Дмитро Козак, соратник російського диктатора Володимира Путіна з середини 1990-х років і колишній заступник глави адміністрації хазяїна Кремля, після своєї відставки поїхав в Ізраїль. Про це повідомляє так зване опозиційне видання Агентство. Новости, посилаючись на чотири обізнаних джерела.
За словами співбесідників медіа, росіянин виїхав з РФ не з міркувань власної безпеки, а щоб пройти лікування. Зокрема, за останні два місяці екс-чиновник кілька разів повертався додому.
Джерела стверджують, що перед тим, як піти з посади в середині вересня Козак написав особистий лист Путіну, в якому “в дуже суворих висловлюваннях” розкритикував напад Росії на Україну.
Козак не вважає, що викликав так званим “демаршем” гнів Путіна та надіється побачитися з ним незабаром, додав один із знайомих колишнього чиновника.
ЗМІ зазначає, що 67-річний Козак до своєї відставки залишався єдиною людиною в ближньому оточенні Путіна, яка засуджувала війну і пропонувала припинити бойові дії.
Позначка: Росія
-
З РФ поїхав єдиний топ-чиновник Кремля, що виступав проти війни – ЗМІ
-
В ЄС відповіли Путіну на закид про “нелегітимність” Зеленського
Володимир Зеленський є демократично обраним президентом України, але російський диктатор Володимир Путін має деякі труднощі з визнанням цього. Таку позицію Європейського союзу озвучила головна речниця Європейської комісії Паула Пінью (також трапляється варіант написання Піньйо та Піньо) під час брифінгу в п’ятницю, 28 листопада.
“Президент Зеленський є демократично обраним українським народом президентом України”, – наголосила Пінью.
За її словами, ЄС працює разом із Зеленським та підтримує його “численні зусилля, спрямовані на те, щоб остаточно покласти край цій жахливій війні та досягти миру”.
“Очевидно, що президент Путін має певні труднощі з визнанням демократично обраного президента своєї сусідньої країни – України”, – резюмувала головна речниця Єврокомісії. -
“Мадяр” підтвердив атаку дронів на НПЗ в Росії
Десять об’єктів на території РФ було атаковано в ніч проти 28 листопада. Українські дрони вивели з ладу, зокрема, Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді.
Він розповів про вдале ураження Саратовського НПЗ Роснефті, який випускає понад 20 видів нафтопродуктів.
Також було уражено кілька підстанцій потужністю у 500 кВ від тимчасово окупованого Луганська до Ростовської області.
“Загалом протягом ночі на 28 листопада силами глибинного ураження СБС відпрацьовано 10 обʼєктів критичної, військової та енергетичної інфраструктури окупанта з необмеженою географією”, – зазначив Бровді.
Удари завдавали Птахи 1-го окремого центру СБС (колишній 14-й полк СБС) та підрозділ Графа.
“Бензин стає на болотах рідиною дефіцитною, а газ та нафта – швидкозгореними. Все це з рухом у напрямку до цілковитої темряви, холодної зимньої та тривалої. Блекі-блекі на болотах – то не страшно… Далі буде, інтенсивніше та гучніше”, – пообіцяв Мадяр. -
До Росії завозитимуть трудових мігрантів з Афганістану
Афганістан запропонував направити трудових мігрантів до Росії для роботи в сільському господарстві. Про це інформують росЗМІ,
Зокрема питання обгворили під час візиту афганської делегації до Татарстану, де представники Кабула зустрілися з главою республіки Рустамом Мінніхановим.
“Ми сподіваємося, що це питання й надалі обговорюватиметься. Поки що ми запропонували робітників у сфері сільського господарства, але сподіваємося, що якщо вдасться домовитися, то працюватимемо й в інших галузях”, – сказав посол Ісламського емірату в РФ Гулл Хассан. Водночас він додав, що поки конкретних домовленостей немає.
У Росії після початку повномасштабної війни проти України виник дефіцит робочої сили: 300 тисяч осіб мобілізували й відправили на фронт, ще близько 500 тисяч уклали контракти з Міноборони РФ, тоді як від 600 тисяч до 1 мільйона виїхали з країни.
Голова Сбербанку Герман Греф прогнозував, що найближчими роками дефіцит може становити 2,8-5 мільйонів осіб. Щоб вирішити проблему, російський уряд планує залучити більше трудових мігрантів з Індії, Китаю, Малайзії, Бангладеш і країн Африки. Афганістан до останнього часу не розглядався як країна, з якої до Росії можуть приїжджати мігранти.
Після захоплення влади в Афганістані Талібаном у 2021 році Росія стала єдиною країною, яка офіційно визнала Ісламський емірат. Окрім того, Москва виключила талібів зі свого списку терористичних організацій, у якому вони перебували понад 20 років.
Раніше Кабул пропонував Москві співпрацю у галузі будівництва інфраструктури, енергетики, транспортного машинобудування, гірничодобувної промисловості та сільського господарства. Зокрема, Афганістан просив Росію взяти участь у будівництві Трансафганської залізниці, а також відремонтувати дороги, прокладені радянськими інженерами, включно з тунелем Саланг, що з’єднує південні та північні регіони країни. У російському уряді зазначали, що варіанти економічної співпраці з Афганістаном перебувають “на стадії опрацювання”.
-
У Москві почали масово відключати інтернет – ЦПД
У Москві споживачі масово скаржаться на відключення мобільного та навіть дротового інтернету. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації РНБО України в п’ятницю, 28 листопада.
“При цьому цифрова мережа зникає не повністю: схвалені російською владою сайти з “білого списку” залишаються доступними. Раніше за аналогічною схемою інтернет відключався в 46 російських регіонах”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що російська влада масштабує відключення інтернету по всій країні, пояснюючи це нібито вимогами захисту від українських безпілотників.
“Однак реальні плани кремля цілком очевидні: влада РФ намагається відрізати росіян від світової мережі, залишивши доступ лише до пропагандистських ресурсів. Російська влада поступово впроваджує “цифрову ізоляцію” росіян, розширюючи географію та збільшуючи час відключень, щоб у підсумку позбавити громадян навіть можливості отримувати інформацію з незалежних джерел”, – наголосили в ЦПД.
-
Глава МЗС Китаю відвідає Росію
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї 1-2 грудня здійснить візит до Росії з метою участі у двосторонніх консультаціях зі стратегічної безпеки. Про це повідомила речниця МЗС КНР Мао Нін, передає Укрінформ.
“Член Політбюро ЦК КПК і голова офісу Комісії із закордонних справ ЦК КПК та міністр закордонних справ Ван Ї з 1 по 2 грудня відвідає Росію для участі у 20-му раунді китайсько-російських консультацій з питань стратегічної безпеки”, – зазначила Мао.
Візит відбудеться на запрошення секретаря Ради безпеки РФ Сергія Шойгу.
Речниця додала, що у межах консультацій сторони проведуть обмін думками стосовно регіональних та глобальних стратегічних питань, що становлять “спільний інтерес, а також обговорять різні аспекти стратегічної безпеки двох країн”.
Деталідипломатка не уточнила, проте ймовірно, що російсько-українська війна буде однією з головних тем під час зустрічі. -
Китайські компанії захоплюють ключові ринки РФ – розвідка
Російська економіка постає перед збільшуваним тиском з боку так званих “дружніх” країн, які швидко займають ніші, що залишаються порожніми через інвестиційну паузу. Висока ключова ставка, неефективна монетарна політика та скорочення бюджетного імпульсу фактично паралізують внутрішніх виробників. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.
Формальні показники інвестицій в основний капітал на вигляд стабільні, але це – лише відображення старих активів, тоді як реальне падіння сягає 1,5 %.
Так, експортні доходи вже скоротилися на 20 %, водночас зростання податкового навантаження, включно з ПДВ, додатково обмежує можливості бізнесу. Промисловці прямо вказують на уповільнення зниження ключової ставки та високу вартість кредитів як головні бар’єри для розвитку. Як результат – ринок відкривається для китайських постачальників обладнання та продукції, які без значних вкладень отримують контроль над сегментами, що втрачають російські компанії.
У СЗРУ зауважили, що найбільш показовим є ринок важких вантажівок. За січень-жовтень 2025 року продаж машин масою понад 14 тонн впав на 54 %, а сегмент магістральних тягачів – на 71 %. Загалом зареєстровано лише 37,9 тис. важких автомобілів, що на 57 % менше, ніж торік. Попри формальне лідерство КАМАЗу з часткою 29,5 %, китайські Sitrak (16,3 %), Shacman (10,8 %) і FAW (9 %) фактично витісняють його з ринку. Додає тиску й білоруський МАЗ із 7,2 %.
“Російський виробник приречений на подальше витіснення з ключових сегментів, а відновити втрачені позиції в умовах агресивної експансії «дружніх» конкурентів фактично неможливо”, – додали у повідомленні. -
Британія зробила для Lukoil International виняток із санкцій
Велика Британія тимчасово дозволила бізнес-операції з компаніями Lukoil International, попри те що материнська структура – російський Лукойл – нині під санкціями. Про це йдеться у відповідній заяві британського уряду.
Згідно з генеральною ліцензією британського Міністерства фінансів, до 26 лютого будь-які особи (крім підсанкційних) можуть здійснювати трансакції з Lukoil International та її “дочками”, а також проводити платежі між будь-якими іншими контрагентами в межах таких операцій.
Гроші потраплять на заморожений рахунок або можуть бути сплачені після того, як Lukoil International вийде з-під контролю Лукойлу.
Лукойл має три нафтопереробні заводи в Європі, частки в нафтових родовищах у Казахстані, Узбекистані, Іраку та Мексиці, Гані, Єгипті та Нігерії, а також сотні роздрібних автозаправних станцій у всьому світі, зокрема й у США.
Лукойл потрапив під санкції Великої Британії у середині жовтня, потім компанія опинилася й в американському SDN List.
Як ми вже писали, Мінфін США зробив виняток із санкційного режиму для угорської MOL, щоб та могла продовжити закупівлі нафти Лукойлу до 21 листопада 2026 року. -
Росія отримала від США оновлений “мирний план”
Росія отримала від США параметри “мирного плану”, узгодженого з Україною в Женеві. Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, передають росЗМІ в п’ятницю, 28 листопада. “США передали РФ параметри погодженого з Києвом у Женеві плану, їх обговорять наступного тижня”, – повідомив речник російського диктатора. За словами Пєскова, на переговорах визначать, “хто має визнати територіальні реалії між РФ та Україною”.
-
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ
Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.