Настоятель чоловічого монастиря Свято-Покровська Голосіївська пустинь УПЦ (МП) в Києві Федір Андроник (Ісаакій Ворзельський) покинув територію України наступного дня після розслідування журналістів про діяльність підпільної школи на території храму. Вже майже тиждень священнослужитель, імовірно, перебуває на території Молдови. Про це повідомляє видання Слідство.Інфо, яке раніше й оприлюднило відповіне журналістське розслідування.
“Архієпископ Ісаакій виїхав о 23:10 7 січня (розслідування Слідства.Інфо було опубліковане 6 січня, того ж дня СБУ заявила, що розслідує відповідну інформацію) на автомобілі Тойота, яким зазвичай користується в Києві. Він виїхав в Молдову через пункт пропуску Могилів-Подільський-Отач… На дзвінки та повідомлення священик протягом пʼяти днів не відповідав”, – ідеться в повідомленні.
Журналісти видання встановили, що в школі, яку її керівництво позиціонує як “сімейний клуб”, навчається 60 дітей – з 1 по 9 клас. Їх вчать за радянськими підручниками, а в розкладі є предмет “словʼянська мова”, – під цю назву замаскували російську мову.
Дві офіційні школи прикривають діяльність проросійської організації – там лежать документи цих 60 дітей і вони вдають, що діти навчаються в них.
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий дав усне доручення голові Державної служби якості освіти України почати перевірку закладів, де діти фіктивно числилися як учні.
Освітній омбудсмен Надія Лещик заявила, що в діяльності проросійської підпільної школи на території монастиря в Києві є ознаки ряду порушень, від пропаганди і нелегальних освітніх послуг до порушення прав на освіту дітей.
Позначка: УПЦ МП
-
Підпільна школа УПЦ: настоятель монастиря виїхав з України – ЗМІ
-
Стало відомо, скільки громад перешли до ПЦУ з 2022 року
За останні три роки майже 1,4 тисячі релігійних громад Української православної церкви Московського патріархату перейшли до Православної церкви України. Ця інформація була оприлюднена Державною службою з етнополітики та свободи совісті. Найбільше громад, які змінили свою підлеглість, розташовані в Київській, Хмельницькій, Вінницькій, Житомирській та Черкаській областях. У той же час, у Луганській, Донецькій і Запорізькій областях жодна релігійна громада не перейшла до ПЦУ. На початок 2025 року в Україні було 10118 релігійних організацій УПЦ МП, з них 9792 – релігійні громади.
-
СБУ перевірить підпільну школу при монастирі УПЦ МП в Києві
Правоохоронці вивчають діяльність незаконної школи, яка функціонувала на території монастиря УПЦ МП в Києві. У цій школі викладали за радянськими підручниками та змушували дітей співати пісні часів СРСР. Справу відкрили за статтею про поширення комуністичної символіки та пропаганду тоталітарного режиму. Правоохоронці розслідують, хто фінансував школу, чи відвідували діти офіційні державні школи, та хто саме викладав у цьому закладі. Слідство здійснюється СБУ, а процесуальне керівництво – ювенальними прокурорами. Журналісти виявили, що школа працювала без ліцензії, використовувала старі радянські підручники та примушувала дітей співати радянські пісні. Директоркою школи є Анна Болгова, яка створила цю школу для християнських дітей. Вчителька Лариса Абросімова вважає, що предмет “слов’янська мова” насправді означає російську мову.
-
Стало відомо, скільки в Україні дії церков Московського патріархату
В Україні станом на сьогодні продовжують функціонувати 7826 церков Московського патріархату, попри прийнятий закон, котрий забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Про це свідчать дані Опендатабот. Як зазначається, найчастіше до української церкви навертались релігійні установи з Хмельницької (205), Київської (196) та Вінницької (105) областях. Пік переходів припав на 2023 рік: тоді змінили юрисдикцію 386 громад. У 2024 році таких було вже 191, а у 2025-му – 157. {point.key}”}},”area”:{“stacking”:”normal”,”tooltip”:{“useHTML”:true,”headerFormat”:”{point.key}”}},”pie”:{“size”:”80%”,”dataLabels”:{“enabled”:true,”useHTML”:true,”allowOverlap”:false,”crop”:true,”format”:”{point.name} {point.percentage:.1f}%”},”tooltip”:{“useHTML”:true,”headerFormat”:””,”pointFormat”:”\n \n \n ● {series.name}\n{point.valueFormatted}\n{point.name}\n{point.percentage:.2f}%\n \n Загалом {point.totalFormatted}\n \n”}}},”tooltip”:{“useHTML”:true,”dateTimeLabelFormats”:{“millisecond”:”%H:%M:%S.%L”,”second”:”%H:%M:%S”,”minute”:”%H:%M”,”hour”:”%H:%M”,”day”:”%A, %b %e, %Y”,”week”:”%A, %b %e, %Y”,”month”:”%B %Y”,”year”:”%Y”},”backgroundColor”:”#fffffff0″,”borderWidth”:1,”borderColor”:”#cccccc66″,”borderRadius”:12,”padding”:16,”shadow”:false,”style”:{“color”:”#111″,”fontSize”:”18px”}},”navigation”:{“buttonOptions”:{“enabled”:false}},”chart”:{“zoomType”:”x”,”type”:”line”,”displayErrors”:true,”spacingBottom”:80,”spacingTop”:20,”height”:350},”navigator”:{“enabled”:false,”series”:{“dataLabels”:{“enabled”:false}},”handles”:{“lineWidth”:0,”width”:8,”height”:30,”backgroundColor”:”rgb(197,197,197)”}},”yAxis”:{“title”:{“text”:””}},”responsive”:{“rules”:[{“condition”:{“maxWidth”:480},”chartOptions”:{“plotOptions”:{“pie”:{“dataLabels”:{“style”:{“fontSize”:”12px”},”distance”:10}}}}}]}}” data-v-71c02257=””> Найбільше церков із російським слідом зосереджено на Дніпропетровщині (522), Вінниччині (495) та Закарпатті (487). Варто зазначити, що наразі лише 18 релігійних установ з майже 8 тисяч відкрито показують свої зв’язки. Торік таких громад було більше, втім 3 з них приєдналися до ПЦУ, а одна, за даними з реєстрів, припинила свою діяльність. \n\n ● {point.name}\n {point.value}\n\n \n”},”credits”:{“enabled”:false},”series”:[{“name”:”Географія церков із російським слідом”,”states”:{“hover”:{“brightness”:0.1}},”borderColor”:”#8899CC66″,”keys”:[“hc-key”,”value”],”nullColor”:”#cccccc”,”dataLabels”:{“enabled”:true,”format”:”{point.value}”,”nullFormat”:””},”data”:[[“ua-my”,411,”#C4463A”],[“ua-ks”,328,”#E2A17B”],[“ua-kc”,235,”#FFFBBC”],[“ua-zt”,135,”#80A5A7″],[“ua-sm”,346,”#E2A17B”],[“ua-dt”,685,”#C4463A”],[“ua-dp”,522,”#C4463A”],[“ua-kk”,312,”#E2A17B”],[“ua-lh”,251,”#FFFBBC”],[“ua-pl”,353,”#E2A17B”],[“ua-zp”,266,”#FFFBBC”],[“ua-ch”,328,”#E2A17B”],[“ua-rv”,388,”#E2A17B”],[“ua-cv”,289,”#FFFBBC”],[“ua-if”,8,”#004F92″],[“ua-km”,428,”#C4463A”],[“ua-lv”,6,”#004F92″],[“ua-tp”,81,”#004F92″],[“ua-zk”,487,”#C4463A”],[“ua-vo”,416,”#C4463A”],[“ua-ck”,141,”#80A5A7″],[“ua-kh”,169,”#80A5A7″],[“ua-kv”,241,”#FFFBBC”],[“ua-mk”,189,”#80A5A7″],[“ua-vi”,495,”#C4463A”]]}]}” data-v-71c02257=””>
-
Стало відомо, скільки в Україні діє церков Московського патріархату
В Україні станом на сьогодні продовжують функціонувати 7826 церков Московського патріархату, попри прийнятий закон, котрий забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Про це свідчать дані Опендатабот.
Як зазначається, найчастіше до української церкви навертались релігійні установи з Хмельницької (205), Київської (196) та Вінницької (105) областях. Пік переходів припав на 2023 рік: тоді змінили юрисдикцію 386 громад. У 2024 році таких було вже 191, а у 2025-му – 157.
Найбільше церков із російським слідом зосереджено на Дніпропетровщині (522), Вінниччині (495) та Закарпатті (487). Варто зазначити, що наразі лише 18 релігійних установ з майже 8 тисяч відкрито показують свої зв’язки. Торік таких громад було більше, втім 3 з них приєдналися до ПЦУ, а одна, за даними з реєстрів, припинила свою діяльність. -
ФСБ провела обшуки в Криму у справі про “замах на духівника Путіна”
Федеральна служба безпеки РФ провела обшуки в Криму, Москві та Псковській області в справі про замах на “митрополита Сімферопольського та Кримського” Тихона. Під час обшуків знайшли українську символіку і стрічки з гаслами про славу Україні. ФСБ опублікувала відео допитів нових осіб, які, за їхніми словами, мають причетність до цього злочину. Однак спецслужба не розкрила інформацію про цих осіб, їхню роль у справі та статус. “Митрополита Сімферопольського та Кримського” Тихона називають духівником російського президента Путіна.
-
Стало відомо, скільки карних справ порушено щодо священників УПЦ МП
З 2022 року Служба безпеки розпочала 208 кримінальних проваджень щодо діяльності представників Української православної церкви Московського патріархату. Їх підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами для дестабілізації ситуації в Україні. Серед фігурантів – 27 вищих чинів церкви, яких звинувачують у роботі на Росію. Також були виявлені випадки злочинної діяльності, включаючи розповсюдження фейків та сприяння ухилянню від сплати податків. Загалом, 78 представників УПЦ МП вже отримали підозру, а 40 священиків були засуджені до тюремного ув’язнення. Також були припинено українське громадянство та скасовано дозволи на проживання для 19 кліриків, які мають російське громадянство. СБУ також заявила про підозру вчинення злочинів проти України патріархові Кирилу та ще 18 представникам РПЦ. Рада національної безпеки та оборони України запровадила санкції проти 17 священиків УПЦ МП та 23 керівників РПЦ.
-
Суд арештував настоятеля лаври на Донеччині
У Донецькій області настоятелю Святогірської лаври Арсенію повідомлено про нову підозру. Суд відправив його під арешт, інформують СБУ і регіональна прокуратура у вівторок, 4 листопада.
Як встановило розслідування, навесні 2022 року під час літургії клірик заперечував причетність росіян до масованих обстрілів Донеччини, коли було пошкоджено декілька місцевих храмів разом із насельниками.
Більше того, фігурант виправдовував збройну агресію Росії та розповсюджував дезінформацію про українських захисників, які ведуть постійні бої з рашистами на східному фронті.
На підставі зібраних доказів митрополиту повідомили митрополиту про підозру за статтею про виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників (чч.1, 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України).
Клірику обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. -
Настоятеля монастиря УПЦ МП судитимуть за побиття чоловіка до смерті
Настоятель монастиря УПЦ МП у Старокостянтинові на Хмельниччині буде судитися за те, що в стані алкогольного сп’яніння заподіяв тяжкі тілесні ушкодження чоловікові, в результаті чого той помер. Поліція повідомила, що священнослужитель посварився з чоловіком, і конфлікт переріс у бійку, під час якої він завдав потерпілому численні удари. Кримінальне провадження вже завершено, обвинувальний акт направлено до суду, де може загрожувати до десяти років ув’язнення. Поліція раніше спростовувала інформацію про вбивство військовослужбовця в цьому монастирі. У монастирі живе дев’ятеро насельників разом із настоятелем.
-
УПЦ МП програла апеляцію щодо забезпечення позову
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив УПЦ (Московського патріархату) у задоволенні апеляції щодо забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви. Про це повідомляє Інтерфкс-Україна у середу, 29 жовтня.
Суддя Ольга Кашпур оголосила ухвалу, котрою залишили без задоволення скаргу УПЦ (МП), а рішення суду першої інстанції – без змін.
Під час розгляду представник УПЦ (МП) заявив, що у разі незадоволення даного заходу забезпечення, Державна служба етнополітики і свободи совість направить припис 154 релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП). Він також допустив, що в результаті цього може бути подано 154 позови.
В той же час, представник Держетнополітики заявила, що такий припис 154 релігійним організаціям наразі не надісланий, і його надсилання не планується.
На розгляді в Шостому апеляційному адмінсуді знаходиться позов Державної служби України з етнополітики та свободи совісті до Київської митрополії Української православної церкви про припинення релігійної організації.
Представник УПЦ (МП) 16 вересня подав заяву про застосування заходів забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Держетнополітики надсилати приписи про усунення порушень релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою Київської митрополії, яка визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.
В обґрунтуванні вказаної заяви представник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до початку припинення 154 релігійних організацій, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП).
За результатами розгляду суд 18 вересня ухвалив рішення у задоволенні позовної заяви про застосування заходів забезпечення позову – відмовити.
29 вересня УПЦ (МП) надіслала апеляційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адмінсуду, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 2 жовтня відкрито апеляційне провадження по даній апеляційній скарзі.
Як повідомлялося, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ.
20 травня Держетнополітики почала дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПЦ (МП) з забороненою іноземною релігійною організацією.
9 липня Держетнополітики заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ (МП) з Російською православною церквою (РПЦ), діяльність якої в Україні заборонено.
17 липня Держетнополітики винесено УПЦ (МП) припис про усунення до 18 серпня порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов’язані з УПЦ (МП).
Пізніше УПЦ (МП) надіслала лист до Держетнополітики з роз’ясненням позиції щодо статусу Церкви, а також заявила, що припис є втручанням у внутрішнє життя церкви і не може бути виконаний.
27 серпня Держетнополітики визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Згідно з законом “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, УПЦ (МП) через 60 днів достроково позбудеться права на користування державним і комунальним майном.
29 серпня Держетнополітики подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ (МП), яка визнана афілійованою з РПЦ. Також суд просять передати державі її майно, кошти та інші активи, крім культового. 18 вересня суд відмовив УПЦ(МП) у застосуванні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви.
Своєю чергою, УПЦ (МП) просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання Церкви афілійованою з РПЦ. Також УПЦ (МП) подала до суду зустрічний позов у справі про припинення діяльності Церкви.