Ульяновська область в Росії вводить заборону на доступ до мобільного інтернету до завершення “війни” з Україною. Місцева влада не може вплинути на це рішення, оскільки воно прийняте федеральним центром для забезпечення “державної безпеки”. Обмеження може бути скасовано тільки за рішенням Москви. Жителі області можуть користуватися лише “білим списком” інтернет-сервісів під час відключення мобільного інтернету. Місцева влада стверджує, що ці заходи є необхідними з точки зору безпеки і будуть скасовані після усунення загрози. У російських ЗМІ також повідомили про можливе відключення мобільного інтернету на добу для громадян, які повертаються з-за кордону.
Позначка: Росіяни
-
Росіянам на добу відключатимуть інтернет після повернення з-за кордону
У російських операторів зв’язку вводять нове обмеження: після повернення з-за кордону користувачі можуть бути відключені від мобільного інтернету на 24 години. Щоб відновити доступ, потрібно пройти верифікацію. Міністерство цифрового розвитку пояснило, що це необхідно для захисту від безпілотників, які можуть використовувати сім-картки для навігації. Також варто зазначити, що в Росії вже діють штрафи за пошук “екстремістської інформації” в інтернеті та рекламу VPN-сервісів, а також навʼязують використання власного месенджера MAX на окупованих територіях, включаючи південну частину України.
-
Головний соціолог Кремля прогнозує громадянську війну в РФ
У російському управлінні президента висловили стурбованість можливістю громадянської війни в країні через накопичення соціальних, економічних і політичних конфліктів. За їхніми словами, Росії загрожує втрата суверенітету та довіри громадян до влади, а також депопуляція населення та руйнування політичної системи. Щоб запобігти цим проблемам, пропонується формувати “солідарний та згуртований соціум” на базі пропагандистської ідеології “Своїх не кидаємо”. Також зазначається, що війна з Україною зупинила загрозу втрати суверенітету для Росії. Щоб підвищити довіру громадян до влади, пропонується впроваджувати меритократію, де на керівні посади призначатимуть найкваліфікованіших кандидатів. Також обговорюється важливість виховання громадян у дусі патріотизму, праці, служіння, солідарності та традиційних моральних цінностей для подолання проблеми “розлюднення” населення.
-
Росіяни через війну вимушені менше їсти – ЦПД
За даними Центру протидії дезінформації, в Росії через проблеми у економіці, спричинені війною і санкціями, росіяни стали менше їсти. За останні два місяці споживання продуктів у натуральному вимірі вперше за багато років зменшилося. Вони з’їли на 9% менше гречки та м’яса, на 10% менше рису, випили на 8% менше молока. Витрати на продукти зросли через подорожчання. Російський уряд переконує своїх громадян, що їхні доходи зростають, але в реальності звичайні росіяни починають відчувати погіршення у житті. Це пов’язують із продовженням війни з Україною, яка потребує все більше коштів, які, за словами ЦПД, “Кремль витягає з гаманців своїх підданих”.
-
ПСЖ вирішує формувати склад більшою кількістю росіян
Французький футбольний клуб Парі Сен-Жермен може поповнити свій склад новим гравцем, який грає на болотах. Йдеться про Олексія Батракова, про якого згадують російські ЗМІ. Цей футболіст може коштувати клубу 20-25 мільйонів євро. У ПСЖ вже грає український захисник Ілля Забарний, якого супроводжував росіянин Матвій Сафонов. Якщо трансфер Батракова відбудеться, то це, ймовірно, станеться влітку наступного року.
-
Росіяни з початку війни скупили 300 тонн золота – ЗМІ
Після початку війни проти України, західних санкцій та обмежень на операції з валютою громадян Росії охопила “золота лихоманка”. З початку 2022 року росіяни купили 282 тонни золота у вигляді злитків, монет та ювелірних виробів. Про це повідомляє Bloomberg у середу, 29 жовтня.
Сумарний обсяг покупок фізичних осіб перевищив золотий запас деяких великих країн – таких, як Іспанія або Австрія (281,5 тонни і 279,9 тонни відповідно). Цього року, за оцінками Al Banyan Tree Research, росіяни куплять 62,2 тонни золота – майже 2 млн тройських унцій.
Минулого року обсяг покупок досяг рекордних 73,7 тонни, 2023 року – 71,2 тонни, 2022 року – 60,7 тонни. Порівняно з довоєнним часом (34,8 тонни у 2020 році, 46,8 тонни у 2021 році) попит росіян на фізичне золото підскочив у 1,5-2 рази.
“Історично приватні особи воліли вкладати кошти в нерухомість та іноземну валюту, але після санкційних обмежень валюта стала менш зручним способом збереження заощаджень, і з 2022 року попит на золото зріс”, – пояснив аналітик BCS Global Markets Дмитро Казаков.Будучи другим найбільшим золотодобувачем на планеті зі щорічним виробництвом понад 300 тонн, Росія опинилася перед дилемою – куди продавати метал, від якого відмовилися західні біржі та Лондонська асоціація учасників ринку дорогоцінних металів, яка задає стандарти світової торгівлі золотом.
Експорт російського золота порівняно з довоєнним скоротився практично вдвічі – 166 тонн 2024 року проти 302 тонн 2021-го. Прогнозується, що за підсумками поточного року продаж золота за кордон впаде ще на 16%, до 139 тонн.
З 2022 року уряд РФ скасував ПДВ на продаж золотих зливків фізособам, і це підняло попит. Щоб зупинити відтік золота, уряд готує обмеження на його вивезення фізособами – не більше 100 грамів на людину. “Золото почало обслуговувати потоки, які раніше обслуговувалися готівковою валютою. Це відмивання, це наркотрафік тощо”, – пояснили в Міністерстві фінансів РФ.
-
Третина росіян заявила про нестачу грошей на їжу – опитування
Практично третина росіян – 31% – скаржиться на те, що їй не вистачає грошей на їжу. Про це свідчить результати опитування американського інституту дослідження громадської думки Gallup.
Хоч такі показники трохи нижчі, ніж під час кризи пандемії коронавірусу (тоді було понад 40%), а проте вони суттєво переважають значення, які спостерігалися до анексії та Криму та початку протистояння із Заходом – 17% у 2013 році.
Соціологи зазначають: щораз більший процент росіян говорить про погіршення економічної ситуації у своїх регіонах. В 2025 році про це говорили 39% опитаних проти 33% роком раніше та 34% у 2023 році й 29% у 2022 році.
Продовольча інфляція випереджає загальне зростання цін, а роздрібні ціни на картоплю – ключовий елемент продовольчого кошика бідних – з початку 2024 року підскочили на 167%.
Песимізм щодо економіки став одним з рекордних за 20 років досліджень: гірше росіяни оцінювали стан справ лише під час глобальної фінансової кризи 2009 року (40%) та в роки Covid-19 (45-50%).
На початку 2010-х, коли нафта коштувала дорожче за 100 доларів за барель, а ідеї війни з Заходом були прерогативою маргіналів, на складне становище в економіці РФ скаржилися лишень 19-24% росіян, зазначили аналітики.
Накачана трильйонними витратами на держоборонзамовлення російська економіка додала 4,1% у 2023 році та 4,3% у 2024-му, а темпи зростання зарплат, згідно з Росстатом, встановили 16-річний рекорд.
Утім, військовий бум в РФ видихся в 2025 році, коли ЦБ був змушений різко підняти відсоткові ставки, щоб приборкати інфляцію та загальмувати зростання грошової маси.
Як ми вже писали, настрої в російському суспільстві стають скептичнішими на тлі четвертого року війни: надії на світ згасають, а економіка підходить до краю рецесії. Зокрема, частка росіян, які вірять, що майбутнє принесе покращення життя в країні, восени впала до мінімумів з 2021 року.
Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян -
Росіяни кружляють навколо Трампа – глава Фінляндії
Москва сьогодні намагається вплинути на президента США Дональда Трампа. Про це європейських союзників президент Фінляндії Александр Стубб, повідомляє The Telegraph.
За його словами, “росіяни кружляють навкруг Трампа”, намагаючись переконати його прийняти плани російського диктатора Володимира Путіна щодо припинення війни в Україні.
Під час зустрічі “коаліції охочих” Стубб закликав партнерів України продовжувати активний діалог із Білим домом, щоб “ворог не був єдиним, хто говорить із Трампом”.
Він зазначив, що Трамп тепер задоволений роллю Європи у його зусиллях з припинення війни, проте навколо нього знову з’явилися російські емісари.
Його застереження пролунало після того, як так званий переговорник Путіна Кирило Дмитрієв прибув до Вашингтона, щоб спробувати послабити нові американські санкції проти Роснафти та Лукойлу.
Європейські союзники побоюються, що Москва прагне схилити Трампа до підтримки ідеї припинення вогню в Україні в обмін на територіальні поступки Києва.
The Telegraph зазначає, Трамп уже скасував заплановану зустріч із Путіним у Будапешті, коли той відмовився від компромісу щодо вимоги передати Росії частину Донбасу. -
Надії росіян на “прекрасне майбутнє” обвалились до мінімуму – опитування
Настрої в російському суспільстві стають скептичнішими на тлі четвертого року війни: надії на світ згасають, а економіка підходить до краю рецесії. Зокрема, частка росіян, які вірять, що майбутнє принесе покращення життя в країні, восени впала до мінімумів з 2021 року. Про це свідчить опитування ФОМ.
На даний момент 27% росіян вважають, що в найближчі півроку-рік жити в країні стане “ліпше”. Частка таких відповідей “впала” на третину, або 12 процентних пунктів порівняно з квітнем.
Частка тих, хто вірить, що життя покращиться у найближчі 3-5 років, у серпні падала до 36%, а на початку жовтня становила 40%.
Згідно з опитуваннями ФОМ, війна породила в суспільстві сплеск оптимізму: частка тих, хто заявляє, що жити стане краще, встановила рекорди, яких соціологи не фіксували понад 10 років. Утім, на четвертий рік бойових дій, які зробили Росію світовим рекордсменом із санкцій і завдали втрат, небачених з часів Другої світовї, віра в прекрасне майбутнє почала згасати, зазначають соціологи.
Після повернення Дональда Трампа в крісло президента США в Росії зросла кількість тих, хто надіявся на швидке закінчення війни, але тепер їхня кількість знову почала скорочуватися.
Також скорочується кількість тих, хто може планувати життя на довгострокову перспективу. Росіяни дедалі більше стурбовані своїм матеріальним становищем. Частка тих, хто змушений економити на товарах базової потреби, перевищує 50%, згідно з опитуваннями Роміра.
Фахівці зазначають, що 2026 рік принесе росіянам нове підвищення податків: до 22% збільшиться ставка ПДВ, яка зашита у всі товари та послуги, що продаються. Результати опитувань росіян -
Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян
В Україні 91% громадян погано ставляться до Росії, а 4% ставляться добре. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
На запитання соціологів про загальне теперішнє ставлення до Росії, респонденти могли обрати один з варіантів: “дуже добре”, “в основному добре”, “в основному погано”, “дуже погано” (або за власним наполяганням “важко сказати”).
Наразі 91% українців погано ставляться до Росії, а 4% ставляться добре. У 2024 році показники були, відповідно, 93% і 3%. Різниця порівняно з поточними показниками – у межах статистичної похибки, тобто за рік змін не було.
Під час опитування також з’ясували відношення українців до Росії у регіональному розрізі та по такий часовій шкалі: у лютому 2022 року (напередодні вторгнення), у жовтні 2024 року (рік тому) і як ставляться зараз (у вересні 2025 року).Абсолютна більшість населення у всіх регіонах – від 92% на Заході до 80% на Сході – погано ставляться до Росії. Частка тих, хто ставиться добре, варіює від лише 3-4% на Заході, у Центрі і на Півдні до 9% на Сході. Порівняно з 2024 роком на рівні тенденції можна бачити деяке покращення до Росії на Сході (з 3% до 9%). “Проте треба враховувати, що вибірка респондентів на Сході невелика і ця різниця – у межах похибки”, – зазначається у дослідженні.
В опитуванні респондентів запитували також про загальне ставлення до росіян – мешканців Росії.
Лише 8% українців добре ставляться до росіян-мешканців Росії, а 85%, навпаки, ставляться до них погано. Майже ідентичні показники були в 2024 році, то ситуація із ставленням до росіян-мешканців Росії за останній рік не змінилася.
Ця тенденція зберігається у регіональному вимірі. Так, станом на вересень абсолютна більшість українців у всіх регіонах – від 91% на Заході до 73% на Сході – погано ставляться до росіян-мешканців Росії. Частка тих, хто продовжує добре ставитися до них, не перевищує 14% (на Сході).
Також соціологи досліджували соціальну дистанцію, тобто респонденти відповіли наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками групи “росіян-жителів Росії”, при чому мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна – 7 (не пускав би в Україну).
Станом на вересень значення індексу щодо росіян-мешканців Росії – 6.5. Причому ситуація майже подібна у всіх регіонах – 6.7 на Заході, 6.5 у Центрі, 6.3 на Півдні, 6.2 на Сході. Фактично 82% серед усіх респондентів (83% на Заході, 84% у Центрі, 76% на Півдні і 78% на Сході) відповіли, що росіян-мешканців Росії взагалі не можна пускати до України. У 2024 році показники були майже ідентичними.
У 2013 значення індексу становило 2.7, що свідчило про високу відкритість українців до росіян.
Дослідження показує, що загалом ставлення до “росіян” – це політичний (а не етнічний) вимір, оскільки українці в Україні ставляться виразно негативно до українців-мешканців Росії.
“Ставлення до українців у Росії трохи краще (ніж до росіян), але також виразно негативне – значення індексу 5.6 (а 49% респондентів відповіли, що українців в Росії взагалі не варто пускати в Україну). Тобто для українців в Україні навіть етнічні українці в Росії є ворогами, оскільки, скоріше за все, сприймаються як частина “русского мира”, який є ширшим політичним поняттям, ніж більш вузьке визначення “етнічних росіян”, – свідчать результати опитування.
Дослідження свідчить, що негативне ставлення до Росії та росіян не залежить від мови спілкування респондентів.
“Серед російськомовних українців лише 12% добре ставляться до Росії і лише 22% добре ставляться до росіян. Натомість 76% погано ставляться до Росії і 69% погано ставляться до росіян. Тому хибно використовувати мову спілкування людей як спробу виправдати окупацію територій або передачу Росії територій, які зараз контролюються Росією”, – зазначають соціологи. Опитування проводилося з 2-14 вересня методом телефонних інтерв’ю серед 1023 респондентів на підконтрольних уряду територіях України. Статистична похибка не перевищує 4,1%.