У Києві представники 21 країни, серед яких США, Велика Британія та члени ЄС взяли участь у першому Санкційному саміті. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у четвер, 27 листопада.
“Не маємо жодних ілюзій щодо намірів режиму Путіна: вони не розуміють дипломатії, вони розуміють лише силу. І я думаю, що одним із найсильніших інструментів, які ми маємо, є санкції. І тому чудово, що ми сьогодні говоримо тут про них”, – зазначила під час відкриття саміту посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова.
Своєю чергою, радник-уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк зауважив, що за два дні роботи саміту учасники обговорять вплив санкцій та можливість їх посилення у ключових секторах, як-от тіньовий флот, енергетика, фінанси, а також шляхи для зменшення лазівок для обходу санкцій.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, серед іншого, зауважила на необхідності санкцій у фінансовій галузі.
“Зараз ми спостерігаємо, як Росія активно використовує криптовалюти та інші фінансові схеми. Потік коштів сягає мільярдів доларів щомісяця, тому нам потрібно знайти рішення, як його зупинити, і я думаю, що це має бути і може бути частиною сьогоднішнього обговорення”, – зазначила вона.
З необхідністю таких санкцій, особливо в галузі криптовалют, погодився спеціальний посланник з питань виконання санкцій ЄС Девід О’Салліван.
У програмі саміту також відвідування його учасниками Київського інституту судової експертизи, де вони ознайомляться із засобами ураження, в яких Росія використовує іноземні компоненти завдяки обходу санкцій.
Окрім того в п’ятницю до роботи у форуму будуть долучені понад десяток українських громадських організацій та think tank, котрі працюють над санкційною тематикою.
Раніше повідомляли, що все більше старих російських танкерів вичерпують ресурс і потребують утилізації. У результаті плавучий металобрухт перетворюється на справжній, що підриває можливості тіньового флоту, змушуючи продавати підсанкційні судна зі знижкою та шукати способи компенсувати втрати.
Каллас оцінила можливість повернення Росії до G8
Позначка: Санкції
-
У Києві стартував перший Санкційний саміт
-
Росія не готова піти на мирну угоді – Єврокомісія
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія не проявляє готовності припинити війну в Україні та укласти мирну угоду. Вона закликає продовжувати тиск на Кремль, доки той не погодиться на мир. Фон дер Ляєн підкреслила важливість дотримання ключових принципів в угоді, таких як повага до суверенітету України, Європи та НАТО. Також вона вимагає повернення украдених росіянами українських дітей.
-
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ
Російські нафтопереробні заводи на Балканах, які потрапили під санкції, можуть змінити власників. Сербія готує поправку до проєкту бюджету, щоб викупити НПЗ NIS. Президент Сербії Александар Вучич запропонував Росії ще 50 днів для пошуку нового власника NIS, після чого Сербія може ввести власне управління на підприємство. У січні 2025 року Мінфін США ввів санкції проти Газпром нафти, власника контрольного пакету NIS. В разі не зняття санкцій, NIS може припинити роботу через зупинку постачання нафти трубопроводами сусідніх країн. Аналогічна ситуація розвивається в Болгарії, де влада готується придбати активи Лукойла через Болгарський банк розвитку. У листопаді ухвалили закон про зовнішнє управління над активами Лукойла, а зовнішній керуючий вже призначений. Лукойл оголосив про продаж своїх закордонних активів.
-
Співзасновник Лукойлу продав свою частку на $7 млрд
Співзасновник російського нафтового гіганту Лукойл, Леонід Федун, продав свою частку у компанії розміром приблизно 10% за $7 млрд. Ця угода відбулася у вівторок, 25 листопада, і стала наслідком санкцій проти Лукойлу, які призвели до продажу закордонних активів. Федун, який є резидентом Монако, втратив інтерес до участі в компанії і повернув свою частку назад. Вартість угоди оцінюється у $7 млрд, проте точна сума не відома. Хоча інше співвласник Лукойлу, Вагіт Алекперов, залишається активним управляючим компанією, Федун вирішив вийти з бізнесу. Американські санкції проти Лукойлу були продовжені, щоб дати можливість компанії продати свої міжнародні активи.
-
Каллас оцінила можливість повернення Росії до G8
Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас вважає, що повернення Росії до формату G8 не відбудеться. Вона стверджує, що для припинення війни в Україні потрібно, щоб Росія дотримувалася міжнародних угод і скорочувала свої збройні сили. Каллас наголосила на важливості відповідальності за вторгнення в іншу країну. Вона також відкинула можливість повернення Росії до G8 і підкреслила, що потрібно шукати істинні шляхи до досягнення миру в Україні. Україна згодна на “мирний план” США для врегулювання конфлікту, але є деякі деталі, які ще потрібно узгодити.
-
У Сербії зупинився контрольований Росією НПЗ
Єдиний нафтопереробний завод NIS у Сербії призупинив свою роботу через відсутність сировини. Президент Сербії вимагав від компаній Газпрому продати свої частки у NIS. Банки перестали обробляти платежі компанії, а хорватська компанія JANAF призупинила поставки нафти до Сербії. Центральний банк Сербії погрожував зупинити операції для NIS, якщо не буде продовжено ліцензію. США вже вводили санкції проти NIS, вимагаючи виходу російських компаній з акціонерів. Президент Сербії заявив, що їхня країна опинилася в складній ситуації через відтермінування санкцій, а завод залишився без нафти через санкції США.
-
США дозволили Угорщині купувати нафту в РФ іще рік
Міністерство фінансів США зробило виняток із санкцій для угорської компанії MOL, щоб вона могла закуповувати нафту у російського Лукойлу до листопада 2026 року. Угода дозволяє MOL покупати нафту через нафтопровід Дружба, але без участі американських осіб чи фінансової системи США. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан сподівається на подальше продовження винятку. Угорщина також працює над блокуванням планів ЄС щодо відмови від російських енергоносіїв з 2028 року. Під час візиту до Вашингтона у листопаді 2025 року Орбан зустрівся з президентом Трампом і домігся винятку від санкцій на постачання енергоносіїв для Угорщини на рік.
-
Російська авіація провалює імпортозаміщення – СЗРУ
Російська цивільна авіація опинилася в глухому куті – сучасні літаки тримаються на західних комплектувальних, імпортозаміщення провалюється, серійне виробництво стоїть, а сотні бортів готуються до списання. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України. “SSJ-100, що продовжують літати, оснащені французькими двигунами SaM146, які російські авіакомпанії більше не можуть офіційно обслуговувати через санкції. Машини мають проблеми з системами управління та шасі, а ремонт підтримують лише “донорськими” запчастинами”, – зазначли у повідомленні.
Тоді як, імпортозаміщена версія SSJ-NEW, у якій потрібно замінити 64 вузли, не пройшла сертифікацію; терміни постійно зсувають – нині говорять про 2026 рік, але без гарантій і без прогнозів щодо серійного виробництва.
Окрім того, середньомагістральний МС-21 також далекий від масового випуску. Модель МС-21-300 була готова до серійного дозволу, але після початку агресії проти України проєкт зупинили через використання американських двигунів Pratt & Whitney PW1000G. Версія МС-21-310, у якій мали замінити 70 західних вузлів, усе ще доопрацьовується: замінити системи зледеніння, туалетний модуль, попередження зіткнень, метеолокатор та електроживлення російські виробники не змогли. При цьому дальність оновленої моделі скоротилася з 6 400 до 3 830 км.
Щобільше, у сегменті турбогвинтових літаків ситуація не краща: замість реального імпортозаміщення для заміни застарілих Ан-24 та Ан-26 РФ продовжує терміни їхньої експлуатації “на папері”. Безпека пасажирів при цьому не є пріоритетом. Проєкт Байкал, який мав замінити Ан-2, визнано невдалим, хоча фінансування триває.
За прогнозом голови Росавіації Дмітрія Ядрова, до 2030 року в російській цивільній авіації доведеться списати близько 340 літаків – 230 вітчизняних і 109 імпортних. До цього списку потраплять і сучасні SSJ-100, зібрані на базі західних технологій, доступ до обслуговування яких тепер заблоковано.
Як повідомлялося, пасажирська авіація Росії перебуває в глибокій кризі, яка з часом лише посилюється. -
Конгрес США почав збір підписів за нові санкції проти Росії
Конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрик подав петицію про розблокування двопартійного законопроєкту щодо запровадження жорстких санкцій проти країн, які допомагають Росії вести війну проти України. Таким чином він у п’ятницю, 21 листопада, відреагував на повідомлення The Wall Street Journal про те, що президент Дональд Трамп вимагає від України погодитись на “мирний план” до 27 листопада.
“Виправлення: Сполучені Штати хочуть отримати від Росії відповідь щодо безумовного виведення військ з України до четверга. Ця пропаганда, розроблена Росією, повинна бути відкинута і проігнорована як несерйозна нісенітниця. У цей момент необхідний мир завдяки силі, а не умиротворенню”, – написав політик у соцмережі Х.
Як зазначив Фіцпартік, група конгресменів повідомила керівництво Палати представників про збір підписів під так званою петицією про розблокування. Це робиться, аби “змусити провести голосування щодо жорстких санкцій проти Росії”.
Якщо цю петицію підпишуть 218 членів Палати представників США, це дозволить поставити законопроєкт на голосування в позачерговому порядку. -
Британія, США та Австралія запровадили кіберсанкції проти провайдерів РФ
Велика Британія, США та Австралія запровадили санкції щодо російських провайдерів хостингу – Media Land LLC та ML.Cloud LLC, а також чотирьох пов’язаних із ними фізичних осіб, а також провайдера AEZA Group. Про це у п’ятницю, 21 листопада, повідомило МЗС України, вітаючи цей крок.
“Міністерство закордонних справ України вітає рішення Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучених Штатів Америки та Австралії про запровадження санкцій щодо російських провайдерів хостингу, які свідомо допускають зловживання (bulletproof hosting) і таким чином сприяють кіберзлочинності”, – йдеться у заяві МЗС України.
Також у МЗС окремо відзначили рішення про запровадження санкцій проти ще одного російського провайдера хостингу – AEZA Group, який підтримує діяльність російської компанії Агентство соціального проєктування, що поширює прокремлівську пропаганду та здійснює інформаційно-психологічні операції й дезінформаційні кампанії, спрямовані проти України та західних демократичних держав.
“Українська сторона розглядає зазначені рішення як важливий внесок у спільну боротьбу з кіберзлочинністю та зловмисною діяльністю РФ у цифровому просторі, а також як крок до обмеження діяльності російських структур, задіяних у гібридній агресії”, – йдеться у заяві.
В МЗС заявили, що Україна залишається відданою наміру спільно з державами-членами ЄС і НАТО та іншими іноземними партнерами посилювати зусилля з протидії російським загрозам та розбудові безпечного, стійкого й захищеного кіберпростору. Bulletproof hosting – послуга розміщення веб-сайтів, яка навмисно ігнорує або ухиляється від скарг та запитів правоохоронних органів, дозволяючи клієнтам розміщувати незаконний або шкідливий контент.