Президент США Дональд Трамп заявив, що йому “не подобається” ракетний удар Росії по американському заводу на Закарпатті. Про це свідчить відповідна трансляція з Білого дому.
“Я сказав йому (російському диктатору Володимиру Путіну, – ред.), що я не радий цьому.
Мені не подобається нічого з пов’язаного з цим (з російсько-українською війною, – ред.)”, – запевнив американський лідер.
Слід зауважити, що про розмову президента США та хазяїна Кремля протягом останніх днів не повідомлялось.
Як відомо, напередодні вночі війська РФ вночі атакували ракетами Закарпатську область. Під удар потрапив завод американської компанії Flex з виробництва побутових приладів у Мукачево. Дві ракети типу Калібр влучили по об’єкту близько 04:40.
Президент Володимир Зеленський підкреслив, що це був показовий і цілеспрямований удар саме по американській власності та інвестиціях в Україні. За його словами, таким чином Путін намагається “зіскочити” з необхідності проводити зустріч на рівні лідерів.
У Мукачеві триває ліквідація пожежі після атаки РФ
Позначка: Росія
-
Удар по Мукачеву: Трамп висловив обурення Путіну
-
В Росії оголосили іноагентом прокремлівського політолога
Міністерство юстиції РФ внесло до реєстру “іноземних агентів” провладного політолога, колишнього головного ідеолога Єдиної Росії Сергія Маркова. Про це інформує пресслужба російського відомства.
У поясненні мовиться, що Марков, у минулому довірена особа глави РФ Володимира Путіна, виступав на іноземних майданчиках, а також “поширював недостовірну інформацію” про політику та рішення російської влади. Крім того, йому закидають участь у розповсюдженні матеріалів інших “іноагентів”.
Сам Марков спершу заявив, що сталася “якась помилка”. За його словами, він дізнався про новий статус зі ЗМІ. Політолог наголосив, що чекає пояснень від влади, і якщо інформація підтвердиться, він оскаржить це в суді.
Згодом у своєму Телеграм-каналі Марков написав, що став жертвою “ворогів Росії”, які згодом “проявлять себе як зрадники” або “будуть звільнені як корупціонери”.
“Я всі 25 років підтримував і підтримую політику президента Володимира Путіна. І я перебуваю під санкціями Канади”, – нагадав він.
Вже тривалий час Маркова критикували російські z-блогери за відвідування форуму, на якому виступав глава Азербайджану Ільхам Алієв. У своїх соцмережах він підтримував владу Азербайджану під час загострення відносин між країнами.
Зокрема, Марков визнавав, що пасажирський літак авіакомпанії Azerbaijan Airlines, який 25 грудня 2024 року впав неподалік Актау, збила Росія. На його думку, саме ця авіакатастрофа стала причиною погіршення відносин між Росією й Азербайджаном.
Раніше Замоскворецький суд Москви виніс вирок громадянину Франції, політологу Лорану Вінатьє у справі про збирання відомостей у галузі військово-технічної діяльності Росії без реєстрації “іноземного агента”.
В ЄСПЛ визнали закон РФ про “іноагентів” порушенням прав людини -
Москва не планує зустріч Зеленського і Путіна
Російський правитель Володимир Путін не планує зустрічатися з президентом України Влодимиром Путіним, бо той начебто відкинув “мирні пропозиції”, які обговорювались на саміті на Алясці. Про це сказав глава МЗС РФ Сергій Лавров в ефірі NBC News у п’ятницю, 22 серпня.
“Зустріч не запланована… Путін готовий зустрітися з Зеленським, коли порядок денний буде готовий для саміту. Але поки цей порядок денний зовсім не готовий”, – поскаржився російський посадовець.
Лавров заявив, що Зеленський нібито відкинув “мирні пропозиції” Росії, які обговорювалися між Путіним і президентом США Дональдом Трампом на Алясці. Серед них він вказав на відмову Києва від членства в НАТО та обговорення територіальних питань.
Також Лавров стверджує, що президент України нібито “навіть відмовився скасовувати закон, який забороняє російську мову”.
“Як ми можемо зустрічатися з людиною, яка вдає лідера?”, – додав глава МЗС РФ.
У свою чергу Володимир Зеленський сьогодні заявив, що Україна не висуває додаткових умов для початку діалогу з Путіним та очікує на узгодження конкретної дати й місця зустрічі.
“Я не хочу, щоб ми ставили будь-які умови, які потім хтось буде використовувати як перепони до закінчення війни. Тому я сказав, ми готові”, – заявив він на спільній пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте в Києві.
Зеленський додав, що Україна готова підтримати двосторонню, а потім і тристоронню зустрічі за участі лідерів України, США і РФ.
“Давайте говорити про дату і говорити про місце. Це все, що є на цей час у мене”, – резюмував президент. -
В Угорщині назвали строки відновлення нафтопроводу Дружба
Ремонт на пошкодженій ділянці нафтопроводу Дружба займе щонайменше п’ять днів. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у соцмережі Х, поговоривши з першим заступником міністра енергетики РФ Павлом Сорокіним.
“Цей удар ще серйозніший, ніж попередні, оскільки Україна використовувала не тільки безпілотники, а й ракети. Мій російський колега запевнив мене, що вони відновлять маршрут постачання, якнайшвидше, але ремонт але ремонт триватиме щонайменше п’ять днів”, – пожалівся угорський чиновник.
Він також висловив надію, що Єврокомісія “нарешті скористається цим часом”, щоб виконати свою обіцянку та “дати відсіч” спробам України нібито “заблокувати постачання нафти” Угорщині.
У понеділок ЗМІ повідомили про нічний удар ЗСУ по одній із підстанцій нафтопроводу Дружба, що забезпечує прокачування нафти для Угорщини та Словаччини. Сійярто заявив, що відповідальність за призупинення постачань з Росії “лежить на Києві”. Він поскаржився, що нафтопровід зазнав атаки втретє за короткий проміжок часу.
Сійярто та голова МЗС Словаччини Юрай Бланар направили листа на адресу Європейської комісії із закликом гарантувати безпеку постачань.
Як відомо, ніч на 13 серпня ЗСУ вже атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Тоді Мадяр заявляв, що перекачка нафти із Росії в Європу через нафтопровід Дружба зупинилася на невизначений термін.
Однак згодом пошкоджену діляну полагодили й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”.
Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. -
Росії загрожує довічна втрата великих НПЗ після атак дронів – ЗМІ
Удари українських дронів по російських нафтозаводах, які відновилися в серпні і були завдані по щонайменше семи великих НПЗ Росії, можуть призвести до непоправної шкоди нафтопереробці РФ. Про це заявив старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace Сергій Вакуленко, повідомляє Financial Times.
З початку місяця через атаки БПЛА в Росії повністю стали Сизранський, Новокуйбишевський, Саратовський і Волгоградський НПЗ. Половину потужностей зупинив Рязанський завод “Роснефти”, що постачає паливом Москву та область. Атакам безпілотників зазнали також Слов’янський, Афіпський та Новошахтинський НПЗ.
Торік нальоти українських дронів уже відкинули нафтопереробку в Росії до 12-річного мінімуму – 267 млн. тонн. Але тоді удари хоч і численні, та все ж були розрізнені й торкалися, як правило, одного заводу за раз. Тепер же кампанія спрямована на всі заводи у ключових регіонах споживання та переробки.
Під удари БПЛА потрапили заводи, що входять до топ найбільших у країні – Волгоградський (Лукойл, 14,8 млн. тонн на рік) та Рязанський (Роснефть, 13,8 млн. тонн на рік). В результаті трохи більше ніж за два тижні дрони вибили не менше 10% потужностей з нафтопереробки.
Щоб покрити дефіцит, уряд запровадив повну заборону вивезення бензину з Росії. Це має додати близько 150 тисяч тонн палива на АЗС.
Нестача бензину виникла в Криму, де влада повернулася до радянської практики продажу палива за талонами. Зник бензин із заправок у Забайкаллі, на Курилах та в Примор’ї, де водії, щоб заправитися, змушені стояти у багатогодинних чергах. Біржові ціни на бензин підскочили з початку року на 40-50% і весь серпень переписують історичні рекорди: вартість Аі-92 досягала 72,6 тисяч рублів за тонну, а Аі-95 – 82,2 тисяч.
Ситуація посилюється тим, що ніхто не знає, скільки бензину в Росії виробляється реальності, бо ще торік уряд РФ засекретив статистику з НПЗ.
Проблеми на заводах пов’язані ще й із санкціями, які заважають їхньому нормальному ремонту. Майже всі великі російські НПЗ будувалися та модернізувалися за участю європейських та американських компаній. Проте західне обладнання для НПЗ одразу потрапило під санкції — у рамках першого пакету за вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Перейти на вітчизняні заводи так і не змогли, попри державну політику імпортозаміщення.
Як ми вже писали, на тім тижні продаж бензину по талонах запровадили у Забайкальському краї, а також в окупованій АР Крим.
Росія змушена терміново купувати пальне в Білорусі – розвідка -
Трамп: Не хочу бути на зустрічі Зеленський-Путін
Президент США Дональд Трамп хоче побачити зустріч між президентом України Володимиром Зеленським та російским правителем Володимиром Путіним, але не хотів би бути особисто присутнім на ній. Про це він сказав у коментарі журналістам в п’ятницю, 22 серпня.
“Подивимося, чи будуть Путін і Зеленський співпрацювати. Вони – як олія та оцет. Вони не дуже добре ладнають з очевидних причин. Але побачимо, чи доведеться мені там бути. Я волів би не бути там”, – заявив американський лідер.
Трамп вчергове пошкодував про те, що на війні щотижня гине до 7 тисяч росіян і українців.
“Я б хотів, щоб вони (Путін і Зеленський – ред.) зустрілися самі та подивилися, що у них вийде. Але тим часом вони продовжують воювати та продовжують вбивати людей, що дуже нерозумно… Я зупинив сім воєн. Я хотів би зробити це. Я думав, що ця (війна – ред.) буде середньою за рівнем складності. А вона виявилась найважчою”, – додав Трамп. -
Казахстан витісняє Росію ринку вугілля в Європі – ЗМІ
Казахстан значно збільшив експорт свого вугілля в Європу та Азію через територію Росії. У січні-липні 2025 року транзитні постачання зросли на 38% рік до року – до 6,7 млн т – максимальний показник з 2017 року. Для порівняння: за весь 2024 рік транзит становив близько 9 млн т. Про це свідчать дані агентства Argus, які наводять російські провладні Ведомости.
Казахстанський експорт через порти Північного Заходу Росії за перші сім місяців 2025-го зросли на 19% рік до року — до 4,1 млн. т. Це сталося завдяки збільшенню перевалки через порти Усть-Луга, Санкт-Петербург та Виборг.
При цьому постачання через порт Тамань зросло рік до року майже вдвічі — до 2,3 млн т. Ще 300 тис. т вугілля Казахстан поставив через мережу РЗ до латвійського порту Вентспілс.
Значне зростання транзиту з Казахстану спостерігається на тлі скорочення відвантажень російського вугілля в портах Північного Заходу та Півдня.
Експортні ціни на російське енергетичне вугілля наприкінці червня цього року досягли мінімумів з кінця 2020 – початку 2021 років, свідчать дані Центру цінових індексів (ЦЦІ). Так, вартість тонни вугілля калорійністю 6000 ккал/кг із навантаженням на судно в порту Тамані наприкінці червня впала на 22% з початку року, до $63, а в портах Балтійського моря — на 26%, до $55. Падіння експортних цін призвело до зниження рентабельності постачання.
При цьому у казахстанських експортерів зберігається позитивна рентабельність постачання як через порти Балтійського моря, так і через Тамань.
Зростанню транзиту також сприяє те, що Казахстан виключений з санкційних списків Євросоюзу, які заборонили угоди з російськими портами.
Експерти гадають, серпні-грудні зростання транзиту вугілля з Казахстану продовжиться і за підсумками цього року перевищить 10 млн т. -
Росія знову відклала місії на Венеру і Місяць
У країни-агресора Росії не вистачає грошей на фінансування наукових космічних програм і вона вчергове змушена перенести місії на Місяць і Венеру. Про це сказав президент Російської академії наук (РАН) Геннадій Красніков у коментарі російським ЗМІ в п’ятницю, 22 серпня.
“Відповідно до поточних планів, орбітальну станцію Луна-26 запустять у 2028 році. Її головне завдання – обрати відповідні посадкові майданчики”, – заявив він.
За словами Краснікова, наступні два апарати Луна-27 будуть відправлені на Північний та Південний полюси супутника Землі у 2029 та 2030 роках.
“Ще через три-чотири роки відбудеться місія Луна-28, яка доставить на Землю зразки місячного ґрунту. Також буде запущено орбітальну станцію Луна-29. У 2035-2036 роках до супутника відправлять Луна-30″ з важким місяцеходом для тривалих наукових досліджень”, – стверджує президент РАН.
Також Красніков заявив про перенесення роійської місії на Венеру.
“Відповідно до плану, нова російська автоматична міжпланетна станція “Венера-Д” буде запущена в 2036 році”, – сказав він.
Два роки тому Юрій Борисов, який обіймав тоді посаду глави Роскосмосу, повідомляв, що запуск місії Луна-26 намічається на 2027 рік, Луна-27 – на 2028 рік, а до 2030 року або пізніше планується старт Луна-28.
Як відомо, у серпні 2023 року російська станція Луна-25 розбилася на поверхні Місяця. Ситуація виявилась настільки скандальною, що Кремлю довелось її прокоментувати.
Що стосується Венери, то у 2021 році повідомлялося що Росія планувала запуск місії на 11 листопада 2029 року. Мова йшла міжпланетну станцію Венера-Д, що складається з орбітального і посадкового апаратів.
Але в квітні 2024 року стало відомо, що терміни російської місії на Венеру посунулись на 2031 рік, бо “експедиція є досить складною” -
Сирія запланувала грошову реформу: гроші друкуватиме Росія
Сирія оголосила про плани з грудня ввести в обіг нові банкноти, з яких буде вилучено два нулі. Друк нових грошей доручено російському державному підприємству Гознак, яке раніше забезпечувало банкнотами режим Асада. Це перша масштабна валютна реформа після падіння режиму Башара Асада, повідомляє Reuters, посилаючись на свої джерела.
Сирійський фунт за 14 років війни обвалився більш як на 99% – з 50 фунтів за долар у 2011 році до приблизно 10 000 сьогодні.
Значне знецінення призвело до того, що населення змушене носити з собою цілі пакети купюр навіть для дрібних покупок.
Реформа має і політичне значення: купюри зображенням Башара й Хафеза Асада зникнуть з обігу, що стане символічним розривом з півстолітнім правлінням родини.
Протягом року старі та нові банкноти ходитимуть одночасно. Банкам уже наказано перевірити обладнання та підготувати системи до переходу.
Аналітики попереджають, що зміна номіналів може спричинити плутанину серед населення, особливо літніх людей.
Проте влада чекає, що реформа полегшить розрахунки, зменшить тіньовий обіг готівки та стане важливим сигналом для економіки країни після завершення війни.
Як ми вже писали, Туреччина почне поставляти азербайджанський газ в Сирію. Перед цим Туреччина почала забезпечувати Сирію електроенергією, яка подається по 3-4 години на день.
Туреччина почала постачання газу в Сирію -
Зеленський відповів на “гарантії” з боку Росії
Україна потребує гарантій безпеки для того, щоб чітко знати, що Росію не нападе знову. Про це сказав президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте у Києві в п’ятницю, 22 серпня.
“Гарантії безпеки Україні потрібні для того, щоб чітко ми з вами, наші діти, онуки знали, що Росія на нас не нападе. Це гарантії безпеки проти агресора. Бо агресор – Росія. Коли Росія підіймає питання щодо гарантії безпеки, я, чесно кажучи, поки що не знаю, хто їм загрожує. Вони на нас напали… І я не зовсім розумію, які гарантії потрібні агресору”, – заявив він.
Зеленський підкреслив, що європейські партнери хочуть, щоб війна не повторювалася, а “єдиний тригер в цьому – це Росія”.
Тим часом, за його словами, Росія не хоче закінчувати війну, а висуває ультиматуми і затягує час.
“Я вважаю так: тиждень тому, чи два тижні тому, неважливо – Росія була там, де вона і знаходиться, і знаходилась. Вона не хоче, і не хотіла, і не хоче зараз закінчувати війну. Вона хоче висувати ультиматуми, завдяки ультиматумам відтермінувати можливість закінчення цієї війни”, – сказав він.
За думку президета, росіяни роблять все, щоб президент США Дональд Трамп не накладав на них санкції, і щоб Америка не тиснула на них тим тиском, який у неї є.
Раніше цього тижня глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що у Москві начебто “підтримують” надання гарантій безпеки Україні. А державами-гарантами можуть виступити постійні члени Ради Безпеки ООН, серед яких Росія і Китай. За його словами, обговорення будь-яких гарантій безпеки без участі Росії – це “шлях у нікуди”.
Тим часом ЄС виключив участь Росії в гарантіях Україні. Про це сказала верховна представниця Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас.