Глава РФ Володимир Путін схвалив нову стратегію державної політики до 2036 року, яка передбачає русифікацію та інтеграцію тимчасово окупованих українських територій, а також формування “єдиної російської ідентичності”. Згідно з цією стратегією, Кремль планує зробити Росію “державою-цивілізацією” і до 2036 року очікує, що 95% населення ідентифікуватимуть себе як “русских”. Основний акцент також робиться на інтеграцію окупованих територій та масштабну пропаганду в українських областях для підтримки російської мови та громадянської ідентичності. Кремль також планує боротьбу з “внутрішніми загрозами”, такими як русофобія та відхилення від традиційних цінностей. Українська розвідка попереджає, що ця стратегія може призвести до звуження прав національних меншин та посилення контролю над інформаційним простором.
Позначка: Русификация
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
За опитуванням КМІС, виявлено, що більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах без тиску на російськомовних громадян. За цією стратегією виступають 87% респондентів, вважаючи її прийнятною. Також, в опитуванні були розглянуті інші варіанти мовної політики, такі як радикальна українізація та прихована русифікація. Результати показали, що стратегічна українізація є консенсусним вибором між регіонами та мовними групами, тоді як інші варіанти викликали більшу дискусію та розбіжності в думках. Ключовим висновком дослідження є те, що українці підтримують збалансований підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантному спілкуванню у суспільстві.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС, виявлено, що більшість українців вибрали “стратегічну українізацію” як найбільш прийнятний підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах, не тиснучи при цьому на російськомовних громадян. Радикальну українізацію підтримують меншість, а приховану русифікацію – ще менше. Серед українськомовних та російськомовних груп думки розділені, але стратегічна українізація забезпечує консенсус між регіонами та мовними групами. Українці вважають, що важливо зміцнювати українську мову без виклику конфліктів і поділу суспільства.