У США суди все частіше стикаються з підробленими матеріалами, створеними штучним інтелектом. Дипфейкові відео, змінені голоси та фальшиві документи потрапляють у судові справи, через що суддям доводиться уважніше перевіряти докази. Це додатково уповільнює роботу системи, яка й так перевантажена. Про це повідомляє NBC News.
Зазначається, що один із найпоказовіших випадків стався в Каліфорнії у межах житлової суперечки Mendones v. Cushman & Wakefield. Суддя Вікторія Колаковські запідозрила, що відеосвідчення, яке подали адвокати однієї зі сторін, було створене ШІ. Підставами стали монотонний голос, розмиті риси обличчя та неприродно повторювані мімічні рухи. За словами судді, відео мало очевидні ознаки генеративної обробки. У вересні Колаковські відхилила позов, а в листопаді – вдруге відмовила у його поновленні.
Як вважають експерти, цей інцидент одним із перших зафіксованих випадків, коли дипфейк був поданий як справжнє свідчення. Фахівці попереджають, що хвиля ШІ-фальсифікацій лише посилюється, а система правосуддя не встигає адаптуватися.
Був випадок, коли американський юрист отримав штраф у $15 000 за подання документів із вигаданими посиланнями на неіснуючі справи, які згенерував ШІ. Судді наголошують, що небезпека ширша, бо ШІ-голоси можуть бути використані для створення фальшивих погрозливих записів, а підроблені документи здатні непомітно потрапляти до офіційних матеріалів.
Однак формальних протоколів роботи з ШІ-доказами досі немає. Організації на кшталт National Center for State Courts лише пропонують суддям контрольні списки для перевірки походження та автентичності матеріалів.
Позначка: Суд
-
У США зафіксували випадок подання дипфейку як доказу в суді
-
Суд зобов’язав Meta виплатити понад $550 млн за недобросовісну конкуренцію
Іспанський суд 20 листопада зобов’язав власника Facebook, компанію Meta (META.O), виплатити 479 мільйонів євро (552 мільйони доларів) іспанським цифровим медіа-каналам за недобросовісну конкуренцію та порушення правил ЄС щодо захисту даних. ПРО це повідомляє Reuters.
Комерційний суд Мадрида заявив, що компенсація, яка має бути виплачена 87 видавцям цифрової преси та новинним агентствам, пов’язана з використанням Meta персональних даних для поведінкової реклами у Facebook та Instagram.
Зазначається, що американський технологічний гігант отримав “значну конкурентну перевагу” на ринку онлайн-реклами Іспанії шляхом незаконної обробки даних користувачів.
Суд заявив, що Meta порушила Загальний регламент ЄС про захист даних, а отже, також порушила антимонопольне законодавство Іспанії.
Як повідомляється, скарга, подана іспанськими ЗМІ, стосувалася зміни правової основи обробки персональних даних компанією Meta після набрання чинності GDPR у травні 2018 року.Для виправдання поведінкової реклами Meta перейшла від згоди користувача до “необхідності для виконання договору”. Пізніше регулятори визнали цю підставу неадекватною. -
Прокуратура оскаржить 15 років за вбивство немовляти
Прокуратура оскаржить вирок чоловіку, котрий смертельно побив восьмимісячного хлопчика. Попри вимогу обвинувачення призначити довічне ув’язнення, суд дав йому 15 років. Про це інформує Офіс генпрокурора у четвер, 20 листопада.
“У Благовіщенському районному суді засуджено чоловіка, який смертельно побив восьмимісячного хлопчика – сина своєї співмешканки. Він отримав 15 років позбавлення волі”, – зазначили у повідомленні.
Водночас слідство та експертизи підтвердили, що дитина зазнавала багаторазових ударів, смерть не була випадковістю. Немовля померло від тяжкої черепно-мозкової травми.
Керівник Кіровоградської обласної прокуратури Ян Стрелюк наполягав на довічному ув’язненні та вважає призначений строк несправедливим. Нині прокуратура готує апеляцію.
“Життя дитини – це абсолютна цінність, яку держава має захищати понад усе. Якщо ми не здатні вберегти немовля від смертельної жорстокості, ми втрачаємо частину свого майбутнього. У таких справах не може бути компромісів – лише справедливе покарання”, – наголосив Стрелюк. -
Лукашенко помилував ксьондзів, ув’язнених за “тяжкі злочини” проти Білорусі
Самопроголошений голова Білорусі Олександр Лукашенко помилував двох католицьких священнослужителів, ув’язнених за “тяжкі злочини проти держави”. Мова про Анджея Юхневича та Генрика Окулатовича. Останнього, зокрема, судили за “зраду державі”. Про це пише білоруське провладне інформагентство БЕЛТА.
За інформацією DW, Генрик Окулатович був священником у білоруському Воложині. У листопаді 2023-го йому зателефонували з проханням провести відспівування померлої жінки. Однак це була провокація від силовиків, які затримали його на кладовищі.
Священнослужителя звинуватили в “шпигунстві на користь Польщі та Ватикану”. Околотович не визнав провину, вирок суду передбачав 11 років позбавлення волі.
Другий засуджений священик – Анджей Юхневич, служив у Шуміліно. Навесні 2024 року його зупинили на дорозі і затримали разом з ще одним ксьондзом і парафіянкою.
Спочатку Юхневичу кілька разів давали “добу” за політичними статтями – за біло-червоно-білий прапор (історичний національний прапор Білорусі, використовується опозиційними силами) і прапор України в соцмережах, а також за посилання на сайти, визнані “екстремістськими” .
Спочатку його підозрювали в “диверсійній діяльності на шкоду державі”. В підсумку його засудили “за сексуальні стосунки з неповнолітнім”.
Суд пройшлов у закритому форматі. Відомо лише, що провину ксьондз не визнав. Вирок суду передбачав 13 років позбавлення волі. -
Підрив Північних потоків: суд в Італії схвалив екстрадицію українця
19 листопада Верховний суд Італії дозволив екстрадицію до Німеччини українця, підозрюваного у вибухах на газопроводах Північний потік, що з’єднують Росію та Німеччину. Про це в середу, 19 листопада, повідомляє APNews.
Сергій Кузнєцов, 49-річний громадянин України, за словами його адвоката, буде переданий німецьким органам влади протягом найближчих днів. Це рішення стало остаточним після того, як Касаційний суд Італії відхилив останню апеляцію захисту.
Згідно з екстрадиційними документами, німецька прокуратура підозрює, що Кузнєцов організував і здійснив підрив щонайменше чотирьох вибухових пристроїв на глибині 70-80 метрів у Балтійському морі поблизу данського острова Борнхольм 26 вересня 2022 року. За інформацією слідства, потужність бомб становила від 14 до 27 кілограмів.
Внаслідок цих вибухів були пошкоджені газопровід Північний потік-1 та паралельний Північний потік-2, який так і не був введений в експлуатацію.
Адвокат Кузнєцова висловлює впевненість у тому, що його клієнта вдасться виправдати в суді.
Сам Сергій Кузнєцов заперечує свою причетність до вибухів і стверджує, що під час інциденту перебував в Україні на службі в ЗСУ.
Нагадаємо, польський суд заблокував екстрадицію до Німеччини українця Володимира Ж., підозрюваного у причетності до атаки на газопровід Північний потік у 2022 році. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава не видасть українця, якого підозрюють у причетності до вибуху на Північному потоці-2, зазначивши, що основна проблема полягає саме у будівництві російського газогону.
Росія скликала Радбез ООН через вибухи на Північних потоках
-
Крайній півзахисник Боруссії уникнув ув’язнення
Гравець Боруссії Карім Адейємі міг опинитися за ґратами через володіння електрошокером та кастетами, що є незаконним у Німеччині. Йому загрожував тюремний строк, але суд вирішив замінити його значним штрафом у понад 400 тисяч євро. Таким чином, гравець уникне в’язниці, але відшкодує досить велику суму грошей за порушення закону.
-
Нардепа-втікача Андрія Одарченка позбавили мандату
Народний депутат України Андрій Одарченко, який раніше втік за кордон, був позбавлений депутатського мандату за рішенням Центральної виборчої комісії України. Це сталося після того, як Вищий антикорупційний суд підтвердив обвинувальний вирок щодо Одарченка. Депутата підозрювали у спробі підкупу голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури криптовалютою. Одарченка арештували, але він викупив себе заставою. Пізніше він втік за кордон і отримав вирок у відсутності.
-
Фаната, який напав на Аріану Гранде, засудили в Сінгапурі
Суд у Сінгапурі виніс вирок фанату, який намагався напасти на співачку Аріану Гранде під час прем’єри фільму “Wicked: Чародійка. Частина 2”. Чоловіка звуть Джонсон Вен і під час виходу акторів на червону доріжку він різко перестрибнув через бар’єри та намагався обійняти артистку. На їхньому відео видно, як Гранде була налякана, але її захистила колега, і потім охорона затримала нападника. Соцмережі заполонила хвиля обурення, і користувачі вимагали покарати Вена. Він був притягнутий до відповідальності судом, який визнав його винним у порушенні громадського порядку і вирішив відправити до ув’язнення на дев’ять днів. Чоловік визнав провину, що вплинуло на пом’якшення покарання. Також виявилося, що це не перший випадок, коли Вен намагався привернути увагу до себе такими способами. Попередньо він вже намагався потрапити на цю ж прем’єру та заважав виступам інших відомих виконавців.
-
ВАКС не обрав запобіжний захід Чернишову
У вівторок буде продовжено розгляд питання про обрання запобіжного заходу колишньому віцепрем’єр-міністру Олексію Чернишову, якого підозрюють у незаконному збагаченні. Суд розглядає можливість тримання Чернишова під вартою з альтернативою застави у 55 мільйонів гривень. Обвинувачення стверджує, що дружина Чернишова використовувала псевдонім “Професор”, а сам він – “Че-Гевара”. Захист вважає, що докази проти Чернишова не є переконливими, і спростовує всі обвинувачення. Крім того, керівник державного підприємства просить взяти Чернишова на поруки.
-
У Києві засудили підпалювача: має відшкодувати Укрзалізниці 1 млн
За інформацією від СБУ, агент Росії отримав 15 років ув’язнення з відшкодуванням збитків на 1 млн гривень за підпали у Києві. Його завданням було підпалювати релейні шафи на залізничних лініях, що належать Укрзалізниці. Цей киянин співпрацював з російськими спецслужбами після відбуття покарання за крадіжки. Він був затриманий після підпалу у 2024 році та визнаний винним у диверсії. Учинений ним підпал призвів до значних збитків та загрози для безпеки поїздів у столичному регіоні.