У Словаччині відбулися масові протести у річницю Оксамитової революції 1989 року, яка призвела до кінця комуністичного правління в Чехословаччині. Десятки тисяч людей вийшли на вулиці, щоб висловити свою незгоду з прем’єр-міністром Робертом Фіцо та його проросійською політикою. Протести пройшли у багатьох містах країни, зокрема у столиці Братиславі, де учасники скандували гасла протесту та вимагали відставки Фіцо. Раніше уряд скасував національне свято, присвячене революції, що викликало обурення серед громадян.
Позначка: Словаччина
-
У Словаччині школярі зірвали виступ Фіцо після його нападок на Україну
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час зустрічі зі старшокласниками в Попраді спровокував протест учнів, заявивши, що ті, хто підтримує війну, “можуть їхати воювати в Україну”. Про це повідомляє словацьке видання Dennik.
Інцидент стався під час лекції, коли Фіцо заявив, що ЄС, мовляв, виділить 140 млрд євро “на продовження війни” в Україні. Його твердження викликали невдоволення серед молоді.
Словацький урядовець відреагував на невдоволення своєї аудиторіїх в характерній для нього манері.
“Якщо ви такі герої в чорних футболках і так підтримуєте війну, то їдьте туди”, – запропонував словацьким школярам голова уряду.
Учні, протестуючи проти слів Фіцо, почали дзеленчати ключами. Останній закликав учнів зачекати та дати йому можливість завершити виступ. Зрештою прем’єр-міністр заявив “Дзвоніть, дзвоніть”. У відповідь на це школярі встали та організовано покинули залу. Один з них ніс стяг України.
ЗМІ нагадав, що на початку листопада Фіцо мав виступити в одній зі шкіл Попрада, але учні висловили протест: намалювали серце в кольорах українського прапора. Одного зі школярів навіть допитувала поліція у відділку, але потім повернула до школи.
Тоді виступ Фіцо скасували, та він сам сказав, що його “перенесли”.
“Якщо мені призначать дату, я домовлюся з директором і приїду на лекцію наступного тижня”, – запевняв урядовець. -
Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності
Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
“Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки. -
Вдруге за місяць: у Словаччині зіткнулися поїзди
У неділю, 9 листопада, у Словаччині сталася аварія, коли два пасажирських потяги зіткнулися між Братиславою та містом Пезінок. За інформацією Aktuality.sk, багато пасажирів отримали поранення, і 11 осіб були госпіталізовані. Один потяг врізався у задню частину іншого, де перебувало близько 800 людей. Ця аварія спричинила припинення руху поїздів на даній ділянці.
-
Фіцо зробив заяву щодо використання активів Росії на користь України
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає пропозицію Європейського Союзу щодо використання активів Росії для покриття військових витрат України. Він вважає, що витрати 140 млрд євро на військові цілі не повернуться і не підтримує такий підхід. Фіцо також заявив, що поки він є прем’єр-міністром, він не буде брати участь у будь-яких діях, спрямованих на конфіскацію заморожених активів РФ.
-
Польща хоче постачати американський газ Словаччині і Україні
Польща планує стати центром постачання скрапленого природного газу (СПГ) зі США для України та Словаччини. Це стане можливим завдяки будівництву терміналів та інфраструктури для зберігання та транспортування газу. Польський президент вважає, що країни Центральної та Східної Європи повинні бути незалежними від російського газу. Представники США та Польщі планують оголосити про збільшення імпорту СПГ на енергетичній конференції в Афінах. Постачання газу до Словаччини може складати 4-5 мільярдів кубометрів щорічно. Угода є частиною стратегії розвитку американського газового експорту та забезпечення енергетичної безпеки регіону.
-
У ЄС хочуть позбавити Словаччину права голосу через конституційні зміни
У Словаччині може виникнути проблема з правом голосу в Раді ЄС через спірні конституційні зміни, які стали причиною занепокоєння серед країн-членів. Нідерланди розглядають можливість запровадження дисциплінарної процедури проти Словаччини за допомогою статті 7 Договору про ЄС, що може призвести до позбавлення країни права голосу в Раді Європейського Союзу. Нідерландський парламент ухвалив резолюцію, в якій закликав уряд втрутитися у зміни в Словаччині, які обмежують права ЛГБТ+ спільноти. Гаага досліджує готовність інших країн-членів ЄС підтримати цей крок. Конституційні зміни в Словаччині включають закріплення лише двох біологічних статей та перегляд правил усиновлення. Прем’єр-міністр Словаччини відмовився від участі у європейських ініціативах щодо підтримки України, називаючи рішення ЄС виділити Україні 140 мільярдів євро заморожених російських активів “великою помилкою”.
-
Угорщина формує в ЄС новий антиукраїнський альянс
Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс. Про це в інтерв’ю Politico заявив головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем, чия права популістська партія недавно перемогла на виборах у Чехії та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. Мета такого союзу полягатиме в тому, щоб узгоджувати позиції перед зустрічами лідерів ЄС і проводити спільні консультації до самітів, зокрема, стосовно допомоги Україні.
“Думаю, це станеться – і стане дедалі помітніше. Це добре працювало під час міграційної кризи – так ми змогли чинити опір”, – наголосив Орбан-радник, коментуючи можливість створення блоку скептично налаштованих до України країн у Європейській раді.
Він також згадав про співпрацю країн Вишеградської четвірки (Угорщина, Чехія, Словаччина і Польща) у 2015 році, коли при владі у Варшаві перебувала євроскептична партія Право і справедливість. Тоді польський прем’єр Матеуш Моравецький відігравав провідну роль, а Вишеградська група просувала сімейні цінності, посилювала зовнішні кордони ЄС і виступала проти обов’язкового перерозподілу мігрантів між країнами блоку.
Цей союз розпався після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, адже Польща зайняла тверду антиросійську позицію. Угорщина ж обрала протилежний курс.
Тепер замість неї буде “Вишеградська трійка” – без Польщі, чий нинішній уряд на чолі з Дональдом Туском теж виступає за підтримку України.
Фіцо і Бабіш, навпаки, поділяють підхід Орбана, закликаючи до діалогу з Москвою замість посилення санкцій. Проте нині Фіцо не вибудовує спільної політики з Угорщиною, а Бабіш ще не сформував уряд після виборів. -
Фіцо: Словаччина не підтримує “українські” проєкти ЄС
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо наголосив, що Словаччина не має наміру ставати частиною фінансових програм, пов’язаних із військовими витратами та управлінням війною в Україні, натомість має зосередитися на захисті власних інтересів та економічної стабільності. Про це в неділю, 26 жовтня, повідомил словацьке видання Aktuality.sk.
Фіцо підкреслив, що його країна не братиме участі в ініціативах Європейського Союзу, спрямованих на військову підтримку України. Він пояснив це тим, що участь у подібних ініціативах суперечить позиції нового уряду, орієнтованої на внутрішні пріоритети, а не на зовнішньополітичні конфлікти.
Також словацький прем’єр висловив критику на адресу санкцій Євросоюзу проти Росії, зауваживши, що, на його думку, обмежувальні заходи завдають більше шкоди європейським країнам, ніж самій Москві.
Окремо Фіцо назвав рішення ЄС передати Україні 140 мільярдів євро, отриманих від заморожених російських активів, “великою помилкою”.
Він підкреслив, що такі дії підривають довіру до міжнародної фінансової системи та створюють небезпечний прецедент, який може негативно вплинути на економічну безпеку Європи.
Нагадаємо, що Словаччина готова схвалити 19-й пакет санкцій проти Росії, однак за умови, що до фінальних документів саміту Євросоюзу буде внесено пункти, які відображають вимоги Братислави.
Словаччина приєднається до обговорення “стіни дронів” – речник ЄК
-
Чехія запропонувала Словаччині підтримку у постачанні газу
Чехія запропонувала прискорену підтримку Словаччині у постачанні газу після того, як міністри енергетики ЄС прийняли рішення про припинення імпорту російського газу. Угорщина та Словаччина відмовилися від цієї ініціативи через можливі ризики та високі ціни. Чехія зазначила, що успішно диверсифікувала свої джерела постачання газу та підтримує повну заборону на рівні ЄС. Вони також пропонують співпрацю Словаччині у цьому питанні. Словаччина розглядає цю пропозицію, але поки не вирішила.