Естонія розглядає варіант блокування 18-го пакету санкцій для тиску на Росію, якщо з нього буде виключать зниження граничної ціни на російську нафту. Про це заявив міністр закордонних справ Маргус Цахкна в коментарі ERR в середу, 9 липня.
Міністр пояснив, що зниження граничної ціни з нинішніх 60 доларів за барель до 45 доларів також було включено в пропозицію, представлену Європейською комісією на початку року. Зниження верхньої межі ціни має бути найсильнішою частиною нового пакету санкцій.
Видання Delfi написало раніше, що середземноморські країни з великим сектором судноплавства, особливо Мальта, хочуть вилучити цю вимогу з пакету. Саме тому Естонія готова накласти вето на ухвалення 18-го пакету без цього пункту. Рішення щодо зовнішньої політики Європейського Союзу вимагають згоди всіх країн-членів.
Цахкна підкреслив, що позиція Естонії полягає в тому, щоб прийняти запропонований Єврокомісією пакет санкцій в його первісному вигляді, просто виступаючи проти бажання деяких країн розбавити його, виключивши новий прейскурант.
Він нагадав, що нинішня верхня межа ціни на нафту в 60 доларів існує вже два роки і не була знижена, бо великі західні держави не підтримали такий крок. Але тепер з’явилися ознаки того, що країни G7 також готові знизити верхню межу ціни на російську нафту. США нібито теж готові тиснути на Росію.
Угода щодо нового пакету санкцій все ще перебуває в процесі доопрацювання, і що країни, в тому числі Естонія, ще не мають остаточного слова. Наступний раунд переговорів щодо запровадження нових санкцій відбудеться в середу в Брюсселі, де зустрінуться посли країн. Встановлення граничної ціни на нафту для Росії означає, що Європейський Союз заборонить вантажним суднам своїх країн-членів перевозити російську нафту, якщо вона продається за ціною, вищою за граничну, а також заборонить своїм страховим компаніям та іншим постачальникам послуг пропонувати свої послуги таким суднам.
Обмеження ціни на рівні 45 доларів змусить Росію продавати нафту за значно нижчою ціною, ніж світові ринкові ціни.
Світова ціна на нафту впала з початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Якщо на початку війни ціна на нафту марки Brent підскочила вище 110 доларів за барель, то до початку 2025 року вона впала до 80 доларів, а з того часу опустилася нижче 60 доларів, щоб у середу знову наблизитися до 70 доларів.
Однак індекс цін на російську нафту марки Urals, після зростання майже до 100 доларів на початку 2022 року, залишався між 80 доларів і 60 доларів протягом більшої частини решти трьох років, а в середу коливався на рівні 66,45 доларів.
Позначка: Ціна нафти
-
Естонія погрожує заблокувати 18-й пакет санкцій проти РФ
-
ОПЕК+ планує ще одне збільшення видобутку нафти – ЗМІ
Країни організації країн-експортерів нафти (ОПЕК+) мають намір схвалити ще одне значне збільшення видобутку у вересні. Про це у понеділок, 7 липня, повідомило Reuters із посиланням на п’ять джерел.
Зазначається, що група країн-виробників нафти ймовірно, схвалить збільшення приблизно на 550 000 барелів на добу на вересень на своєму засіданні 3 серпня.
Це завершить добровільне скорочення видобутку вісьмома членами і повернення на ринок 2,17 мільйона барелів на добу. Окрім того, в ОАЕ збільшиться видобуток на 300 000 барелів на добу, оскільки країна переходить на більшу квоту на виробництво, повідомили джерела агентства.
Раніше ОПЕК+, яка видобуває близько половини світового обсягу нафти, кілька років скорочувала видобуток, щоб підтримати ринок. Але цього року вона змінила курс, щоб відновити свою частку ринку, оскільки президент США Дональд Трамп зажадав від групи збільшити видобуток, щоб допомогти утримати низькі ціни на бензин. -
В ОПЕК+ погодили різке збільшення видобутку нафти
Вісім країн-учасниць угоди ОПЕК+ вирішили прискорити збільшення видобутку нафти у серпні на 548 тис. барелів за добу. Про це повідомила Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) в суботу, 5 липня.
“Зважаючи на стійкі світові економічні перспективи та поточні здорові ринкові засади, відображені в низьких запасах нафти” вісім країн-учасниць здійснять коригування видобутку у розмірі 548 тис. грн. б/д у серпні 2025 року порівняно з липнем.
Представники Саудівської Аравії, Росії, Іраку, ОАЕ, Кувейту, Казахстану, Алжиру і Оману зазначили, що цей крок поступового збільшення видобутку може бути призупинений або скасований залежно від зміни ринкових умов.
“Вісім країн ОПЕК+ також заявили, що цей захід надасть країнам-учасницям можливість пришвидшити процес компенсації (за попереднє скорочення видобутку – ред.)”, – йдеться у повідомленні.
Наступна зустріч учасників ОПЕК+ відбудеться 3 серпня, щоб визначитися з рівнем видобутку у вересні.
Раніше ЗМІ повідомили, що країни ОПЕК+ обговорюють збільшення видобутку нафти на 500 тисяч барелів щодня вже у серпні, що, ймовірно, обвалить ціни на ринку. Зазначалось, що члени альянсу змінюють стратегію – замість захисту ціни на нафту переходять до збереження ринку. -
В ОПЕК збираються обвалити ціни на нафту – ЗМІ
Країни Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК+) обговорюють збільшення видобутку нафти на 500 тисяч барелів щодня вже у серпні, що, ймовірно,обвалитьціни на ринку. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомило видання Bloomberg із посиланням на учасників зустріччі альянсу, яка має відбутися онлайн у суботу.
Зазначається, що Саудівська Аравія ініціювала збільшення видобутку в рамках ОПЕК+ на 411 тисяч барелів на добу впродовж останніх трьох місяців. Наразі учасники групи обговорюють можливість ще більшого підвищення обсягів видобутку в серпні.
Ця активна стратегія дозволяє групі повернути частку ринку у конкурентів поза межами ОПЕК+ та реалізується попри ризик глобального перенасичення ринку, що може чинити додатковий тиск на ціни.
Нещодавнє падіння цін на нафту є вигідним для президента США Дональда Трампа, який розглядає здешевлення енергоносіїв в якості інструменту зниження витрат для споживачів, що постраждали від інфляції.
Як повідомив один із делегатів, вісім ключових країн-учасниць об’єднання розглядають збільшення видобутку на понад 500 тисяч барелів на добу. Інший делегат зазначив, що це дозволить завершити повернення на ринок 2,2 млн барелів на добу зупиненого раніше видобутку вже до вересня – раніше, ніж планувалося.
В п’ятницю ф’ючерси на нафту Brent торгувалися біля 68 доларів за барель у Лондоні, що на 13% нижче ніж два тижні тому. Перехід Ізраїлю та Ірану від збройного конфлікту до нестійкого перемир’я, майже не позначився на експорті енергоносіїв з регіону Близького Сходу.
“Оскільки ОПЕК+ перейшла від стратегії захисту ціни до збереження ринкової частки, утримання номінального добровільного скорочення видобутку втрачає сенс”, – заявив керівник аналітичного підрозділу компанії Onyx Capital Group Гаррі Чилінгірян.
За його словами, доцільніше завершити процес швидше і рухатися далі. -
Саудівська Аравія та ОАЕ збільшили видобуток нафти у червні
У червні країни Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) збільшили видобуток нафти, особливо завдяки Саудівській Аравії і Об’єднаним Арабським Еміратам. Згідно із звітом Reuters, у червні ОПЕК видобула 27,02 млн барелів на добу, що на 270 тис. барелів більше, ніж у травні. Саудівська Аравія показала найбільший приріст видобутку. За угодою восьми членів ОПЕК+, п’ять країн – Алжир, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія і ОАЕ – мали збільшити видобуток на 313 тис. барелів на добу. Проте фактичне збільшення склало 267 тис. барелів на добу, з найбільшим внеском від Саудівської Аравії. Ірак скоротив виробництво, а ОАЕ збільшили видобуток, хоча обидві країни все ще добувають менше своїх квот в рамках ОПЕК+.
-
Нафта дешевшає на тлі новин з Близького сходу
На азійських ринках у понеділок, 30 червня, ціни на нафту впали на 1%. Як повідомляє Reuters, таке зниження пов’язане з покращеними прогнозами щодо поставок на тлі зменшення геополітичних ризиків на Близькому Сході й очікуваннями нового збільшення обсягів видобутку країнами ОПЕК+ у серпні.
Видання пише, що ф’ючерси на нафту Brent втратили 0,97% і наразі торгуються на рівні 67,11 долара за барель. У свою чергу, американська нафта марки West Texas Intermediate впала в ціні на 1,43%, досягнувши позначки 64,58 долара за барель.
Минулого тижня обидва індекси зазнали найбільшого тижневого спаду з березня 2023 року. Це було викликано загостренням напруженості між Ізраїлем та Іраном під час їхньої чергової конфліктної ескалації.
Однак фахівці прогнозують, що обидві марки завершать сезон із позитивною динамікою, демонструючи другий поспіль місячний приріст.
Нагадаємо, що 13 червня Ізраїль розпочав операцію проти ядерних і військових об’єктів Ірану. У відповідь між країнами відбулося взаємне ракетне обстрілювання.
Ці події значно вплинули на світові ринки. Після ізраїльських ударів вартість нафти і золота суттєво зросла, а фондові ринки зазнали падіння. Однак після двох днів найстрімкішого спаду з 2022 року ціни на нафту почали відновлюватися завдяки перемир’ю між Іраном та Ізраїлем.
Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив про ініціативу запровадження санкцій проти країн, які активно закуповують російську нафту.
-
У ЄС не домовилися щодо стелі на нафту для РФ – ЗМІ
Черговий, 18-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії можуть ухвалити без нових обмежень на ціну нафти. Про це повідомляє Суспільне із посиланням на одного з топдипломатів ЄС.
За його словами, політичне рішення щодо цього пакету очікується під час саміту лідерів ЄС у Брюсселі у четвер, а формальне ухвалення тексту заплановане на п’ятницю, 28 червня, на рівні послів ЄС.
“Дискусії, які ведуться і в публічній площині, показують, що немає одностайності щодо верхньої межі ціни на нафту”, – зазначив дипломат.
За словами іншого європейського дипломата, позиції держав розділилися приблизно навпіл.
Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що через зростання ціни на нафту попереднє обмеження “справді виконує свою функцію”.
Окрім того, ЗМІ писали, що США проти зниження стелі цін на нафту з РФ, що на саміті G7 планували просувати Європейський Союз і Велика Британія. -
Ціни на нафту впали на тлі заяв Трампа
Ціни на нафту стрімко впали після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про досягнення перемир’я між Іраном та Ізраїлем. Це зменшило страхи щодо можливих перебоїв у поставках нафти з Близького Сходу, який є ключовим регіоном для видобутку нафти. Ціни на ф’ючерси на нафту марки Brent впали на 2,9% до 69,40 долара за барель, а на WTI – на 3,0% до 66,50 долара за барель. Аналітики вважають, що якщо угода про перемир’я буде виконана, ринок нафти може повернутися до стабільного стану. Також варто відзначити, що хоча Трамп заявив про перемир’я між Іраном та Ізраїлем, ізраїльські кореспонденти повідомили про запуск Іраном ракет по Ізраїлю, не дотримуючись угоди.
-
Ціни на нафту відреагували на удар по базах США
Ціни на нафту знизилися через те, що атаки Ірану на американські військові об’єкти виявилися менш серйозними, ніж очікували інвестори. Ф’ючерси на нафту марки West Texas Intermediate (WTI) впали на понад 4% до менше ніж 72 доларів за барель, а Brent знизився до приблизно 76 доларів. Хоча спочатку почалися хвилювання через запуск ракет Іраном, які можливо загрожували закриттям Ормузької протоки, але удари не завдали серйозних пошкоджень. Іран попередив про закриття повітряного простору над Дохою і надав вказівки для укриття, що може свідчити про бажання уникнути ескалації.
-
Нафта підскочила до п’ятимісячного максимуму
Ціни на нафту 23 червня підскочили до найвищого рівня з січня, на тлі того, як дії США на вихідних щодо приєднання до Ізраїлю в атаці на ядерні об’єкти Ірану посилили побоювання щодо постачання, повідомляє Reuters.
Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на $1,52 або 1,97% до $78,53 за барель за 05:03 за Гринвічем. Американська нафта марки West Texas Intermediate зросла на $1,51 або на 2,04% до $75,35.
Обидва контракти підскочили більш ніж на 3% раніше під час сесії до $81,40 і $78,40 відповідно, досягнувши п’ятимісячних максимумів, перш ніж втратити частину прибутку.
Зростання цін відбулося після того, як президент США Дональд Трамп заявив, що він “знищив” основні ядерні об’єкти Ірану. Тегеран є третім за величиною виробником сирої нафти у ОПЕК.
Як відомо, з 13 червня Армія оборони Ізраїлю проводить військову операцію під назвою Народ, як лев, основною метою якої є знищення іранських об’єктів, задіяних у збагаченні урану та потенційному виробництві ядерних боєголовок у майбутньому.
Після того як було завдано ударів по частині таких об’єктів, кілька днів тому Ізраїль звернувся до США з проханням ліквідувати інші цілі, розташовані глибоко під землею та в гірській місцевості, оскільки в розпорядженні ізраїльської армії відсутнє озброєння, здатне ефективно вразити ці укріплені позиції.
Напередодні американські ВПС завдали ударів по трьох ядерних об’єктах в Ірані, включно з Фордо. Згодом Трамп зробив відеозверненн, в якому заявив, що про знищення ядерних об’єктів Ірану.