Уряд затвердив нову програму виплат у розмірі 6500 гривень для найбільш вразливих груп населення, яка отримає назву “Зимова підтримка”. У рамках цієї програми понад 660 тисяч людей отримають одноразову фінансову допомогу. Серед отримувачів будуть діти-сироти, діти під опікою, діти з інвалідністю в прийомних сім’ях, діти-ВПО, ВПО з інвалідністю, а також самотні пенсіонери. Гроші будуть автоматично перераховані через Пенсійний фонд, а програма розпочнеться на початку грудня. Ці кошти можна буде використовувати на ліки, одяг та взуття.
Позначка: Соціальні виплати
-
Кабмін розраховує на 10-14 млн користувачів Зимової підтримки
Уряд очікує від 10 до 14 млн отримувачів одноразової державної грошової допомоги за програмою Зимова підтримка у 1000 грн для дорослих та дітей, а також 6500 грн для найбільш вразливих категорій, очікувані витрати – 14 млрд грн. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, передає Інтерфакс-Україна.
“Минулого року цією підтримкою скористалися понад 14 млн людей. Це допомога для тих, кому не вистачає на комуналку, додаткові кошти для родин (виділення коштів на дітей). Очікуємо, що близько 10 млн українців скористаються програмою, з них до 3 млн заявок буде подано на дітей”, – зазначила вона.
За словами Свириденко, як і раніше, отримати кошти не зможуть люди, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або за кордоном, а заявки на дітей можна буде подати окремо за наявності свідоцтва про народження.
Як торік, ці кошти можна буде витратити на оплату комунальних послуг, ліків, книжок, спрямувати на благодійні рахунки Сил безпеки і оборони або волонтерських фондів. Орієнтовна дата старту подачі заявок – 15 листопада 2025 року, закрити можливість їх подачі планується 15 грудня.
“Мінсоцполітики зосереджене на підтримці людей у складних життєвих обставинах, сімей з дітьми, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю та людей старшого віку. Загалом отримувачів тієї чи іншої форми держпідтримки в Україні близько 15 млн людей. Кошти, передбачені на виплати 1000 грн, враховують їх потреби”, – зазначив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін.
Цьогоріч уряд також виділив з держбюджету 4,4 млрд грн на виплати 6500 грн для “тих, хто найбільше потребує підтримки”. Ця виплата буде доступна дітям під опікою чи піклуванням, дітям з інвалідністю, дітям-вихованцям прийомних сімей і ДБСТ (в т.ч. діти з інвалідністю), людям з інвалідністю I групи серед ВПО, дітям із малозабезпечених сімей до 18 років, одиноким пенсіонерам, які отримують надбавку на догляд.
Улютін пояснив, що кошти зараховуватимуться на поточний рахунок із спецрежимом використання або на Дія.Картку. Їх можна буде використати протягом 180 календарних днів з дати зарахування. Витрати гроші можна буде на одяг, взуття, ліки або вітаміни. Очікується, що допомогу за цією програмою отримають понад 660 тис. осіб. -
Свириденко розповіла, що включатиме пакет зимової підтримки
У вечірню суботу, 1 листопада, прем’єрміністрка Юлія Свириденко оголосила, що уряд готує пакет зимової підтримки для українців, який включатиме як вже існуючі програми, так і нові заходи. Серед них будуть фіксовані ціни на енергоносії, житлові субсидії, підтримка ОСББ для енергоефективності, допомога на генератори, мораторій на відключення в прифронтових районах, виплати внутрішньопереміщеним особам на дрова. Також плануються нові заходи, зокрема: одноразова виплата для громадян на зиму, грошова допомога для потерпілих від війни та осіб у складних життєвих обставинах, безкоштовні поїздки по Україні від Укрзалізниці, комплексна перевірка здоров’я для людей віком 40+. Деталі про пакет будуть оприлюднені найближчим часом.
-
Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування
Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.
За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.
Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.
Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.
Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.
Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.
Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
-
У Німеччині сотні угорців видавали себе за біженців з України
Уряд Німеччини проводить розслідування щодо виявлення сотень громадян Угорщини, які представлялися біженцями з України, але насправді не мали стосунку до України. Багато з них виявилися власниками угорських паспортів, які отримали завдяки програмі натуралізації, яку запровадив угорський прем’єр Віктор Орбан. Ці люди намагалися скористатися цим статусом для отримання фінансової допомоги в Німеччині як українські біженці, але згідно з німецьким законодавством громадяни ЄС, зокрема угорці, не мають права на таку допомогу. Також зазначається, що ромам з паспортами України не виникають проблем в Німеччині, але тим, хто має угорське громадянство, важко отримати допомогу через статус громадянина ЄС.
-
Виплати звільненим з полону: підписано закон
Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо виплат військовослужбовцям, звільненим з полону, які мають захворювання, що потребують тривалого стаціонарного лікування.
Законом передбачається, що військовослужбовцям, які відразу після звільнення з полону перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я понад 30 календарних днів у зв’язку із захворюванням, травмою (пораненням, контузією, каліцтвом), що потребують тривалого стаціонарного лікування, щомісячно виплачується додатково 50 000 гривень.
Виплата здійснюється протягом усього періоду безперервного стаціонарного лікування після звільнення з полону.
Виплата додаткової винагороди призупиняється, якщо військовослужбовцям повідомлено про підозру у скоєнні злочинів проти основ національної безпеки України та/або військових кримінальних правопорушень.
У разі набрання законної сили обвинувальним вироком за вчинення такого правопорушення виплата додаткової винагороди не здійснюється. -
В Україні підвищили виплати батькам-вихователям і прийомним батькам
Уряд підняв розмір виплат для батьків-вихователів та прийомних батьків у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях. Про це повідомила прем’єр-міністрка Юлія Свириденко в Telegram. Ця ініціатива реалізує принцип “гроші ходять за дитиною”. Розмір виплат збільшиться з роками: у 2026 році прийомним батькам виплачуватимуть в середньому 16 240,64 грн, у 2027 – 16 992,16 грн, у 2028 – 17 894,96 грн. А для батьків-вихователів одного дитячого будинку сімейного типу виплати будуть становити в середньому 52 782,08 грн у 2026 році, 55 224,52 грн у 2027 та 58 158,62 грн у 2028.
-
Безробіття: скільки часу можна бути в такому статусі і як це оплачується
З початку року Державна служба зайнятості запропонувала більше 300 тис. вакансій, що дозволило знайти роботу для понад 200 тис. людей. Найбільш популярними професіями серед роботодавців були підсобники, водії транспортних засобів, продавці продовольчих товарів, продавці-консультанти, кухарі та прибиральники. Однак було виявлено, що кількість людей, які шукали роботу в цих галузях, перевищує кількість вакансій. Для безробітних у центрах зайнятості є можливість отримати допомогу, проте її розмір обмежений і залежить від страхового стажу. Також розповідається про експрес-курси для майбутніх будівельників, які організовує Профспілка будівельників України для тих, хто бажає взяти участь у відбудові країни після війни.
-
У Дії з’явилась функція оформлення базової соцдопомоги
Міністерство соціальної політики України оголосило про можливість отримання базової соціальної допомоги через сервіс Дія. Ця допомога об’єднує п’ять видів державної підтримки в одну значну суму, що розраховується індивідуально для кожної сім’ї. Розмір допомоги залежить від базової величини, яка наразі становить 4 500 гривень. Для отримання допомоги необхідно мати біометричний документ та верифікований податковий номер. Проєкт стартував як пілотний у липні 2025 року і передбачає надання допомоги на постійній основі після закінчення пілотного періоду.
-
У Франції відбулися масштабні протести через зміну соцполітики
Близько 500 тисяч людей вийшли на вулиці французьких міст у протест проти економічної і соціальної політики уряду. Протести відбулися через намір скоротити бюджет та соціальні виплати. Профспілка CGT підрахувала понад мільйон учасників, але влада заявила про 500 тисяч. Протести поширилися на різні міста, де люди виступали проти скорочень у держвитратах, реформ у системі страхування на випадок безробіття та замороження соцвиплат. В результаті протестів було паралізовано роботу держустанов, обмежено рух метро та сповільнено транспорт. Також спостерігалися сутички з поліцією та затримання більше ніж 180 осіб. Протести спровокували рішення попереднього уряду про скорочення держвидатків для зменшення боргу, що призвело до критики та змін у складі уряду.