Представники Європейського Союзу, які відвідали Україну минулого тижня, надали суворий сигнал Києву про необхідність робити більше для отримання членства в ЄС. Вони також повідомили про роботу над подоланням опору Угорщини щодо вступу України. Комісар ЄС Марта Кос ствердила, що Україна повинна дотримуватися верховенства права на 100% перед тим, як може вступити до ЄС. Європейці підкреслили, що якщо Україна буде проводити реформи та дотримуватися норм права, то вони зможуть прийняти країну до ЄС, обійшовши опозицію з боку Угорщини.
Позначка: Україна ЄС
-
Лідер виборів у Чехії заявив, що Україна не готова до ЄС
Колишній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, чия партії ANO лідирує на парламентських виборах, заявив, що Україна не готова до вступу до Євросоюзу, а “снарядну ініціативу” для України має організовувати НАТО. Про це Бабіш сказав у суботу, 4 жовтня, у коментарі Суспільному.
“Але ви не готові до ЄС. Спочатку ми маємо закінчити війну, і, звичайно, ми можемо співпрацювати з Україною, але ви не готові до ЄС”, – сказав Бабіш, відповідаючи на питання, чи підтримує він вступ України до ЄС.
Він також розповів, що тричі зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським, зокрема в листопаді 2019 року, і підтримує Україну після окупації Криму.
“Ми допомагаємо Україні через ЄС. ЄС допомагає Україні, і це передбачено в європейському бюджеті, і ми платимо багато грошей до європейського бюджету, таким чином ми будемо продовжувати допомагати”, – заявив лідер ANO.
Коментуючи започатковану Чехією “снарядну ініціативу” для України, Бабіш сказав: “Це має бути прозоро, і якщо йде війна, ніхто не повинен заробляти гроші на війні. Це має організовувати НАТО”. -
Вступ України до ЄС. Як обійти вето Угорщини
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна успішно завершила процедуру внутрішнього скринінгу законодавства на відповідність стандартам Європейського Союзу і готова до початку переговорів про вступ до ЄС. Він підкреслив, що Україна очікує реальних результатів у переговорах про членство, зокрема у відкритті першого кластера. Однак питання вето з боку Угорщини ускладнює процес, оскільки голова Європейської ради Антоніу Кошта запропонував змінити правила ЄС, щоб можна було починати переговори за кваліфікованою більшістю голосів. Це викликало суперечки серед країн-членів ЄС. Незважаючи на це, європейські лідери продовжують підтримувати Україну та Молдову в їхніх прагненнях до європейської інтеграції.
-
В ЄС зробили заяву щодо вступу України
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що Європейський союз має виконати свою частину завдання у переговорах про членство України в ЄС. Усі країни ЄС, крім Угорщини, підтримують це рішення. Вони готові до вступу України у ЄС та підтримують реформи, які вона проводить. Європейський Союз також розглядає нові санкції проти Росії та готує шлях до членства України в ЄС. Лідери ЄС також обговорили фінансування України та підтримку її в умовах воєнного конфлікту з Росією. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен підтримала посилення військової та фінансової підтримки України та висловила переконання, що це допоможе послабити Росію.
-
У МЗС відповіли Навроцькому стосовно вступу України в ЄС
Міністерство зовнішніх справ України відреагувало на заяви президента Польщі Кароля Навроцького про те, що дискусії про вступ України в НАТО та ЄС є передчасними. У МЗС підкреслили важливість членства України в НАТО для безпеки та в ЄС для політичного та економічного розвитку. Дипломати вважають, що обговорення майбутнього членства України є стратегічно необхідним у зв’язку з агресією РФ. Вони висловили подяку Польщі за підтримку України та вважають, що ця солідарність сприятиме спільному європейському майбутньому.
-
Україна навряд чи буде у ЄС до 2034 року – Мерц
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що сумнівається у вступі України до Європейського Союзу до завершення наступного бюджетного періоду, який триватиме до 2034 року. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 18 липня.
“Для нас сьогодні абсолютний пріоритет – зробити все можливе для припинення цієї війни. Після цього ми говоритимемо про відбудову України… але це триватиме роки. Ймовірно, навіть не зачепить поточну середньострокову фінансову перспективу Євросоюзу”, – сказав політик, маючи на увазі семирічний бюджетний цикл 2028-2034 років.
Мерц також зазначив, що доки Україна зазнає нападу, вступ до Європейського Союзу у будь-якому разі неможливий.
У проєкті довгострокового бюджету Європейського Союзу на 2028-2034 роки на підтримку України заплановано 100 млрд євро. Якщо Україна вступить до ЄС 2034 року, то бюджет зі 100 млрд євро допомоги для України буде переглянуто.
-
В Кабміні спрогнозували строки 18-го пакета санкцій ЄС
Країни-члени ЄС цього тижня ймовірно досягнуть домовленості стосовно схвалення 18-го пакету антиросійських санкцій. Про це у понеділок, 7 липня, розповіла віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“За моєю інформацією, цього тижня все ж таки дійдуть згоди європейські країни щодо 18-го пакету санкцій – разом із Словаччиною і Угорщиною”, – зазначила вона.
При цьому Стефанішина нагадала, що коли ухвалювалося рішення щодо 17-го пакету, Угорщина не голосувала за нього до останнього.
“Навіть була майже одна доба, коли ці санкції не були введені в дію. Розуміючи такий ризик, низка країн Європейського Союзу… розпочали юридичну роботу щодо виведення тіла заморожених російських суверенних активів з-під санкцій і з-під зобов’язання кожні пів року домовлятись про необхідність їх збереження”, – розповіла Стефанішина.
Вона зауважила, що Угорщина настільки знецінила цей дискурс, що мова почала йти не про те, як користуватися замороженими активами, а про те, що вони мають залишитися замороженими.
“Розуміючи, що тут Росія може втратити контроль і цю кнопку вето Угорщини, звичайно, Угорщина стала більш договороздатною в контексті цього рішення. Тому ми маємо оптимізм, але, звісно, це сильно підважує взагалі довіру до санкцій і знижує їхній елемент тиску”, – додала віцепрем’єрка.
Стефанішина наголосила на важливості радикального політичного лідерства в Євросоюзі.
“Має бути жорстка проактивна позиція і щодо розширення, і щодо санкцій, і щодо обороноздатності на рівні Євросоюзу. Це не має бути питанням дискусії, це має бути питанням умов. І без цього ЄС, на жаль, втрачатиме, якщо така політична рішучість не буде на рівні загальноєвропейському, а на рівні окремих лідерів”, – акцентувала вона.
При цьому Стефанішина зауважила, що для України це – питання виживання. -
Стефанішина анонсувала відкриття усіх кластерів у переговорах з ЄС
До кінця року мають бути відкриті всі переговорні кластери стосовно вступу України в ЄС. Про це у понеділок, 7 липня, заявила віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“До кінця цього року мають бути відкриті всі переговорні напрямки, і це вже питання політичне, оскільки це переговори, це зобов’язання, це робота парламенту, яка має бути спланована, робота уряду. На сьогодні майже чотири тисячі людей задіяні в переговорних командах за всіма напрямками, тому ця умова нікуди не зникає. Зараз ми говоримо тільки про дату, коли буде відкритий перший фундаментальний блок переговорів. Це основне політичне рішення”, – розповіла вона.
За словами урядовиці, далі будуть більш технічні рішення.
“Із Данським головуванням (з 1 липня Данія розпочала головування у Раді ЄС – ред.) ми домовилися, що це буде забезпечено, як тільки будуть відкриті перші перемовини… До 1 січня відкриємо всі кластери”, – запевнила Стефанішина.
При цьому, зауважила вона, для відкриття переговорів не потрібні всі 27 голосів країн ЄС.
“Це була практика попередніх років, і сьогодні жоден з основних документів ЄС не передбачає зобов’язання ухвалювати це рішення одноголосно. Тому ми працюємо зараз в цьому напрямку, і дійсно абсолютно є логічною теза новообраного польського лідера, тому і є формат переговорів, а не лише політичне рішення про вступ”, – сказала вона.
Як зазначила віцепрем’єрка, намагання Угорщини блокувати відкриття кластерів про переговори про вступ України в ЄС стало “поштовхом” для пошуку інших рішень.
“Стало зрозуміло, що ні договір про створення Європейського Союзу, ні будь-які рішення, які ухвалені на рівні Європарламенту або Європейської Ради, не мають зобов’язань, щоб це було одноголосне рішення. Одноголосне рішення стосується лише закриття переговорів або закриття певних напрямків”, – пояснила Стефанішина.
За її словами, переговори передбачають дискусії щодо умов українського членства майже за 35 напрямками – від питань стандартів в окремих сферах, (до прикладу, як аграрній, правовій), до базових налаштувань державності в країні, яка прагне стати членом ЄС.
Стефанішина додала, що Україна виконала всі умови щодо відкриття половини всіх переговорних напрямків, і готова відкривати вже в липні всі три кластери або починати з першого кластера разом з Молдовою. -
Мелоні очолить Конференцію з відновлення України
У липні у Римі відбудеться міжнародна конференція з відновлення України, на якій лідери країн-партнерів обговорять стратегії відбудови країни після війни. Про це у середу, 25 червня, заявив президент Володимир Зеленський під час засідання ПАРЄ.
За його словами, вона відбудеться на 10-11 липня, і стане логічним продовженням Ukraine Recovery Conference, яка проходила у Берліні минулого року. Це буде вже четверта конференція з відновлення України.
“Щодо стратегічної програми, я маю на увазі, що 10 і 11 липня ми проведемо дуже хорошу зустріч в Італії під керівництвом нашого доброго друга України, прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні. І ми проведемо зустріч з лідерами там”, – сказав Зеленський.
Він наголосив на важливості участі європейських підприємств і приватного сектору у відновленні України після російських атак.
На сайті Ukraine Recovery Conference зазначається, що головними темами конференції в Італії будуть:- бізнес – залучення приватного сектору до відбудови та економічного зростання;
- людський капітал для України;
- відновлення регіонів;
- вступ до ЄС та пов’язані з цим реформи.
-
Єврорада розгляне підтримку України та перспективи її членства в ЄС
Лідери держав та урядів країн-членів Європейського союзу на засіданні Європейської ради, яке відбудеться 26-27 червня в Брюсселі, розглянуть питання підтримки Україні та її шлях до членства в ЄС. Про це свідчить лист-запрошення до лідерів від президента Європейської ради Антоніу Кошти з детальним порядком денним Ради, який був оприлюднений у четвер в Брюсселі.
“Ми розпочнемо нашу зустріч у четвер об 11:00 з традиційного обміну думками з президентом Європейського парламенту, після чого відбудеться обмін думками з президентом Зеленським та обговорення між нами питань України”, – повідомив він.
Нині не відомо, в якому форматі буде брати участь Зеленський – особисто чи в форматі відеоконференції.
Президент Європейської ради, анонсуючи українське питання, констатував, що Україна “непохитно докладає зусиль, щоб забезпечити реальний мирний процес”.
“Наша мета залишається незмінною – припинити агресивну війну Росії та побудувати всеохоплюючий, справедливий і тривалий мир в Україні, що ґрунтується на принципах Статуту ООН та міжнародного права. Ми підведемо підсумки швидкозмінного дипломатичного контексту, відстежуватимемо підтримку ЄС та розглянемо шлях України до членства в ЄС”, – написав президент Кошта.
Іншим пріоритетним питанням порядку денного він зазначив оборону та безпеку.
“Рішення, які ми ухвалили на наших зустрічах у березні, приносять плоди: ми будуємо Європу оборони. Тепер ми повинні дотримуватися цього курсу та прискорити прогрес у напрямку спільної оборонної готовності Європи до 2030 року… Надалі ми маємо керуватися колективним підходом до оборони та безпеки та зосереджуватися на ефективному витрачанні коштів”, – деталізував Кошта.
Він додав, що це обговорення буде враховувати саміт НАТО, який відбудеться напередодні.
На обговорення будуть винесені питання ситуації на Близькому Сході, зосередившись на складній ситуації в Газі, міграція, питання внутрішньої безпеки, з акцентом на організовану злочинність, підтримка Республіки Молдова та ситуація на Західних Балканах.