Литва пропонує розпочати переговори про вступ України та Молдови до ЄС без згоди Угорщини, плануючи цільову дату членства у 2030 р. Своєю чергою президент США Дональд Трамп начебто переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зняти свої заперечення проти вступу Києва до ЄС. Який з планів має більше шансів здійснитися? Заклик Литви Литва закликала країни ЄС розпочати переговори про вступ України та Молдови без згоди Угорщини, яка блокує цей процес.
У своєму листі до країн ЄС Литва запропонувала розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо першого розділу членства без згоди Угорщини. “Литва прагне розблокувати переговори про членство в ЄС з Україною, які зайшли в глухий кут через вето Угорщини. Будь-яка подальша затримка є геополітично шкідливою як для України, так і для самого ЄС. Членство України в ЄС є частиною гарантій безпеки та необхідною умовою для довгострокового миру та стабільності в Європі”,– заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ Литви Кястутіс Будрис. Якщо 26 держав-членів підтримають цю ініціативу, процес відбуватиметься на технічному рівні, тобто де-факто, а юридичне оформлення відбудеться пізніше, але за умови, що позиція Віктора Орбана чи угорського уряду зміниться.
Вільнюс також знову висунув ідею визначити конкретну дату вступу України до ЄС – 2030 р. На думку литовської сторони, це допоможе як Європі, так і Україні планувати ресурси та перехідні етапи. Реакція Єврокомісії Водночас у Європейській комісії скептично оцінили ідею початку технічних переговорів без згоди всіх держав-членів. У Брюсселі нагадали, що для відкриття кожного розділу потрібна одностайність. Також там наголосили на важливості реформ в Україні. “Ми продовжуємо працювати з Україною, закликаючи її впроваджувати реформи незалежно від відкриття розділів. Водночас ми працюємо з державами-членами, щоб якомога швидше офіційно відкрити розділи переговорів”, – сказала речниця Європейської комісії Паула Пінью. Проте очікується, що пропозиції Литви обговорять у Копенгагені на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС під керівництвом очільниці дипломатії Каї Каллас. Як Орбан заважає євроінтеграції України Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан постійно встромляє палки в колеса євроінтеграційним процесам України.
Нещодавно він прямо заявив, що не треба пов’язувати безпеку України з вступом до ЄС. “Членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним”, – сказав Орбан. На його думку, це принесе війну до ЄС, а Будапешт хоче залишитися в стороні від цього.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації серед угорських громадян щодо підтримки чи не схвалення євроінтеграції України. Трамп переконав Орбана? Президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини зняти свої заперечення проти вступу Києва до ЄС, – стверджують джерела видання Politico.
За їх інформацією, після дзвінка Трампа, Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до ЄС. “Те, що президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України в ЄС, але висловив готовність підтримати членство Молдови, зняти свої заперечення проти вступу Києва до блоку, змінило динаміку ситуації”, –пише видання з посиланням на двох дипломатів. Двоє дипломатів також висловили надію, що в найближчі місяці, з огляду на тиск на Будапешт, вдасться вийти з глухого кута щодо вступу України.
Тепер у Орбана, за словами одного дипломата, є можливість пом’якшити свою антиукраїнську позицію.
Видання нагадує, що Орбан добре знайомий із тим, як змінювати свою позицію. Ба більше, можна сказати, що “він майстер цього – особливо в контексті ЄС”. Два підходи. Який краще? Паралельно відбуваються два процеси – в ЄС розглядають можливість початку переговорного процесу з Україною щодо вступу без згоди Угорщини, і водночас є сподівання на вплив Трампа на Орбана.
У обох варіантів є слабкі та сильні сторони. Сильні сторони литовської пропозиції полягають у тому, що вона демонструє рішучість більшості країн-членів підтримати Україну, попри перешкоди. Також вона дозволяє розпочати технічну роботу, яка є необхідним етапом на шляху до членства, не чекаючи згоди Будапешта. Крім того, створює додатковий тиск на уряд Орбана, показуючи, що його вето не зможе повністю заблокувати процес.
Водночас у неї є й слабкі сторони. Вона створює правові виклики: законодавство ЄС вимагає одностайності для офіційного початку переговорів. Такий підхід, ймовірно, зіткнеться з правовими та бюрократичними труднощами. Це не повноцінний початок переговорів, а скоріше обхідний маневр, який може бути оскаржений. Крім того, вона не розв’язує проблему, бо не гарантує, що Угорщина не заблокує інші етапи процесу, де також потрібна одностайність. А головне, вона може поглибити розкол всередині ЄС, створивши небезпечний прецедент і поставивши під сумнів принцип одностайності в майбутньому.
Своєю чергою другий сценарій теж має сильні та слабкі сторони. До сильних відноситься, зокрема ефективність. Якщо це правда, такий крок може мати прямий і негайний результат. Особисті зв’язки та вплив Трампа на Орбана, який є його давнім політичним союзником можуть виявитися вирішальними. Крім того, цей варіант призведе до повного консенсусу. Якщо Орбан змінить свою позицію, це дозволить розпочати переговори офіційно і без юридичних перешкод, що є більш стабільним і надійним шляхом.
До слабких сторін відноситься неоднозначність висловлювань. Угорський уряд заперечує, що Трамп зміг переконати Орбана. Його публічна позиція залишається жорсткою. Крім того, мінусом є те, що все залежить від доброї волі та політичних інтересів однієї людини. Це не системне, а ситуативне рішення. Є й політичні ризики: Трамп може використати цей важіль для просування власних інтересів. Своєю чергою, позиція Орбана може знову змінитися в будь-який момент, що зробить весь процес нестабільним.
На цей час, сценарій з ініціативою Литви, на думку експертів, виглядає більш реалістичним і має більші шанси на практичну реалізацію. “Пропозиція Литви – це інституційний підхід, який відображає спільну позицію більшості країн ЄС. Хоча він і не є ідеальним з юридичного погляду, він є частиною ширшого та скоординованішого зусилля, яке не залежить від настроїв чи інтересів одного політика”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Крім того, маємо дії проти слів. Литва вже направила офіційні листи та робить конкретні кроки, які обговорюватимуться на зустрічах міністрів. Це активна, публічна дипломатія. Своєю чергою інформація про вплив Трампа на Орбана є суперечливою, сам Орбан продовжує публічно висловлюватись проти вступу України.
На користь Литви діє й досвід минулого: Угорщина вже неодноразово використовувала своє вето, але в більшості випадків, під тиском інших країн, врешті-решт поступалася. Тому, тактика обходу вето, яку пропонує Литва, хоч і складна, є перевіреним методом тиску.
Навіть якщо вплив Трампа дійсно мав місце, і Орбан під його тиском змінить позицію, це все одно буде одномоментним рішенням. Натомість ініціатива Литви є відображенням загального курсу ЄС і має на меті створити стабільний шлях для України, який мінімізує вплив “вето” в майбутньому.
Зрештою, ці два сценарії не виключають один одного. Вони можуть діяти паралельно: дипломатичний тиск з боку ЄС (як у випадку з пропозицією Литви) та неформальний вплив з боку ключових політичних гравців (таких як Трамп) можуть разом змусити Угорщину змінити свою позицію.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Україна
-
Литовський та американський підходи до позиції Орбана щодо України
-
ЦПД спростував фейк щодо анкет “про Бандеру та Волинську трагедію” в Польщі
Центр протидії дезінформації (ЦПД) заперечує інформацію прокремлівських Telegram-каналів про начебто існування офіційної анкети для українців на польському кордоні з вимогами “визнати Бандеру терористом” та “взяти відповідальність за Волинську трагедію”. Про це свідчить повідомлення ЦПД в Telegram.
“Насправді це фейк. Офіційні анкети для номера PESEL не містять жодних політизованих питань. Вони доступні на сайті уряду Польщі та містять лише стандартні поля: персональні дані, дату прибуття, громадянство, адресу проживання і контактну інформацію”, – сказано в повідомленні.
Польські прикордонники та урядові установи не висувають ніяких політичних умов для українців, які мають тимчасовий захист.
“Мета дезінформації – посіяти недовіру між українцями та поляками, зруйнувати партнерство й солідарність, які посилилися з початком повномасштабного вторгнення Росії”, – зазначили в ЦПД. -
До суду скерували 44 справи щодо катувань з боку правоохоронців – ДБР
Державне бюро розслідувань у 2025 році відкрило 350 проваджень щодо катувань і неналежного поводження правоохоронців та вже скерувало до суду 44 справи стосовно 75 осіб. Про це повідомив директор ДБР Олексій Сухачов у коментарі Інтерфакс-Україна.
“До суду вже направлено 44 обвинувальних актів стосовно 75 осіб – працівників правоохоронних органів та Державної кримінально-виконавчої служби”, – зазначив Сухвчов.
Бюро спільно з Радою Європи запровадило навчальні програми для слідчих та готує власних тренерів, а з Міністерством юстиції працює над системою превентивних заходів.
Наприкінці 2024 року у структурі Головного слідчого управління ДБР створили спеціалізований підрозділ із протидії катуванням, а ще 157 слідчих у регіонах працюють за відповідною спеціалізацією. Також, за словами Сухачова, у системі документообігу Бюро запроваджено підсистему моніторингу скарг про катування, що дозволяє відстежувати рух кожної заяви.
Окрім того, Бюро передало до Офісу генерального прокурора пропозиції щодо створення Дорожньої карти єдиних стандартів затримання.
“Вона має передбачати обов’язкову відеофіксацію, електронний протокол затримання, заборону неофіційного спілкування із затриманими, а також аналіз виконання вимог закону щодо повного й своєчасного документування таких випадків”, – уточнив Сухачов.
Раніше стало відомо, що у Полтавському СІЗО катували засуджених. Фігуранти намагалися знищити відеозаписи з камер спостереження, однак працівникам ДБР вдалося вилучити носій із зафіксованими доказами злочину.
Також повідомлялося, що експрацівники колонії на Запоріжжі отримали підозру за катування ув’язнених.
У Харкові затримали керівництво виправної колонії -
В Україні анонсували побудову першого водневого трубопроводу
Оператор ГТС України планує побудувати перший об’єкт водневої трубопровідної інфраструктури в країні. Про це мовиться на сайті ОГТСУ.
“Нашою довгостроковою амбіцією є створення мережі транспортування водню загальнонаціонального масштабу.
Товариство враховує при цьому безпекові фактори і комерційні міркування – пріоритетним є запит на доступ до розвиненого ринку ЄС”, – пояснив начальник управління стратегії ОГТСУ Олександр Гайдін.
Найімовірніше першим таким об’єктом стане один з міжнародних конекторів, з подальшим розгортанням по трасі Центральноєвропейського водневого коридору через Карпатські гори до вузлової точки з’єднання багатьох магістральних газопроводів на заході України.
Представники ГТСУ зазначають, що це стане “воротами” для експорту українського водню до районів підвищеного попиту в ЄС. -
На Національному кладовищі почались поховання
На Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК) під Києвом відбулися перші поховання. У церемонії взяв участь президент Володимир Зеленський, повідомляє Інтерфакс-Україна у п’ятницю, 29 серпня.
Вказано, що сьогодні пройшло поховання пʼятьох невідомих солдат. Наступні невідомі солдати за попередньою інформацією будуть поховані у суботу, 30 серпня. Надалі такі церемоніали будуть відбуватися регулярно.
Із сьогоднішнього дня меморіальне кладовище відкрите для відвідування. А родини загиблих, імена яких встановлені, можуть звертатися в адміністрацію НВМК для організації поховання на відведених секторах, або колумбаріях.
На НВМК можна ховати загиблих військовослужбовців – учасників бойових дій (зокрема, Героїв України, повних кавалерів орденів), ветеранів війни (учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, воїнів-миротворців), а також видатних борців за незалежність України у XX столітті.
Наразі на НВМК завершено будівництво першого пускового комплексу першої черги. Зокрема, підготовлено 6 тис. місць (загалом буде передбачено до 120-130 тис. місць). Зведено два колумбарії, облаштовано стоянку, прокладено інженерні мережі, збудовано дорожню розв’язку та під’їзну дорогу.
Разом з тим будівництво першої черги ще триває: закладено фундамент для адміністративної будівлі та Будинку трауру, споруджується господарський блок, Центральна площа з Меморіальним садом, вхідна брама, зони відпочинку та благоустрій території.
Також на території меморіалу створюється Алея лип – як символічна дорога пам’яті. Уже висаджено 40 дерев, а загалом передбачено алею зі 100 лип.
Колумбарії, зведені на території кладовища, виконують функцію стін пам’яті, де спочиватимуть урни з прахом Захисників і Захисниць.
Окреме місце на території кладовища займає сектор поховань невідомих Захисників і Захисниць, для загиблих воїнів, чиї імена поки що не встановлені.
Наступні шість черг передбачають проведення архітектурних і скульптурних конкурсів для таких споруд, як: музейно-виставковий комплекс, каплиця, Центральний меморіал на честь Захисників і Захисниць та інших монументальних споруд.
Після обговорень і дискусій, було узгоджено стандарт уніфікації поховань. Зокрема, усі вони матимуть єдиний вигляд та розташування. Спочатку встановлюється тимчасова намогильна споруда, створена за мотивами козацьких хрестів XV-XVI століття, які дослідники фіксували на старовинних кладовищах. Через рік, після природного осідання ґрунту, на її місці з’являється постійний надгробок – у вигляді козацького хреста або прямокутної таблички, що обирається родиною загиблого.
З Києва до/з НВМК кожні декілька години курсуватиме безкоштовний автобус.
Дивіться фото: На Національному кладовищі почались поховання
Як відомо, у жовтні 2022 року Кабмін схвалив створення Міністерством у справах ветеранів держустанови Національне військове меморіальне кладовище.
Пізніше стало відомо, що НВМК буде розташоване поблизу селища Гатне, що межує з Києвом. -
Курс долара знизився в обмінниках, євро – зростає
Курс гривні зміцнився відносно долара, але впав щодо євро в обмінних пунктах в останній робочий день літа. Про це свідчать дані моніторингу готівкого ринку у п’ятницю, 29 серпня.
Так, середній курс продажу впав на 5 копійок до 41,55 гривень, курс євро піднявся на 5 копійок до 48,50 гривень.
Загалом за серпень готівковий долар подешевшав на 40 копійок, а курс євро впав на 20 копійок.
На міжбанку американська валюта додала у ціні 2 копійки і зараз перебуває на рівні 41,28-41,31 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні до рівня 41,2602 гривень за 1 долар (-0,0620 грн). За місяць офіційний курс впав на 50 копійок.
Офіційний курс євро сьогодні становить 48,1341 гривень за 1 євро (0,2541 грн). -
Удар Росії по Києву: пошукові роботи завершено
У Києві завершено аварійно-пошукові роботи на місці влучання російських ракет у житловий будинок. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко у Телеграм у п’ятницю, 29 серпня.
За його словами аварійно-пошукові роботи тривали понад 30 годин поспіль. За цей час рятувальники вже розібрали основні масиви конструкцій зруйнованого будинку, щоб переконатися, що під завалами більше немає людей.
“На жаль, під час атаки на Київ 23 людини врятувати не вдалося, серед них – 4 дитини. Найменшій дівчинці було всього 2 роки. Деякі тіла досі не опізнані, 8 людей не виходять на зв’язок із рідними. Слідчі та експерти ретельно досліджують кожен із фактів”, – розповів міністр.
Працівники ДСНС визволили з-під завалів 17 людей, зокрема чотирьох дітей.
Усього кількість постраждалих перевищила 50 осіб. Усі отримують допомогу, зокрема у відновленні документів та фіксації пошкодженого майна – прийняті вже понад 1,1 тисячі заяв.
Зараз тривають аварійно-відновлювальні роботи, щоб жителі вцілілих квартир могли якнайшвидше забрати речі.
З учорашньої ночі на місцях ворожих ударів у Києві працювали тисячі співробітників системи МВС, які змінювали один одного кожні кілька годин. Були залучені авіація та сотні одиниць техніки, зокрема і роботи. -
Атака на корабель ВМС: зросла кількість загиблих
В результаті російського удару по українському військовому кораблю кількість загиблих зросла до двох осіб. Пошуково-рятувальні роботи досі тривають, повідомив речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук в ефірі телемарафону у п’ятницю, 29 серпня.
“На жаль, ми маємо вже другого загиблого. Тривають пошуково-рятувальні роботи. Звісно, ми обов’язково знайдемо всіх наших зниклих, їх кілька. Так само кілька військовослужбовців зазнали поранення, але більшість екіпажу переважно перебуває ще з учорашнього дня у безпеці”, – розповів він.
Плетенчук не підтвердив і не спростував інформацію російсьских ЗМІ про те, що внаслідок удару корабель затонув.
“Поки не можу підтвердити цю інформацію. Зараз тривають дії, пов’язані з порятунком життя, тому подробиць більше ніяких ми надати не можемо”, – додав речник.
Він нагадав, що у росіян були морські дрони ще до широкомасштабного вторгнення, а в останні роки вони їх вдосконалювали.
“Тому я не можу сказати, що це стало чимось новим. До цього не було успішних застосувань, щоб росіяни могли про них говорити”, – зазначив Плетенчук. -
Стало відомо про стан енергосистеми наприкінці літа
В Україні зросло споживання електроенергії в останній робочий день літа. Про це повідомило Укренерго у п’ятницю, 29 серпня.
“Споживання електроенергії демонструє тенденцію до зростання… Станом на 9:30, воно було на 1,7% вищим, ніж в цей же час попереднього дня – у четвер. Причина – зростання температури повітря у південних областях”, – йдеться у повідомленні.
Також вчора зріс добовий максимум споживання. Він був на 1,2% вищим, ніж максимум попереднього дня – у середу, 27 серпня.
“Необхідність у перенесенні активного споживання на період найбільш продуктивної роботи сонячних електростанцій – зберігається. Будь ласка, користуйтесь потужними електроприладами з 10:00 до 17:00”, – додали в Укренерго. -
Борги українців за комуналку склали понад 100 млрд гривень
Державна служба статистики України вперше з початку війни оприлюднила дані по заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг. Про це повідомляє Держстат.
Останні дані статистичного відомства станом на кінець 2021 року свідчили, що борги склали 81,3 млрд гривень.
Станом на другий квартал 2025 року борг досяг 106,6 млрд гривень. Це невелике зростання, враховуючи значене подорожчання послуг.
Найбільший борг був за постачання теплової енергії та гарячої води – 35,2 млрд гривень. За газ українці заборгували 32,3 млрд гривень, за електроенергію – 17,1 млрд гривень, за холодну воду – 10,2 млрд гривень, за правління багатоквартирним будинком – 8,8 млрд гривень, за вивіз сміття – 3,1 млрд гривень.
У другому кварталі 2025 року українцям нарахували за комуналку 64,3 млрд гривень. Вони сплатили 51,5 млрд гривень.
Як ми вже писали, за 2024 рік держборг України за рік зріс на 1,4 трлн гривень. При цьому зазначалось, що держборг України стає дешевшим та більш довгостроковим.
Державний борг України у червні зріс майже на $4 млрд