Росія планує збільшити витрати на оборону у 2026 році на 325 мільярдів рублів, що становить 38% усіх витрат. Ця інформація з’явилася у проєкті федерального бюджету на наступні три роки. Більшість витрат на “Національну оборону” є засекреченими, проте влада планує витратити на цей розділ 12,93 трильйона рублів. Згідно з аналізом зовнішньоекономічного стану Росії, країна може стати залежною від Фонду національного багатства вже у 2026 році через зменшення доходів від нафти. Путін відповів на це, що це “нічого страшного”.
Позначка: Росія
-
Африканський корпус РФ провалив місію після смерті Пригожина – ЗМІ
Євген Пригожин, відомий як близький до Путіна, виявився кращим у керуванні організацією збройних формувань в Африці, ніж російське Міністерство оборони. Африканський корпус, який був створений замість приватної військової компанії Вагнер, зазнав невдач у військових операціях, втратив деякі бізнеси і зараз переважно займається тренуванням місцевих військових. Російський вплив в країнах Сахеля та Центральноафриканській республіці слабшає, оскільки дії Вагнерівців під керівництвом Пригожина призвели до погіршення ситуації з безпекою. Вони використовували жорстокі методи, які призвели до хаосу та страху у регіоні, сприяючи вербуванню джихадистів. Також зазначається, що Вагнерівці спробували видобувати золото в Малі та Судані, але їхні дії не принесли успіху через проблеми з безпекою. Після смерті Пригожина у 2023 році, російські війська не змогли захистити шахти в Судані і були змушені покинути країну.
-
Путін підписав закон про вихід РФ з Європейської конвенції проти катувань
Російський президент Володимир Путін підписав закон, який відміняє участь Росії в Європейській конвенції з запобігання катуванням. Ця конвенція забороняє катування та приниження гідності у в’язницях. Росія виправдовує свої дії тим, що заявляє про відмову Ради Європи надавати представництво Росії у структурах організації. Після виходу з конвенції Росія не буде зобов’язана допускати міжнародних інспекторів у свої в’язниці. Це означає, що жалоби російських ув’язнених до Європейського комітету з питань запобігання катуванням більше не будуть розглядатися. Конвенція, укладена в 1996 році, має за мету не лише забороняти катування, але й запобігати їм. Учасники конвенції зобов’язані співпрацювати з міжнародним органом, щоб покращувати умови утримання в’язнів. Американське видання The Wall Street Journal повідомляє, що після вторгнення в Україну російські в’язниці стали місцем систематичних катувань українських полонених. Більшість українських військовополонених в Росії зазнали тортур, за даними ООН.
-
Путін оголосив призов в армію 135 тисяч росіян
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про призов на військову службу у жовтні-грудні 2025 року 135 тисяч росіян віком від 18 до 30 років. Указ також передбачає звільнення із військової служби тих солдатів, матросів, сержантів і старшин, для яких закінчився строк військової служби за призовом. Новину опублікували на офіційному порталі правової інформації Російської Федерації.
-
Росія не буде малювати нові кордони – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив на Варшавському безпековому форумі, що Росія не матиме змоги встановлювати нові кордони для України. Він наголосив, що кордони країни визначені в Конституції, визнані міжнародним правом і усіма державами світу. Зеленський також зазначив, що можливо перейти до дипломатичного врегулювання конфлікту на лінії зіткнення. Він закликав до мирного врегулювання конфлікту та припинення війни. Зеленський також зазначив, що, хоча є перешкоди, Україна одного дня відновить свої кордони.
-
Вибори в Молдові: як програла Росія
На парламентських виборах в Молдові прозахідна правляча партія здобула перемогу над проросійськими опонентами. Партія дії та солідарності отримала понад 50% голосів, показавши підтримку європейському курсу країни. Президентка Молдови Майя Санду назвала ці вибори найважливішими для країни. Реакція на результати виборів була позитивною з боку Європейської комісії та президента України Володимира Зеленського. Важливість цих виборів полягає в тому, що вони визначають майбутнє Молдови як проєвропейської країни, що є важливим для безпеки регіону. Україна може сподіватися на подальшу співпрацю з Молдовою у євроінтеграційних процесах.
-
Tomahawk для України: з’явилась реакція Москви
Росія аналізує можливість поставок українським військам крилатих ракет Tomahawk для ударів в Росію. Речник Кремля заявив, що вони ретельно вивчають заяви офіційних осіб США щодо цього питання. Він підкреслив, що потрібно розібратися, хто буде відповідальний за запуск цих ракет і які будуть наслідки цих дій. Росія вважає, що навіть якщо Україна отримає ракети Tomahawk, це не змінить загальної ситуації. Віцепрезидент США та спецпредставник президента підтвердили обговорення потенційної поставки ракет Україні для ударів по Росії, проте вказали на важливий нюанс у цій ситуації.
-
В Архангельську студент напав на викладачку російської
У місті Архангельськ стався напад 18-річного колишнього студента технікуму на трьох співробітниць навчального закладу та гардеробника. Нападник поранив викладачку російської мови та ще одну жінку, які потрапили до лікарні. Також постраждав гардеробник. Його затримали після того, як утримували однокурсники. Виявилося, що нападник публікував у соцмережах повідомлення, яке може вказувати на хуліганські мотиви нападу. Слідчий комітет РФ порушив кримінальне провадження за замах на вбивство двох осіб.
-
Експорт нафтопродуктів з індійського НПЗ Роснафти впав удвічі
Євросоюз ввів санкції проти компанії Nayara Energy в Індії, яку контролюють російські структури, що призвело до зменшення експорту нафтопродуктів із НПЗ. Вересневі експортні обсяги зменшилися більш як удвічі порівняно з минулим роком. Більшість продукції залишається на танкерах у морі через розрив контрактів з європейськими компаніями та банками. НПЗ втратило 70% завантажень, а уряд намагається допомогти компанії відновити роботу. Nayara веде переговори щодо закупівель нафти у інших країнах і сподівається на нормалізацію ситуації найближчим часом.
-
Президент Фінляндії: Ми не воюємо з Росією
Президент Фінляндії Александр Стубб в інтерв’ю CNN заявив, що їхня країна не веде війну з Росією і відносини потребують збалансованого підходу. Він висловив думку, що у відносинах з Росією потрібно поєднувати “батіг і пряник”. Стубб вважає, що заяви про можливе збиття російських літаків країнами НАТО є частиною стримувальної політики президента Трампа. Він підкреслив, що в ситуаціях повітряних провокацій Росії важливо не реагувати занадто агресивно, але при цьому треба підтримувати спокій і зміцнювати оборонні механізми.