Науковці відкрили новий вид динозавра, який жив на території сучасних США приблизно 150 мільйонів років тому.
Його рештки знайшли ще у 2021–2022 роках у штаті Колорадо, проте лише нещодавно вдалося підтвердити, що це – окремий вид, якому дали назву Enigmacursor mollyborthwickae. Про це повідомляє CNN із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Open Science.
Новий вид був надзвичайно малим для динозаврів: близько пів метра заввишки і близько метра завдовжки – за розміром нагадував лабрадора. Динозавр був травоїдним і пересувався на двох довгих задніх лапах. Вчені припускають, що він був досить швидким, щоб утікати від хижаків.
“Цих дуже маленьких динозаврів, що харчувалися рослинами, знаходили вкрай рідко. Насправді знайти практично повний скелет, а не кілька фрагментів кісток – це рідкість. Тому ці динозаври досить маловідомі” – пояснив співавтор дослідження, палеонтолог Пол Баретт.
Назва динозавра також символічна: частина “enigma” означає загадку – адже науковці довго не могли визначити, до якого саме виду належить знайдений скелет.
У найближчий час Enigmacursor mollyborthwickae стане частиною експозиції в Музеї природничої історії в Лондоні.
Позначка: Вчені
-
У США знайшли новий вид динозавра
-
Китайські вчені винайшли мікророботів для лікування захворювань носу
Вченим з Китаю вдалося успішно протестувати на тваринах рої крихітних роботів, які здатні лікувати інфіковані носові пазухи. Як повідомляє The Guardian, ці пристрої настільки малі, що їх розмір не перевищує частку товщини людського волосся.
У дослідженні, опублікованому в журналі Science Robotics, йдеться про використання мікрочастинок із міддю, які вводяться в організм разом із оптоволоконним джерелом світла. Завдяки світловому нагріванню мікророботи можуть проникати в густий гній, руйнувати клітинні стінки бактерій і виробляти активні форми кисню, що знищують інфекцію.
Рої мікророботів вводять у пазухи за допомогою катетера через носовий хід, після чого керують їхнім рухом за допомогою магнітного поля. Потрапивши в зону інфекції, роботи можуть нагріватися та викликати хімічні реакції, знищуючи бактерії. Завдяки точному прицільному впливу технологія має потенціал зменшити залежність від антибіотиків та інших медикаментів широкого спектру дії.
Тести на тваринах, зокрема свинях і кролях, продемонстрували ефективне очищення інфікованих пазух без пошкодження тканин. Вчені розробили модель використання цієї технології в умовах операційної з можливістю стеження за її дією за допомогою рентгену. Вони вважають, що в майбутньому її можна буде застосовувати і для боротьби з бактеріями в шлунково-кишковому тракті, сечостатевій системі та дихальних шляхах.
Очікується, що впродовж 5-10 років подібні пристрої можуть з’явитися в клінічній практиці для лікування інфекцій не лише в пазухах, але й у сечовому міхурі, кишечнику та інших органах.
Однак у дослідженні визнається, що є ризики – зокрема, небезпека залишення частини мікророботів у тілі та можливі побічні ефекти. Також експерти прогнозують громадський скепсис щодо ідеї впровадження роботів у людське тіло, що може викликати хвилю теорій змов. -
Вчені навчилися створювати парацетамол із пластикових пляшок
Науковці з Единбурзького університету розробили нову технологію, яка дозволяє перетворювати пластикові відходи, зокрема пластикові пляшки, на знеболювальний препарат – парацетамол. Вони використали хімічні процеси та бактерії кишкової палички для цього. Спочатку пластик перетворили на проміжну речовину PABA, а потім з її допомогою створили парацетамол. Цей процес був енергоефективним та швидким, тривав менше доби і давав високий вихід готового препарату. Це відкриває нові можливості для переробки пластику та виробництва ліків, що може вплинути на фармацевтичну промисловість та проблему пластикових відходів.
-
Науковці з’ясували, як стрес погіршує сон і пам’ять
Науковці вперше виявили групу нейронів у гіпоталамусі, які відповідальні за вплив стресу на сон і пам’ять. Ці нейрони виділяють гормон кортикотропін і грають ключову роль у стресових реакціях. Дослідники виявили, що активація цих нейронів порушує сон і погіршує пам’ять, а блокування їх допомагає покращити сон і запам’ятовування. Експерименти на мишах показали, що стрес викликає проблеми зі сном та пам’яттю, але блокування цих нейронів може покращити ситуацію. Це відкриття вказує на можливість розвитку нових методів лікування стресових і психіатричних розладів, таких як депресія та посттравматичний стресовий розлад.
-
У США виявили новий вимерлий вид саламандри
Американські вчені з Університету Східного Теннессі зробили унікальне відкриття, яке дозволяє по-новому поглянути на еволюцію земноводних, повідомляє Interesting Engineering.
Під час розкопок у відомому своєю кількістю скам’янілостей місці Gray Fossil Site дослідники ідентифікували новий, нині вимерлий вид гігантської саламандри – Dynamognathus robertsoni.
Цей вид належить до родини плетодонтид і став найбільшим представником цієї групи, а також одним із найбільших наземних саламандр у світі. Середня довжина особин могла сягати 40 см.
“Сьогодні вони трапляються тільки в кількох округах на півдні Алабами, і дослідники вважали їх високоспеціалізованим тупиковим родом, який не має особливого відношення до еволюції темних саламандр”, – пояснив Девіс Ганнін, помічник менеджера колекцій музею при місці розкопок.
Однак нова знахідка спростовує попередні уявлення. Виявилося, що ці істоти мали набагато ширший ареал і відіграли важливу роль у формуванні екосистем Північної Америки. За оцінками науковців, Dynamognathus robertsoni жили мільйони років тому, залишивши по собі безцінні свідчення давнього біорізноманіття регіону. -
Вчені зможуть друкувати мережі кровоносних судин для штучних органів
Вчені зі Стенфордського університету зробили прорив у створенні штучних органів, розробивши обчислювальну модель, яка дозволяє за лічені хвилини проєктувати мережі кровоносних судин для 3D-друку будь-якого органу, повідомляє NewScientist. Цей підхід може допомогти подолати один із головних бар’єрів у трансплантації штучних органів – відсутність системи живлення тканин.
Лише 10% пацієнтів у світі отримують необхідні органи для пересадки. 3D-друк органів розглядається як потенційне вирішення проблеми, проте штучні тканини без судин швидко гинуть. Дотепер створення таких мереж займало дні або тижні. Новий підхід, запропонований командою під керівництвом Елісон Марсден, базується на математичному законі, що описує природне розгалуження судин у тілі.
Дослідники протестували модель, створивши судинну мережу з 25 каналів для кільцеподібної структури діаметром 1 см, надрукованої з клітин нирки. Структуру надрукували з використанням частинок холодного желатину, а потім нагріли до температури тіла – 37°C, що дозволило утворити порожнисті канали діаметром 1 мм. Через них безперервно прокачували рідину з киснем і поживними речовинами, імітуючи кровотік.
Через тиждень у структурі з судинами кількість живих клітин була у 400 разів більшою, ніж у контрольній версії без судин, хоча обидві занурювалися в однакове поживне середовище. Марсден пояснює, що клітини виживали лише поблизу судин, бо поки що неможливо надрукувати менші, тонші капіляри, необхідні для живлення віддалених ділянок. Команда вже працює над вирішенням цієї проблеми.
За словами Х’юґа Тальбо з Університету Париж-Сакле, дослідження “відсуває межі можливого” й може дозволити створення судин для повнорозмірного органа не за тиждень, а за кілька годин. У майбутньому такі мережі можуть доповнити або навіть замінити донорські органи.
Наступний етап – друк повноцінних судинних систем у великих органах. Якщо все піде за планом, перші випробування надрукованих органів на свинях можуть відбутися вже протягом п’яти років. -
Астрономи вперше в історії отримали фото південного полюса Сонця
Вперше в історії науковцям вдалося отримати чіткі знімки південного полюса Сонця. Це стало можливим завдяки космічному апарату Solar Orbiter, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA) з посиланням на The New York Times.
Протягом десятиліть полюси Сонця залишалися загадкою – жоден апарат раніше не міг зазирнути під потрібним кутом. Це вдалося зробити лише після серії гравітаційних маневрів Solar Orbiter поблизу Венери. Завдяки ним зонд зміг вийти за межі площини орбіти планет і побачити зорю з нового ракурсу.
У березні 2025 року апарат пролетів на відстані близько 51,5 мільйона кілометрів над південним полюсом Сонця, під кутом 17 градусів. І зробив історичні кадри – на них видно плямисту магнітну активність, спричинену складною взаємодією сонячних магнітних полів.
“Коли Сонце перебуває в мінімумі, є північний і південний полюси – кожен зі своєю магнітною полярністю. Зараз магнітне поле є своєрідним “безладом”, – пояснює керівниця місії Анік Де Гроф.
Ці знімки важливі не лише з наукової цікавості. Вони допоможуть краще розуміти 11-річні цикли сонячної активності – і, можливо, прогнозувати космічну погоду, яка впливає на супутники, комунікації та навіть електромережі на Землі.
Крім того, вчені прагнуть з’ясувати, чому заряджені частинки з полюсів Сонця рухаються швидше, ніж ті, що надходять з екватора. Це одна з ключових загадок, над якою Solar Orbiter працює просто зараз. -
Вперше отримано фото південного полюса Сонця
Вперше в історії науковцям вдалося отримати чіткі знімки південного полюса Сонця. Це стало можливим завдяки космічному апарату Solar Orbiter, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA) з посиланням на The New York Times.
Протягом десятиліть полюси Сонця залишалися загадкою – жоден апарат раніше не міг зазирнути під потрібним кутом. Це вдалося зробити лише після серії гравітаційних маневрів Solar Orbiter поблизу Венери. Завдяки ним зонд зміг вийти за межі площини орбіти планет і побачити зорю з нового ракурсу.
У березні 2025 року апарат пролетів на відстані близько 51,5 мільйона кілометрів над південним полюсом Сонця, під кутом 17 градусів. І зробив історичні кадри – на них видно плямисту магнітну активність, спричинену складною взаємодією сонячних магнітних полів.
“Коли Сонце перебуває в мінімумі, є північний і південний полюси – кожен зі своєю магнітною полярністю. Зараз магнітне поле є своєрідним “безладом”, – пояснює керівниця місії Анік Де Гроф.
Ці знімки важливі не лише з наукової цікавості. Вони допоможуть краще розуміти 11-річні цикли сонячної активності – і, можливо, прогнозувати космічну погоду, яка впливає на супутники, комунікації та навіть електромережі на Землі.
Крім того, вчені прагнуть з’ясувати, чому заряджені частинки з полюсів Сонця рухаються швидше, ніж ті, що надходять з екватора. Це одна з ключових загадок, над якою Solar Orbiter працює просто зараз. -
Австралійські вчені створили простий тест для виявлення целіакії
Науковці в Австралії розробили новий тест для швидкого та легкого діагностування целіакії – реакції на глютен. Тест виявляє специфічний імунний маркер, який з’являється в організмі після споживання глютену. Це дозволяє уникнути тривалого процесу споживання глютену перед аналізами. Дослідження, проведене на майже 200 учасниках, показало, що новий тест має точність у 97% випадків. Вчені рекомендують змішувати кров з глютеном в лабораторії, щоб виявити цей імунний маркер. Тест виявився технічно простим і може бути легко впроваджений в рутинні лабораторні дослідження. Однак експерти застерігають, що у людей, які приймають імуносупресанти, тест може бути менш ефективним і потребує додаткового вивчення.
-
Кислотність океану сягнула критичних рівнів: під загрозою цілі екосистеми
Науковці попереджають, що стан світових океанів гірший, ніж раніше вважалося. Нові дослідження показали, що рівень кислотності морської води досяг критичного рівня, що загрожує морським екосистемам і економіці прибережних регіонів. Вчені стверджують, що “планетарна межа” кислотності океану була перетнута близько п’яти років тому. Це може призвести до серйозних наслідків для морського життя, зокрема для коралових рифів, які можуть вимирати. Єдиний спосіб зупинити цей процес – зменшення викидів CO2. Необхідні термінові заходи для захисту найбільш вразливих регіонів та видів.