На позачерговому засіданні Кабміну за дорученням Ставки Верховного головнокомандувача міністри ухвалили рішення, котрі допоможуть швидко закрити потреби фронту. Про це поінформувала глава уряду Юлія Свириденко.
Так, за словами прем’єрки, мова зокрема про те, що:
Військові частини зможуть напряму купувати вживані пікапи, квадроцикли, багі та мотоцикли – без зайвої бюрократії. Вартість визначатимуть за експертною оцінкою або ринковими даними. Це дозволить оперативно оновлювати техніку, що зношується на передовій.
Майно, втрачене або зношене в боях, списуватимуть у спрощеному порядку. Якщо воно до 1,7 млн грн – процес буде швидшим, щоб підрозділи могли без затримок отримувати заміну.
Сім’ї захисників, які загинули у полоні, отримають 15 млн грн допомоги. Також подовжено до року термін звернення по одноразову допомогу для поранених або тих, хто втратив працездатність після служби.
Міноборони ініціювало законодавчі зміни про відкладення публікації декларацій військових на рік після завершення воєнного стану, щоб ворог не міг використати ці дані.
Раніше Міністерство оборони внесло зміни до урядової постанови, щоб прискорити забезпечення фронту необхідним транспортом.
Також Шмигаль заявив, що уряд збільшує інвестиції в українські дрони та зміцнення Сил оборони.
Як ми вже писали, в липні в Україні запустили нову цифрову систему постачання озброєння для ЗСУ – DOT-Chain Defence.
Позначка: Уряд
-

Уряд затвердив зміни для підтримки фронту
-

Президент Литви подав до Сейму кандидатуру прем’єра
Президент Литви Гітанас Найуседа підписав указ і подав до Сейму кандидатуру Інгриди Ругінене на посаду прем’єр-міністерки. Про це інформує LRT у четвер, 14 серпня.
Ругінене, котра нині виконує обов’язки міністерки соціального захисту і праці та представляє Соціал-демократичну партію, після зустрічі з президентом повідомила, що конкретних прізвищ майбутніх міністрів чи змін у складі уряду не обговорювали. За її словами, це була “робоча розмова без попередніх висновків чи оцінок”.
Вона може стати третьою жінкою на посаді прем’єр-міністерки в історії Литви. Її кандидатуру ще має затвердити парламент.
Перший віцеспікер Сейму Юозас Олекас повідомив, що в понеділок парламентська президія вирішить, коли скликати позачергову сесію для затвердження кандидатури.
Після схвалення парламентом новий прем’єр протягом 15 днів має представити узгоджений із президентом склад уряду та програму, яку також має затвердити Сейм. -

Підтримка прифронтових регіонів: ухвалено рішення
Кабінет міністрів України 13 липня ухвалив низку рішень для підтримки прифронтових регіонів, в основі якої лежать п’ять ключових пріоритетів: житло, безпека, люди, бізнес та здоров’я. Про це повідомила премʼєр-міністр України Юлія Свириденко.
“Ми розробляємо програму, яка охоплює 238 громад у 10 областях – це 6,6 млн українців, серед яких 3,7 млн вразливі групи населення”, – зазначила вона.
Доступне житло має бути забезпечене за програмою “єОселя” – держава компенсує 70% першого внеску на іпотеку для ВПО та жителів прифронтових територій, а також 70% виплат по кредиту у перший рік, додатково виділяється 40 тис грн на оплату всіх зборів, пов’язаних з оформленням іпотеки.
Безпековий пріоритет буде забезпечений спорудженням укриттів та захисних споруд у школах та дитсадках, закладах культури та громадських просторах.
Для підтримки людей уряд виділяє 19 400 грн на тверде паливо кожному домогосподарству та компенсує 100 кВт електроенергії на людину щомісяця, збільшує оплату суспільно корисних робіт на 33%. Скасовуються адмінзбори та держмита – реєстрація бізнесу і майна стає безкоштовною. Забезпечується безоплатне харчування для учнів у прифронтових школах.
Задля підтримки бізнесу уряд виділяє субсидію для аграріїв у 1 000 грн на кожен гектар у зонах бойових дій, також передбачені гранти на сади та теплиці до 400 тис. грн/га з компенсацією до 80% витрат. Критично важливі підприємства зможуть бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників.
В охороні здоров’я для медзакладів в сільських і віддалених громадах буде надана 20% надбавку за надання первинної допомоги. Також зростуть коефіцієнти оплати для екстреної медичної допомоги.
Свириденко додала, що паралельно готується другий пакет підтримки прифронтових регіонів, який значно розширить можливості для життя та роботи в прифронтових громадах.
“Плануємо спеціальні режими ведення бізнесу з покриттям воєнних ризиків, розширену програму відновлення житла, пріоритетне забезпечення медзакладів ліками та обладнанням. Також працюємо над підвищенням зарплат та пенсій, програмами підтримки незахищених верств населення”, – зазначила вона. -

Уряд призначив Цивінського директором БЕБ
Уряд призначив Олександра Цивінського на посаду директора Бюро економічної безпеки. Це оголосила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Вона зазначила, що після проведення конкурсу та перевірок уряд не має зауважень до кандидатури Цивінського. Уряд сподівається на покращення роботи Бюро, зміцнення інституції та побудову довіри між БЕБ та підприємцями. Пріоритетом є уникнення тіньових схем у економіці та створення сприятливих умов для бізнесу в Україні. Раніше Цивінський працював у Національному антикорупційному бюро.
-

Допомога українським біженцям – новий фронт дебатів у німецькому уряді
Маркус Седер, прем’єр-міністр Баварії та представник Християнсько-соціального союзу у німецькому уряді, викликав гучну критику ініціативою скоротити соціальну допомогу українським біженцям. Він пропонує перевести виплати на рівень допомоги для шукачів притулку, щоб стимулювати працевлаштування та усунути нерівність у ставленні до різних груп біженців. Проте соціал-демократи та інші політики висловили протест, нагадуючи про важливість дотримання угоди про збереження допомоги для українських переселенців. Ця ідея викликала політичне напруження в уряді, під сумнів поставивши стабільність у підтримці українських біженців. Уряд Німеччини також планує зміни в правилах отримання соціальної допомоги для безробітних, включаючи біженців з України, тоді як у Швейцарії розглядають можливість скасування захисту для українських біженців.
-

Уряд Литви пішов у відставку
Прем’єр-міністр Литви Гінтаутас Палуцкас оголосив про свою відставку разом з урядом на засіданні. Причиною його відставки стали питання щодо його підприємницького минулого, зокрема, отримання компанією, в якій він був співзасновником, субсидованого кредиту від Національного банку розвитку. Президент Литви повинен буде призначити виконавця обов’язків прем’єр-міністра до формування нового уряду. Потім президент має представити кандидатуру нового прем’єра до парламенту для затвердження, після чого новий уряд має бути утворений протягом 15 днів.
-

Кандидат на посаду директора БЕБ пройде поліграф
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що кандидат на посаду директора Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський пройде поліграф. Вони обговорили це питання, щоб уникнути сумнівів у способі вирішення ситуації. Цей крок має забезпечити чесність і довіру до роботи Бюро. Цивінський також підтвердив цю інформацію й висловив готовність діяти відкрито та чітко. За словами прем’єра, рішення про призначення може бути ухвалено вже наступного тижня, що сприятиме позитивним змінам у відносинах між державою та бізнесом.
-

Уряд змінив порядок надсилання повісток поштою
Кабмін ухвалив постанову, що передбачає зміну порядку вручення повісток українцям, придатним до служби. Тепер їх можуть надсилати поштою рекомендованим листом. Про це свідчить відповідна постанова уряду.
Зміни стосуються осіб, які:- нещодавно пройшли військово-лікарську комісію (ВЛК);
- мають чинний висновок ВЛК, але не мають чинної відстрочки.
У випадку, коли відстрочка завершилась, а медична комісія чинна – слід чекати повістку поштою.
Розпорядження надсилатиметься як цінний лист через Укрпошту.
Вручення документів фіксуватиметься офіційно, а спроба уникнути одержання листа може трактуватись як ухилення.
Як відомо, торік восени уряд виділив майже 72 млн грн на централізований друк 900 тисяч повісток.
Уряд змінив правила вручення повісток через пошту -

Уряд ліквідував посаду міністра Кабінету міністрів
Уряд ліквідував посаду міністра Кабінету міністрів – так званого “міністра без портфеля”. Про це свідчить постанова №927 від 30 липня.
Визнано такою, що втратила чинність постанова уряду від 24 червня 2016 року №394 Про затвердження положення про міністра Кабінету міністрів України.
Зазначається, що Координацію роботи з підготовки середньострокового плану дій уряду та плану пріоритетних дій уряду здійснює міністр економіки, довкілля та сільського господарства або за дорученням прем’єр-міністра державний секретар Кабінету міністрів. Раніше цим займався міністр Кабміну або за його дорученням держсекретар Кабміну.
Координація діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабміном, здійснюється прем’єр-міністром або через відповідного міністра за пропозицією, внесеною на розгляд уряду прем’єром.
Серед іншого, зазначається, ще тепер на засіданні уряду з кадрових питань доповідає прем’єр-міністр або за дорученням прем’єра держсекретар Кабміну (раніше міністр Кабміну – ред.).
-

Частина чоловіків матиме звання солдата запасу автоматично – Міноборони
Уряд погодив зміни, що передбачають таке: частина військовозобов’язаних чоловіків набуде звання солдата запасу автоматично. Про це повідомили в Міністерстві оборони України.
Кабінет міністрів упорядкував і деталізував окремі процедури військового обліку та призову громадян на військову службу під час мобілізації.
Нова постанова уряду передбачає:- автоматичну постановку на військовий облік жінок із медичною освітою без їхньої особистої присутності;
- надсилання повісток рекомендованими листами з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою проживання;
- присвоєння військового звання “солдат (матрос) запасу” одночасно з взяттям на військовий облік осіб, які досягли 25-річного віку і не проходили військову службу або базову загальновійськову підготовку, без їхнього виклику до ТЦК і СП;
- формування поіменних списків засобами системи Оберіг для організації відправки команд під час призову на військову службу.
Військовозобов’язаними в Україні вважаються чоловіки у віці від 25 до 60 років. Зазначимо, що торік навесні призовний вік у країні знизили з 27 до 25 років.