посадовців – віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба. Сьогодні парламент мав розглянути звільнення міністрів, але це було заблоковано. Планується, що завтра Рада все-таки розгляне питання відставок. Зокрема, говориться про відставку Кулеби і зміни в фінансовому контролі. Кадрові зміни пов’язані з розкриттям корупційної схеми в енергетиці. Також уряд затвердив план щодо перезавантаження енергосектору, а президент Зеленський анонсував проведення Ставки з урядовцями та парламентарями.
-
Закон про борги: колектори без суду зможуть забрати єдину квартиру
Український парламент розглядає законопроект про цифрову трансформацію виконавчого провадження, який передбачає автоматичне блокування майна боржників без судового рішення. За цим законом, якщо боржник потрапляє до реєстру боржників, його майно автоматично “заморожується”, що може призвести до заборон на угоди з нерухомістю, блокування банківських рахунків та інші обмеження. Критики закону вказують на ризики помилок у реєстрі, що може призвести до незаслужених обмежень для громадян. Закон також може сприяти банкам та іншим організаціям у швидшому стягненні боргів, але одночасно обмежує права громадян та може порушувати їхні конституційні права.