Позначка: Спека

  • Українцям прогнозують спеку з локальними грозами

    Українцям прогнозують спеку з локальними грозами

    У вихідні, 12 та 13 липня, синоптики прогнозують короткочасні дощі та грози на Лівобережжі, а також у західних областях України. На решті території переважатиме суха погода. Про це повідомляє Укргідрометцентр у п’ятницю, 11 липня.
    У суботу вітер буде слабкий, змінних напрямків, швидкістю до 8 метрів за секунду. У західних, центральних і північних областях очікується відносно помірна температура: вночі від +12 до +17°, вдень – до +27°. Найспекотніше буде на південному сході країни – там температура сягатиме +35…+38°.
    У Києві 12 липня буде без опадів. Вночі температура знизиться до +14…+16°, вдень прогріється до +25…+27°. За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, найспекотніше цього дня в столиці було в 1922 році – +35,1°, тоді як найпрохолодніше – в 1904-му, лише +9,4°.
    Також у неділю, 13 липня, погодна ситуація суттєво не зміниться. Короткочасні дощі з грозами залишаться можливими на Лівобережжі, водночас на решті території збережеться суха погода.
    Температура вночі коливатиметься в межах +12…+17°, вдень повітря прогріватиметься до +29°, у східних областях – місцями до +38°.
    У Києві неділя також буде без опадів. Температура вночі становитиме +15…+17°, вдень – до +28°.

  • В Європі внаслідок спеки померли понад 2000 людей

    В Європі внаслідок спеки померли понад 2000 людей

    Внаслідок сильної спеки в 12 містах Європи померло близько 2300 людей. Про це 9 липня повідомляє Reuters із посиланням на дослідження Імперського коледжу Лондона та Лондонської школи гігієни та тропічної медицини.

    Дослідження охоплювало 10 днів, протягом яких великі частини Західної Європи постраждали від екстремальної спеки. У цей період температура в Іспанії перевищила 40 градусів за Цельсієм, а у Франції спалахнули лісові пожежі.

    За оцінками, з 2300 людей, які загинули протягом цього періоду, 1500 смертей були пов’язані зі зміною клімату, яка посилила спеку.

    “Зміна клімату зробила погоду значно спекотнішою, ніж вона була б без цього, що своєю чергою робить її набагато небезпечнішою”, – сказав дослідник Імперського коледжу Лондона, доктор Бен Кларк.

    Дослідження охопило 12 міст, включно із Барселоною, Мадридом, Лондоном і Міланом, де, за словами вчених, зміна клімату підвищила температуру під час спекотної хвилі на 4 градуси за Цельсієм.
    Нагадаємо, Західна Європа пережила найтепліший червень за всю історію спостережень. 28 червня в Іспанії зафіксували рекордну температуру 46 градусів за Цельсієм.

  • У Західній Європі зафіксували новий температурний рекорд

    У Західній Європі зафіксували новий температурний рекорд

    Західна Європа офіційно пережила найтепліший червень за всю історію метеоспостережень. Хвиля виняткової спеки охопила регіон і, за оцінками вчених, такі явища ставатимуть частішими та інтенсивнішими на тлі прогресуючих змін клімату. Про це інформує Financial Times у середу, 9 липня.
    За підрахунками служби зі зміни кліматуCopernicus, середня температура у червні в Західній Європі становила 20,49°C, що на 2,81°C вище середнього значення за 1991-2020 роки. Зокрема, 30 червня середньодобова температура сягнула 24,9°C, що стало новим рекордом для цього місяця в регіоні. Це одна з найвищих середніх літніх температур, яку будь-коли фіксували в Західній Європі. Подібні значення раніше траплялися лише під час пікових хвиль спеки в липні та серпні.
    Аномалії спостерігалися й у західній частині Середземномор’я: температура поверхні моря досягла 27°C, що на 3,7°C перевищує норму. Це найвищий середньодобовий показник для червня за весь час спостережень.
    Попри те, що глобальна температура в червні була трохи нижчою, ніж торік – через прохолодніші зимові умови в Південній півкулі – середній температурний приріст за минулі 12 місяців залишався на рівні +1,55°C відносно доіндустріального періоду.
    Науковці пояснюють, що Європа нагрівається швидше за інші регіони світу, зокрема через її географічну близькість до Арктики. Танення льодовиків відкриває темні поверхні, які активніше поглинають сонячне випромінювання, формуючи так званий ефект альбедо, що прискорює нагрівання.
    За даними Copernicus, у червні у багатьох регіонах Європи температура за відчуттями сягала щонайменше 38°C. Цей показник враховує не лише температуру повітря, а й вологість, вітер, хмарність і рівень сонячної радіації.
    Особливо складною ситуація була в Іспанії. Там у деяких регіонах зафіксували до 24 тропічних ночей – тобто таких, коли температура не опускалася нижче 20°C. Це на 18 ночей більше, ніж у середньому для червня. Вчені попереджають, що такі умови не дають організму достатньо часу для охолодження після денної спеки, що підвищує ризик теплових ударів і серцево-судинних ускладнень.
    Глобально червень 2025 року став третім найспекотнішим у світовій історії спостережень. Температури були вищими за норму в США, північній Канаді, Центральній та Східній Азії, а також у Західній Антарктиді.
    Водночас в окремих регіонах Індії, а також на півдні Південної Америки, зокрема в Аргентині та Чилі, червень видався аномально холодним – там фіксувалися рекордно низькі температури.
    Деякі кліматологи дійшли висновку, що світ уже перебуває на етапі стійкого потепління на 1,5°C – саме ця межа вважається критичною для уникнення незворотних змін. Щоб стабілізувати ситуацію, викиди парникових газів мають бути різко скорочені.
    Як зазначив професор кліматології з Університету Редінга Річард Аллан, “знакові хвилі спеки в Європі, а також недавні повені в Техасі й Китаї – це сигнал про загрозливу траєкторію, яку створює потепління. Екстремальні погодні явища триватимуть і посилюватимуться, поки викиди не будуть скорочені до рівня, що дозволить стабілізувати клімат”.

  • Спека, пожежі та град: Європу охопили стихійні лиха через зміни клімату

    Спека, пожежі та град: Європу охопили стихійні лиха через зміни клімату

    Європа переживає пекельне літо: масштабні лісові пожежі, рекордна спека, шторми та раптові повені охопили Португалію, Іспанію, Францію, Угорщину, Хорватію та Сербію. Фахівці пов’язують це з наслідками зміни клімату, пише видання Euronews.
    У Португалії зафіксовано щонайменше 284 смерті від перегріву. У Франції та Хорватії – поранені та масштабні руйнування. В Угорщині та Сербії – стихія паралізувала інфраструктуру.
    Наприкінці червня на материковій частині Португалії було зафіксовано найвищу температуру в історії – 46,6 градуса Цельсія. Генеральний директорат охорони здоров’я (DGS) країни повідомив, що “під час тривалої жари в Португалії зареєстровано 284 смерті”.
    Понад 70% смертей, які сталися між 28 червня та початком липня, були серед людей віком понад 85 років. Існує потенційний ризик того, що це число може зрости ще більше. Нинішня спека триватиме щонайменше до середини тижня, вважають експерти.
    Тим часом влада сусідньої Іспанії закрила на карантин понад 18 тисяч жителів північно-східної провінції Таррагона через продовження лісової пожежі.
    У вівторок рано вранці було направлено підрозділ екстреної допомоги для допомоги понад 300 пожежникам, які працюють у цьому районі.
    Франція також намагається загасити лісові пожежі. Щонайменше 10 людей – п’ятеро цивільних осіб та п’ятеро пожежників – отримали поранення внаслідок пожежі в південній префектурі Од, яка призвела до часткового перекриття автомагістралі A9.
    У вівторок місцева влада повідомила, що в аеропорту Марселя рейси призупинено через лісову пожежу, яка вирує поблизу південного французького портового міста.
    В Угорщині шторм у понеділок завдав величезної шкоди: вітер вирвав з корінням дерева, повалив лінії електропередач, паралізував залізничний рух і залишив 150 тисяч домогосподарств без електроенергії.
    Вітер зніс дах будівлі Сегедського університету, а вежа церкви в Шапі обвалилася.
    Град повалив дерева у Хорватії. У вівторок вранці сильний град повалив дерева та зривав дахи, коли обрушився на хорватський порт Спліт.
    Водночас у сусідній Сербії вирували сотні пожеж після періоду надзвичайно посушливої погоди в деяких частинах Балканського регіону. Внаслідок них постраждало шестеро людей. Сербські пожежники боролися з понад 600 лісовими пожежами в понеділок. Принаймні три муніципалітети на півдні країни оголосили надзвичайний стан через пожежі.

  • У Греції через 40-градусну спеку впроваджують обов’язкові перерви в роботі

    У Греції через 40-градусну спеку впроваджують обов’язкові перерви в роботі

    У Греції Міністерство праці запровадило обов’язкові перерви в роботі в тих частинах країни, де, як очікується, температура може перевищити 40 градусів Цельсія. Про це повідомляє AP.
    Видано наказ призупинити роботу з полудня до 17:00 для фізичної праці просто неба та доставки їжі переважно в центральній Греції та на кількох островах. Роботодавців також попросили запропонувати варіанти дистанційної роботи.
    За прогнозами синоптиків, спека триватиме до четверга.
    Грецька влада заявляє, що вживає довгострокових заходів для подолання наслідків зміни клімату, зокрема розгортання цього літа рекордної кількості пожежників.

  • Україну накриють грози та аномальна спека

    Україну накриють грози та аномальна спека

    У західних областях України у вівторок, 8 липня, очікуються короткочасні дощі та грози, місцями – град і шквали до 15-20 м/с. На Закарпатті та Прикарпатті прогнозують значні дощі. Про це повідомляє Укргідрометцентр у понеділок, 7 липня.
    Температура повітря вночі становитиме 15-20°, у Карпатах 12-17°. Вдень очікується від 26 до 31° тепла.
    На решті території України – без опадів. Водночас у Житомирській, Вінницькій та Київській областях вдень місцями можливі короткочасні дощі й грози. Температура повітря вночі 17-22°, вдень попереджають про спеку у 35-39°, у північних та Вінницькій областях прогнозують до 29-34°. Вітер переважно південний і південно-західний, 7-12 м/с.
    У Києві 8 липня вночі опадів не передбачається, вдень місцями пройде короткочасний дощ. Температура становитиме 20-22° вночі та 31-33° вдень. Вітер південний і південно-західний, 7-12 м/с.
    За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, найвищу температуру 8 липня у столиці було зафіксовано у 1999 році – 35,0°, найнижчу – 8,3° тепла в 1887 та 1912 роках.
    Також у середу, 9 липня, погодні умови в західних, Житомирській та Вінницькій областях залишатимуться нестабільними: прогнозують подекуди значні дощі, грози, місцями – град і шквали 15-20 м/с. Температура вночі 15-20°, у Карпатах 12-17°, вдень 21-26°, на Закарпатті та Прикарпатті 17-22°.
    На решті території країни опадів не очікується, хоча у Київській, Чернігівській та Черкаській областях вдень можливі короткочасні дощі й грози. Температура вночі 19-24°, вдень – 35-39°, у Київській, Чернігівській та Сумській областях 29-34°. Вітер південно-східний і південний, на заході з переходом на західний, 7-12 м/с.
    У Києві 9 липня вночі без опадів, вдень місцями очікується короткочасний дощ. Температура 22-24° вночі, тоді як вдень повітря прогріється до 31–33°.
    Як зауважувалося раніше, Європа знову переживає рекордну спеку, жертвами якої вже стали кілька людей. Такі періоди спеки трапляються тепер все частіше і стають довшими.
    Грози і спека: синоптики попереджають про погодні контрасти в Україні

  • Грози і спека: синоптики попереджають про погодні контрасти в Україні

    Грози і спека: синоптики попереджають про погодні контрасти в Україні

    На початку наступного тижня країна розділиться на два кліматичні “фронти”. Захід зустріне короткочасні дощі та грози, тоді як більшість інших областей насолоджуватимуться сонячним небом із локальною хмарністю. Про це у суботу, 5 липня, інформує офіційний вебсайт Укргідрометцентру.

    Ситуація значно загостриться 7 липня, коли атмосферні процеси принесуть грози в західні регіони (Волинська, Рівненська, Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька області), а також торкнуться Житомирщини й Київщини. Незважаючи на опади, температурні показники залишатимуться високими: вночі – не нижче +15°, удень – до +30…+33°. Це створить парку й задушливу атмосферу, яка особливо відчуватиметься перед грозами.
    8 липня ситуація зміниться ще більше. У більшості регіонів України температура досягне пікових значень – від +34 до +37°. Найспекотніше буде на півдні країни: Херсонщина, Миколаївщина та Запоріжжя стануть справжнім “сонячним епіцентром”. Грози відступлять, однак залишки дощових фронтів перекинуться на Сумську й Чернігівську області. Захід залишатиметься під впливом опадів, хоча значних атмосферних потрясінь не очікується. Температура там триматиметься в межах +29…+33°, супроводжуючись високою вологістю.

    Як зауважувалося раніше, Європа знову переживає рекордну спеку, жертвами якої вже стали кілька людей. Такі періоди спеки трапляються тепер все частіше і стають довшими.

    В Україну повернуться грози: прогноз погоди на вихідні

  • Засуха на Херсонщині досягла критичного рівня

    Засуха на Херсонщині досягла критичного рівня

    У третій декаді червня в Україні були значні температурні відмінності, мало опадів у більшості областей та ускладнення для сільськогосподарських культур. Температура у західних та південних областях була приблизно нормальною, а у західних районах навіть вищою за норму. У північних, східних та північно-східних областях було прохолодно, іноді навіть холодно для червня. Опади випадали місцями дуже обмежено, переважно на півночі. У більшості областей опадів було лише 20-40% від норми, а в деяких областях, таких як Херсонська, Одеська, Вінницька, Чернівецька, було менше 20%, або ж зовсім сухо. Також було багато небезпечних явищ, таких як шквали, грози та град. Умови для розвитку рослин були різними по всій країні. На деяких площах під ранніми культурами була майже вичерпана волога, але урожай вже сформований. Проте пізні культури, такі як кукурудза, соняшник, соя, страждали від відсутності вологи, що призводило до в’янення рослин. У південних областях умови були найскладнішими через сильну засуху. Також відзначалася затримка у рості теплолюбних культур через холодну погоду. У західних областях, навпаки, були сприятливі умови для всіх сільськогосподарських культур. У Дністровському водосховищі рівень води різко впав через використання води для електроенергії та дефіцит опадів. На річках в Україні спостерігається критичне маловоддя.

  • Лісові пожежі на Криті призвели до масової евакуації

    Лісові пожежі на Криті призвели до масової евакуації

    Приблизно 5 тисяч осіб вирішили залишити південно-східний регіон грецького острова Крит через великі лісові пожежі, які спалахнули поблизу курортного міста Ієрапетра 2 липня. Вогонь швидко поширювався через сильний вітер і важкий рельєф місцевості. Близько 1 500 осіб були евакуйовані з чотирьох населених пунктів, а місцеві мешканці та туристи шукали укриття в критих стадіонах та інших місцях. На ліквідацію пожежі вже працює близько 230 пожежників з 46 одиницями спецтехніки та авіацією. Ці пожежі є частиною загальної хвилі лісових пожеж у південній Європі через надзвичайну спеку, коли температура перевищила 40°C, що сприяло швидкому поширенню вогню.

  • Екстремальна спека. Європа перегрівається

    Екстремальна спека. Європа перегрівається

    В Європі знову екстремальна спека. Двоє людей загинули через рекордну спеку у Франції, повідомило в середу національне міністерство екології, а всього лише за один день допомога через небувало високу температуру повітря знадобилася понад 300 мешканцям країни. Рекордно спекотна погода, що охопила весь континент, — наслідок антропогенного зміни клімату, заявило кліматичне агентство ООН, і такі періоди спеки трапляються тепер все частіше.
    Рекордні температури
    Так, в Іспанії та Англії червень 2025 року став найспекотнішим місяцем за всю історію спостережень. Червень 2025 року у Франції став другим найспекотнішим з початку спостережень у 1900 році.
    На материковій частині Португалії в червні зафіксували рекордну денну температуру — 46,6°C. Так спекотно було в містечку Мора за 90 км від Лісабона, це максимум для материкової частини Португалії, повідомили метеорологи з Португальського інституту моря та атмосфери. Середньомісячні дані ще не опубліковані.
    Наслідки
    В Італії від сильної спеки загинули двоє людей, а в італійській комуні Тецце-суль-Брента (провінція Віченца) робітник на будівництві опинився в комі після денного чергування на спеці. Його напарник також звернувся за медичною допомогою, почувши себе погано, повідомляє італійське інформаційне агентство Ansa.
    А в Ломбардії до вересня заборонили роботи на відкритому повітрі в період з 12:30 до 16:00. Ця заборона перш за все стосується будівельних майданчиків, ремонтних робіт на дорогах, сільськогосподарських робіт.
    Аномальна спека призвела 1 липня до відключень електроенергії в центрі Флоренції — через зростання навантаження на мережу від працюючих кондиціонерів. Також у вівторок на досить тривалий час відключалася електроенергія в італійському Бергамо.
    В Туреччині спека спричинила лісові пожежі. Міністр лісового господарства Туреччини Ібрагім Юмакли повідомив, що за останні три дні пожежники та рятувальники в країні виїжджали на 263 лісові пожежі. Всього рятувальники вже евакуювали понад 50 000 осіб — переважно мешканців західної провінції Ізмір.
    Температура в Греції наближається до позначки 40°C вже на протязі кількох днів. Лісові пожежі палають біля кількох прибережних міст, вогонь знищив кілька будинків. Місцеві жителі були змушені евакуюватися.
    Що можна зробити
    Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк підкреслив, що чергова хвиля спеки свідчить про необхідність змін — зокрема відмови від різних видів викопного палива, використання якого є однією з головних причин зміни клімату.
    “Підвищення температури, підвищення рівня моря, повені, посухи та лісові пожежі загрожують нашому життю, нашому здоров’ю, можливості жити в чистому, здоровому та стійкому навколишньому середовищі”, — сказав Фолькер Тюрк, виступаючи в Раді ООН з прав людини.
    За даними Міжурядової групи експертів ООН з зміни клімату, періоди спеки тепер повторюються все частіше і охоплюють все більшу територію, хвилі спеки стануть ще більш вираженими — через те, що планета продовжує нагріватися. Прискорюють цей процес, за даними експертів ООН, антропогенні фактори.
    Європейська комісія 2 липня запропонувала внести зміни до Кліматичного закону ЄС, встановивши нову ціль на 2040 рік – скорочення викидів парникових газів на 90% від рівня 1990 року.
    Відповідно до Кліматичного закону ЄС, Євросоюз та його держави-члени взяли на себе зобов’язання зробити Європу першим кліматично нейтральним континентом до 2050 року.
    Закон встановлює першу проміжну ціль – скорочення чистих викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року.
    Тепер Єврокомісія хоче встановити наступну проміжну ціль на 2040 рік.