NASA опублікувало нові знімки туманності NGC 6334, яку називають “Котячою Лапою”, зроблені космічним телескопом Джеймса Вебба. На фото видно великі “пальці”, де формуються молоді зорі. Ця туманність є однією з найближчих мас зореутворення до нас і розташована за 4000 світлових років у сузір’ї Скорпіона. Астрономи виявили різні елементи на знімках, які допомагають розуміти процес зореутворення. Дані з телескопа Вебба допомагають вченим досліджувати цей процес і розкривати нові аспекти Всесвіту.
Позначка: Телескоп
-
Телескоп Джеймса Вебба вперше зробив чітке фото далекої планети
Космічний телескоп Джеймса Вебба вперше зробив пряме зображення екзопланети, маса якої схожа на Сатурн.
Планета TWA 7b розташована на відстані 110 світлових років від Землі, повідомляє The Guardian із посиланням на дослідження, опубліковане у журналі Nature.
Це справжній прорив у спостереженнях за далекими світами. Адже зазвичай планети за межами Сонячної системи (екзопланети) виявляють непрямими методами -наприклад, за тінню, яку вони кидають на свою зірку. Але цього разу вчені змогли зробити прямий знімок планети завдяки новому пристрою телескопа, який створює ефект затемнення, маскуючи яскраве світло зорі.
TWA 7b -унікальна: її маса приблизно дорівнює Сатурну, але вона у 10 разів менша за будь-яку екзопланету, яку раніше спостерігали прямим методом. Вона обертається навколо молодої зірки -їй лише близько 6 мільйонів років. Планета розташована дуже далеко від свого світила -приблизно у 50 разів далі, ніж Земля від Сонця. Це означає, що її орбітальний період триває кілька сотень років.
Це відкриття не лише демонструє технічні можливості телескопа Вебба, а й допомагає краще зрозуміти формування планетних систем. Дослідники сподіваються, що подібні спостереження дозволять наблизитися до виявлення умов для життя за межами Сонячної системи.
Anne-Marie Lagrange et. al/Nature -
Хаббл показав сліди зоряного вибуху у Великій Ведмедиці
Космічний телескоп Хаббл зняв дивовижне фото галактики IC 758, що знаходиться дуже далеко від Землі. У 1999 році у цій галактиці стався потужний вибух наднової зорі SN 199bg. На фото галактика виглядає спокійно, але у її серці колись відбувся вибух зорі, який змінив навколишній простір. Вчені пояснюють, що вибух наднової впливає на навколишній простір, може запобігати або, навпаки, спричиняти утворення нових зірок. Астрономи планують досліджувати інші зорі в цьому регіоні, щоб дізнатися більше про цей космічний вибух.
-
Телескоп Джеймса Вебба знайшов унікальних коричневих карликів
Космічний телескоп імені Джеймса Вебба виявив дев’ять нових коричневих карликів у Молекулярній хмарі Персея – це регіон активного зореутворення, що розташований приблизно за 1000 світлових років від Землі. Про це повідомляє видання Space.
Коричневі карлики – це астрономічні об’єкти, які формуються як зірки, але не мають достатньо маси, щоб запустити термоядерний синтез водню. Їх іноді називають “невдалими зірками”.
Серед нових знахідок -два надзвичайно малі об’єкти, маса яких становить лише вдвічі більше, ніж у Юпітера. Це кидає виклик попереднім уявленням, згідно з якими мінімальна маса коричневого карлика мала б становити щонайменше 13 мас Юпітера.
Ще одна сенсація: один із карликів має диск із пилу та газу, схожий на ті, з яких формуються планети. Астрономи вважають, що цей об’єкт потенційно може бути “будівельним майданчиком” для нових світів.
Крім того, у спектрах кількох карликів виявили сліди загадкових вуглеводнів – сполук водню й вуглецю, які досі фіксували лише в атмосфері Сатурна та його супутника Титана. Їх походження в цій частині галактики залишається невідомим і стане предметом майбутніх досліджень. -
Телескоп Вебба показав найдавніше світло у Всесвіті
Космічний телескоп Джеймса Вебба зробив найглибше зображення з найдовшою витримкою усіх часів, дозволяючи вченим побачити найдавніше зоряне світло, що відображає початок становлення перших галактик. Для створення цього унікального кадру було зроблено дев’ять окремих знімків і витрачено 120 годин спостережень. На зображенні видно скупчення галактик Abell S1063, розташоване на відстані близько 4,5 мільярда світлових років від нашої планети. Це скупчення містить понад 50 підтверджених галактик, можливо, ще сотні менших. Особливість цього явища полягає в гравітаційному лінзуванні, коли маса скупчення викривляє простір-час і діє як лінза, дозволяючи побачити галактики, недосяжні для звичайних телескопів. На зображенні видно яскраву еліптичну галактику в центрі та червоні дуги, які представляють світло дуже віддалених галактик, що прибуло до нас з самого раннього періоду Всесвіту. Наступним кроком буде вивчення походження та віку цих об’єктів.
-
Телескоп Джеймса Вебба знайшов “копію” Чумацького Шляху
Астрономи виявили у далекому Всесвіті галактику, яка нагадує наш Чумацький Шлях, але є значно більшою та активнішою. Галактика J0107a була помічена в ранньому Всесвіті, близько 11,1 мільярда років тому, за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба. Вона має спіральну форму з баром, схожу на нашу Галактику, але відрізняється більшою масою, інтенсивнішим темпом зореутворення та компактнішим розміром. Це відкриття змінює уявлення астрономів про формування галактик та ставить під сумнів попередні припущення про те, коли такі впорядковані галактики могли з’явитися. J0107a – одна з найдавніших галактик з баром, що важливий для процесу зореутворення, оскільки спрямовує газ до центру галактики, де народжуються нові зорі.
-
Хаббл зняв похилену галактику NGC 3511
Європейське космічне агентство (ESA) представило свіже фото, яке було зняте телескопом Хаббл. На знімку видно галактику NGC 3511, яка знаходиться на відстані близько 43 мільйонів світлових років від нас у сузір’ї Чаші. Ця спіральна галактика виглядає особливо вражаюче через свій нахил під кутом близько 70 градусів відносно нашого точки зору. У центрі галактики є жовтуватий відтінок, а по краях диска можна побачити блакитний колір. Червоні плями по галактиці свідчать про активні області, де народжуються нові зорі.
NGC 3511 взяли участь у великому дослідженні Хаббла, під час якого вивчають цикл зореутворення у 55 найближчих галактик. Фотографії знімаються за допомогою п’яти світлофільтрів, що дозволяє вченим аналізувати колір, вік та інтенсивність зореутворення.
Ці дослідження допомагають не лише насолоджуватися красою далеких світів, але й глибше вивчати процеси народження нових зірок у нашому Всесвіті. -
Телескоп Джеймса Вебба зафіксував потужні полярні сяйва на Юпітері
Космічний телескоп Джеймса Вебба зафіксував надзвичайно яскраві полярні сяйва на північному полюсі Юпітера, які виявилися у сотні разів яскравішими, ніж сяйва на Землі. Вчені вважають, що ці світлові явища можуть бути спричинені не лише сонячним вітром, а й вулканічною активністю на супутнику Юпітера – Іо. Перші спостереження таких сяйв були зроблені телескопом Хаббла перед Різдвом 2023 року, але виявилось, що вони змінюються дуже швидко, іноді навіть щосекунди. Використовуючи телескоп Джеймса Вебба, вчені цього року досліджували ці явища детальніше і виявили, що найяскравіші сяйва не мають аналогів на знімках Хаббла, що викликало нові дослідження і підштовхнуло вчених переглянути свої уявлення про енергетику полярних сяйв Юпітера.
-
Телескоп Хаббл зробив вражаюче фото далекої галактики
Космічний телескоп Хаббл зробив фотографію галактики NGC 3596 у сузір’ї Лева, яка знаходиться на відстані близько 90 мільйонів світлових років від Землі. На знімку, що був опублікований Європейським космічним агентством, можна побачити галактику з високою деталізацією. NGC 3596 відкрита у 1784 році і має красиво вигнуті спіральні рукави, що оточують яскраве ядро. В цих рукавах відбувається активне формування нових зірок, яке вказують рожеві плями. Хоча механізм формування спіральних рукавів ще не до кінця зрозумілий, вчені вважають, що це зони підвищеної щільності, які уповільнюють рух зір і газу, утворюючи ефект спіралі.
-
Найпотужніший телескоп у світі показав Сонце з небаченою чіткістю
На вулкані Халеакала на Гаваях встановили найбільший сонячний телескоп у світі Daniel K. Inouye Solar Telescope (DKIST), що дозволило науковцям отримати дуже чітке зображення сонячної плями на поверхні Сонця. Сонячна пляма має розмір, приблизно, як Швейцарія і показує найдрібніші магнітні структури. Сонячні плями є зонами з магнітними полями, які можуть впливати на космічну погоду та роботу супутників і GPS на Землі. Телескоп DKIST допомагає в дослідженні фізики Сонця та прогнозуванні сонячної активності за допомогою сучасного інструменту VTF.