Російський “опозиціонер” Ігор Р., що здобув статус політичного біженця в Польщі, насправді працював на ФСБ Росії. Росіянин збирав інформацію про працівників МЗС Польщі, польські урядові програми та про інших росіян, які перебувають в Польщі. Про це повідомляє місцеве видання Wirtualna Polska.
Під час допиту правоохоронних органів Польщі росіянин визнав, що ФСБ ставило йому завдання встановлювати нові знайомства і розширювати контакти у колі російських опозиціонерів і про все інформувати ФСБ.
За його словами, йому “здавалося, що він не робить нічого поганого”, а також традиційно пожалівся, що перебув “під значним тиском російських спецслужб”.
Також він був адресатом кур’єрського пакунку, в якому була рідка вибухівка, детонатори та блок живлення. Завдяки цьому пакунку польські спецслужби вийшли на 29-річного росіянина із Саратова, студента, якому польська держава надала політичний притулок після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Він мав у Польщі студентське житло, стипендію і можливість навчання.
У липні 2024 року цей пакунок з вибухівкою було виявлено у сортувальному відділенні кур’єрської компанії. Росіянина визнали винним у спричиненні безпосередньої загрози життю і здоров’ю багатьох осіб.
Прокуратура й Агентство внутрішньої безпеки Польщі після року слідства висунули Ігорю Р. і його дружині Ірині Р. звинувачення у роботі на російську розвідку і передачу їй інформації, яка могла зашкодити національній безпеці Польщі.
В Окружному суді у місті Сосновець 8 грудня має відбутися перше засідання у справі подружжя росіян. Їм загрожує до восьми років ув’язнення.
В телефоні Ігоря Р. слідчі органи знайшли фотографії газопроводу та теплопроводу у місті Сосновець.
Польські опозиційні ЗМІ інформують, що йдеться про колишнього координатора фонду Відкрита Росія Ігоря Рогова.
Як ми вже писали, в Німеччині Верховний земельний суд Мюнхена визнав трьох чоловіків винними у шпигунстві на користь Росії. Головним фігурантом справи виявився 41-річний чоловік, якого також визнали винним у участі у воєнізованому формуванні на сході України та плануванні диверсій у Німеччині.
У Латвії затримали чоловіка, що шпигував на замовлення Росії
Позначка: Співробітництво
-
Російський “опозиціонер” у Польщі працював на ФСБ – ЗМІ
-
До Києва прибула міністерка економічного співробітництва Німеччини
Федеральна міністерка економічного співробітництва і розвитку Німеччини, Рім Алабалі Радован, прибула з візитом до Києва у четвер, 30 жовтня. Вона приїхала для обговорення можливостей німецьких інвестицій в Україні та залучення німецьких компаній до відбудови країни, яка постраждала від агресії Росії. Посольство ФРН в Україні відзначило її прихід у Києві та підкреслило важливість співпраці між Німеччиною та Україною.
-
Україна та Румунія обговорили спільні проєкти у межах SAFE
Заступник міністра оборони Сергій Боєв під час візиту до Румунії обговорив із главою Міноборони Лівіу-Іонуцем Моштяну розвиток військово-технічної співпраці, зокрема спільне виробництво боєприпасів, FPV-дронів та проєкти у сфері ППО й оборонної промисловості. Про це інформує Міноборони.
“Україна вдячна Румунії за підтримку та розвиток партнерських відносин у сфері безпеки. Окрема вдячність за наданий раніше Patriot та підготовку українських пілотів на F-16”, – зазначив Боєв.
Під час розмови сторони розглянули кроки для розширення співпраці в галузі оборонної промисловості, спільні проєкти в галузі військових досліджень та інновацій, а також програми навчання та взаємодії між збройними силами двох країн.
Окрему увагу приділили можливості спільного виробництва боєприпасів та FPV-дронів. Також українська сторона запропонувала Міністру оборони Румунії реалізацію спільних проєктів у галузі ППО/ПРО, морських дронів, артилерії та інших видів озброєння. Домовились про подальший діалог для затвердження цих проєктів до дедлайну подачі заявок на фінансування в межах ініціативи SAFE.
“Румунія залишається відданою підтримці України. Ми зацікавлені у збільшенні регіональних виробничих потужностей та модернізації оборонної промисловості шляхом реалізації спільних проєктів”, – запевнив міністр Румунії. Нагадаємо, у травні в ЄС ухвалили регламент створення інструменту Безпека і оборона для Європи (SAFE), який дозволяє Євросоюзу і надалі підтримувати Україну, залучивши її оборонну промисловість. Євросоюз розподілив €150 млрд оборонного фонду SAFE між 19 країнами -
Індія та Росія підписали угоду про виробництво літаків
Індійська державна компанія Hindustan Aeronautics Ltd. заявила 28 жовтня про підписання угоди з російською Об’єднаною авіабудівною корпорацією (ОАК) на виробництво цивільних пасажирських літаків SJ-100. Про це повідомляє Bloomberg.
В заяві не повідомляється, чи включає підписана угода передачу технологій Індії або вкладання інвестицій.
Зазначається, що це оголошення було зроблено безпосередньо перед запланованим на грудень візитом Путіна до Індії, у той час, як зв’язки між двома країнами перебувають під пильною увагою і свідчить про те, що зв’язки між Москвою та Нью-Делі залишаються міцними, незважаючи на зростаючий тиск з боку Білого дому.
Як повідомляється, у рамках угоди HAL матиме права на виробництво двомоторних вузькофюзеляжних літаків SJ-100 для індійських клієнтів.
Це буде перший випадок, коли в Індії буде вироблено повноцінний пасажирський літак. Як пише видання, угода підтримує прагнення прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді щодо збільшення місцевого виробництва та може забезпечити більше літаків для короткомагістральних сполучень, оскільки Індія планує подвоїти кількість аеропортів до 350 до 2047 року. -
Польща масово вироблятиме ракети Barracuda-500
У Польщі готується масштабне виробництво крилатих ракет Barracuda-500. Про це в неділю, 26 жовтня, пише портал Мілітарний.
Згідно із повідомленням, 27 жовтня відбудеться підписання угоди між польською компанією Polska Grupa Zbrojeniowa та американською фірмою Anduril.
У рамках цієї співпраці на території Польщі виготовлятимуть адаптовану версію Barracuda-500. Ця зброя є реактивним безпілотником, який може виконувати різні завдання: нести бойове спорядження, проводити розвідку або використовувати обладнання для радіоелектронної боротьби.
Модифікована версія Barracuda-500M з бойовою частиною характеризується дальністю польоту понад 926 км та корисним навантаженням до 45 кг. Вона здатна маневрувати з перевантаженням до 5 G і перебувати в повітрі понад дві години. При цьому вартість однієї ракети у серійному виробництві становитиме до 150 000 доларів, що робить її значно дешевшою порівняно з іншими класичними крилатими ракетами.
Спершу Barracuda створювалася для запуску з повітря, однак Anduril успішно протестував і наземний запуск.
Польща стане другою після Тайваню країною, яка, окрім США, візьметься за виробництво цього типу озброєння.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський повідомив про проблеми, що сталися на виробництві ракет Фламінго. Однак він запевнив, що державне замовлення буде виконано вчасно – до кінця цього року.
Польща буде співпрацювати з Україною у розробці антидронових систем
-
Кім Чен Ин зробив заяву про військові зв’язки з Росією
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин оголосив про непорушний розвиток військових зв’язків між Північною Кореєю та Росією. Він заявив це під час церемонії відкриття меморіалу, присвяченого північнокорейським солдатам, які брали участь у боях на території Курської області разом з російськими військами проти Збройних сил України. Кім наголосив на важливості дружби між двома країнами та заявив, що виклики “домінування і тиранії” не можуть нашкодити їхнім зв’язкам. Раніше було повідомлено про загибель понад 2 тисяч північнокорейських солдатів, які відправилися до Росії на війну. Офіційні дані КНДР зазначають, що загальні втрати становили близько 350 осіб.
-
Між Україною та Словаччиною підписано низку угод
Україна та Словаччина підписали ряд важливих двосторонніх документів, включаючи угоди про технічне та фінансове співробітництво. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила про це під час спільного брифінгу з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Також були підписані документи про співпрацю у сфері трудової міграції та обмін приміщень для дипломатичних представництв. Сторони також домовились про посилення санкційного тиску на Росію. Уряд Словаччини підтвердив підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.
-
Шведи вивчають кандидата на посаду головного тренера національної збірної
Шведський футбольний союз виявив зацікавленість у співпраці з Гремом Поттером, англійським тренером, на посаді головного тренера національної збірної Швеції. Поттер був звільнений з Вест Гема у вересні, але має успішний досвід роботи з шведським клубом Естерсунд, з яким він досягнув великих успіхів у кубкових змаганнях і Лізі Європи. Поттер має особисті зв’язки з Швецією, оскільки саме там він розпочав свою тренерську кар’єру. Тепер тривають переговори між функціонерами Шведського футбольного союзу та Поттером щодо можливого призначення на посаду головного тренера національної збірної.
-
ЗМІ: Лукашенко прагне нормалізувати відносини з ЄС
Білорусь пропонує країнам Європейського Союзу розпочати переговори з метою виходу з політичної ізоляції, в якій вона опинилася з 2020 року. Посольство Білорусі в Парижі розіслало листи до кількох країн, запрошуючи їх на зустріч з послом республіки у Ватикані. Білорусь виражає бажання допомогти у врегулюванні конфлікту між Росією та Україною та в переговорах щодо європейської безпеки. США розпочали налагоджувати відносини з Білоруссю після повернення Дональда Трампа до влади, знявши санкції з авіакомпанії Белавіа. Лукашенко пропонував укласти “велику угоду” з Трампом, сподіваючись на скасування санкцій та відновлення доступу до балтійських портів для відвантаження калійних добрив.
-
У Брюсселі відбулося відкриття Українського дому
У Брюсселі відкрили Український дім, який стане важливим центром для співпраці між Україною та Європейським Союзом. Цей простір призначений для обговорення стратегічних питань співпраці у таких сферах, як оборона, сільське господарство, інвестиції, цифрова трансформація та промисловість. Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка вважає, що відкриття Українського дому є важливим кроком на шляху до членства України в Європейському Союзі. Ця подія також відзначила завершення одного з етапів переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.