Позначка: Санкції

  • Швеція закликала Європу перейти “у режим війни”

    Швеція закликала Європу перейти “у режим війни”

    Європа повинна бути готова до можливої війни з Росією як морально, так і технічно. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон в інтерв’ю RND.

    “Потрібна зміна ментальності: ми маємо перейти у “режим війни”, щоб рішуче стримувати загрозу, захищати і зберігати мир. Росія постійно перевіряє нашу єдність і рішучість. Але Путін не досягне успіху. Поточна ситуація в галузі безпеки загострила нашу пильність”, – наголосив Йонсон.

    За його словами, 90% населення Швеції підтримують цей курс, виступаючи за збільшення витрат на оборону, а також хочуть зберегти або розширити допомогу Україні.

    “Близькість до Росії навчила нас одному: мир – це не дар, мир – це те, що ми повинні захищати щодня”, – зазначив Йонсон.

    У зв’язку з цим він закликав європейських союзників нарощувати військові постачання Україні та посилювати санкції проти Росії. На думку Йонсона, передусім слід посилити обмеження щодо енергетичного сектору та “тіньового флоту” Кремля, а також використати заморожені активи Росії для інвестицій в оборону України.

    “Тільки так Путін зрозуміє, що ця війна загрожує його власній владі і не може бути виграна”, – акцентував міністр. Він також додав, що Росія не здатна досягти успіху на полі бою: за минулий рік “понад 300 тисяч її солдат були вбиті або поранені” заради захоплення “менше 0,5% території України”.

    Окрім того, Йонсон закликав союзників завдавати у відповідь удари у разі вторгнення російських винищувачів і безпілотників на територію НАТО.

    “Ми – оборонний альянс, це правда, і наші заходи продумані й пропорційні, але ми завжди будемо реагувати. Росія має знати: якщо її військовий корабель або винищувач вторгнеться в наш повітряний простір або води, ми будемо змушені видворити його, а якщо того вимагатимуть обставини – навіть збити”, – наголосив міністр.

    У вересні Йонсон заявляв, що Швеція буде захищати свої кордони і за потреби використовувати Збройні сили. Зокрема, військовослужбовцям дозволили застосовувати зброю проти об’єктів, що вдираються у повітряний простір країни, – з попередженням або без нього.
    Раніше у НАТО попередили, що Росія має амбіції, які не обмежуються її агресією проти України і становлять реальну загрозу для союзників по Північноатлантичному альянсу. Рютте попередив про зростаючу загрозу з боку РФ

  • Зупинити розмовами Путіна не вийде – Зеленський

    Зупинити розмовами Путіна не вийде – Зеленський

    Війна триває лише тому, що Росія не хоче її завершувати. Зупинити розмовами правителя РФ Володимира Путіна не вийде – потрібен тиск. Про це заявив президент Володимир Зеленський в Telegram у неділю, 19 жовтня. “Україна ніколи не прагнула війни. Ми погодилися на безумовне припинення вогню, шукали можливості для миру й самі не раз пропонували світу, як зупинити удари в небі, на землі та в морі. Але саме Росія постійно гальмує цей процес – маніпулює, затягує переговори, тероризує наших людей повітряними ударами, нарощує штурми на фронті. Війна триває лише тому, що Москва не хоче її завершувати”, – наголосив глава держави. Зеленський зазначив, що майже щодня російські терористи здійснюють сотні атак на критичну й цивільну інфраструктуру України. Лише цього тижня Росія застосувала проти України понад 3270 ударних дронів, 1370 керованих авіабомб і майже 50 ракет різних типів. “Ми постійно посилюємо наш захист, працюємо з нашими партнерами заради зміцнення ППО: програма PURL, інвестиції в українську оборонку, двосторонні та багатосторонні формати. Зупинити розмовами Путіна не вийде – потрібен тиск. Світ бачить, що Росія реагує на силу, отже, мир завдяки силі може спрацювати. Україна не подарує терористам жодної винагороди за їхні злочини, і ми розраховуємо на підтримку наших партнерів саме такої позиції. Потрібні рішучі кроки від США, Європи, країн G20, G7. Потрібно захистити життя”, – заявив президент.

  • Австрія більше не блокує 19 пакет санкцій проти РФ

    Австрія більше не блокує 19 пакет санкцій проти РФ

    Австрія згодилася на прийняття 19-го пакету санкцій Європейського Союзу проти Росії, що відкрило шлях для голосування на початку наступного тижня. Міністерство закордонних справ Австрії повідомило Reuters, що країна підтримує продовження тиску на Росію та погодиться на санкції у понеділок. Єврокомісія планує опублікувати лист, в якому буде розглянуто застереження Словаччини. Міністри закордонних справ ЄС планують зібратися у Люксембурзі для остаточного узгодження санкцій проти Росії. Пакет санкцій потребує одностайної підтримки всіх 27 країн-членів ЄС. Раніше ухвалення санкцій стало проблемою через вимогу Австрії зняти санкції з активів Росії для компенсації штрафів, які були накладені на австрійський Raiffeisen Bank International.

  • ЗМІ описали можливий маршрут Путіна до Будапешта

    ЗМІ описали можливий маршрут Путіна до Будапешта

    Російський президент Володимир Путін планує зустрітися з американським президентом Дональдом Трампом у Будапешті, але через санкції Європейського Союзу, Росія не може користуватися повітряним простором більшості країн ЄС. Тому маршрут Путіна до Угорщини повинен обходити більшість держав-членів ЄС, що збільшить відстань і час польоту. Експерти зауважують, що навіть обхідний маршрут може мати ризики через військову активність у Чорному морі. Найімовірнішим маршрутом вважається коридор через повітряний простір Туреччини та Сербії.

  • Ціна російської нафти впала нижче $50 за барель

    Ціна російської нафти впала нижче $50 за барель

    Ціна на головний експортний сорт російської нафти Urals вперше з весни впала нижче $50 за барель, зокрема у порту Приморськ на Балтійському морі до $47,4 за барель. Це сталося через зниження світових цін на нафту. Відмічено, що ціна Brent також впала на 15% за три тижні і залишається трохи вище $60 за барель. Причинами цього падіння стали угода про перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС, що знизила напруженість на Близькому Сході, та збільшення видобутку нафти країнами ОПЕК+.

    Це падіння цін на нафту створює проблеми для федерального бюджету Росії, який вже втратив 21% доходів від нафтових продажів за січень-вересень. Прогнозується, що надлишок нафти у світі може стати рекордним – 4 млн барелів на добу. Це також може призвести до дефіциту російського бюджету на рівні 3,8 трлн рублів через високі військові витрати. Також передбачається, що нові санкції Євросоюзу можуть позбавити РФ значної частини доходів від нафтових продажів.

  • Німеччина конфіскує 720 млн євро в російського банку

    Німеччина конфіскує 720 млн євро в російського банку

    У Вищому земельному суді у Франкфурті-на-Майні розглядається справа про конфіскацію 720 мільйонів євро з рахунку банку РФ, на який були накладені європейські санкції у 2022 році. Федеральна прокуратура Німеччини ініціювала цю справу. Назва банку не розголошується, а дата слухань ще не визначена. Причиною конфіскації стало порушення заборони на розпорядження коштами, які були заморожені через війну Росії проти України. ЗМІ повідомляють, що банк намагався вивести кошти, але операцію відхилили. Також зазначається, що канцлер ФРН Фрідріх Мерц підтримав ідею використання заморожених активів Центробанку Росії для надання Україні безвідсоткових кредитів на суму 140 мільярдів євро. ВЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” для України.

  • Росія остаточно програла справу ЮКОСа на $50 млрд

    Росія остаточно програла справу ЮКОСа на $50 млрд

    Верховний суд Нідерландів відхилив касаційну скаргу Росії у справі нафтової компанії ЮКОС. Це рішення означає, що Росія повинна виплатити колишнім мажоритарним акціонерам ЮКОСу 50 мільярдів доларів, як це вимагалося арбітражним рішенням в Гаазі. Росія вже заявила, що не виплатить ці гроші через політичні мотиви, але рішення Верховного суду Нідерландів є остаточним. Колишні акціонери ЮКОСу, з свого боку, ведуть судові процеси в різних країнах, намагаючись відстояти свої права.

  • Євросоюз націлився на €25 млрд активів Росії – ЗМІ

    Євросоюз націлився на €25 млрд активів Росії – ЗМІ

    Європейський союз розглядає можливість передачі Україні 140 мільярдів євро заморожених активів Росії. Крім того, Єврокомісія планує залучити додаткові кошти з російських приватних банківських рахунків. Ця ініціатива передбачає використання коштів для надання позики Києву. Планується обговорення цих питань на наступному засіданні Європейської ради. Євросоюз також розглядає можливість включення національних гарантій до плану, щоб забезпечити надійну структуру забезпечення виконання угод. Після надання позики Україні кошти будуть спрямовані на розвиток оборонної промисловості та підтримку національного бюджету за певних умов.

  • Індійські НПЗ вперше купили нафту в Гайані – ЗМІ

    Індійські НПЗ вперше купили нафту в Гайані – ЗМІ

    Індійські нафтопереробні заводи вперше купили нафту у країни Гайана від американської компанії Exxon. Два індійські заводи придбали чотири мільйони барелів гайанської сирої нафти. Найбільший за потужністю завод, що належить Indian Oil Corp, купив два мільйони барелів нафти марки Golden Arrowhead. Інший завод компанії Hindustan Petroleum Corp придбав два мільйони барелів нафти марок Liza та Unity Gold. Постачання палива планується розпочати наприкінці 2025 або на початку 2026 року. Індія розширює свої поставки нафти, спробуючи нові сорти з Південної Америки, де зростає видобуток. Це допоможе частково замінити імпорт російської нафти. Гайана нарощує експорт, оскільки видобуток нафти зріс після запуску нових видобувних комплексів. Експорт сирої нафти з Гайани досяг історичного максимуму на рівні 938 тисяч барелів на добу.

  • РФ стала найбільшим крипторинком у Європі – ЗМІ

    РФ стала найбільшим крипторинком у Європі – ЗМІ

    Росія стала лідером в Європі за обсягом операцій у криптовалюті, особливо завдяки стейблкоїну A7A5, який використовується для транскордонних платежів у обхід західних санкцій. Євросоюз розглядає можливість введення обмежень щодо A7A5, але попри це активність в криптовалютному секторі в Росії значно зросла. Порівняно з іншими країнами Європи, такими як Велика Британія, Німеччина, Польща та Україна, Росія виявила найбільш динамічний ріст. Усе це відбувається у контексті збільшеної уваги до криптовалют з боку як інституційних, так і приватних інвесторів.