Дипломатичним місіям США наказали розглядати ожиріння нарівні з іншими хронічними захворюваннями як одну з можливих причин для відмови іноземцям у видачі віз. Відповідну вказівку розіслав держсекретар США Марко Рубіо, повідомляє Politico з посиланням на телеграму Держдепу.
У документі зазначається, що доручення Рубіо стосується правила, яке забороняє в’їзд іммігрантам, якщо вони, на думку уряду, можуть потребувати державної допомоги.
У телеграмі, зокрема, наведено дані Центру з контролю та профілактики захворювань США, згідно з якими ожиріння підвищує ризик розвитку гіпертонії, дихальних розладів, жовчнокам’яної хвороби та інших станів, що “можуть потребувати дорогого, тривалого лікування”.
Консульським працівникам також рекомендовано звертати увагу на серцево-судинні, онкологічні захворювання та діабет.
Як пояснила заступниця Білого дому Анна Келлі, “протягом сотні років політика Державного департаменту передбачала право відмовляти у видачі візи заявникам, котрі могли б стати фінансовим тягарем для платників податків, наприклад особам, які прагнули отримати медичну допомогу в США за рахунок державних коштів і могли б ще більше виснажити ресурси системи охорони здоров’я, призначені для американських громадян”.
За її словами, “адміністрація президента (Дональда) Трампа нарешті повністю впроваджує цю політику й ставить інтереси американців на перше місце”.
Позначка: США
-
Рубіо наказав відмовляти у візі людям з ожирінням
-
США зробили для Угорщини ще один виняток з антиросійських санкцій
Вашингтон вилучив із санкційного списку проєкт будівництва нових енергоблоків атомної електростанції Пакш-2 в Угорщині, яку будує російська державна корпорація Росатом. Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо під час спілкування із журналістами.
Рубіо зазначив, що цей виняток зроблено для забезпечення енергетичної безпеки Угорщини.
“Є питання з атомною електростанцією (в Угорщині – ред.), яка вже будується і її потрібно завершити. Оскільки це стосується російської компанії, яка займалася проєктуванням і будівництвом, ми хочемо, щоб вони змогли завершити будівництво, адже прагнемо, щоб угорці були енергонезалежними”, – сказав дипломат.
Рубіо також пояснив ухвалене Вашингтоном рішення зробити виняток з санкцій для постачання протягом одного року російських нафти та газу до Угорщини.
“Це дуже мала частина того, що продає Росія. Це майже все, що вони (Угорщина – ред.) купують, і втрата доступу до цих енергетичних ресурсів була б для них глибоко дестабілізаційною”, – сказав він. У грудні 2014 року Росія та Угорщина підписали угоду про будівництво п’ятого і шостого блоків запущеної ще в 1980-ті роки АЕС Пакш у межах проєкту Пакш-2. У будівництві другої черги АЕС бере участь Росатом, а розрахунки між Москвою та Будапештом проводяться через підсанкційний російський Газпромбанк. Також через цю фінустанову відбуваються платежі за енергоресурси. Раніше Угорщина домоглася від Євросоюзу повного виведення проєкту Пакш-2 з-під європейських санкцій, що запроваджуються проти РФ.
Як відомо, скасування санкцій США на експорт російських енергоносіїв до Угорщини та ядерна енергетика були однією з ключових цілей візиту очільника угорського уряду Віктора Орбана на початку листопада 2025 року до Вашингтона, де він зустрічався з американським президентом Дональдом Трампом.
Після зустрічі з главою Білого дому Орбан заявив, що Угорщина домоглася повного звільнення від санкцій для постачання енергоносіїв через газопровід Турецький потік і нафтопровід Дружба. Пізніше у Вашингтоні уточнили, що йдеться лише про річний виняток.
Рубіо про нові санкції проти РФ: США майже вичерпали можливості -
Пентагон надав Трампу варіанти військових операцій проти Венесуели – ЗМІ
Американські високопосадовці в Пентагоні ще 12 листопада передали президенту США Дональду Трампу варіанти військових операцій проти Венесуели та режиму Ніколаса Мадуро, придатні до реалізації найближчими днями. Про це повідомляє телеканал СBS News.
Джерела повідомили виданню, що Пентагон запропонував Трампу оновлені варіанти операцій у Венесуелі. В тому числі вони охоплюють не тільки повітряні операції, але й наземні дії. Трампу доповідали міністр війни Піт Геґсет, голова Об’єднаного комітету начальників штабів Ден Кейн та інші високопосадовці.
У Білому домі та Пентагоні відмовилися від коментарів.
США зосередили у Карибському морі великі військові сили; офіційно – “для боротьби з наркоторгівлею”.
Протягом останніх двох місяців військові США завдали щонайменше 21 удар по тому, що було ідентифіковано, як судна з наркотиками. Внаслідок ударів було ліквідовано 80 ймовірних контрабандистів, двоє потрапили у полон.
“Моя порада іноземним терористичним організаціям – не сідайте в човен… Якщо ви займаєтеся торгівлею наркотиками, щоб отруїти американський народ, і ми знаємо, що ви з терористичної організації, ви іноземний терорист або торговець людьми – ми вас знайдемо і вб’ємо”, – заявив міністр війни Геґсет під час засідання з питань оборони на базі Форт-Вейн.
Як відомо, адміністрація президента США Дональда Трампа розробила декілька варіантів військових дій проти режиму правителя Венесуели. Рівночасно з такою підготовкою США, венесуельська влада теж готує відповідь на випадок наземної операції США. Вона планує організувати партизанську війну. -
Кінець шатдауну. Що не так із законом Трампа
Президент США Дональд Трамп ввечері у середу, 12 листопада, підписав закон про державне фінансування, поклавши край рекордному 43-денному шатдауну. В результаті нього федеральні службовці залишалися без зарплати, сотні пасажирів застрягали в аеропортах, в деяких продовольчих банка утворилися довжелезні черги.
В свою чергу демократи дуже не задоволення прийняттям проміжного законодавства, адже хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги. Внутрішні чвари Варто зазначити, що Трамп підписав документ про фінансування лише через кілька годин після того, як Палата представників ухвалила цей документ.
Демократи хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги, яка закінчується наприкінці року та знижує вартість медичного страхування. Вони відмовилися погодитися із законопроектом про короткострокові витрати, який не враховував цей пріоритет. Але республіканці заявили, що це окрема політична суперечка, яку слід провести іншим разом.
Тиск, спричинений припиненням роботи уряду, відобразився, коли законодавці обговорювали цей захід щодо витрат у Палаті представників.
Республіканці заявили, що демократи намагалися використати ситуацію з урядом, щоб перемогти в політичній суперечці.
“Вони знали, що це завдасть болю, і все одно це зробили”, – сказав спікер Палати представників Майк Джонсон.
В свою чергу демократи заявили, що республіканці на початку цього року намагалися ухвалити податкові пільги, які, на їхню думку, здебільшого принесуть користь багатим. Але законопроект, який Палата представників розглянула в середу, “ставить сім’ї у невизначений стан без жодної гарантії, що коли-небудь буде голосування за розширення податкових пільг, щоб допомогти звичайним людям оплачувати медичне обслуговування”, – сказав представник Джим Макговерн, демократ від штату Массачусетс. Що входить до законопроекту про припинення шатдауну Цей закон є результатом угоди, досягнутої вісьмома сенаторами, які посварилися з демократами після того, як дійшли висновку, що республіканці не погодяться використовувати державне фінансування для продовження податкових пільг на охорону здоров’я.
Цей законодавчий “компроміс” фінансує три щорічні законопроекти про витрати та продовжує решту державного фінансування до 30 січня. Республіканці пообіцяли провести голосування до середини грудня щодо продовження субсидій на охорону здоров’я.
Законопроект також включає скасування звільнення федеральних працівників адміністрацією Трампа з початку припинення роботи уряду. Він також захищає федеральних працівників від подальших звільнень до січня та гарантує їм виплату зарплати після завершення припинення роботи уряду. Законопроект для Міністерства сільського господарства означає, що люди, які покладаються на ключові програми продовольчої допомоги, отримуватимуть ці виплати без загрози переривання роботи протягом решти бюджетного року.
Демократи дуже не задоволенні прийняттям проміжного законодавства. Як повідомила демократка від Каліфорнії Ненсі Пелосі, розширена податкова пільга була розроблена для того, щоб надати більшій кількості людей доступ до медичного обслуговування, і жоден республіканець не проголосував за неї. Нагадаємо, що в США діє податкова пільга, накладена на період пандемії COVID-19.
За її словами, без розширеної податкової пільги страхові внески для мільйонів американців у середньому зростуть більш ніж удвічі. Водночас, за прогнозами Бюджетного управління Конгресу, понад два мільйони американців наступного року повністю втратять медичне страхування. Головний бій ще попереду Незрозуміло, чи знайдуть партії якусь спільну мову щодо охорони здоров’я до грудневого голосування в Сенаті.
Водночас, деякі республіканці заявили, що вони відкриті для продовження додаткових пільг, оскільки страхові внески для мільйонів людей зростуть, але вони також хочуть нових обмежень щодо того, хто може отримувати субсидії. Дехто стверджує, що податкові кошти для цих планів повинні спрямовуватися через окремих осіб, а не безпосередньо до страхових компаній.
Демократи в Палаті представників висловили великий скептицизм щодо цих заяв і того, що зусилля Сенату призведуть до прориву.
Роза ДеЛауро, представниця Демократичної партії від штату Коннектикут, провідна представниця Комітету з асигнувань Палати представників, заявила, що республіканці протягом останніх 15 років хотіли скасувати реформу охорони здоров’я.
“Саме цього вони й намагаються досягти”, – сказала вона. -
Сі Цзіньпін пропустить саміт G20 у ПАР
Голова КНР Сі Цзіньпін не братиме участі в саміті G20 у Південній Африці наступного тижня. Китайську делегацію очолить прем’єр Лі Цян, який перед цим відвідає Росію та Замбію. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ.
“На запрошення уряду Південно-Африканської Республіки прем’єр Держради (уряду) КНР Лі Цян із 21 по 23 листопада візьме участь у 20-му саміті лідерів Групи двадцяти в Йоганнесбурзі, – зазначив Лінь.
Перед цим глава уряду Китаю 17-18 листопада відвідає Росію для участі у засіданні глав урядів держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та здійснить візит до Замбії 19-20 листопада.
Глава Росії Володимир Путін, котрий від початку повномасштабного вторгнення в Україну уникає відвідувати саміти Групи двадцяти, цього року також не наважився летіти на зустріч лідерів країн G20 у Південній Африці.
ПАР головує у G20 з грудня 2024-го по листопад 2025 року, на саміті наступного тижня головування у G20 офіційно перейде до Сполучених Штатів. -
Світ може вдихнути: завершився найдовший шатдаун в історії США
Домовленості та поступки Вночі 13 листопада стало відомо, що президент США Дональд Трамп нарешті підписав закон про фінансування уряду. Таким чином найдовший в історії США шатдаун завершився, повідомляє CNN.
Закон був підписний за кілька годин після того, як його ухвалила Палата представників Конгресу США. За два дні до цього законопроєкт підтримав Сенат.
За відновлення роботи американського уряду проголосували 222 члени Палати представників (в основному республіканці, а також кілька демократів). Проти висловились 209 конгресменів.
Ухвалений законопроєкт є компромісним, оскільки передбачає тимчасове фінансування уряду – до 30 січня 2026 року. Також він закріплює три пакети річних асигнувань: для військового будівництва; для потреб законодавчої влади; на міністерство сільського господарства.
Законопроєкт гарантує поновлення на роботі звільнених під час шатдауну працівників із виплатою їм заробітної плати.
Втім шатдаун таки занурив федеральний уряд США у безпрецедентну ситуацію: сотні тисяч держслужбовців не отримували зарплату, частина агентств припинила роботу, а національні парки, музеї й суди зачинили двері. Усе почалося з того, що Конгрес не зміг ухвалити закон про фінансування уряду через політичні розбіжності між республіканцями та демократами.
Викладемо коротку фактологію цих подій. Шатдаун офіційно розпочався 1 жовтня 2025 року, коли Палата представників не підтримала законопроєкт про бюджет, оскільки сторони не могли домовитися щодо видатків на оборону й соціальні програми.
Внаслідок цього понад 800 000 федеральних службовців були відправлені у неоплачувану відпустку. При цьому Міністерство торгівлі, NASA та низка відомств переходять у мінімальний режим роботи.
Тож між Сенатом і Палатою представників розпочинаються інтенсивні переговори про тимчасове фінансування.
Для вирішення проблеми сенатор Джон Тун, республіканець із Південної Дакоти, закликав колег відмовитися від політичних додатків і ухвалити “чистий” документ. “Нам потрібна проста, безпартійна резолюція про фінансування – законопроєкт уже лежить на столі”, – наголосив Тун. І сторони таки досягли компромісу: тепер короткострокове фінансування уряду до 30 січня 2026 року відновлено. 13 листопада Палата представників схвалила відповідний законопроєкт, а президент підписав його, формально завершивши шатдаун, що тривав найдовше в історії США.
Внаслідок досягнутої угоди обидві сторони вимушено пішли на певні поступки, зауважують політексперти. Демократи погодилися тимчасово відкласти розгляд податкових пільг у межах програми Affordable Care Act, тоді як республіканці зняли вимогу щодо скорочення фінансування соціальних програм.
Тож було вирішено: забезпечити повне фінансування федеральних агентств до кінця січня; виплатити компенсації всім працівникам, котрі перебували у вимушеній відпустці; не вносити політичні правки до тимчасового бюджету.
Коментуючи підсумки цього політичного процесу, сенатор Джин Шагін, зазначила: “Це був єдиний реальний варіант – або відкрити уряд зараз, або зіткнутися з ще глибшою кризою у грудні”. Таким чином, домовленість стала радше перемир’ям, аніж остаточним розв’язанням конфлікту. Наслідки та вплив Шатдаун завдав відчутного удару по американській економіці: за підрахунками Бюджетного управління Конгресу, кожен тиждень простою коштував економіці близько 5 мільярдів доларів, а сукупні втрати перевищили 40 мільярдів. А за даними ексміністра фінансів США Джанет Єллен, шатдаун знищив цілу чверть очікуваного зростання федерального виробництва цього сезону.
При цьому багато компаній, котрі виконують державні контракти, були змушені тимчасово зупинити виробництво, а затримки з виплатами зарплат вдарили по середньому класу.
Економісти вже охрестили цей період “кризою, створеною власними руками”, адже проблеми виникли не через зовнішні фактори, а через внутрішні політичні протиріччя.
Політична пауза у Вашингтоні мала наслідки й за межами країни. Через зупинку частини роботи Державного департаменту та Міністерства оборони було заморожено понад 5 мільярдів доларів експортних контрактів на зброю. Серед них – угоди з партнерами по НАТО та постачання техніки, яка частково мала потрапити до України.
Представник Держдепартаменту США, який побажав залишитися неназваним, визнав, що “затримки справді шкодять і нашим союзникам та партнерам, і американській промисловості”, пише Axios.
А сенатор Джеймс Ріш, член Комітету з міжнародних відносин, попередив: “Це дає перевагу Китаю та Росії, тоді як оборонна база США втрачає позиції”. Водночас затримки у передачі систем HIMARS, дронів-розвідників та боєприпасів створили тимчасові труднощі для українських військових. Хоча Київ офіційно заперечує серйозні наслідки, певні зміщення у графіках поставок справді мали місце.
Зокрема, речник МЗС України Георгій Тихий ще на початку жовтня спростував повідомлення щодо затримок у надходженні зброї із США через шатдаун. Й заявив, що “переговори щодо угоди між Україною та США про безпілотники тривають за планом”. Правда, як це стосується безперебійного постачання нам американської зброї – зрозуміло не зовсім.
Утім, аналітики зазначають, що навіть короткочасна зупинка процедур може вплинути на логістику. Через недоукомплектованість Бюро політико-військових справ (працювало менше 25% персоналу) погодження експортних ліцензій сповільнилося у кілька разів. А відтак частину контрактів для союзників, зокрема Польщі, Данії та Хорватії, було автоматично відтерміновано. “Шатдаун став попередженням, що політична поляризація має реальну економічну ціну і навіть глобальні наслідки”, – підреслислює щодо політолог Джон Фінерт із Brookings Institution. Він також наголосив, що у сучасному світі внутрішні американські рішення миттєво впливають на міжнародну стабільність. Коли зупиняються процеси у Вашингтоні, це відчувають і в Брюсселі, і у Києві, і навіть у Токіо.
Й попри те, що шатдаун завершився, більшість експертів сходяться на думці: США лише виграли час. Бюджетна угода тимчасова, а суперечки між партіями залишаються. І якщо новий компроміс не буде знайдено до кінця січня, країна ризикує знову опинитися перед загрозою зупинки уряду.
Для України ця історія є наочним прикладом того, наскільки важливою є політична стабільність у Сполучених Штатах. Американська підтримка залишається для нас життєво необхідною, але її сталість напряму залежить від внутрішньої єдності Вашингтона. “Коли Америка зупиняється, весь світ затримує подих”, – підсумовує оглядач The Atlantic Джеймс Феллоуз. Ці слова досить точно передають атмосферу останніх тижнів: США на кілька десятків днів зупинили подих, а з ними – й світ, що уважно спостерігав, чи зможе головна демократія планети домовитися сама з собою.
Ірина Носальська -
Україна отримає новий пакет зброї США на $500 млн
Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Фінляндія, Швеція і Естонія профінансують спільний пакет озброєнь для України, які будуть закуповуватись у США. Про це повідомляється на сайті НАТО у четвер, 13 листопада.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав це рішення.
“Наші північні і балтійські члени Альянсу збільшують фінансування наступного пакету критично важливого військового обладнання для України. Це обладнання надзвичайно важливе, оскільки Україна вступає в зимові місяці, і поставки через PURL надходять до України. Члени НАТО продовжуватимуть надавати Україні необхідне обладнання і припаси”, – заявив він. PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – це спільна ініціатива США та НАТО, покликана прискорити постачання озброєння Україні. Програма фокусується на визначенні найнагальніших оборонних потреб країни й спрямуванні ресурсів партнерів для їх реалізації.
Гроші, які виділяють союзники, надходять на спеціальний рахунок НАТО. Надалі США забезпечують пряме постачання зброї відповідно до запитів. Вже зібрано 2,8 млрд доларів. -
FT: Путін дозволив американському Citibank піти з Росії
Кремль дозволив американському Citibank покинути Росію, щоб надіслати сигнал США про готовність відновити відносини після скасування запланованого саміту Володимира Путіна та Дональда Трампа у Будапешті. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на колишнього російського високопосадовця.
“Момент складний. Очевидно, є очікування, що нинішня адміністрація США, яка дуже орієнтована на бізнес, може бути [сприйнятлива] до цього жесту”, – пояснив співрозмовник видання.
Він нагадав, що всі великі західні компанії, котрі ведуть бізнес у Росії, є “своєрідними заручниками”. Для виходу з російського ринку вони повинні отримати дозвіл уряду на продаж свого бізнесу. Водночас угоду часто неможливо узгодити, навіть якщо компанія знайшла відповідного покупця, котрий задовольняє всі вимоги.
Американський Citibank, один із найбільших західних банків на російському ринку, що входив у топ-20 країни за розміром активів, ухвалив рішення позбутися бізнесу в Росії ще до початку повномасштабної війни – у 2021 році. Однак після повномасштабного вторгнення банк постав перед неможливістю реалізувати рішення.
Втім, банк активно скорочував діяльність у країні: обсяг виданих кредитів зменшено на 98%, припинено обслуговування всіх ощадних та накопичувальних рахунків, а також дебетових карт. У листопаді 2024 року Citibank закрив останнє працююче відділення для роздрібних клієнтів.
Угоду щодо продажу залишкового бізнесу не вдавалося погодити, але минулими тижнями прогрес раптово “прискорився”, розповів FT один із учасників угоди.
У середу, 12 листопада, Путін підписав розпорядження, що дозволяє Citibank продати російські активи “Ренесанс Капіталу” – фінансовій групі, якою до 2024 року володів мільярдер Михайло Прохоров, колишній кандидат у президенти, котрий набрав 8% голосів на виборах 2012 року. Сума угоди в документі не розкривалася. -
FT: Путін дозволив Citibank піти з РФ у спробі врятувати відносини зі США
Кремль дозволив американському Citibank покинути Росію, щоб надіслати сигнал США про готовність відновити відносини після скасування запланованого саміту Володимира Путіна та Дональда Трампа у Будапешті. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на колишнього російського високопосадовця.
“Момент складний. Очевидно, є очікування, що нинішня адміністрація США, яка дуже орієнтована на бізнес, може бути [сприйнятлива] до цього жесту”, – пояснив співрозмовник видання.
Він нагадав, що всі великі західні компанії, котрі ведуть бізнес у Росії, є “своєрідними заручниками”. Для виходу з російського ринку вони повинні отримати дозвіл уряду на продаж свого бізнесу. Водночас угоду часто неможливо узгодити, навіть якщо компанія знайшла відповідного покупця, котрий задовольняє всі вимоги.
Американський Citibank, один із найбільших західних банків на російському ринку, що входив у топ-20 країни за розміром активів, ухвалив рішення позбутися бізнесу в Росії ще до початку повномасштабної війни – у 2021 році. Однак після повномасштабного вторгнення банк постав перед неможливістю реалізувати рішення.
Втім, банк активно скорочував діяльність у країні: обсяг виданих кредитів зменшено на 98%, припинено обслуговування всіх ощадних та накопичувальних рахунків, а також дебетових карт. У листопаді 2024 року Citibank закрив останнє працююче відділення для роздрібних клієнтів.
Угоду щодо продажу залишкового бізнесу не вдавалося погодити, але минулими тижнями прогрес раптово “прискорився”, розповів FT один із учасників угоди.
У середу, 12 листопада, Путін підписав розпорядження, що дозволяє Citibank продати російські активи “Ренесанс Капіталу” – фінансовій групі, якою до 2024 року володів мільярдер Михайло Прохоров, колишній кандидат у президенти, котрий набрав 8% голосів на виборах 2012 року. Сума угоди в документі не розкривалася. -
США відпрацювали удари з ядерного бомбардувальника на кордоні з РФ
Американський стратегічний бомбардувальник B-52H Stratofortress під час навчального польоту над Фінляндією відпрацював нанесення ударів по цілях на полігоні Сотінпуро, розташованого неподалік російського кордону. Про це повідомили Повітряні сили Фінляндії.
Після цього бомбардувальник увійшов у повітряний простір Естонії та наблизився до кордону Росії на відстань близько 50 кілометрів.У Фінляндії американський літак супроводжували фінські винищувачі F/A-18 Hornet, а в Естонії – Eurofighter Typhoon Королівських повітряних сил Великої Британії. Під час навчального польоту B-52H у небі над Естонією також перебував літак далекого радіолокаційного виявлення та управління НАТО E-3A Sentry.
Раніше Командування ВПС США в Європі повідомило, що на авіабазу Морон в Іспанії прибула група стратегічних бомбардувальників B-52H “для проведення багатосторонніх навчань спільно з Фінляндією, Литвою, Швецією та іншими союзниками і партнерами”.
В американському командуванні зазначили, що B-52H проведуть серію тренувальних вильотів, котрі імітують дії в умовах “високого рівня загроз”.
Наприкінці вересня США, у межах посилення сил НАТО в Балтійському морі, розмістили поблизу російських кордонів розвідувальні літаки, здатні виявляти й знищувати підводні човни, а також брати участь в операціях проти кораблів. Щонайменше три Boeing P-8A Poseidon розмістили в найбільшому аеропорту Норвегії – Гардермуен.
США перекинули бомбардувальники до кордону з РФ