Угорщина використала своє право вето, щоб заблокувати документ Ради Європейського Союзу з енергетики, в якому закликалося до заборони імпорту газу та нафти з Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що енергетична політика є національною компетенцією, тому Єврокомісія не повинна втручатися у це питання. Він стверджує, що така ініціатива загрожує суверенітету та енергетичній безпеці Угорщини. Ураховуючи напружену ситуацію на Близькому Сході, Угорщина пропонує не розглядати цей план взагалі.
Позначка: Угорщина
-
Орбан розпочав антиукраїнську істерію напередодні виборів
Передвиборчі розклади Останні парламентські вибори в Угорщині відбулися 3 квітня 2022 року. Прем’єром затвердили Віктора Орбана, який керує країною вже 15 років.
Наступні парламентські вибори в Угорщині заплановані на квітень 2026 року. Зауважимо, що в країні лунали заклики від опозиційних діячів, таких як Петер Мадяр, щодо проведення дострокових парламентських виборів. Однак офіційно дату волевиявлення угорців не переносили.
І ці вибори можуть стати історичними. “Віктор Орбан, який безперервно керує країною з 2010 року і відтоді щоразу перемагав із відривом від усіх конкурентів – тепер має високі шанси зазнати поразки. Рейтинг його партії “Фідес” вже чотири роки поспіль демонструє тренд на зниження”, – пише в статті для ЄП аналітик Сергій Сидоренко. В жовтні 2024 року стався несподіваний прецедент: угорська опозиційна партія “Тиса”, на чолі з її лідером Петером Мадяром, обігнала “Фідес” за результатами опитування серед виборців, які вже вирішили брати участь у голосуванні.
У травні 2025 року тренд незмінний: “Тиса” попереду. За результатами свіжого опитування, якби парламентські вибори в Угорщині відбулись найближчої неділі, то партія Орбана посіла б друге місце, із помітним відставанням від опозиційної політсили.
Якщо рахувати лише тих виборців, які були б готові вийти голосувати, то 43% підтримали б партію “Тиса” Петера Мадяра, тоді як за “Фідес” проголосували б лише 36%.
Приблизно така ж різниця спостерігається, якщо взяти рівень підтримки партій серед усіх угорців: 30% респондентів готові підтримати “Тису” і тільки 24% – партію Орбана.
Травневе опитування також свідчить про те, що угорське суспільство кардинально розділилося у поглядах на 15-річне перебування прем’єр-міністра при владі. Половина респондентів вважають, що уряд Орбана мав радше або чітко негативний вплив на розвиток країни. Натомість 39% оцінюють його правління як позитивне.
Серед виборців керівної партії “Фідес” підтримка прем’єра майже одностайна: 88% вважають його діяльність позитивною, і лише 1% – дуже негативною. Протилежну картину демонструють виборці опозиційної партії “Тиса”: 87% з них оцінили вплив Орбана як негативний, і лише 1% – як дуже позитивний.
У порівнянні між Орбаном та опозиційним лідером Петером Мадяром, більшість вважає, що останній краще впорався б із ключовими питаннями – боротьбою з корупцією, охороною здоров’я, освітою, економічним розвитком.
Орбану приписують лише сильні сторони в міграційній політиці та підтримці сімей.
Але так просто так нинішній прем’єр Угорщини не здасться. Орбан закручує гайки Зараз прем’єр готується до виборів, хоч формально в нього в запасі ще майже рік. Щоб дати Орбану шанс, пише Сидоренко, парламент Угорщини у квітні терміново змінив конституцію країни. За новими змінами уряд отримає важелі тиску на опозицію. Деталі ще мають отримати розвиток у нових законах, але потенційно може дійти аж до зняття з виборів “не гідних” кандидатів. “А ще влада викривила виборчі округи, щоби послабити опозицію. А ще – за російським прикладом ухвалила закон про “іноземних агентів”. Поки що не надто жорсткий за вимогами, але в угорських медіа стережуться, що цей документ ще зміниться”,- пише аналітик. Основний суперник Орбана – Петер Мадяр. Його перемога виглядає більш прийнятною для України. Іронічно, що Мадяр – політик з орбіти Орбана, розчарований його діями. Він походить з найближчого оточення прем’єра: 43-річний юрист і бізнесмен був одружений з колишньою міністеркою юстиції Юдіт Варгою, обіймав різні високооплачувані посади в адміністрації Орбана і мав гарні стосунки з деякими високопоставленими чиновниками “Фідес”.
З моменту своїх перших публічних виступів у лютому 2024 року він позиціонував себе як свого роду чисту консервативну альтернативу Орбану – людину, яка поділяє цінності “Фідес”, але водночас не є корумпованою.
Мадяр визнав, що російський диктатор Володимир Путін є агресором. У червні 2025 року він казав, що виступає проти постачання зброї Україні, але хоче підтримувати країну будь-якими іншими методами.
Варто зауважити, що 11 липня 2024 року Петер Мадяр відвідав Київ. Тоді він передав медичне обладнання лікарням столиці на тлі російського удару по “Охматдиту”.
Однак експерти попереджають: Орбан може усунути молодого та зухвалого конкурента. Прем’єр активно докладає зусиль, щоб дискредитувати Мадяра, заявив заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики Українська призма Сергій Герасимчук в ефірі Еспресо.
Герасимчук вважає, що подальший розвиток ситуації може піти за трьома сценаріями. Орбан спробує зараз збити рейтинги Мадяра за допомогою української карти або атакувати Мадяра ближче до виборів у 2026 році, додавши до антиукраїнської риторики антисоросівську. Третій сценарій – спробувати посадити Мадяра. “Останні шпигунські скандали показали, що Орбан звинувачує Мадяра у роботі з українськими спецслужбами, що малоймовірно. Але цілком може бути використане як аргумент, щоб обмежити політичну діяльність Мадяра або ж взагалі його усунути з політичного життя”,- пояснив він. У експертів не виникає жодних сумнівів, що антиукраїнська карта так чи інакше зіграє на угорських виборах. Проблема в тому, що Орбан може побудувати на ній всю свою кампанію. Антиукраїнська істерія Ідея зовнішнього ворога завжди була частиною проєкту прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Наразі вона досягла кульмінації в демонізації України. “Ідея зовнішнього ворога, від якого потрібно захищати Угорщину, завдання, яке здатний виконати лише Віктор Орбан, вже кілька років є центром політичних комунікацій Fidesz-KDNP (політичного блоку Орбана – Ред.)”,- наголошує у розмові з “РБК-Україна” Золтан Раншбург, старший аналітик Інституту “Republikon” в Будапешті. Раншбург зауважує, що антиукраїнська риторика вписується у схему давнього конфлікту Орбана з ЄС. В цій логіці Україна та Євросоюз опиняються “на одному боці барикади” проти Угорщини.
Тому зовсім не дивно, що в країні з’явилися однотипні листівки і білборди із зображенням президента Зеленського, а також глави Єврокомісії Урсули Фон дер Ляєн і президента Європейської народної партії в Європарламенті Манфреда Вебера. На цих плакатах гасло: “Не дамо їм вирішувати за нас”. А євроінтеграція України в передвиборчій програмі Віктора Орбана подається як нібито головна, екзистенціальна загроза для Угорщини.
Крім того, Орбан звинуватив Україну у втручанні у внутрішні справи Угорщини та навіть у співпраці з опозиційною партією “Тиса”. На його думку, Київ ініціював скоординовану кампанію з “очорнення” Угорщини.
Цікаво, що і проти Росії Орбан теж виступив. Мовляв, РФ слабка і розмовляти з нею треба з позиції сили, тому що вона виявилася не здатна перемогти Україну. І жодної загрози для НАТО з боку Москви, з точки зору Орбана, не існує. Але тут же прем’єр додав: не в інтересах угорців і всього ЄС мати загрозу війни та прямого конфлікту з Росією, тому Україну не можна приймати в НАТО. Тому називати Орбана “антиросійським” точно не можна.
А от те, що угорський прем’єр Україну головною темою своєї кампанії – це велика проблема, пише Сидоренко. “Атака на Україну та її європейське майбутнє, створення з неї “ворога”, що загрожує існуванню угорської держави – ідея, навколо якої угорський прем’єр намагається згуртувати свій електорат. І цей опис – не перебільшення”,- пише аналітик. Аналітик називає 3 загрози від цього. Це:- Саме по собі створення з України образу ворога в Угорщині.
- Блокування руху України до ЄС.
- Орбан знову переможе на виборах і за рік переконає угорців, що Україна – ворог. У такому разі навіть Віктору Орбану з його машиною пропаганди буде украй складно розвернути цей наратив, та й потреби у цьому не буде.
“Це, по суті, може заблокувати Україні рух до ЄС на роки, якщо не назавжди – бо ми будемо змушені пропустити вперед інших кандидатів, і політичне “вікно розширення” закриється”,- доходить до висновку Сидоренко. Валерія Шипуля
-
Орбан використовує війну. Нова сутичка з Угорщиною
Україна та Угорщина знову потрапили у дипломатичні суперечки. Президент України Володимир Зеленський заявив, що угорський прем’єр Віктор Орбан використовує конфлікт з Росією у своїх політичних цілях перед виборами. У відповідь угорський уряд звинуватив Зеленського в агітації за угорську опозиційну партію та неврахуванні інтересів Угорщини. Зеленський називає політику Орбана антиукраїнською і підкреслює, що вона може призвести до радикалізації угорського суспільства. Також було розкрито викриту угорську агентурну мережу на Закарпатті. Угорщина відповіла, що Зеленський ігнорує національні інтереси Угорщини та демонізує її у ЗМІ. Українська сторона висловила бажання досягти добросусідських відносин, але наголосила, що це має бути взаємним процесом.
-
Зеленський розповів про шпигунів Угорщини
Угорська військова розвідка активно діяла у Закарпатскій області, поки Україна веде війну з Росією. Будапешт цікавило питання, як поставляться жителі українського регіону до “угорських миротворців”. Про це повідомив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю угорському виданню Valasz, оприлюдненому у вівторок, 10 червня.
За його словами, Угорщина намагалася втрутитися у внутрішні справи України “десятками різних способів”. Зокрема, Київ припинив незаконну роздачу паспортів на Закарпатті ще до війни. При цьому більшість питань вирішувалася “тихо”. Але все змінилоя у травні, коли СБУ заявила про арешт угорських шпигунів на Закарпатті.
“Чому ми зробили нинішню справу публічною? У нас є додаткові фотографії та відео різних зустрічей, організованих Угорською військовою службою національної безпеки (KNBSZ) на території Угорщини, які ми також опублікуємо за необхідності. Я не хочу нікому погрожувати, але все у нас є”, – сказав Зеленський.
Він запевнив, що є інформація, як KNBSZ платила своїм шпигунам: “Ми все задокументували. Угорська мережа розвивалася з 2021 року, а військові питання порушувалися у 2024-2025 роках. Остання передача інформації відбулася 25 березня цього року”.
Президент розповів, що KNBSZ шукала вразливі місця в прикордонному регіоні Українии.
“Навіщо угорцям потрібна була інформація про те, де ми розмістили там зенітно-ракетну систему С-300? Ось що їх цікавило. У них навіть був список запитань на телефонах – у нас вони теж є – з 11 запитаннями, включно з тим, що жителі Закарпаття скажуть про присутність угорських миротворців. І де розміщені наші різні військові частини. Як нам слід реагувати на це під час війни?”, – риторично запитав глва держави.
Він зазначив, що запитав чиновників НАТО, чи просили вони угорців збирати такі дані.
“Вони відповіли, що ні. Я президент країни, яка перебуває у стані війни, як би ви відреагували, якби були на моєму місці?”, – заявив Зеленський і додав, що не звинувачує в цьому прем’єр-міністра Віктора Орбана, а звинувачує KNBSZ. -
Орбан зробив несподівану заяву щодо Росії
Угорський прем’єр Віктор Орбан вважає, що Росія під керівництвом Путіна є “слабкою” країною, що стало очевидним під час війни в Україні. Він вважає, що конфлікт на сході України не переросте у глобальну війну, оскільки росіяни, на його думку, недостатньо сильні для такого рівня протистояння. Орбан вважає, що перед українцями має бути режим тиші, а потім мирна угода, але не з Росією, а з США. Він також вважає, що Європа повинна бути сильною, оскільки росіяни розуміють лише мову сили. Орбан вважає, що потрібно домовлятись з Путіним і висловив готовність прийняти його в Будапешті. Водночас він відмовив у підтримці України у намірі вступити до НАТО та ЄС, оскільки, на його думку, це може спровокувати конфлікт з Росією.
-
Угорщина та Словаччина відмовилися підтримати документ про стійкість ЄС
Угорщина та Словаччина відмовилися підписати документ, який мав зміцнити демократію в Європейському Союзі. Цей документ передбачав боротьбу з дезінформацією, фальсифікаціями та підвищення рівня демократії у ЗМІ. Польща, яка головує в ЄС, повідомила, що Угорщина та Словаччина відмовилися підтримати документ під час засідання Ради ЄС. Ця ситуація виникла через розбіжності у поглядах на важливі питання демократії та свободи слова в Європейському Союзі. Також наголошується, що деякі депутати Європарламенту вимагають припинення фінансування для Угорщини через порушення демократичних цінностей ЄС.
-
МЗС заперечило “заборону” угорської організації на Закарпатті
Міністерство закордонних справ України спростувало заяви глави МЗС Угорщини Петера Сіярто про те, що Україна заборонила “Товариство угорської культури Закарпаття” або пов’язану з ним партію. Речник МЗС Георгій Тихий заявив, що ніяких заборон не було введено, і вважає повідомлення у ЗМІ про це неправдивими. Глава угорського МЗС поставив українську сторону в обов’язок надати пояснення щодо цієї ситуації. Також угорський міністр у справах ЄС звинуватив Україну в інформаційних операціях в Угорщині, що, на його думку, може ускладнити переговори про вступ України до ЄС.
-
Швеція вимагає рішучих кроків через заборону прайду в Угорщині
Міністерка Швеції у справах ЄС, Джессіка Розенкранц, закликала Європейський Союз вжити всі можливі юридичні заходи для захисту демократичних цінностей у відповідь на дії Угорщини. Вона висловила занепокоєння щодо порушень верховенства права та прав громадянського суспільства в Угорщині, зокрема заборони прайд-параду. Швеція та Нідерланди разом із іншими країнами висловили свою засуду у листі до Єврокомісії і закликали до реагування на ці порушення. Розенкранц підкреслила важливість для ЄС діяти проти країн, які не дотримуються спільних цінностей та принципів Союзу.
-
Більшість країн ЄС закликають покарати Угорщину – ЗМІ
Більшість країн Європейського Союзу виступають за вжиття жорстких заходів проти Угорщини через план її уряду заборонити майбутні паради прайду в Будапешті. Дипломати з числа країн ЄС висловили стурбованість щодо цієї ситуації і закликали Єврокомісію вжити всі можливі заходи для зм’якшення цієї заборони. Європейські країни, такі як Австрія, Німеччина, Франція та інші, підтримують ініціативу щодо можливого позбавлення Угорщини права голосу в Євросоюзі через порушення її договорів. На засіданні Ради ЄС із загальних питань, яке відбудеться 27 травня, буде розглянута ця проблема та можливість вжиття відповідних заходів щодо Угорщини.
-
Угорщина і Сербія реалізують “нафтовий міст” з Росії
Угорщина та Сербія планують спорудити нафтопровід до 2027 року для транспортування російської нафти до Сербії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що трубопровід на угорській території матиме довжину близько 180-190 км. Ця ініціатива спрямована на посилення енергетичної безпеки регіону, оскільки Сербія є ключовою транзитною країною для газу, який постачається до Угорщини. Планується також подвоїти пропускну здатність електромереж між країнами. На даний момент у Сербії вже затверджено будівництво частини нафтопроводу довжиною 113 км від Хоргоша до Нового Саду, що забезпечить пропускну здатність 5,5 млн тонн нафти на рік. Загальна довжина трубопроводу перевищить 300 км і з’єднає Новий Сад з нафтопроводом Дружба в угорському місті Сазхаломбатта.