Володимир Зеленський є демократично обраним президентом України, але російський диктатор Володимир Путін має деякі труднощі з визнанням цього. Таку позицію Європейського союзу озвучила головна речниця Європейської комісії Паула Пінью (також трапляється варіант написання Піньйо та Піньо) під час брифінгу в п’ятницю, 28 листопада.
“Президент Зеленський є демократично обраним українським народом президентом України”, – наголосила Пінью.
За її словами, ЄС працює разом із Зеленським та підтримує його “численні зусилля, спрямовані на те, щоб остаточно покласти край цій жахливій війні та досягти миру”.
“Очевидно, що президент Путін має певні труднощі з визнанням демократично обраного президента своєї сусідньої країни – України”, – резюмувала головна речниця Єврокомісії.
Позначка: Україна
-
В ЄС відповіли Путіну на закид про “нелегітимність” Зеленського
-
В Україні профінансують створення пожежних дронів
Український фонд стартапів разом з Brave1 та ДСНС запускає грантову програму для виробників протипожежних безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) та наземних роботизованих комплексів (НРК). Про це повідомив перший віце-прем’єр-міністр Михайло Федоров на своїй Facebook-сторінці та виклав ілюстративний ролик.
“Українські дрони й роботи вже стали геймченджером на полі бою. Так само вони здатні змінити підходи до ліквідації пожеж — працювати там, де небезпечно. Грантова програма від УФС та Brave1 допоможе запустити ринок протипожежних дронів”, – зазначив він.
За його словами, розробники отримають грант на створення інноваційних рішень для гасіння пожежі в найнебезпечніших та важкодоступних місцях.
Сама грантова програма має такі напрямки:- протипожежні дрони (БпАК) з дистанційним управлінням, здатні доставляти вогнегасні засоби, тримати 45 хв польоту з навантаженням та перевозити до 25 кг корисного навантаження. А за даними Мінцифри, дрони мають стабільно працювати за температури від -10 до +60°C.
- протипожежні наземні роботизовані комплекси (НРК) з дистанційно керованим пожежним стволом, радіусом керування від 2 км та вантажністю від 200 кг.
Максимальна сума одного гранту – 8 млн грн.
Розробник за рік може одержати до 5 грантів на загальну суму до 30 млн грн, щоб поетапно підвищувати готовність своєї технології. -
Колишній нардеп отримав вирок за житлову аферу
Вищий антикорупційний суд призначив три з половиною роки позбавлення волі колишньому народному депутату, який незаконно отримав майже 914 тисяч гривень компенсації за оренду готельного номера у Києві. Про це повідомила пресслужба САП в п’ятницю, 28 листопада.
За інформацією ЗМІ, мова йде про колишнього народного депутата Верховної Ради Аркадія Корнацького.
Екснардепа визнали винуватим у зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. З огляду на це, суд призначив Корнацькому покарання у вигляді трьох років та шести місяців позбавлення волі.
Також екснардепу заборонено займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на термін у ще три роки. Окрім цього, йому доведеться сплатити штраф – 8500 гривень.
-
Уражено НПЗ у РФ та місце зберігання дронів Криму
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод у Саратовській області РФ, місце зберігання дронів на аеродромі Саки в Криму та інші об’єкти окупантів. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ в п’ятницю, 28 листопада.
Зазначається, що у ніч проти 28 листопада атаковано НПЗ у Саратовській області РФ. Підприємство випускає понад 20 видів нафтопродуктів – бензини, мазут, дизельне пальне, сірку технічну тощо. Його залучено до забезпечення потреб російської армії.
Після серії вибухів у районі цілі виникла пожежа. Результати ураження уточнюють.
Також було атаковано місце зберігання дронів на аеродромі Саки (Новофедорівка, тимчасово окупований Крим).За попередньою інформацією, на аеродромі уражено декілька об’єктів ППО, зокрема, Панцир-С1 та ТОР-М2. Після подавлення засобів протиповітряної оборони противника, знищено ангар, де зберігалися ворожі безпілотники Оріон і Форпост.
Разом з цим, під удар Сил оборони України також потрапили командно-диспетчерський пункт управління противника та військовий вантажний автомобіль КамАЗ. Ступінь завданих збитків уточнюється.
Крім того, уражено райони зосередження живої сили та склади пально-мастильних матеріалів на ТОТ Донецької і Луганської областей. Наслідки ще уточнюються. -
ЗСУ уразили російський НПЗ та склад дронів в Криму
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод у Саратовській області РФ, місце зберігання дронів на аеродромі Саки в Криму та інші об’єкти окупантів. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ в п’ятницю, 28 листопада.
Зазначається, що у ніч проти 28 листопада атаковано НПЗ у Саратовській області РФ. Підприємство випускає понад 20 видів нафтопродуктів – бензини, мазут, дизельне пальне, сірку технічну тощо. Його залучено до забезпечення потреб російської армії.
Після серії вибухів у районі цілі виникла пожежа. Результати ураження уточнюють.
Також було атаковано місце зберігання дронів на аеродромі Саки (Новофедорівка, тимчасово окупований Крим).За попередньою інформацією, на аеродромі уражено декілька об’єктів ППО, зокрема, Панцир-С1 та ТОР-М2. Після подавлення засобів протиповітряної оборони противника, знищено ангар, де зберігалися ворожі безпілотники Оріон і Форпост.
Разом з цим, під удар Сил оборони України також потрапили командно-диспетчерський пункт управління противника та військовий вантажний автомобіль КамАЗ. Ступінь завданих збитків уточнюється.
Крім того, уражено райони зосередження живої сили та склади пально-мастильних матеріалів на ТОТ Донецької і Луганської областей. Наслідки ще уточнюються. -
В ЄС закликали G7 прискорити виділення Україні кредиту в $50 млрд
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав G7 прискорити виплати за кредитом Україні у розмірі 50 млрд доларів. Заклик пролунав на тлі новин про те, що Бельгія продовжує блокувати схему фінансування з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомило європейське видання Euractiv.
За його словами, країни мають прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб на початку наступного року закрити фінансову діру.
“Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їх підтримку на початок року”, – сказав єврокомісар.
За його словами, до числа донорів входять Велика Британія, Канада, Японія і США.
Домбровскіс вважає, що цього може бути досить для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року, хоча це “ще належить з’ясувати”.
ЄС вже виплатив свою частку кредиту G7, яка становить 18,1 млрд євро, зазначає ЗМІ. Проте приблизно 14 млрд євро з цього пакета ще не виплачені США, Канадою, Японією і Британією.
В першому кварталі 2026 року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів. -
Відомо, скільки цивільних залишається в Гуляйполі
У Гуляйполі Запорізької області залишається трохи більше 300 цивільних, евакуація з міста триває.
Про це повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров в ефірі телемарафону в п’ятницю, 28 листопада.“На території Гуляйполя залишається цивільне населення, трохи більше ніж 300 цивільних мешканців”, – сказав він.
Федоров зазначив, що евакуація охочих проводиться максимально швидко, але, попри близькість військ РФ, людей доводиться вмовляти виїхати.Начальник ОВА також наголосив, що область максимально сприяє Силам оборони, постачаючи війську необхідне, зокрема безпілотні розвідувальні комплекси.
-
Готувала теракти руками підлітків: СБУ викрила агентурну мережу РФ
Контррозвідка Служби безпеки нейтралізувала російську агентурну мережу на заході України. Викрито трьох учасників ворожого осередку, які готували схрони із комплектуючими до саморобних вибухових пристроїв для терактів у регіоні. Про це повідомила пресслужба СБУ в п’ятницю, 28 листопада.
Завдання Росії порізно один від одного виконували 20-річний харків’янин, а також 16-річна школярка та 17-річний юнак з Рівненщини. Після вербування неповнолітніх, окупанти використовували їх “втемну” під виглядом виконання кур’єрських замовлень.
Всі троє фігурантів потрапили у поле зору російських спецслужбістів у Тelegram-каналах з пошуку “легких заробітків”.
За обіцянку “швидкого підробітку” вони облаштовували схованки з комплектуючими до СВП, які у подальшому мали забрати потенційні виконавці терактів.
Так, наприклад, неповнолітня отримала від куратора з РФ геолокацію схованки, з якої дістала електродетонатори для вибухівки та переховала їх за іншою “адресою”. При цьому росіяни запевняли дівчину, що вона мала справу не зі складовими для бомби, а звичайними “радіоантенами”.
Інший фігурант – мешканець Харкова, за інструкцією ворога прибув до західного регіону, забрав зі схрону протипіхотну міну, дістав з неї пластид, розділив на частини, замаскував їх у коробки з-під соку та заклав у нову схованку.
Далі 17-річний юнак з Рівненщини забрав звідти вибухову речовину та переніс її до різних схронів, які визначили йому російські спецслужбісти.
Контррозвідка СБУ викрила всіх трьох фігурантів ще на початковому етапі підривної діяльності, задокументувала кожного з них і завчасно нейтралізувала схрони.
Наразі триває розслідування стосовно всіх фігурантів справи, втягнутих РФ у злочинну діяльність проти України.
-
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ
Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
Нові правила перетину кордону ЄС: прикордонники зробили роз’яснення
Польща та Угорщина на своїх пунктах пропуску вже запровадили нову цифрову систему в’їзду та виїзду – Entry/Exit System (EES). Румунія та Словаччина ще продовжують цю роботу. Про це заявив речник ДПСУ Андрій Демченко в телеефірі 28 листопада.
“З 12 жовтня Європейський Союз почав вводити нову систему в’їзду-виїзду, і, якщо говорити про країни Європи, які межують з нашою державою, то, власне, Польща та Угорщина на всіх своїх пунктах пропуску вже підключилися до цієї системи. Румунія та Словаччина ще продовжують цю роботу, хоча на кількох напрямках, на кількох пунктах пропуску, ця система також підключена”, – розповів він.
Водночас Демченко зауважив, що наповнення системи Entry/Exit System триватиме пів року, тож на 100% інформація щодо біометричних даних – відбитки пальців, зображення обличчя, внесення даних про паспортні документи, інформація про в’їзд та виїзд – ще не скрізь є.
“Тобто фактично спочатку може наповнюватись ця система там на 10%, потім на 20%, і так поступово протягом пів року має вже якраз дійти до 100% наповнення всіма необхідними даними. І, на щастя, навіть на тих напрямках, де в країнах Європи в пунктах пропуску введена система EES, якогось збою або зменшення інтенсивності руху ми не фіксуємо”, – заявив речник ДПСУ.