Міністерство цифрової трансформації України запропонувало українцям та бізнесу можливість оплачувано заживити базові станції операторів мобільного зв’язку своїми генераторами. Це дозволить людям утриматися на зв’язку під час блекаутів. Генератори потужністю від 7,2 кВт можна підключити до мобільної станції і отримувати від 110 до 140 гривень за годину роботи. Це ініціатива, що спільно реалізується державою, бізнесом та громадянами. Щоб приєднатися до проєкту, потрібно зателефонувати на безкоштовну гарячу лінію. Оператор допоможе підібрати найближчу базову станцію, пояснить умови та укладе угоду. Генератор підключається до станції, а власник відповідає за його обслуговування та заправку.
Позначка: Угода
-
Безпекові угоди України: що передбачають
Україна підписала ряд двосторонніх угод про співробітництво у галузі безпеки з рядом міжнародних партнерів, що мають набути чинності з 2024 року. Згідно з повідомленням пресслужби Міноборони, на листопад 2025 року було укладено 28 таких угод, які передбачають співпрацю в галузі оборони та довгострокову підтримку. Президент України Володимир Зеленський особисто підписав ці документи. Угоди спрямовані на зміцнення співпраці України з країнами-партнерами та створення підґрунтя для спільних дій в рамках багатосторонніх механізмів. Вони є логічним продовженням Декларації G7 про гарантії безпеки, ухваленої на Вільнюському саміті НАТО 2023 року, і утворюють основу нової архітектури безпеки для України. Угоди закріплюють довгострокові зобов’язання партнерів підтримувати обороноздатність України, відновлення її військово-промислового комплексу та спільні оборонні проєкти. Крім того, угоди визначають напрями співпраці у сферах військової, політичної, фінансової та гуманітарної безпеки. Вони розраховані на десять років і мають на меті зміцнення безпеки України та координацію дій у разі агресії з боку Росії. Угоди також передбачають підтримку України на шляху до вступу в Європейський Союз та НАТО, а також допомогу відновленню оборонно-промислового потенціалу. Угода з Європейським Союзом встановлює стратегічну мету – допомогу в реформуванні сектору безпеки та інтеграцію України до європейського оборонного простору. Найважливіші домовленості за цими угодами залишаються конфіденційними, спрямовані на підвищення обороноздатності України та спільні оборонні проєкти, що мають на меті запобігти агресії та забезпечити стабільність на десятиліття вперед.
-
Акції Лукойлу впали на тлі зриву угоди щодо закордонних активів
Міжнародний нафтовий трейдер Gunvor відмовився від угоди з купівлі закордонних активів російської компанії Лукойл після того, як Мінфін США назвав Gunvor “маріонеткою Кремля”. Gunvor відкинув обвинувачення і заявив, що завжди був відкритим і прозорим щодо своїх дій, дистанціювався від Росії та публічно засуджував війну в Україні. Це призвело до падіння акцій Лукойлу на Мосбіржі. Gunvor був заснований у 2000 році і став одним з найбільших у світі трейдерів нафти. Лукойл оголосив про продаж своїх закордонних активів Gunvor наприкінці жовтня, але після цього угода була скасована.
-
Молдова розірве угоди з РФ і закриє Русский дом в Кишиневі
Молдовський уряд прийняв рішення закрити Центр російської культури в Кишиневі, відомий як Русский дом, і денонсувати угоду з Росією про його створення. Міністр культури Молдови пояснив, що цей центр був використований для діяльності, що загрожувала суверенітету країни. Закриття Русского дому вважається політичним кроком національної безпеки. Рішення про це було ухвалено після падіння російських дронів на території Молдови, а пізніше підтримано парламентською комісією.
-
Популісти та антиукраїнська партія: в Чехія сформувався новий парламент
Можливий майбутній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, лідер популістської партії ANO, у понеділок, 3 листопада, підписав коаліційну угоду з ультраправою SPD та партією Автомобілісти за себе. Про це повідомляє місцеве медіа Radio Prague International.
Після чотирьох тижнів переговорів ANO, Свобода і пряма демократія (SPD) і Автомобілісти підписали коаліційну угоду.
Угода містить основні програмні цілі майбутнього уряду, визначає кількість міністрів і розподіляє міністерства між окремими партіями.
Наступним кроком буде подання пропозиції щодо кадрових призначень в уряді.
В середу, 5 листопада, має бути обране керівництво Палати депутатів.
Головою парламенту, ймовірно, стане лідер SPD Томіо Окамура, якого спільно висунули SPD, ANO та Автомобілісти.
Окамура під час передвиборчої кампанії виголосив кілька антиукраїнських заяв, зокрема щодо обмеження прав українських біженців у Чехії.
Згодом стало відомо, що новий склад Палати представників, обраний на виборах 3-4 жовтня, зібрався на перше засідання. Про це повідомляє видання IDNES.
Установче засідання нового парламенту відбулося у найпізнішу можливу дату, дозволену законом – 30 днів після виборів. Дату засідання визначав президент країни Петр Павел.
На початку засідання три депутати, обрані від партії-переможниці ANO, – губернатор і два мери – відмовилися від своїх мандатів, їх замінять інші з партійного списку.
На засіданні будуть обрані спікер та віцеспікери, а також створені комітети.
Як відомо, головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан в інтерв’ю Politico заявив, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. -
Microsoft уклала уклала мільярдну угоду з оператором дата-центрів IREN
Корпорація Microsoft уклала угоду на 9,7 млрд доларів з оператором центрів з обробки даних IREN, яка передбачає доступ до передових чипів Nvidia. Про це повідомляє Reuters.
Це спричинило зростання акцій IREN понад 20% у понеділок, 3 листопада, під час передринкових торгів.
Зазначається, що акції виробника серверів зі штучним інтелектом Dell зросли на 5%, оскільки компанія постачатиме IREN чипи Nvidia GB300 та інше обладнання, яке Microsoft використовуватиме, приблизно на 5,8 млрд дол.
Як очікується, партнерство з IREN дозволить Microsoft розширити обчислювальні потужності без будівництва нових центрів обробки даних або забезпечить додаткові потужності – дві найбільші перешкоди, що уповільнюють її здатність задовольняти зростаючий попит на штучний інтелект.
Повідомляється, що ця п’ятирічна угода демонструє зростаючий попит індустрії штучного інтелекту на обчислювальну потужність для запуску програм, таких як чатбот ChatGPT.
Як відомо, IREN, ринкова вартість якої становить 16,52 млрд дол. після більш ніж шестикратного зростання її акцій цього року, має кілька центрів обробки даних по всій Північній Америці з загальною потужністю 2 910 мегават. Її об’єкти повністю працюють на відновлюваній енергії. -
США та Китай погодили угоду щодо TikTok
Міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив про угоду між Пекіном та Вашингтоном щодо TikTok. Згідно угоди, китайська компанія ByteDance згодилася передати право власності на американські активи TikTok новому підприємству, яке буде переважно належати американським інвесторам. Доля ByteDance в новому підприємстві буде менше 20%, що відповідає вимогам закону про національну безпеку. Угода має бути реалізована в найближчі тижні та місяці, після отримання схвалення Китаю. Міністерство торгівлі Китаю також підтвердило, що Пекін вирішить питання, пов’язані з TikTok, зі Сполученими Штатами.
-
Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України
Польща вирішила, що не буде скасовувати заборону на імпорт пшениці, кукурудзи та інших сільськогосподарських товарів з України, незважаючи на укладення нової торговельної угоди між ЄС та Україною. Польське міністерство сільського господарства вважає, що угода не враховує їх пропозицій щодо мінімізації впливу українського імпорту на польське сільське господарство. Польща залишається при своїй позиції щодо заборони на імпорт з України, не змінюючи цю політику після укладення нової угоди між Україною та ЄС.
-
Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності
Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
“Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
“Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
“Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
“Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах. -
Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію
Правитель Росії Володимир Путін денонсував угоду, в рамках якої РФ і США зобов’язалися утилізувати плутоній, який не є більш необхідним для цілей оборони. Про це повідомляється на офіційному порталі правової інформації РФ.
Окрім угоди, денонсують усі супутні їй протоколи.
Угоду між Росією і США щодо збройового плутонію було укладено 2000 року і ратифіковано 2011-го. Вона передбачала, що країни утилізують по 34 тонни плутонію, який більше не потрібен для оборонних цілей. Почати утилізацію передбачалося з 2018 року.
Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. США вимог Росії виконувати не стали.