Життя у ритмі новин

Позначка: Школи

  • У школах на ТОТ з’явиться пропагандистська “азбука” – ЦНС

    У школах на ТОТ з’явиться пропагандистська “азбука” – ЦНС

    Росіяни розробили інтерактивну так звану “азбуку перемоги” для першокласників на тимчасово окупованих територіях. Про це повідомив Центр Національного спротиву напередодні, 26 липня.
    Так, вже з 1 вересня діти навчатимуться за пропагандистським посібником, котрий спотворює історію.
    В російській “азбуці” зокрема:

  • вигадані подвиги міфічних героїв (типу “панфіловців”);
  • культ перемоги СРСР, перебільшена роль РФ;
  • повне ігнорування внеску України та союзників.

    • У Нацспротиві наголосили, що це черговий крок до ідеологічного підкорення українських дітей через школу.
    “Москва хоче, щоб нове покоління вважало себе “нащадками переможців”, але не українцями”, – додали у повідомленні.

  • Омбудсмен: Україна готує реорганізацію освіти та закриття частини шкіл

    Омбудсмен: Україна готує реорганізацію освіти та закриття частини шкіл

    Українську систему освіти чекає масштабна реорганізація та ліквідація закладів середньої освіти через демографічну ситуацію, реформу старшої школи та зміни правил дистанційного навчання. Про це заявила освітній омбудсмен Надія Лещик у програмі Є розмова.
    Перша причина змін – демографічна ситуація. Народжується замало дітей, чимало дітей виїхали за кордон. Не набирається та кількість перших класів, яка набиралась раніше до війни. Тому “класи об’єднуються, а школи доводиться закривати”, пояснила вона.
    Друга причина – реформа старшої школи Профільна, яка передбачає створення ліцеїв. Частині шкіл понижать ступінь.
    Третя причина – вимоги МОН щодо кількості дітей у “дистанційному” класі. Раніше була вимога щодо 20 дітей у дистанційному класі, то тепер ці умови змінились: 10 учнів для селищ та сіл, і 15 – для міст. Через ці вимоги буде закрито багато шкіл, особливо у прикордонних територіях, де невелика кількість учнів.
    За словами Лещик, батьки подають чимало звернень проти закриття шкіл. Освітній омбудсмен радить громадам підходити до прийняття подібних рішень виважено.
    “Необхідно дивитись, скільки дітей у громаді та скільки “першачків” буде через три, через п’ять років. Далі – громада повинна прорахувати і забезпечити дотримання прав батьків і дітей. Тобто, якщо ви закриваєте школу, де будуть навчатись учні? Яким чином їх довозитимуть до іншої школи?”, – пояснила вона свою думку.

  • На Кіровоградщині школи перевіряють на наявність радіоактивного газу

    На Кіровоградщині школи перевіряють на наявність радіоактивного газу

    У в школах Кіровоградської області проводять перевірку укриттів на наявність радіоактивного газу радону. Це робиться у рамках підготовки до нового навчального року. Головний санітарний лікар області зауважила, що радіоактивний газ радон може бути небезпечним для здоров’я, особливо для дітей, і нагадала, що Кіровоградщина входить до зони з підвищеним радіаційним фоном. До 2025 року у всіх шкільних укриттях області планують провести вимірювання рівня радону і гамма-випромінювання для забезпечення максимальної безпеки дітей під час повітряної тривоги.

  • Кількість випускників українських шкіл щорічно зменшується – МОН

    Кількість випускників українських шкіл щорічно зменшується – МОН

    Заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький заявив, що кількість випускників українських шкіл щорічно зменшується на 20-30 тисяч. Про це він сказав в інтервʼю Українському радіо.
    “Тенденція демографічного зниження продовжується вже останніх 30 років. У 2002 році ми бачили падіння кількості випускників, що було пов’язано із Чорнобилем, і з тих часів у нас зменшується кількість випускників шкіл на 20-30 тисяч кожного року, на жаль. Це означає, що у нас народжується менше дітей. Зауважу, що якби всі наші території були контрольовані Україною, то ми мали б цьогоріч приблизно 510 тисяч випускників шкіл. Бачимо очевидну різницю: 360 тисяч (випускників шкіл у 2025 році – ред.) проти 510 тисяч”, – зазначив Винницький.
    За його словами, у 2025 році на НМТ зареєструвалося 312 тис. осіб, ця кількість на рівні минулого року. Так само сталою є кількість випускників шкіл, які проходять НМТ за кордоном, минулого року вона склала близько 20 тис. осіб.
    Заступник міністра пояснив, що велика кількість молоді не тільки виїжджає за кордон, а й повертається в Україну.
    “Велика кількість 17-річних виїжджає за кордон, це правда. Але велика кількість і повертається в Україну, тобто можемо сказати, що є рух в інший бік. Бо коли дитина стає повнолітньою, вона вирішує сама, куди далі рухатися. Тож велика частина випускників пишуть НМТ за кордоном і вступають в українські виші”, – зазначив Винницький.

  • Близько 100 тис. українських школярів перейшли на очну форму навчання – МОН

    Близько 100 тис. українських школярів перейшли на очну форму навчання – МОН

    Протягом 2024-2025 навчального року щонайменше 100 тисяч українських школярів перейшли з дистанційної на очну форму навчання. Про це повідомила заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова під час брифінгу 2 травня, передає Укрінформ.
    Як відомо, всього в Україні 3,7 мільйона школярів, з них: 2,2 мільйона навчаються очно; 759,1 тисячі – на змішаній формі, 391,3 тисячі -дистанційно; 363,9 тисячі – перебувають за кордоном і дистанційно навчаються в українських школах; 42,5 тисячі – живуть на тимчасово окупованих територіях і продовжують дистанційно навчатися в українських школах.
    Зазначається, що кількість дітей, які навчаються дистанційно і перебувають на підконтрольній Україні території, протягом 2024-2025 навчального року скоротилась на 100-150 тисяч.
    За словами Кузьмичової, розбіжність у 50 тисяч можна пояснити тим, що дистанційна форма навчання залежить від безпекової ситуації в кожному конкретному регіоні.
    “Тому на різних етапах це могло бути 100 тисяч, але пікове значення, яке ми спостерігали протягом цього навчального року, – скорочення до 150 тисяч”, – зазначила вона.
    Заступниця міністра освіти та науки додала, що цього далося досягнути завдяки будівництву підземних навчальних закладів. У 2024 році на це спрямували 7,5 мільярдів гривень, коштом яких збудували та відремонтували 15 шкіл-укриттів.

  • Польща підтримала вивчення української як другої іноземної у школах

    Польща підтримала вивчення української як другої іноземної у школах

    Польща підтримує можливість викладання української мови як другої іноземної у місцевих школах. Це стало відомо після зустрічі міністра освіти України з міністром національної освіти Польщі. Згідно з польським законодавством, школи можуть впроваджувати українську мову за умови наявності вчителя, ініціативи батьків та погодження з адміністрацією школи. Розроблення програм для викладання української мови вже триває, а також передбачено додаткову підтримку для українських учнів у польських школах. Польща також розгляне можливість включення української мови до списку для складання важливих екзаменів у школах.

  • Лісовий заперечив масовий виїзд школярів за кордон

    Лісовий заперечив масовий виїзд школярів за кордон

    Міністр освіти і науки Оксен Лісовий визнав, що українські учні досить часто виїжджають за кордон після закінчення школи, але це не є масовим явищем. Однак він зазначив, що влада має певні плани для того, щоб запобігти цій тенденції. Основна причина виїзду учнів – це питання безпеки. Міністр погодився з ідеєю, що всі українські діти, які повертаються з-за кордону, повинні мати можливість продовжити навчання в українських школах. Він також зазначив, що в даний час багато шкіл в Україні мають вільні місця для нових учнів.

  • Росіяни на окупованій Луганщині закриють понад 100 шкіл – ОВА

    Росіяни на окупованій Луганщині закриють понад 100 шкіл – ОВА

    Понад 100 шкіл закриються цього року на окупованій території Луганської області через відсутність дітей. Крім того, в багатьох населених пунктах ліки. Про це повідомив очільник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко на своєму Telegram-каналі в четвер, 22 травня.
    “За словами загарбників, батьківська спільнота підтримала ліквідацію освітніх закладів”, – зазначив урядовець.
    Він додав, що в багатьох захоплених у 2022 році РФ населених пунктах відсутні ліки. Аптечні мережі відмовляються відкривати точки продажу чи організовувати виїздну торгівлю через безпекові питання.
    “Окупаційна адміністрація Луганщини вже протягом трьох років не збирається нічого видавати і перекладає цю відповідальність на Кремль, аби там надали дозвіл підприємствам з “ЛНР” продавати ліки на території “ЛНР”, – розповів начальник ОВА.
    На цьому соціальному тлі окупаційні війська продовжують атакувати. Минулої доби загарбники 19 разів атакували на лиманському та сіверському напрямках.
    В Луганській області атаки ворога відбито в районах Білогорівки та Греківки, а також у Серебрянському лісі. Противник мав там артилерійську та авіаційну підтримку. Двічі застосував реактивні системи залпового вогню. 18 разів вів вогонь зі ствольної артилерії. Бойові завдання намагалися виконати 156 ворожих дронів.

  • Російською мовою по всій Україні навчаються близько 340 дітей

    Російською мовою по всій Україні навчаються близько 340 дітей

    Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив, що українська мова тепер практично повністю витіснила російську з освітнього процесу в Україні. У минулому навчальному році близько 100 тисяч учнів вивчали російську мову або навчалися нею, але цього року ця кількість скоротилась до 345 осіб по всій країні. За словами Кременя, 99% шкіл надають навчання українською мовою. Цей мовний зсув є наслідком різноманітних факторів, а також відображає важливість державної мови для українських громадян, які відкидають мову країни-окупанта. Зміни особливо помітні в південних і східних регіонах, які раніше були під впливом русифікації.

  • Стало відомо, скільки дітей навчаються російською мовою в Україні

    Стало відомо, скільки дітей навчаються російською мовою в Україні

    Українська мова тепер практично повністю замістила російську мову у системі освіти в Україні. За словами Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня, у цьому навчальному році лише 345 осіб навчаються російською мовою, що є значно менше, ніж раніше. Практично всі школи надають навчання українською мовою. Цей зсув у мовній політиці України став можливим завдяки зусиллям громадян, які відкинули російську мову через її асоціацію з країною-окупантом. Особливо помітні зміни спостерігаються в південних і східних регіонах, які раніше були осередками русифікації.