Президент Білорусі Олександр Лукашенко привітав українців, називаючи їх “працьовитими людьми”, які можуть працювати у Білорусії. Він висловив таку думку під час відкриття нового мосту неподалік від українського кордону. Лукашенко закликав українців приїжджати до Білорусі та обіцяв їх гостинно прийняти. Також він згадав про велику кількість білорусів, які виїжджають з країни, зокрема до Польщі.
Позначка: Українці
-
У Фінляндії в школі українську дитину змусили співати Калінку
У фінській школі в місті Еспоо сталася ситуація, коли 11-річну дівчинку українського походження на уроці музики змусили співати російську пісню “Калінка”. Мати дівчинки була обурена тим, що її доньку примусили співати пісню, яка символізує російське військове минуле. Вчителька відповіла, що в школі не говорять про війну, і дівчинка, боячись отримати погану оцінку, все ж співала пісню. Мати вважає, що такі завдання – це нормалізація культури країни-агресора. Директор школи стверджує, що навчальний заклад вітає всіх дітей незалежно від походження і дотримується державної навчальної програми. Українська громада в Фінляндії обурена цим випадком, вважаючи його неприйнятним.
-
Ірландія посилює умови для біженців з України
Влада Ірландії скоротила термін безкоштовного проживання для українців і впроваджує нові фінансові зобов’язання для працюючих громадян, які знайшли притулок. Про це повідомив національний ірландський мовник RTE.
Згідно з рішенням уряду, період безкоштовного перебування новоприбулих українських біженців у житлі, що надається державою, скорочується з трьох місяців до одного. Це зроблено з метою оптимізації системи розміщення та забезпечення житлом усіх, хто прибув до країни в пошуках захисту.
Раніше українці могли користуватися державним житлом протягом 90 днів, проте уряд зазначає, що при поточному темпі прибуття близько 50 осіб на день ресурси розміщення можуть бути вичерпані вже до кінця місяця.
Додатково підкомітет ірландського уряду схвалив запровадження щотижневих оплат для шукачів притулку, які мають роботу та мешкають у державних закладах. За словами міністра юстиції Джима О’Каллагана, запропонований механізм буде розроблений спільно з міністром-державним секретарем Колмом Брофі. Протягом найближчих тижнів ініціативу представлять урядовим партіям для обговорення, а після цього її скерують на затвердження Кабінету міністрів.
На етапі попередніх оцінок розмір тижневої плати для мешканців центрів Міжвідомчої служби з надання притулку (IPAS) варіюватиметься від 15 до 238 євро, залежно від отримуваного доходу.
Як зауважив міністр юстиції, остаточне рішення прийматиме уряд, але запропоновані заходи вважаються виправданими та своєчасними.
О’Каллаган також зазначив, що потік українських громадян до Ірландії значно збільшився із вересня. За його словами, з 2022 року країна прийняла понад 100 тисяч біженців із України, з яких близько 80 тисяч досі перебувають на її території та отримують державну підтримку.
Нагадаємо, що ліва незалежна кандидатка Кетрін Конноллі перемогла на виборах президента Ірландії.
Раніше повідомлялося, що 15 жовтня в одному з центрів екстреного розміщення у Дубліні від ножового поранення загинув 17-річний підліток з України. Поліція затримала іншого підлітка-іноземця, який також мав тілесні ушкодження та був госпіталізований. Встановлено, що загиблий і підозрюваний були знайомі.
-
За два місяці з України виїхали 100 тисяч молодих чоловіків – ЗМІ
За два місяці дії послаблення правил виїзду Україну покинули майже 100 тисяч українців призовного віку. Про це у середу, 29 жовтня, пише The Telegraph із посиланням на дані польської прикордонної служби.
Так, Прикордонна служба Польщі повідомила, що з кінця серпня, коли Україна пом’якшила регулювання, запроваджене для забезпечення достатньої кількості військових, кордон перетнули 99 тисяч українців віком від 18 до 22 років.
Для порівняння, в британській армії загалом налічується близько 70 тисяч військовослужбовців.
Після вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року воєнний стан забороняв українським чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну – навіть якщо вони не підлягали мобілізації.
Через три роки боїв президент Зеленський ухвалив нове правило, яке дозволяє українцям виїжджати за кордон до досягнення 23-річного віку.
Це стало частиною зміни політики призову, за якою вік обов’язкової мобілізації знижено з 27 до 25 років через наростаючі проблеми з нестачею особового складу на фронті.
Очікувалося, що надання молодим українцям більшої свободи пересування спонукатиме їх згодом повернутися і добровільно вступити до війська.
Також це мало запобігти тенденції, коли родини відправляють своїх підлітків за кордон до 18 років, щоб уникнути можливої майбутньої мобілізації. Зеленський у серпні попереджав, що така практика відриває молодь від своєї країни.
За даними польської прикордонної служби, з січня до кінця серпня Польщу перетнули 45 300 українців віком від 18 до 22 років. У наступні два місяці ця цифра більш ніж подвоїлася – до 98 500 осіб, тобто близько 1 600 на день.
Як відомо, 26 серпня Кабмін оновив порядок перетину держкордону. Тепер чоловіки віком від 18 до 22 років можуть тепер безперешкодно виїжджати з України під час воєнного стану. Відповідні зміни почали діяти з 28 серпня, наступного дня після офіційного опублікування постанови.
Невдовзі повідомлялося, що на кордоні фіксують в’їзд чоловіків віком 18-22 років до України. -
В Україні суттєво зріс рівень стресу серед дітей
В Україні 37% дітей мають значний (високий або підвищений) рівень стресу, тоді як восени 2024 року цей показник складав лише 27%. Про це йдеться в результатах соціального дослідження, яке провела Rating Group.
“Зростання стресу в підлітків супроводжується певними (часто негативними) відчуттями. У кожної десятої дитини/підлітка, у якої виріс стрес, основним відчуттям останнім часом є розчарування. Натомість діти, у яких з 2024 року зменшився стрес, частіше відчувають радість, спокій, інтерес. У них менше хвилювання, суму, розчарування”, – йдеться в результатах дослідження.
У кожному п’ятому випадку основне відчуття дітей і батьків за останній час збігається, найчастіше йдеться про хвилювання. Хвилювання також є найчастішим відчуттям серед дітей із високим і підвищеним рівнем стресу.Суттєво кращу стресостійкість мають діти, у яких довірливі стосунки з батьками та діти, у яких є улюблена справа (хобі), за виключенням відеоігор. Близько 77% дітей, які відносно частіше спілкуються з батьками й близькими про свої почуття й переживання, мають гарну стресостійкість (серед тих, хто спілкується рідко, таких трохи більше половини). Рівень стресу в дітей, які часто спілкуються з батьками, вдвічі нижчий.
Діти, які часто займаються улюбленою справою, частіше (68%) мають низький або помірний рівень стресу, а серед тих, хто мало присвячується хобі, таких менше половини. Натомість гірше, коли умовно єдиним або основним хобі дитини є проведення часу за гаджетами про гаджети та відеоіграми. Також “сидіння” у телефоні є не дуже корисною реакцією на стресову подію: діти, які у відповідь на тригер, поринають у телефон чи комп’ютер, також мають низьку резильєнтність.
57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, є добре адаптованими до стресу, це ж стосується 64% батьків, які мають з дітьми спільне хобі.
Більшість дітей, які часто займаються фізичною активністю, мають високу адаптованість до стресу (майже 60%). Серед тих, хто не займається спортом або робить це рідко, таких 38%. “Спорт і фізичні активності – надійні чинники зменшення стресу дитини”, – наголошують дослідники.
Опитування проводилося 3-7 жовтня серед батьків і дітей. Загалом був опитаний 2531 респондент, з них 1572 – діти 10-18 років, 959 – їхні батьки.
-
В Польщі за підозрою в шпигунстві затримали двох українців
Двох українців – 34-річну жінку та 32-річного чоловіка – заарештували в польських Катовіцах за підозрою у шпигунстві для іноземної розвідки. Про це повідомив прессекретар міністра-координатора спецслужб Яцек Добжинський в понеділок, 27 жовтня.
Українці виконували завдання для іноземної розвідки, намагаючись виявити військовий потенціал Польщі.
Затримані встановлювали пристрої для прихованого моніторингу критично важливої інфраструктури.
“Зібрана ними інформація стосувалася солдатів Збройних сил Польщі та критичної інфраструктури, розташованої в Польщі, зокрема транспортної інфраструктури, що забезпечує логістичну та військову підтримку Україні”, – мовиться дописі Добжинського.
Затримані українці за рішенням суду проведуть три місяці під арештом.
Як ми вже писали, польські спецслужби арештували агента Білорусі. Його діяльність вдалося викрити завдяки співпраці з відповідними службами інших європейських країн.
Українця, заарештованого у Польщі за наркотики, викрили у шпигунстві – ЗМІ -
Чехія встановила рекорд ЄС за кількістю українських біженців
Рекордна кількість українських біженців зафіксована в Чехії – майже 400 тисяч людей – найвищий показник ЄС на душу населення. Про це повідомляє місцеве видання Novinky, посилаючись на дані МВС країни.
За останні два місяці кількість нових дозволів подвоїлась. Зокрема, раніше видавали 1,5 тисячі таких документів на місяць, а тепер – понад 3 тисячі.
Причина цих змін полягає в дозволі українського уряду безперешкодно виїжджати за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років.
Дозволів на в’їзд в Чехію громадянам України у вересні поточного року було видано 13,5 тисяч.
Як ми вже писали, лідер партії-переможця парламентських виборів у Чехії ANO Андрей Бабіш заявив, що в разі формування уряду на чолі з його політсилою той не виділятиме бюджетні гроші на зброю для України.
У Чехії партія проросійського Бабіша перемогла на виборах -
Радіодиктант національної єдності: коли відбудеться і як долучитися
Сьогодні, 27 жовтня, Україна проводить 26-й Радіодиктант національної єдності, присвячений Дню української писемності та мови. Це щорічний мовний флешмоб, що запрошує кожного – від тих, хто вільно володіє українською мовою, до тих, хто тільки її опановує, долучитися до участі. Цю подію традиційно організовує команда Українського радіо, повідомляє Суспільне Культура.
Зазначається, що авторкою цьогорічного тексту стала письменниця та перекладачка Євгенія Кузнєцова, а прочитає його народна артистка України Наталія Сумська. Текст диктанту отримав назву «Треба жити!».
Пряма трансляція Радіодиктанту буде доступною на радіохвилях Українського Радіо, Радіо Культура, телевізійному каналі Суспільне Культура, а також на YouTube-каналі Українського Радіо. Початок запланований на 11:00.
Текст диктанту для самоперевірки з’явиться на сайтах Українського Радіо та Суспільне Культура 29 жовтня об 11:00.
День української писемності та мови традиційно відзначається 27 жовтня (згідно з новим стилем) на честь пам’яті преподобного Нестора Літописця, який символізує важливість розвитку української мови як основи національної культури та ідентичності. Історично дата 27 жовтня пов’язана також із днем пам’яті святого мученика Нестора.
Ідея проведення радіодиктанту зародилася ще у 2000 році завдяки команді Українського Радіо. Метою акції стало об’єднання українців незалежно від місця проживання за допомогою радіотрансляції та доступу до диктанту через інтернет.
Нагадаємо, у 2024 році лише одна особа написала диктант без жодної помилки – це Христина Гоянюк зі Львова. Вона стала рекордсменкою з написання радіодиктантів. У липні цього року її будинок був зруйнований російськими окупантами.
Раніше повідомлялося, що у 2018 році учасники українського Радіодиктанту встановили рекорд – 311 осіб написали диктант без помилок.
-
У Польщі засудили трьох громадян України за підпали
Окружний суд Варшави визнав трьох громадян України винними в участі в організованій злочинній групі, відповідальній за підпали у країнах ЄС. Про це повідомила Національна прокуратура Польщі.
Засудженими є Сергій Р., Павло Т. та Владислав Ю. За даними слідства, у 2023-2024 роках вони входили до групи, що діяла в Польщі, Україні, Литві, Латвії та Росії, та вчиняла злочини саботажного і терористичного характеру.
Прокуратура уточнює, що українці причетні до підпалів великих об’єктів у країнах ЄС. Крім того, Сергій Р. і Павло Т. отримали додаткові покарання за перешкоджання розслідуванню підпалів магазину IKEA у Вільнюсі та складу у Варшаві в травні 2024 року – вони допомогли виконавцю цих злочинів уникнути відповідальності.
Підозрюваним у керуванні групою є Сергій Ч., котрий координував диверсійні дії в Польщі, Литві та інших країнах ЄС. Його місцеперебування невідоме, наразі він розшукується Інтерполом.
Суд призначив Павлу Т. покарання у вигляді 5 років і 6 місяців позбавлення волі, Сергію Р. – 2 роки і 6 місяців, Владиславу Ю. – 1 рік і 4 місяці.
У прокуратурі наголосили, що вирок поки не набув чинності – один із засуджених подав клопотання про обґрунтування рішення.
-
Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян
В Україні 91% громадян погано ставляться до Росії, а 4% ставляться добре. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
На запитання соціологів про загальне теперішнє ставлення до Росії, респонденти могли обрати один з варіантів: “дуже добре”, “в основному добре”, “в основному погано”, “дуже погано” (або за власним наполяганням “важко сказати”).
Наразі 91% українців погано ставляться до Росії, а 4% ставляться добре. У 2024 році показники були, відповідно, 93% і 3%. Різниця порівняно з поточними показниками – у межах статистичної похибки, тобто за рік змін не було.
Під час опитування також з’ясували відношення українців до Росії у регіональному розрізі та по такий часовій шкалі: у лютому 2022 року (напередодні вторгнення), у жовтні 2024 року (рік тому) і як ставляться зараз (у вересні 2025 року).Абсолютна більшість населення у всіх регіонах – від 92% на Заході до 80% на Сході – погано ставляться до Росії. Частка тих, хто ставиться добре, варіює від лише 3-4% на Заході, у Центрі і на Півдні до 9% на Сході. Порівняно з 2024 роком на рівні тенденції можна бачити деяке покращення до Росії на Сході (з 3% до 9%). “Проте треба враховувати, що вибірка респондентів на Сході невелика і ця різниця – у межах похибки”, – зазначається у дослідженні.
В опитуванні респондентів запитували також про загальне ставлення до росіян – мешканців Росії.
Лише 8% українців добре ставляться до росіян-мешканців Росії, а 85%, навпаки, ставляться до них погано. Майже ідентичні показники були в 2024 році, то ситуація із ставленням до росіян-мешканців Росії за останній рік не змінилася.
Ця тенденція зберігається у регіональному вимірі. Так, станом на вересень абсолютна більшість українців у всіх регіонах – від 91% на Заході до 73% на Сході – погано ставляться до росіян-мешканців Росії. Частка тих, хто продовжує добре ставитися до них, не перевищує 14% (на Сході).
Також соціологи досліджували соціальну дистанцію, тобто респонденти відповіли наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками групи “росіян-жителів Росії”, при чому мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна – 7 (не пускав би в Україну).
Станом на вересень значення індексу щодо росіян-мешканців Росії – 6.5. Причому ситуація майже подібна у всіх регіонах – 6.7 на Заході, 6.5 у Центрі, 6.3 на Півдні, 6.2 на Сході. Фактично 82% серед усіх респондентів (83% на Заході, 84% у Центрі, 76% на Півдні і 78% на Сході) відповіли, що росіян-мешканців Росії взагалі не можна пускати до України. У 2024 році показники були майже ідентичними.
У 2013 значення індексу становило 2.7, що свідчило про високу відкритість українців до росіян.
Дослідження показує, що загалом ставлення до “росіян” – це політичний (а не етнічний) вимір, оскільки українці в Україні ставляться виразно негативно до українців-мешканців Росії.
“Ставлення до українців у Росії трохи краще (ніж до росіян), але також виразно негативне – значення індексу 5.6 (а 49% респондентів відповіли, що українців в Росії взагалі не варто пускати в Україну). Тобто для українців в Україні навіть етнічні українці в Росії є ворогами, оскільки, скоріше за все, сприймаються як частина “русского мира”, який є ширшим політичним поняттям, ніж більш вузьке визначення “етнічних росіян”, – свідчать результати опитування.
Дослідження свідчить, що негативне ставлення до Росії та росіян не залежить від мови спілкування респондентів.
“Серед російськомовних українців лише 12% добре ставляться до Росії і лише 22% добре ставляться до росіян. Натомість 76% погано ставляться до Росії і 69% погано ставляться до росіян. Тому хибно використовувати мову спілкування людей як спробу виправдати окупацію територій або передачу Росії територій, які зараз контролюються Росією”, – зазначають соціологи. Опитування проводилося з 2-14 вересня методом телефонних інтерв’ю серед 1023 респондентів на підконтрольних уряду територіях України. Статистична похибка не перевищує 4,1%.