Життя у ритмі новин

Позначка: Судді

  • За ексзаступника голови Верховного суду Львова внесли 20 млн застави

    За ексзаступника голови Верховного суду Львова внесли 20 млн застави

    За колишнього суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова внесли заставу у розмірі 20 млн гривень. Про це повідомила керівниця відділу комунікацій ВАКС Олеся Чемерис, передає Українська правда у середу, 29 жовтня.

    За її словами, гроші надійшли на рахунок Вищого антикорупційного суду.

    Нагадаємо, 20 жовтня ВАКС зменшив заставу колишньому заступнику голови Верховного суду з 302,8 млн гривень до 20 млн гривень, тобто у понад 15 разів. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що прокурор не погоджується з таким рішенням суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції.

    Нагадаємо, у вересні 2022 року стало відомо, що суддя Верховного суду Богдан Львов має громадянство Росії з 1999 року. Сам суддя це заперечував. СБУ поінформувала Верховний суд, що Львов є громадянином РФ.

    Львова також підозрюють у пособництві в привласненні української частини магістрального нафтопродуктопроводу Самара – Західний напрямок, що належав державі в особі Фонду державного майна України. Збитки держави оцінюються в 1,4 млрд гривень. Підозру в незаконному заволодінні нафтопроводом у 2024 році оголосили також Віктору Медведчуку.

    У жовтні 2022 року судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду через брак одного голосу не змогли звільнити з посади Львова, але його відрахував тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв.

  • Російський суддя відповідатиме за незаконні “вироки” українським полоненим

    Російський суддя відповідатиме за незаконні “вироки” українським полоненим

    Суддя держави-агресора відповідатиме за незаконні “вироки” українським полоненим. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в понеділок, 27 жовтня.

    Завершено спеціальне досудове розслідування in absentia та скеровано до суду обвинувальний акт щодо судді Південного окружного військового суду Росії.

    Встановлено, що суддя ухвалював незаконні вироки стосовно українських військовослужбовців, які обороняли Маріуполь, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права.

    У травні 2022 року троє нацгвардійців потрапили в полон, а у 2024 році правоохоронці РФ сфабрикували проти них справи, звинувативши у “терористичній діяльності”. Попри вимоги Женевської конвенції, суддя визнав українських захисників “винними” – фактично покарав їх за виконання військового обов’язку.

  • УЄФА оголосив суддівську бригаду на матч Україна – Азербайджан

    УЄФА оголосив суддівську бригаду на матч Україна – Азербайджан

    На матч кваліфікації до Мундіалю-2026 між збірними України та Азербайджану 13 жовтня призначили суддівську бригаду. Поєдинок розсудить Себастьян Гішамер, повідомляє офіційний сайт УЄФА.
    Австрійський арбітр Себастьян Гісхамер судив три матчі за участю українських команд. Перемога була лише одна: київське Динамо обіграло грецький Аріс у Лізі конференцій 2023/24. Водночас Кривбас та збірна України U-17 зазнали поразок.
    Йому допоможуть лайнсмени Роланд Рідель і Сантіно Шрайнер. Четвертий арбітр – Вальтер Альтманн. З системою Відеоасистент рефері (VAR) працюватимуть Мануель Шуттенгрубер і Крістіан-Петру Чокірка.

  • Зеленський призначив двох членів Вищої ради правосуддя

    Зеленський призначив двох членів Вищої ради правосуддя

    Президент Володимир Зеленський підписав укази про призначення двох членів Вищої ради правосуддя. Відповідні документи оприлюднені на сайті глави держави.

    Указом №753/2025 членом Вищої ради правосуддя призначений Віталій Миколайович Махінчук, указом №754/2025 – Максим Ігорович Сав’юк.

    Вища рада правосуддя є незалежним органом суддівського врядування та єдиним дисциплінарним органом щодо суддів. Членів ВРП обирають через відкритий конкурс.

  • Рада провалила призначення суддів КСУ

    Рада провалила призначення суддів КСУ

    Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
    На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
    Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
    Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
    В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
    Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
    Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
    19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
    Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
    Судді не обрали нового голову Конституційного суду

  • Україна – Ісландія: стали відомі імена арбітрів на матч ЧС-2026

    Україна – Ісландія: стали відомі імена арбітрів на матч ЧС-2026

    Збірна України дізналася про склад суддівської команди поєдинку кваліфікації до Мундіалю-2026 проти Ісландії. Німецька бригада арбітрів працюватиме у матчі збірних 10 жовтня, повідомляє офіційний сайт УЄФА.

    Суддею у полі буде Свен Яблонскі, 35-річний банківський клерк з Бремена. Він ще жодного разу не перетинався з українськими командами. Йому помічниками на лінії будуть Едуард Байтінгер та Лассе Козловські.

    Четвертим рефері став Флоріан Бадштюбнер. Із системою Відеоасистент рефері (VAR) працюватимуть Беньямін Бранд та Даніель Шлагер.

    Нагадаємо, що захисник Олександр Тимчик залишив табір збірної України через травму.

  • Судді не обрали нового голову Конституційного суду

    Судді не обрали нового голову Конституційного суду

    Під час спеціального пленарного засідання Конституційного суду України не вдалося обрати голову суду. Після відставки трьох суддів в 2025 році, суд втратив кворум, але пізніше кворум відновили. Проте тепер у суді знову виникли проблеми з проведенням засідань через відвід суддів. Добір суддів до Конституційного суду здійснюється Дорадчою групою експертів, яка оцінює кандидатів від Верховної Ради, президента та З’їзду суддів. Наразі президент призначив двох суддів, але парламент ще не призначив своїх кандидатів. Також триває конкурс на посаду судді Конституційного суду від З’їзду суддів України.

  • Зеленський призначив ще одного суддю Конституційного суду

    Зеленський призначив ще одного суддю Конституційного суду

    Президент Володимир Зеленський призначив Юрія Барабаша суддею Конституційного Суду України за своєю квотою. Юрій Барабаш є проректором Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого у Харкові та членом-кореспондентом Національної академії правових наук. Тепер лише одна вакансія судді за квотою президента залишається вільною, а дві вакансії за квотою Верховної Ради ще не закриті.

  • У Львові суддя намагався “відмазати” родича від мобілізації

    У Львові суддя намагався “відмазати” родича від мобілізації

    Правоохоронці викрили суддю одного з районних судів Львівської області і повідомили йому про підозру в отриманні хабаря і внесення неправдивих даних у декларацію. Про це інформує ДБР в п’ятницю, 5 вересня.
    За даними слідства, суддя взяв від своєї племінниці 8 тисяч доларів. За ці гроші він пообіцяв «домовитися» із посадовцями ТЦК, аби його двоюрідного брата не мобілізували до армії.
    Використовуючи свої зв’язки, суддя забрав свого родича з приміщення ТЦК та СП без прийняття рішення щодо його мобілізації до лав ЗСУ та особисто доставив брата до Львова, – йдеться у повідомленні.
    Окрім цього, перевірка показала, що у декларації за 2024 рік суддя приховав частину майна своєї родини. Сума розбіжностей із реальними даними перевищує 7,5 млн гривень.
    Зараз тривають обшуки та інші слідчі дії. Судді інкримінують отримання хабаря за вплив на чиновників та внесення неправдивих даних у декларацію (ч.2 ст.369-2, ч.1 ст.366-2 КК України).
    Якщо його провину доведуть, йому загрожує до 5 років позбавлення волі.
    Дивіться фото: У Львові суддя намагався “відмазати” родича від мобілізації
    Раніше на хабарі упіймали суддю на Дніпропетровщині. Він обіцяв ухвалити виправдувальний вирок особі, справа якої перебувала в нього на розгляді.
    В суді на Донеччині допомагали ухилянтам та виправдовували РФ – генрокурор

  • США ввели санкції проти чотирьох посадовців МКС

    США ввели санкції проти чотирьох посадовців МКС

    Сполучені Штати запровадили санкції проти ще двох суддів і двох заступників прокурора Міжнародного кримінального суду, звинувативши у переслідуванні. Про це повідомляє пресслужба Державного департаменту США.
    Мова про Кімберлі Прост (Канада), Ніколя Гійю (Франція), Нажат Шамім Хан (Фіджі) і Маме Мандіайє Ніанг (Сенегал).
    “Ці особи є іноземцями, які безпосередньо брали участь у діяльності Міжнародного кримінального суду з розслідування, арешту, затримання або судового переслідування громадян США або Ізраїлю без згоди цих держав”, – мовиться у заяві Держдепу.
    Також зазначається, що Вашингтон розглядає діяльність МКС як “політизовану, й таку, що зловживає повноваженнями та загрожує національній безпеці США та Ізраїлю”.
    Санкції запровадили на підставі указу президента Дональда Трампа. Ізраїль, як і США, не є членом МКС і не визнає його юрисдикції у питаннях, пов’язаних зі своїми діями в конфліктах. МКС, заснований у 2002 році для переслідування за злочини геноциду, воєнні злочини та злочини проти людяності, не має власного механізму виконання своїх рішень і залежить від співпраці держав.