Європейська Комісія встановила квоти на українську агропродукцію до кінця року. Це рішення призначене для підтримки українських фермерів під час російської агресії. Квоти обмежують обсяги експорту українських продуктів до ЄС, таких як пшениця, кукурудза, ячмінь, м’ясо птиці, яловичина, яйця, молоко та інші продукти. Угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі містить формулу, за якою квоти розподіляються пропорційно до періоду з червня по грудень. В Україні сподіваються на швидке укладення нової угоди з ЄС для встановлення квот на імпорт агропродукції. Уряд також планує збільшити переробку сільськогосподарської продукції, щоб компенсувати можливі збитки від обмежень експорту.
Позначка: Торгівля
-
Найбільше за останні п’ять років: експорт до США з Китаю обвалився
Експорт товарів з Китаю до США стрімко зменшився на 34,5%, що є найбільшим падінням з лютого 2020 року. Імпорт товарів зі США також скоротився на більше ніж 18%, зменшивши позитивний торговий баланс Китаю зі США на 41,55% до 18 мільярдів доларів. Хоча загальний експорт Китаю зрос на 4,8%, але імпорт зменшився на 3,4% у травні порівняно з минулим роком через слабкий внутрішній попит. Китай компенсував це збільшенням поставок до Південно-Східної Азії, Європейського Союзу і Африки. Торговий профіцит Китаю збільшився на 25% до 103,2 мільярдів доларів у травні. Однак зростання експорту значно сповільнилося через зменшення поставок до США та введення заборонних митних тарифів. США тимчасово знизили тарифи на товари з Китаю, але президент Трамп звинуватив Китай у порушенні угоди.
-
Канада продовжила безмитний режим для товарів з України
Міністр фінансів та національних доходів Канади Франсуа-Філіп Шампань оголосив про те, що безмитний режим для українських товарів в Канаді буде діяти до 9 червня 2026 року. Це рішення прийнято з метою підтримки української економіки. За час дії безмитного режиму, Канада імпортувала з України товарів на суму понад 35 млн канадських доларів, що призвело до заощадження 8,5 млн канадських доларів для імпортерів. Продовження цього режиму очікується призведе до додаткових заощаджень у розмірі близько 1,2 млн канадських доларів. Канада підтримує Україну у боротьбі за свій суверенітет, територіальну цілісність та демократію, і продовжує надавати підтримку у вигляді безмитного ввезення українських товарів.
-
ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України
Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Європейського Союзу.
Україна зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн.Обмеження стосуватимуться і м`яса птиці, яких дозволено поставити 52,511 тис. тонн, які в свою чергу розділені таким чином: 4/7 кількості за період 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій поставок продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено 7 тис. тонн, та яєць, обсяг поставки яких має становити 3500 тонн.
Молока і вершків дозволено поставити на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
Квоти розділені на дві частини: з 6 червня до 30 вересня (4/7 обсягу) та з 1 жовтня до 31 грудня (3/7 обсягу), що дозволяє більш рівномірно розподілити постачання протягом року. Такий крок ЄС спрямований на збереження рівноваги між підтримкою українського експорту та стабільністю європейського ринку агропродукції.
-
НБУ порахував втрати валютної виручки після завершення “торгового безвізу”
Україна втратить в червні-грудні 2025 року близько 800 млн доларів після відновлення 6 червня квот для української агропродукції, яка потраплятиме в країни ЄС. Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, передає Європейська правда в четвер, 5 червня.
За його словами, це відчутно вплине на валютну виручку України. Але вплив не буде критичним. Зокрема, через те, що частина агропродукції раніше почала імпортуватися до ЄС поза межами “економічного безвізу”, зокрема, кукурудза, яйця, цукор, птиця, і витримує конкуренцію на ринках ЄС.
Крім того, позитивно впливає на експорт агротоварів робота морського коридору.
“Валютний ринок точно не є критичним і точно може компенсуватися відповідними заходами монетарної та валютно-курсової політики Національного банку для уникнення негативних ефектів на нашу спроможність забезпечити і стійкість валютного ринку і забезпечити переведення інфляції до 5%-ї цілі”, – заявив Ніколайчук.
Нагадаємо, 6 червня Україна втратить режим “торгового безвізу” з Європейським Союзом, який дозволяв безмитний експорт до європейських країн. Замість повного доступу до ринку українські експортери зможуть скористатися лише 7/12 річних квот, що діяли до війни. Це означає суттєве зменшення обсягів експорту окремих товарів, відповідно і валютної виручки. Квоти на імпорт агропродукції з України до ЄС після закінчення “торговельного безвізу” поширюватимуться на 30 товарів.
ЄС скасує “торговельний безвіз” для України. Як будемо торгувати
-
ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза
Євросоюз 5 червня продовжив дію пільгового режиму для імпорту української сталі та заліза ще на три роки – після 6 червня 2025 року. Про це повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко у четвер, 5 червня.
Відтак, українські виробники зможуть і надалі постачати продукцію до країн ЄС без квот, мит і інших обмежень.
Свириденко назвала рішення вчасним. Міністерка пояснила, що за роки повномасштабної війни українська металургія – одна з гаузей, які зазнали найбільших втрат.
“Частина заводів знищена. Інша – працює на межі. Але вони тримаються та потребують доступу до ринків, щоб зберегти робочі місця, дати валютну виручку країні й працювати для відбудови”, – додала Свириденко.
Вона нагадала, що українська продукція потрібна європейському ринку. Так, у 2024 році українські експортери поставили до ЄС продукції із заліза і сталі на загальну суму понад 1,8 млрд доларів (понад 3,4 млн тонн). Тоді як за перший квартал 2025 року – ще 422 млн доларів (майже 800 тис. тонн).
Очільниця економічного відомства подякувала партнерам у Європейському Союзі за це рішення. -
У Швеції послаблюють 100-річну монополію на продаж алкоголю
У Швеції з 1 червня почнуть діяти нові правила щодо продажу алкоголю. Тепер дрібні виробники зможуть продавати свою продукцію напряму клієнтам, а не через державну мережу магазинів. Це перше послаблення державної монополії на продаж алкоголю, яка існувала понад століття. Зміни вступають в силу з метою підтримки малого бізнесу у галузі алкогольних напоїв, але при цьому державні магазини Systembolaget залишають свою основну роль. За новими правилами, виробники зможуть продавати алкоголь після екскурсії на їхньому виробництві лише в певні години дня. Покупцям також нагадають про ризики вживання алкоголю. Планується провести аналіз ситуації через шість років і, за необхідності, переглянути законодавство.
-
США підвищать мита на імпортну сталь
Президент США Дональд Трамп оголосив про подвоєння мит на імпортну сталь до 50%. Він заявив про це на заході у Піттсбурзі, штат Пенсільванія. Трамп розглядав варіант підвищення мита навіть до 40%, але представники галузі попросили підняти до 50%. Президент пояснив, що це рішення призначене для захисту виробників сталі в США від дешевого імпорту. Поки не відомо, коли саме нове мито набуде чинності. Американський імпорт сталі становить приблизно 1% світових обсягів. Основними постачальниками сталі для США є Канада, Бразилія, Мексика та Південна Корея. Федеральний апеляційний суд США тимчасово дозволив адміністрації Трампа стягувати мита.
-
Трамп звинуватив Китай у порушенні тарифної угоди
Президент США Дональд Трамп звинуватив Китай у порушенні торговельної угоди, укладеної на початку травня за підсумками двосторонніх переговорів. Про це він написав у власній соцмережі Truth Social у пʼятницю, 30 травня.
За словами Трампа, угода була укладена, щоб “врятувати Китай від поганої ситуації” і там, “м’яко кажучи, почалися “громадянські заворушення”.
“Я уклав швидку угоду з Китаєм, щоб врятувати їх від того, що, на мою думку, могло бути дуже поганою ситуацією, і я не хотів, щоб це сталося. Завдяки цій угоді все швидко стабілізувалося, і Китай повернувся до звичайної роботи. Всі були щасливі”, – написав він.
Але, як стверджує Дональд Трамп, “Китай, що, мабуть, не є для декого несподіванкою, повністю порушив угоду з нами”.
При цьому президент США не уточнив, як саме Китай порушив угоду, а також як саме американська сторона буде реагувати.
Як відомо, згідно з домовленістю, США мали тимчасово знизити тарифи на товари Китаю зі 145% до 30%, а Китай – знизити мита на американський імпорт зі 125% до 10%. Також країни домовилися створити “механізм для продовження обговорень щодо економічних і торговельних відносин”. -
Суд у США визнав мита Трампа незаконними
Суд у США вирішив, що президент Дональд Трамп перевищив свої повноваження, коли вводив мита, і визнав їх незаконними. Суд зазначив, що згідно з Конституцією США тільки Конгрес може регулювати торгівлю з іншими країнами. Трамп використовував федеральний закон про надзвичайне економічне становище для введення мит, але суд вирішив, що це було неправомірно. Рішення суду було ухвалене у двох судових процесах, ініційованих малими компаніями і 13 штатами. Адміністрація Трампа подала апеляцію. Також Трамп анонсував мита на товари з ЄС, але потім вирішив відкласти їх до липня для торговельних переговорів.