Життя у ритмі новин

Позначка: Російська мова

  • Раді пропонують заборонити російську у приватних школах

    Раді пропонують заборонити російську у приватних школах

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14361, котрий пропонує заборонити використання мови держави-агресора як мови навчання у приватних закладах загальної середньої освіти. Про це свідчить картка проєкту закону на сайті парламенту.

    Документ передбачає зміни до частини 10 статті 5 закону “Про повну загальну середню освіту”.

    Ініціатори пропонують встановити виняток із права приватних закладів самостійно визначати мову навчання: заборонено використовувати державну (офіційну) мову країни, яку Рада визнала агресором або окупантом.
    У пояснювальній записці зазначили, що ця зміна повністю відповідає аналогічному положенню, яке запровадили для приватних суб’єктів освітньої діяльності у галузі дошкільної освіти законом “Про дошкільну освіту” від 6 червня 2024 року, що був введений у дію з 1 січня 2025 року.
    Відтак, проєкт закону забезпечує системність та узгодженість мовної політики у приватних закладах на всіх рівнях освіти.
    Раніше Рада ухвалила закон, що вносить зміни до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
    Підпільна російська школа в Києві: деталі скандалу

  • ЗМІ дізналися, скільки Україні наклали штрафів за порушення мовного закону

    ЗМІ дізналися, скільки Україні наклали штрафів за порушення мовного закону

    Уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська за порушення мовного законодавства у 2025 році наклала 95 штрафів на загальну суму 368,9 тисяч гривень. Про це йдеться в її коментарі на запит агентства Інтерфакс-Україна.
    Протягом минулого року мовний омбудсмен і її представники здійснювали роботу в межах 1119 заходів державного контролю із застосування державної мови.
    Крім того, у відповіді зазначено, що у 2025 році мовний омбудсмен прийняв рішення про винесення 95 постанов у справах про адміністративні правопорушення із застосуванням стягнень у вигляді штрафів, з них: у розмірі 1,7 тис. грн – 15, у розмірі 3,4 тис. грн – 64, у розмірі 5,1 тис. грн – 4, у розмірі 8,5 тис. грн – 11 та в розмірі 11,9 тис. грн – 1 штраф.
    У секретаріаті уповноваженого заявили, що не можуть розкрити інформацію, на кого саме було накладено штрафи.
    Уповноважений із захисту державної мови наклав 127 штрафів за порушення мовного законодавства у 2022-2024 роках.
    У 2022 році накладено дев’ять стягнень на 27,2 тис. грн, у 2023 році – 21 стягнення на 85 тис. грн, у 2024 році – 97 стягнень на 360,4 тис. грн.
    У грудні 2025 року мовний омбудсмен звернулася до Кабінету міністрів з пропозицією ініціювати підвищення адміністративних штрафів за порушення закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
    На сьогодні за перше порушення закону Про забезпечення функціонування української мови як державної передбачено штраф від 3400 до 8500 грн, а за повторне – від 8500 до 11 900 грн.
    Раніше Олена Івановська заявила, що хвиля переходу російськомовних українців на українську, яка посилилася після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році, фактично вичерпала свій потенціал.
    Мовний омбудсмен зробила заяву щодо “привілеїв” угорської мови в Україні

  • Петиція про заборону російськомовних версій сайтів зібрала необхідні голоси

    Петиція про заборону російськомовних версій сайтів зібрала необхідні голоси

    Електронна петиція до уряду України про заборону російськомовних версій українських сайтів зібрала 25 тисяч голосів. Автор петиції Олександр Леоненко вважає, що наявність російської версії сайтів українських ресурсів є загрозою для країни та порушує закон про українську мову. Він вимагає від уряду розробити законопроєкт, який заборонить російськомовні версії українських сайтів і передбачить відповідальність для їх власників та адміністраторів.

  • Російську виключили з переліку мов, які потребують особливого захисту

    Російську виключили з переліку мов, які потребують особливого захисту

    3 грудня Верховна Рада України прийняла закон, який вносить зміни до деяких законів країни у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Законопроєкт підтримали 264 народних депутати. Мета закону полягає в адаптації законодавства до нового перекладу Хартії, удосконаленні термінології та внесенні змін до списку мов, які підпадають під особливий режим підтримки та захисту. Оновлений перелік мов, що тепер підпадають під захист Хартії, включає білоруську, болгарську, гагаузьку, кримськотатарську, новогрецьку, німецьку, польську, румунську, словацьку, угорську, чеську та іврит. Російська мова залишається найуживанішою мовою національних меншин, тому не вважається загроженою. Закон також пропонує вилучити молдавську мову зі списку у зв’язку з тим, що румунська мова визнана державною мовою Республіки Молдова.

  • Російська мова стала обов’язковою для школярів КНДР

    Російська мова стала обов’язковою для школярів КНДР

    У шкільну програму Північної Кореї включили обов’язкове вивчення російської мови з четвертого класу. Про це повідомив міністр природних ресурсів і екології РФ Олександр Козлов, який також є співголовою російсько-північнокорейської міжурядової комісії, інформують росЗМІ.

    У 2026 році у країні має запрацювати Центр відкритої освіти російською мовою – його створюють на базі Педагогічного університету імені Кім Чхоль Чжу, зведення будівлі вже триває. Водночас у Росії, додай Козлов, корейську мову сьогодні вивчають понад 3000 школярів.

    Зазначається, що країни розширюють співпрацю у галузі освіти: запущені програми для банківського сектору, медицини, енергетики та геологічної галузі. У минулому навчальному році 96 громадян КНДР стали студентами російських вишів.

    У російських вишах корейську мову вивчають близько 300 студентів. Програми кореєзнавства та підготовки викладачів діють у трьох педагогічних університетах.

    У Підмосков’ї та Бурятії студенти займаються дослідженням державної ідеології Північної Кореї.

    Тоді як студенти соціально-економічного технікуму в Сергєєвому Посаді відзначили день заснування Трудової партії КНДР. Учням розповіли про бойове крило партії та ставлення до ветеранів у Північній Кореї.

    Нагадаємо, Північна Корея, починаючи з вересня, направила в Росію майже 5000 військовослужбовців-будівельників для допомоги у “відновленні інфраструктури”.
    Росія запускає прямі авіарейси до КНДР

  • Оригінал плану Трампа писали російською – ЗМІ

    Оригінал плану Трампа писали російською – ЗМІ

    Проект мирного плану США по Україні з 28 пунктів, ймовірно, спершу був складений російською мовою. В англомовній версії текст містить “незграбні” конструкції, характерні для перекладу з російської, пояснює журналіст The Guardian Люк Гардінґ.

    Зокрема, у третьому пункті мовиться: “Ожидается (It is expected), что Россия не будет вторгаться в соседние страны, а НАТО не будет расширяться дальше”. Поєднання “It is expected” в англійській мові вважається граматично незграбним; російський варіант “ожидается” виглядає логічніше. Інші русизми, що ймовірно проникли в текст, – “неоднозначности” (ambiguities) і “закрепить” (to enshrine).

    Раніше у Білому домі повідомляли, що проект плану готували спецпредставник президента США Стів Віткофф і представник Кремля Кирило Дмитрієв під час зустрічі в Маямі. Водночас Україна та її європейські союзники не брали участі у складанні плану.

    Люк Гардінґ тривлий час працював у Росії. У 2011 році він став першим іноземним журналістом, виданим із країни після холодної війни – нібито за порушення правил акредитації. До цього він опублікував у The Guardian низку матеріалів WikiLeaks про можливі зв’язки російських посадовців, олігархів та організованої злочинності. Після міжнародної кампанії проти його вислання російська влада видала Хардингу нову візу.
    Раніше у п’ятницю, Зеленський провів розмову з лідерами Франції, ФРН і Британії. Головною темою став план, який запропонували США для завершення війни в Україні. За підсумками розмови було вирішено, що “відправною точкою” для майбутніх переговорів з Росією має стати поточна лінія зіткнення на фронті.

  • Скандал через російську музику: в Одесі призупинили роботу клубу

    Скандал через російську музику: в Одесі призупинили роботу клубу

    В Одесі тимчасово заборонили діяльність готельно-ресторанного комплексу Palladium через перевірку щодо використання російськомовного контенту. Про це повідомив голова ОВА Олег Кіпер у Telegram у вівторок, 4 листопада. “Сьогодні підписав спільний з військовим командуванням наказ, яким заборонено роботу готельно-ресторанного комплексу Palladium на період проведення перевірки щодо відтворення у ньому російськомовного контенту”, – написав він.

    Кіпер наголосив, що усі заклади громадського харчування і відпочинку в області мають дотримуватися законодавства про державну мову, культуру і громадський порядок.

    Нагадаємо, 1 листопада в одеському клубі Palladium під час вечірок вмикали російськомовні пісні. Згодом на дискотеку приїхала поліція. У ситуацію також втрутився голова обласної військової адміністрації. Нічний клуб у Києві влаштував вечірку під російську музику

  • Росіянин погрожував сім’ї українців у поїзді в Швейцарії: МЗС відреагувало

    Росіянин погрожував сім’ї українців у поїзді в Швейцарії: МЗС відреагувало

    Речник Міністерства закордонних справ України засудив відео, де російськомовний чоловік погрожує україномовній сім’ї в поїзді в Швейцарії. Він наголосив, що така поведінка не може бути терпимою і вимагає покарання винних. Інцидент стався, коли чоловік почув, що українці говорять українською мовою. Він образив їх, загрожував фізичною розправою та закликав до війни. Відео інциденту було зафіксовано одним зі свідків, можливо, дружиною українця.

  • Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики

    Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики

    За опитуванням КМІС, виявлено, що більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах без тиску на російськомовних громадян. За цією стратегією виступають 87% респондентів, вважаючи її прийнятною. Також, в опитуванні були розглянуті інші варіанти мовної політики, такі як радикальна українізація та прихована русифікація. Результати показали, що стратегічна українізація є консенсусним вибором між регіонами та мовними групами, тоді як інші варіанти викликали більшу дискусію та розбіжності в думках. Ключовим висновком дослідження є те, що українці підтримують збалансований підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантному спілкуванню у суспільстві.

  • Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики

    Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики

    За результатами опитування КМІС, виявлено, що більшість українців вибрали “стратегічну українізацію” як найбільш прийнятний підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах, не тиснучи при цьому на російськомовних громадян. Радикальну українізацію підтримують меншість, а приховану русифікацію – ще менше. Серед українськомовних та російськомовних груп думки розділені, але стратегічна українізація забезпечує консенсус між регіонами та мовними групами. Українці вважають, що важливо зміцнювати українську мову без виклику конфліктів і поділу суспільства.