Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська не бачить підстав для надання привілеїв угорській мові серед інших мов національних спільнот або мов Європейського Союзу. Про це вона заявила в ексклюзивному інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна, відповідаючи на запитання, чи варто йти на мовні поступки у комунікації з Угорщиною.
“Я не бачу жодних підстав для того, щоб виокремлювати чи надавати привілеї угорській мові серед інших мов національних спільнот або мов Європейського Союзу. Україна – багатонаціональна держава, і ми з повагою ставимося до всіх національних меншин”, – пояснила вона.
Всі громадяни, незалежно від етнічного походження, мають бути рівними перед законом, який визначає українську мову єдиною державною і мовою міжнаціонального спілкування.
“Ми всі були в Закарпатті, ми знаємо реальну ситуацію – права угорської громади не утискаються. Навпаки, в багатьох громадах ця мова звучить у побуті, в освіті, в культурному житті. І жодна інша національна спільнота не вимагає для себе окремих умов чи винятків. Чому тоді маємо робити виняток саме для однієї?” – наголосила вона, ставлячи у відповідь риторичне запитання.
Комунікація з європейськими партнерами важлива, але вона не має відбуватися коштом суверенного права формувати власну гуманітарну політику, підкреслила Івановська.
“Українська мова – це те, що об’єднує громадян, що забезпечує єдність і цілісність держави. Тому будь-які корективи до мовного законодавства в частині виокремлення окремих мов були б, на мою думку, помилковими та неприйнятними”, – наголосила мовна омбудсменка.
Позначка: Статус
-
Мовний омбудсмен зробила заяву щодо “привілеїв” угорської мови в Україні
-
Мовний омбудсман закликала скасувати для російської мови особливий статус
Повага до мов національних меншин – важлива, але необхідно скасувати особливий статус російської мови в Україні. Про це заявила уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю Укрінформу.
“Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві, зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії РФ є не тільки засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації”, – сказала омбудсмен.
Вона також наполягає на необхідності сформувати єдиний україномовний простір, як пріоритет безпеки, інтеграції та гуманітарної сфери.
Івановська зауважила, що працюватиме над повноцінною інтеграцією української мови в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні додатки, інтерфейси, ігри та технології. На її думку, питання ідентичності та конкурентоспроможності.
Як ми вже писали раніше, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови.
Більшість українців проти вивчення російської мови в школах – опитування -
У Швейцарії пропонують скасувати захист для українських біженців
Швейцарська народна партія виступила з ініціативою скасувати статус захисту S для українських біженців у Швейцарії, оскільки значні частини української території вважаються стабілізованими і врятованими від бойових дій. У травні 2025 року статус S мали понад 69 тисяч осіб, але близько 2600 українців вже повернулися в Україну. Швейцарський парламент раніше підтримав ініціативу обмежити доступ до статусу S для українців із регіонів без активних бойових дій чи окупації. Федеральна рада Швейцарії має визначити, які регіони України вважатимуться безпечними до літніх канікул. У той же час Євросоюз продовжив тимчасовий захист для українських біженців до 4 березня 2027 року.
-
Пентагон планує знизити статус офісу, що координує допомогу Україні – ЗМІ
США планують провести реорганізацію в Пентагоні, що може призвести до зниження статусу офісу, що координував допомогу Києву. Відділ, який відповідав за справи Росії, України та Євразії, може бути переведений до окремого управління, яке буде займатися питаннями Європи та НАТО. Однак це не означає звільнення співробітників. Рішення про ці зміни ще не остаточне і вони будуть частиною більш широкої реорганізації в Пентагоні. Офіс, який надавав допомогу Києву після вторгнення Росії в Україну, зіграв важливу роль у формуванні політики США в цьому регіоні.
-
Рада врегулювала порядок надання статусу дитини, постраждалої від війни
Верховна Рада прийняла законопроєкт, який регулює процедуру надання статусу дітям, постраждалим внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту. Згідно з цим законопроєктом, 277 народних депутатів підтримали ініціативу. Документ встановлює критерії для отримання такого статусу та визначає органи, які мають право його надавати. Зокрема, це місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які можуть реагувати на звернення або виявлення дитини. Порядок і умови надання статусу буде встановлено Кабінетом Міністрів.