У Вроцлаві група підлітків влаштувала напад на 23-річного українця, якого вони заманили через фейковий профіль у соцмережах. Підлітки жорстоко побили чоловіка, поголили йому голову та намалювали на обличчі символи нацистського характеру. Поліція розслідує цей випадок, який має ознаки самосуду та тривожні ідеологічні мотиви. Частина зловмисників ще неповнолітня, тому справою також займається сімейний суд. Правоохоронці обіцяють розглядати цей злочин дуже серйозно та встановлювати участь кожного з підлітків у нападі.
Позначка: Українці
-
Навроцький домагається ув’язнення до трьох років за “бандеризм” у Польщі
Глава Польщі Кароль Навроцький запропонував законопроєкт, який передбачає заборону згадок та пропагування ідеології, пов’язаної з ОУН-УПА. Цей закон викликав резонанс, оскільки передбачає суворе покарання за будь-які прояви “бандеризму” і переслідування за заперечення Волинської трагедії. У разі ухвалення закону, українці в Польщі можуть отримати до трьох років ув’язнення за публічне пропагування ідеології ОУН-УПА. Крім того, запропоновані зміни передбачають посилення кримінального переслідування за незаконний перетин кордону та збільшення терміну проживання для отримання громадянства. Експерти вважають, що ці законодавчі ініціативи можуть обмежити права українців у Польщі. Попередньо президент Польщі підтримував ідею покарання за використання символіки ОУН-УПА на території країни.
-
Путін підписав закон про вихід РФ з Європейської конвенції проти катувань
Російський президент Володимир Путін підписав закон, який відміняє участь Росії в Європейській конвенції з запобігання катуванням. Ця конвенція забороняє катування та приниження гідності у в’язницях. Росія виправдовує свої дії тим, що заявляє про відмову Ради Європи надавати представництво Росії у структурах організації. Після виходу з конвенції Росія не буде зобов’язана допускати міжнародних інспекторів у свої в’язниці. Це означає, що жалоби російських ув’язнених до Європейського комітету з питань запобігання катуванням більше не будуть розглядатися. Конвенція, укладена в 1996 році, має за мету не лише забороняти катування, але й запобігати їм. Учасники конвенції зобов’язані співпрацювати з міжнародним органом, щоб покращувати умови утримання в’язнів. Американське видання The Wall Street Journal повідомляє, що після вторгнення в Україну російські в’язниці стали місцем систематичних катувань українських полонених. Більшість українських військовополонених в Росії зазнали тортур, за даними ООН.
-
Сікан забив перший переможний гол за Трабзонспор
У сьомому турі турецької Суперліги відбувся матч між командами Карагюмрюк та Трабзонспор, у якому грали три українські футболісти з Трабзонспора. Арсеній Батагов і Олександр Зубков вийшли на поле з перших хвилин, а Данило Сікан замінив їх у другому таймі. Гол, забитий Сіканом, допоміг команді Трабзонспор перемогти з рахунком 4:3, піднявши їх на друге місце в турнірній таблиці. Футболісти продемонстрували вражаючу гру, що принесла їм важливу перемогу.
-
Навроцький підписав закон про продовження допомоги українським біженцям
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про допомогу українським біженцям, який змінює умови попередньої допомоги. Закон обмежує пільги для українських громадян, які не працюють в Польщі, у сферах реабілітації, лікування, охорони здоров’я та інших послуг. Це рішення означає припинення безкоштовних медичних послуг для українців, які не мають роботи в Польщі. Керівник президентської канцелярії Збігнев Богуцький вважає, що такі зміни є кроком до рівності між українцями та іншими іноземцями в Польщі.
-
З Польщі депортували пʼятьох українців
Польська влада вирішила депортувати шістьох громадян України за скоєння злочинів. П’ять з них вже покинули територію країни. Про це повідомив Надоджанський відділ Прикордонної служби Польщі в понеділок
Речниця відділу польської Прикордонної служби Малгожата Поточна повідомила, що в ніч на суботу прикордонники затримали шістьох громадян України, “які, не дотримуючись вимог закону, становили реальну загрозу безпеці та громадському порядку в Польщі”.
За її словами, українці нібито керували автомобілями в стані алкогольного сп’яніння, вчинили податкові злочини, фінансові шахрайства та афери, крадіжки, знищення майна, переслідування та психологічне або фізичне насильство. Тому чоловіків зобов’язали повернутися в Україну.
П’ятьох із них у супроводі польських прикордонників доставили до польсько-українського кордону і передали місцевим службам, а один із затриманих перебуватиме в центрі для іноземців.
Шість українців тепер мають багаторічні заборони на повторний в’їзд на територію країн Шенгенської зони.
З початку 2025 року співробітники Надоджанського відділення Прикордонної служби Польщі депортували 300 іноземців, які “становили загрозу безпеці та громадському порядку”.
Як ми вже писали, 15 вересня у Польщі знешкодили безпілотник, який літав над урядовими будівлями та президентською резиденцією.
Згодом стало відомо про затримання двох молодих людей – 21-річного українця та 17-річної білоруски.
Українця, який запустив дрон над урядовими будівлями в Польщі, депортували -
Стало відомо, скільки українців хоче виїхати за кордон на постійно
Згідно з соціологічним дослідженням проведеним Rating Group, лише 11% українців виразили бажання поїхати за кордон на постійне місце проживання, в той час як 88% не хотіли б цього. У 2020 році перед очікуваним вторгненням Росії ця цифра становила 27%, але в 2022 році впала до 9%. Найбільше бажають виїхати на захід України (13%), найменше на сході (8%). Бідні виразили найбільше бажання виїхати (20%), в той час як малозабезпечені цього рідше хочуть (7%). Молодь у віці 18-25 років виражає бажання виїхати найчастіше (19%), у порівнянні з людьми старше 51 року (5%). Бажання виїхати не залежить від типу поселення або наявності родичів за кордоном, хоча ті, у кого є родичі за кордоном, виражають це бажання трохи частіше (14% проти 10%). Дослідження було проведено 20-22 липня, опитано 1000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України. Похибка репрезентативності становить не більше 2,2%.
-
У Дії з’явилась функція оформлення базової соцдопомоги
Міністерство соціальної політики України оголосило про можливість отримання базової соціальної допомоги через сервіс Дія. Ця допомога об’єднує п’ять видів державної підтримки в одну значну суму, що розраховується індивідуально для кожної сім’ї. Розмір допомоги залежить від базової величини, яка наразі становить 4 500 гривень. Для отримання допомоги необхідно мати біометричний документ та верифікований податковий номер. Проєкт стартував як пілотний у липні 2025 року і передбачає надання допомоги на постійній основі після закінчення пілотного періоду.
-
Українці визначилися, що нині для них найважливіше
Згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного Rating Group у липні, більшість українців вважають перемогу у війні найважливішою у житті (62%), після чого йдуть родина та близькі (53%). Також опитані вказали на здоров’я, незалежність України та її відновлення як важливі аспекти. Більшість українців відчувають оптимізм стосовно майбутнього країни та свого особистого майбутнього. Європейцями себе частіше ідентифікують мешканці заходу та центру України, а радянською людиною – бідні та старші за віком. Дослідження було проведено на 1000 респондентах у всіх регіонах України з використанням актуальних даних Державної служби статистики.
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
Згідно з дослідженням добробуту в Україні, українці, незважаючи на війну, демонструють адаптацію до складних умов. Хоча якість їхнього життя оцінюється значно нижче за світові стандарти, середній бал задоволеності життям українців становить лише 5,4 з 10. За дослідженням, зменшилася частка респондентів з низькими оцінками якості життя та зросла частка тих, хто вважає своє життя задовільним. Однак рівень тривожності серед українців зростає, і більшість опитаних відчувають тривогу. Незважаючи на це, відчуття сенсу в житті залишається високим, що є психологічною опорою та ресурсом адаптації. Дослідження показало, що українці зберігають високе відчуття сенсу в житті навіть у кризових умовах, що свідчить про їхню суспільну згуртованість.