Китайська компанія Yangzijiang Shipbuilding вирішила відмовитися від будівництва чотирьох танкерів через схеми обхіду санкцій США, до яких міг бути залучений покупець. За інформацією від керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, контракти були укладені трьома дочірніми компаніями Yangzijiang. Покупця підозрюють у використанні компанії для ухилення від санкцій. Один з танкерів вже був у процесі будівництва, на який отримано аванси близько 22,5 млн доларів США. Єрмак висловив подяку США за санкції та наголосив, що вони мають великий вплив на покупців російських енергоресурсів.
Позначка: Санкції
-
Франція розслідує справу танкера з “тіньового флоту” РФ
У Франції затримали танкер Boracay, який підозрюється у належності до “тіньового флоту” Росії. Екіпаж не підтвердив національну приналежність судна та не підпорядкувався вимогам. Танкер вирушив із російського порту Приморськ 20 вересня, пройшовши крізь Балтійське море, Данію та Північне море. Під наглядом французького військового корабля він змінив курс і поплив на схід до французького узбережжя, де зараз знаходиться на якорі поблизу Сен-Назера. Розслідування щодо танкера триває, і його затримання пов’язане із санкціями Великобританії та Європейського Союзу проти Росії. Раніше цього року танкер вже був затриманий в Естонії за плавання під недійсним прапором.
-
Росія постачає ядерне паливо в США, попри санкції – ЗМІ
У звіті Управління енергетичної інформації США зазначено, що Росія залишалася найбільшим постачальником збагаченого урану для ядерних реакторів у Сполучених Штатах навіть після введення закону про заборону на імпорт такого урану з Росії. У 2024 році Росія поставила 20% збагаченого урану для американських реакторів, що менше, ніж у 2023 році. Такий імпорт тривав попри заборону, і деякі компанії отримали дозвіл на імпорт до 2028 року. Адміністрація Трампа закликала Європу та інші країни зменшити залежність від російських енергоресурсів. США також виділили гроші на відновлення виробництва палива для реакторів, щоб незалежати від імпорту. Також варто відзначити, що президент Трамп обіцяв впливати на Угорщину, щоб вони перестали купувати нафту від Росії.
-
Санкції проти Росії Зеленський зібрав нараду
Президент України Володимир Зеленський провів нараду про посилення санкційної політики та узгодження їх із партнерами. Секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умєров і радник президента з питань санкційної політики Владислав Власюк повідомили про нові санкції та узгодження їх з партнерами. Зеленський наказав продовжити термін дії існуючих санкцій та прискорити узгодження українських санкцій з іншими країнами. У вересні Україна вже ввела п’ять санкційних рішень проти осіб, які співпрацюють з російськими структурами. Також важливою є синхронізація санкцій із Великою Британією. Всі ці кроки призначені для підтримки української безпеки та зміцнення обмежень проти Росії.
-
Економіка Росії втратила перспективи – розвідка
Оновлений базовий прогноз розвитку російської економіки став залежним від того, чи будуть збережені чи скасовані міжнародні санкції. Аналітики передбачають зростання цін на нафту Urals з $58 за барель у 2025 році до $65 у 2028 році, але це можливо лише у разі виходу Росії з ізоляції. Зараз глобальний попит на нафту зростає повільніше, угода ОПЕК+ втрачає ефективність, а надлишок видобутку в регіоні Близького Сходу та Південній Америці тисне на ринок. Як наслідок, ціни на нафту можуть впасти до $60 за барель, що може вплинути на доходи Росії. Уряд РФ очікує зростання експорту ЗПГ, але для досягнення цієї мети потрібні нові проєкти, доступ до яких обмежений санкціями. Проблеми також із переробкою нафти та експортом нафтопродуктів. Російський ФНБ також зменшився, що свідчить про збільшення економічних проблем у країні.
-
Експорт нафтопродуктів з індійського НПЗ Роснафти впав удвічі
Євросоюз ввів санкції проти компанії Nayara Energy в Індії, яку контролюють російські структури, що призвело до зменшення експорту нафтопродуктів із НПЗ. Вересневі експортні обсяги зменшилися більш як удвічі порівняно з минулим роком. Більшість продукції залишається на танкерах у морі через розрив контрактів з європейськими компаніями та банками. НПЗ втратило 70% завантажень, а уряд намагається допомогти компанії відновити роботу. Nayara веде переговори щодо закупівель нафти у інших країнах і сподівається на нормалізацію ситуації найближчим часом.
-
РФ не допустили до Ради Міжнародної організації цивільної авіації – Кулеба
Український віце-прем’єр-міністр Олексій Кулеба повідомив, що Росія не була обрана до Ради Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) на виборах у Монреалі. Українська делегація спільно з партнерами з ЄС, Великої Британії та США переконували інші країни не підтримувати Росію через її порушення міжнародних авіаційних правил. Кулеба зауважив, що Росії не вистачило шести голосів для вступу до Ради. Це відображає ізоляцію Росії у міжнародних організаціях через її дії у сфері авіації та війни проти України. ІСАО встановлює правила безпеки для міжнародних польотів, а Рада включає країни з великим впливом на глобальну авіацію.
-
Зеленський відреагував на відновлення санкції проти Ірану
Президент України Володимир Зеленський висловив підтримку введенню жорстких санкцій проти країн, які порушують міжнародний мир і безпеку. Він відзначив рішення Ради Безпеки ООН про відновлення санкцій проти Ірану через порушення ядерної угоди. Зеленський вважає, що країни, які створюють загрозу міжнародній безпеці, повинні нести відповідальність. Він також зазначив, що Росія співпрацює з Іраном і взяла під контроль українську АЕС, що становить загрозу. За його словами, потрібно зміцнювати міжнародний ядерний порядок шляхом тиску на такі країни, як Росія.
-
Іран розкритикував відновлення санкцій ООН
Глава МЗС Ірану Аббас Аракчі закликав Генсекретаря ООН скасувати відновлення механізмів виконання санкцій проти Тегерана. Він заявив, що Іран не визнає спроб продовжити або відновити санкції, ухвалені Радою Безпеки ООН, і закликав не допустити відродження роботи Комітету з санкцій та Групи експертів, що контролюють обмеження. Аракчі назвав повторне застосування анульованих резолюцій “юридично необґрунтованим та невиправданим” і закликав усі країни утриматися від визнання такого рішення.
-
СЗРУ: Кремль приховує безробіття, маскуючи його під соціальний прогрес
У Росії введення чотириденного робочого тижня стало наслідком економічної кризи. Підприємства переводять працівників на скорочений графік, щоб уникнути масових звільнень та замаскувати падіння виробництва. У той час як у Європі коротший робочий тиждень використовується для підвищення продуктивності і покращення якості життя працівників, в Росії ця міра є наслідком економічної скрути. Попит на продукцію падає, ринок праці переживає кризу, і підприємства вибирають скорочення робочих днів як спосіб виживання. Дані розвідки свідчать, що економіка Росії деградує швидше, ніж визнають офіційні дані, і санкції, падіння попиту та війна призводять до виснаження бюджету країни. Уряд також розглядає підвищення ПДВ для фінансування оборони та безпеки.