Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
“Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
“Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби.
Позначка: Українська економіка
-
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки
-
Президент анонсував мораторій на перевірки бізнесу
Президент Володимир Зеленський доручив підготувати рішення про введення тривалого мораторію на проведення перевірок бізнесу в країні. Про це він сказав на заході під назвою Форум влади та бізнесу: від діалогу до партнерства у Києві в п’ятницю, 27 квітня.
“Я вже доручив готувати рішення щодо тривалого мораторію на перевірки бізнесу. Так, щоб убезпечити бізнес від будь-якого тиску недобросовісних людей на різних посадах”, – заявив він.
Зеленський висловив переконання, що Україна може бути значно сильнішою в економічному плані, але для цього потрібні рамки з регулювання.
“Потрібні умови, чіткі рамки для державного втручання, мінімальне та раціональне регулювання, сильне державне лобіювання українського бізнесу в світі”, – додав глава держави.
Також Зеленський повідомив, що буде продовжено роботу ради Держава – бізнес і для цього її розширять. -
У НБУ заявили про “локальний максимум” інфляції
Інфляція в Україні у травні, ймовірно, сягнула локального максимуму, але далі почне знижуватися. Про це повідомив Нацбанк в четвер, 5 червня.
Регулятор нагадав, що у квітні інфляція пришвидшилася до 15,1% у річному вимірі.
“Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю. Натомість після уповільнення базової інфляції у квітні, за оцінками НБУ, вона продовжила пришвидшуватися в травні близько до прогнозу”, – йдеться у повідомленні.
При цьому як і раніше, фундаментальний інфляційний тиск підживлювався стійким споживчим попитом і подальшим зростанням виробничих витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.
Регулятор очікує, що далі інфляція буде знижуватися завдяки новим врожаям, кращій ситуації в енергетиці, здешевленню нафти в світі, впливу монетарної політики. Значний статистичний ефект матиме і висока база порівняння минулого року.
В НБУ підкреслили, що швидкість зниження інфляції також залежатиме від фактичних наслідків весняних заморозків та погоди влітку.
“Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни”, – нагадали в Нацбанку. -
У Раді пропонують Нацбанку провести валютну лібералізацію
Валютні обмеження, встановлені Національним банком України, потрібно наближати до потреб бізнесу. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики закликає регулятор до таких змін. Про це сказав голова комітету Данило Гетманцев на Форумі про фінанси та інвестиції Forbes Money, який проходить у Києві, повідомляє УНІАН в понеділок, 2 червня.
Агенство зазначає, що заява нардепа прозвучала у відповідь на коментарі представників бізнесу щодо того, що існуючі валютні обмеження, встановлені Нацбанком, обмежують здатність залучати інвестиції, у тому числі – на проєкти з енергоефективності. Також це унеможливлює виплату великим бізнесом своїх кредитів.
“Валютні обмеження зараз зняти неможливо, адже платіжний баланс наш від’ємний. Але я згоден, що Національний банк може встановлювати ті чи інші валютні обмеження з запасом. І можливо, підвищуючи ризик, наближати обмеження до потреб бізнесу. Ми його також до цього закликаємо, безперечно, не тиснучи на регулятора”, – сказав Гетманцев.
Раніше співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний заявив, що наявність валютних обмежень негативно відбивається на інвестиційному кліматі, адже інвестори не хочуть вкладати гроші та надавати позики, не маючи жодних прогнозів щодо їх повернення.
У свою чергу голова Нацбанку Андрій Пишний обіцяв, що НБУ буде рухатись за стратегією валютної лібералізації. -
Україна наростила експорт жита
Станом на 2 червня українські зернові виробники експортували 38,3 млн тонн своєї продукції у межах поточного маркетингового року 2024/2025. Це на 22,5% менше, ніж у попередньому сезоні, коли експортували майже 47 млн тонн. Особливо зменшилися поставки кукурудзи, пшениці та ячменю, але зріс експорт жита. Також зафіксований зріст експорту борошна, зокрема пшеничного.
-
Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн
Україна і МВФ узгодили умови чергового огляду програми EFF, що відкриває можливість отримання нового траншу на 500 мільйонів доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму Телеграм-каналі. Після затвердження перегляду Виконавчою радою директорів МВФ, яке очікується протягом місяця, Україна може отримати новий транш. Загальна сума виплат за програмою становитиме понад 10 мільярдів доларів. Шмигаль також зазначив, що за оцінками МВФ економіка України залишається стійкою навіть у умовах війни, а уряд продовжує впроваджувати необхідні реформи.
-
Шмигаль обговорив майбутній транш з місією МВФ
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч з місією Міжнародного валютного фонду під керівництвом Гевіна Греяма. Вони обговорили подальшу співпрацю між Україною та МВФ. Під час зустрічі було відзначено, що Україна отримала близько 10,1 млрд доларів у рамках програми EFF. Зазначено, що завершується робота над восьмим переглядом програми, що може призвести до виділення траншу в розмірі близько 500 млн доларів США. Прем’єр також наголосив на продовженні реформування економіки та впровадженні системних змін, зокрема, удосконаленні управління публічними інвестиціями, роботі митниці та покращенні інвестиційного клімату. Також обговорено питання відновлення України та залучення фінансового сектору до цього процесу, а також інвестиції у відбудову та використання заморожених російських активів.
-
Угода зі США: запрацював спільний інвестфонд
Україна та США офіційно запустили інвестиційний фонд в рамках угоди про надра. Перша віцепрем’єр-міністр економіки Юлія Свириденко отримала підтвердження від представника США в Україні про завершення всіх процедур стосовно створення Американсько-українського інвестиційного фонду. Фонд буде інвестувати кошти в проекти з видобутку природних ресурсів, порти та інфраструктуру України, сприяючи економічному відновленню країни. Угода передбачає спільне управління та інвестування між США та Україною, а також сприяння зв’язкам українських компаній з потенційними інвесторами. Партнери планують переглядати результати фонду кожні 10 років.
-
ЄБРР погіршив прогноз зростання ВВП України
Європейський банк розвитку та реконструкції (ЄБРР) оновив свій прогноз зростання реального ВВП України на 2025 рік до 3,3%, знизивши його з 3,5%. Прогноз на 2026 рік залишився на рівні 5,0%. У звіті ЄБРР зазначено, що глобальний торговельний тиск та війна впливають на очікуване економічне зростання. ЄБРР відзначив, що стабільне фінансування від Євросоюзу та надходження від заморожених російських активів підтримають макроекономічну стабільність України у 2025 році. Також очікується, що збільшення державного споживання та військових закупівель підтримають економічне зростання. Проте відзначено, що війна з Росією сповільнює економічне зростання та спричиняє інфляцію. У 2024 році зростання ВВП в Україні помітно зменшилося через різні фактори, такі як дефіцит електроенергії, низький врожай та дефіцит робочої сили. Однак деякі сектори економіки все ж продемонстрували стійке зростання, а бізнес виявив адаптивність, що дозволило підвищити експорт.
-
Річна інфляція в Україні подолала важливий рубіж
У квітні в Україні спостерігалося помірне зростання споживчих цін на 0,7%, що було нижче, ніж у попередньому місяці. Річна інфляція досягла 15,1%, трохи вище, ніж у минулому місяці. Зазначено, що базова інфляція у квітні становила 0,4%, а з початку року – 3,9%.
У квітні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,8%. Найбільше подорожчали свинина та фрукти. Ціни на алкоголь та тютюн зросли на 1,3%, але ціни на транспорт знизилися на 0,3% через здешевлення палива. Національний банк України погіршив прогнози щодо зростання ВВП і інфляції, передбачаючи зростання економіки на 3,1% та інфляції до 8,7%.