За інформацією, яка була опублікована в неділю, 1 червня у німецькій газеті Bild am Sonntag, російська армія значно залежить від західних напівпровідникових технологій, зокрема чипів Intel, AMD і Nvidia. Через санкції, які накладено США та ЄС на РФ, країна не може закуповувати ці технології напряму і вимушена використовувати посередників. Внутрішні документи російської компанії “Науково-виробниче об’єднання обчислювальних систем” свідчать, що російські чипи відстають від західних якістю і коштують дорожче. Армія РФ виражає занепокоєння щодо своєї залежності від імпортних чипів і виражає стурбованість також щодо залежності від Китаю. Журналісти виявили, що значна частина імпортних комплектуючих для озброєнь РФ надходить через Китай, а решта – з інших країн, зокрема зі США, Японії, Нідерландів та Швейцарії.
Позначка: Санкції
-
Розгромні санкції проти РФ. Що можуть Штати
Президент США Дональд Трамп розглядає можливість введення санкцій проти Росії вже цього тижня, проте ці обмеження, ймовірно, не включатимуть нові банківські санкції. Американські сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь зустрілися з українським президентом Володимиром Зеленським, який підтримує ініціативу щодо масштабних санкцій проти Росії. Сенатори представили законопроєкт, який передбачає введення економічних санкцій проти РФ за відмову від перемир’я. Законопроєкт передбачає, зокрема, введення 500-відсоткового мита на товари, що імпортуються з країн, які купують російську нафту, газ та інші продукти. Трамп вагається з введенням нових санкцій через своє негативне ставлення до Зеленського, переконання, що санкції не призведуть до зменшення військових дій Росії, а також впевненість у знайомстві з Путіним, який, на його думку, завершить конфлікт.
-
Зеленський зустрівся з двома сенаторами США
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з американськими сенаторами Ліндсі Гремом та Річардом Блюменталем, які є співавторами законопроєкту про введення масштабних санкцій проти Росії. Зустріч відбулася під неоголошеним візитом сенаторів до України. Зеленський висловив подяку сенаторам за підтримку законопроєкту про санкції та надію на активну участь США у вирішенні конфлікту з Росією. Глава української держави також зазначив, що потрібно збільшити тиск на Росію, оскільки вона використовує дипломатію для своїх цілей.
-
Microsoft остаточно йде з ринку Росії
Американська корпорація Microsoft вирішила остаточно піти з російського ринку. Дочірня структура компанії ТОВ Майкрософт Рус, кредитором якої виступає підсанкційний Газпромбанк, готується подати заяву про власне банкрутство до Арбітражного суду Москви. Про це свідчить повідомлення на порталі Федресурс.
Позов зі сторони ДПБ став однією з причин звернення до суду.
У січні 2025 року банк зажадав стягнути з російської юридичної особи Microsoft 90,9 млн рублів в межах справи про безпідставне збагачення.
Претензії стосуються контракту на технічну підтримку, укладеного у вересні 2021 року та що діяв до 12 вересня 2022 року.
За ствердженнями позивача, з квітня 2022 року Майкрософт Рус припинила виконання своїх зобов’язань за договором, незважаючи на те, що їй надійшла оплату в повному обсязі.
Як ми вже писали, торік російських корпоративних користувачів почали відключати від хмарних продуктів Microsoft у РФ.
Microsoft не обмежила доступ російських IT-компаній до свого ПЗ – ЗМІ -
Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс
Банківська, нафтова, вугільна, аграрна, металургійна галузі РФ зазнають падіння, а деякі регіони на межі колапсу. Скільки ще може протриматись економіка країни-агресора та як це впливає на спроможність РФ вести війну в Україні? Виробнича потужність РФ падає У виробничих галузей РФ великі проблеми. Причиною падіння потужностей є посилення санкцій проти металургійних, лісових і нафтових компаній з боку заходу. Всі нафтові компанії пішли в мінус на 414 млрд руб. Зокрема посраждали такі гіганти, як “Газпромнафта”, “Сургутнафтогаз” і “Татнафта”.
За інформацією Всесвітньої асоціації виробників сталі, виробництво, експорт і внутрішній попит впали минулого року і продовжують падати цього року. Знизили обсяги “Северсталь”, “ММК”, “ТМК”, НЛМК і Євраз.
Скоротився й експорту деревини, добрив, металів і нафтопродуктів до Китаю. Товарообіг між Росією і Китаєм знизився на 7,5% з початку року.
Алюмінієвий гігант “Русал” теж скорочує виробництво.
За даними звіту московської консалтингової компанії “Яков і партнери”, експортні доходи російської чорної металургії, що становить майже 5% ВВП країни, різко впали через втрату доступу до високоприбуткових ринків через західні санкції.
Вугільна промисловість теж розвалюється під вагою санкцій, падіння цін та зниження попиту. Згідно з оглядом Neft Research, вже до 2030 р. морський експорт російського вугілля впаде до 150 млн тонн – мінус 10% до рівня 2024 р.
Зниження, яке почалося після європейського ембарго та падіння цін, триває: у 2024 р. загальний експорт уже впав на 9%, морський – на 7,5%. Це не тимчасовий збій – це системна деградація.
Лютневе розширення американських санкцій поставило хрест на можливостях експорту: у списку найбільші вугільні компанії СУЕК та “Мечел”. Видобувати вугілля на збиток – це не стратегія, це крах.
Без експортного виторгу, з логістикою, що вмирає, і в умовах ізоляції, Росія ризикує залишитися з мільйонами тонн незатребуваного вугілля і десятками депресивних регіонів. Через санкції ЄС постраждають аграрна та агрохімічна галузі РФ ЄС блокує ключовий ринок для російського експорту. Європарламент наприкінці травня проголосував за введення різко підвищених мит на добрива та аграрну продукцію з Росії та Білорусі, які набудуть чинності вже з 1 липня 2025 р. Нові тарифи означають повне припинення торгівлі в цих секторах із ЄС – одним із найбільших та найприбутковіших ринків для російських виробників. Мита на азотні добрива поступово зростуть до 430 євро за тонну в 2028 р. Для аграрної продукції (м’ясо, молочка, фрукти, овочі) запроваджується додаткове мито у розмірі 50%.
Наслідки для аграрної галузі Росії будуть катастрофічними. Азотні добрива – один із небагатьох російських товарів, експорт яких до ЄС не лише зберігся після початку повномасштабного вторгнення в Україну, а й зріс. Минулого року Росія продала в ЄС добрив на 1,8 млрд дол., у тому числі азотних на 777 млн дол., контролюючи понад 26% європейського ринку. Тепер цей ринок для Кремля закривається.
За словами представників Європарламенту, це не просто економічний захід, а стратегічне рішення. “Не може бути нормальної торгівлі з агресором”, – заявила депутат Європарламенту Інесе Вайдері. Банківська галузь РФ на межі кризи Банківська галузь РФ теж переживає серйозні труднощі через міжнародні санкції, накладені після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 р. “Банківський сектор виглядає так, ніби він на межі повномасштабної кризи прямо зараз”, – зазначає аналітик з компанії Capital Economics Ліам Піч. Декілька ключових російських банків, включаючи Сбербанк, ВТБ та інші, були відключені від міжнародної системи SWIFT.
Це суттєво ускладнило транзакції з-за кордону, особливо з країнами ЄС, США, Канадою, Японією тощо.
Активи російських банків у західних країнах були заморожені. Це обмежило доступ до капіталів і можливість рефінансування.
Західні банки та інвестори масово виходили з російського ринку. Зокрема згорнута діяльність Visa, Mastercard та деяких іноземних банківських брендів (Raiffeisen, Citibank тощо).
Також РФ втратила доступу до західного банківського програмного забезпечення та рішень у сфері кібербезпеки, що призвело до уповільнення модернізації банківської інфраструктури.
Санкції стали причиною високої волатильності рубля, а інфляційний тиск ускладнив роботу банків у внутрішньому кредитуванні.
Населення почало масово знімати депозити на початку війни, що викликало стрес для ліквідності.
Санкції значно вдарили по банківському сектору РФ. Хоча РФ намагається адаптуватися та переорієнтувати фінансові потоки, відновлення до рівня довоєнної інтеграції в світову економіку наразі виглядає малоймовірним. “Росія може вичерпати свої ліквідні фінансові резерви до осені 2025 р., що потенційно призведе до фіскальної кризи”, – заявив шведський економіст Андерс Ослунд. Залізна дорога та судноплавство стикаються з проблемами Залізниці Росії накриває катастрофічний рівень падіння. АТ “Російські залізниці” готує скорочення витрат на 2025 р. – під ніж підуть закупівлі рейок, вагонів, локомотивів і ремонт шляхів. Як повідомляє Reuters з посиланням на внутрішні документи компанії, інвестпрограма РЗД вже урізана більш ніж на третину.
За останні роки вантажоперевезення впало до 15-річного мінімуму, а за перші чотири місяці поточного року знизилося ще на 6,8%. Річний виторг недоотримає 87 млрд руб., а обсяги перевезень у 2025 р. скоротяться на 36,7 млн тонн.
У країні з таким географічним масштабом, де логістика є основою функціонування промисловості, розвал РЗД- це вирок усій економіці. Зниження перевезень означає падіння попиту на сировину, продукцію, комплектувальні. А це, своєю чергою, призводить до того, що підприємства простоюють, склади заповнюються, ланцюжки рвуться.
Своєю чергою російське судноплавство теж зазнає проблем. Так, “Совкомфлот” показав колосальні збитки на тлі санкцій. Найбільший перевізник РФ пішов у мінус на сотні мільйонів доларів через санкції. У першому кварталі 2025 р. зафіксовано збиток у розмірі 393 млн дол. Це різкий контраст із прибутком у 216 млн дол., отриманим за аналогічний період роком раніше. Виторг також скоротився майже вдвічі. Регіони Росії накриває економічна катастрофа Економічна криза охоплює не лише галузі економіки РФ, але й російські регіони. Дані щодо збитків бізнесу в регіонах демонструють тенденцію до перелому в економіці. Катастрофа з кожним днем стає дедалі очевиднішою.
У ряді російських регіонів звітували про те, що повністю пішли у збитки за сукупним показником компаній та підприємств. В Орловській області в січні – лютому 2025 р. близько 100 підприємств зазнали збитків на загальну суму майже 2,5 млрд руб.
Фінансовий результат організацій Нижегородської області продемонстрував сукупний збиток понад 8 млрд руб. У Мурманській області фінансовий результат діяльності організацій становив 32,7 млрд руб. збитку. Кожна друга компанія регіону є збитковою. У Бурятії фінансовий результат теж виявився негативним і склав 1,42 млрд руб. “Аналізуючи дані щодо регіонів, можна зробити висновок про подальше різке скорочення збору податку на прибуток, який не врятує навіть підвищена до 25% ставка. Це спровокує формування величезних дірок у всіх регіональних бюджетах. Попереду банкрутства підприємств, криза банківської системи, масові звільнення”,- пише російський економіст В’ячеслав Ширяєв. Економіка Росії вже зазнала і надалі зазнаватиме труднощів. На цьому тлі деякі аналітики пророкуватимуть неминучий економічний колапс. Водночас не менш вірогідно, що економіка Росії буде й надалі якось триматися на плаву у найближчі роки. “Російська військова промисловість залишається грізною машиною”, – вважає експерт Маттьє Булег. Вікторія Хаджирадєва -
У Ліхтенштейні заморозили російські активи через санкції США – ЗМІ
Ліхтенштейн вивчає посилення контролю над десятками пов’язаних з Росією трастів, покинутих їхніми менеджерами під тиском Вашингтона. Про це інформує Reuters з посиланням на свої джерела у п’ятницю, 30 березня.
Країна, одна з найменших і найзаможніших у світі, є домом для тисяч низькоподаткових трастів, сотні з яких мають зв’язки з громадянами Росії, повідомили два співрозмовники агентства. Це ставить Ліхтенштейн у центр уваги заходів Заходу щодо санкціонування Москви.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Міністерство фінансів США запровадило санкції проти кількох осіб і трастів в Ліхтенштейні, котрі були пов’язані з російськими олігархами, зокрема Володимиром Потаніним та давнім союзником глави РФ Володимира Путіна Геннадієм Тимченком.
Після введення санкцій інші керівники трастів, побоюючись схожих обмежень, масово подали у відставку з сотень трастів, пов’язаних із Росією, що, за словами кількох обізнаних осіб, оголило значно ширшу проблему російських статків у цій маленькій країні з населенням близько 40 тисяч осіб.
Цей інцидент у спокійному альпійському князівстві, яким править родина мільярдерів, демонструє, наскільки глибокими та непрозорими залишаються ділові зв’язки Росії з Європою понад три роки після початку повномасштабної війни.
Це стало ударом по іміджу мікродержави, яка тривалий час намагалася позбутися репутації безпечного притулку для іноземного капіталу.
Масова відставка директорів поставила десятки трастів у підвішений стан, фактично заморозивши великі обсяги російських активів. Трасти слугують ключовими елементами для управління статками, зокрема яхтами та нерухомістю, розташованими по всьому світу. Їхня блокада робить ці активи недосяжними – це ще один важіль тиску на Росію.
Reuters поспілкувався з кількома особами, які безпосередньо знайомі із ситуацією. Вони просили не називати їх, з огляду на чутливість питання. За їхніми словами, тиск Вашингтона змусив десятки директорів залишити трасти з російськими зв’язками, а уряд Ліхтенштейну наразі шукає шляхи вирішення кризи.
Новий уряд Ліхтенштейну намагається врегулювати ситуацію, що свідчить про збереження тиску з боку США щодо дотримання санкцій, попри нібито сигнали з боку президента Дональда Трампа про можливе їх пом’якшення.
Один зі співрозмовників також зазначив, що Ліхтенштейн вважає своє ставлення до санкцій частиною дипломатичних зусиль, спрямованих на зниження нових мит, запроваджених США на експорт із князівства.
За словами представника уряду Ліхтенштейну, масові звільнення торкнулися 475 трастів, однак не всі вони були пов’язані з росіянами чи підсанкційними особами. Міністерство юстиції країни працює над призначенням нових керівників у 350 трастів, 40 трастів ліквідовуються, ще у 85 випадках спроби призначити ліквідатора були безуспішними.
Ця ситуація завдала удару по індустрії трастів – ключовому елементу фінансового сектору Ліхтенштейну, обсяг якого становить приблизно 770 мільярдів швейцарських франків (930 мільярдів доларів) і є опорою економіки.
Місцеві банки також зазнали впливу, зазначив урядовець, однак не уточнив подробиць. Банки особливо вразливі, оскільки США можуть відрізати їм доступ до долара, що спричинило б ширшу кризу.
Цей випадок вважається найсерйознішою кризою в Ліхтенштейні з 2008 року, коли витік даних з банку LGT, що належить князівській родині, виявив масштабне ухилення від податків.
Зараз уряд розглядає варіанти централізованого управління покинутими трастами та посилення нагляду за ними.
Представник уряду Ліхтенштейну також повідомив, що влада підтримує контакт із міжнародними партнерами та не допустить передачі активів підсанкційним особам.
Колись Ліхтенштейн мав близько 80 тисяч податкових трастів, тепер їх залишилось приблизно 20 тисяч. Це приблизно по одному трасту на двох жителів. -
Союзники Путіна знайшли спосіб “відкупитися” від санкцій США
Двоє російських олігархів, які підтримують Володимира Путіна – Сергій Чемезов і Василь Бровко – використовують американську юридичну фірму для лобіювання скасування персональних санкцій, які їм були накладені за підтримку агресії Росії проти України. Ця інформація стала відома завдяки журналістці Кеті Лівінгстон і була підтверджена даними на сайті Мін’юсту США. Олігархи найняли американську юридичну компанію з метою зупинити санкції. Вони уклали контракт на 2,6 мільйона доларів, щоб отримати підтримку щодо скасування санкцій від американських органів. Ця угода також передбачає співпрацю з лобістською фірмою для підтримки їхніх зусиль. Через технічні можливості законодавства США, ці олігархи можуть скористатися послугами юристів для оскарження санкцій. Сергій Чемезов і Василь Бровко перебувають під санкціями через їхню роль у конфлікті між Росією та Україною.
-
Для порятунку Газпрому: ціни на газ у РФ зростатимуть двічі на рік
Російська влада розглядає можливість різкого підвищення тарифів на газ для промислових споживачів, щоб врегулювати збитки Газпрому, які виникли через втрату європейського ринку. Планується, що тарифи на газ будуть зростати двічі на рік на 10%. Це удвічі перевищує плани уряду РФ щодо підвищення тарифів на наступні роки. Газпрому втратив можливість експортувати газ через конфлікт з Україною та невдачі у переговорах з Китаєм. Це призвело до значного зменшення доходів компанії та значних збитків.
-
Санкції проти РФ: Трамп пояснив, чому утримується
Президент США Дональд Трамп відмовляється вводити нові санкції проти Росії, оскільки він вважає, що це може нашкодити укладанню “угоди”. Трамп вважає, що він близький до досягнення угоди і не хоче це зіпсувати. Він стверджує, що є суворішим, ніж його співробітники можуть думати, але важливо знати, коли використовувати тиск. Також Трамп заявив, що він не бере участь у війні, але хоче закінчити її, щоб врятувати життя та гроші.
-
Держдеп пояснив плани США стосовно Росії
Американські власті готові посилити тиск на Росію, якщо це буде необхідно. Речниця Державного департаменту Теммі Брюс зазначила, що законопроект про введення екстремальних санкцій проти Росії є сигналом готовності США діяти швидко. Вона наголосила, що президент США має різні інструменти для цього і має намір досягти своєї мети. Також, Брюс підкреслила, що слова Трампа про Путіна не повинні розглядатися як розчарування, але Росія повинна ставитися до них серйозно.