Посадовці США ведуть перемовини з країнами Європи для просування американського газу замість російського. Про це у п’ятницю, 14 листопада, повідомляє Financial Times з посиланням на джерела.
За даними видання, американська сторона намагається знищити “весь до останньої молекули” російський газ на європейському ринку.
Зазначається, що кампанія американських чиновників збіглася зі спробою нафтотрейдера Gunvor придбати зарубіжні активи російського Лукойла, проти якого США ввели санкції. Це завдало складнощів нафтотрейдеру, оскільки ЗМІ в той момент зосередилися на минулих зв’язках компанії з Росією.
Gunvor був названий Лукойлом потенційним покупцем, але Мінфін США попередив, що не видасть цій компанії ліцензію на ведення бізнесу до завершення війни в Україні.
Видання нагадує, що США на офіційному рівні вимагають від союзників припинити закупівлі російських газу і нафти. Американські делегації на переговорах з іншими країнами щоразу піднімають питання про постачання енергоресурсів з Росії та Ірану.
Позначка: Росія і США
-
США збираються витіснити з Європи увесь російський газ – ЗМІ
-
Нова ядерна гонка? США та РФ і ядерні випробування
На початку листопада стало відомо, що президент США Дональд Трамп заявив у соцмережі Truth Social про намір розпочати випробування ядерної зброї на рівноправній основі. У відповідь на це, президент Росії Володимир Путін доручив провести аналіз щодо можливого порушення Договору про всеосяжне заборону ядерних випробувань США. Росія також запропонувала почати підготовку до ядерних випробувань на Новій Землі. США в свою чергу здійснили тестовий запуск міжконтинентальної балістичної ракети Minuteman III без бойового навантаження. Цей епізод став причиною занепокоєння, оскільки початок ядерних випробувань може призвести до ескалації ситуації та спровокувати інші країни на аналогічні дії, що загрожує утворенням ядерної війни.
-
Трамп: Путін просив мене врегулювати війну, що триває 10 років
Президент США Дональд Трамп розповів, що російський лідер Володимир Путін просив його вирішити російсько-українську війну. Цю інформацію він оприлюднив під час виступу на бізнес-форумі у Маямі. Трамп зазначив, що Путін скаржився, ніби протягом десяти років ніхто не міг вирішити конфлікт, але він, як президент США, планує все виправити. Також Трамп заявив, що вже вдалося вирішити деякі питання “за годину”, хоча не пояснив, на що саме він мав на увазі. Крім того, він критикував ООН за нездатність допомогти вирішенні конфліктів, включаючи війну Росії проти України.
-
“Не можна жартувати”: Трамп зробив заяву про Путіна та Сі Цзіньпіна
Президент США Дональд Трамп назвав лідерів Китаю та Росії, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, “сильними лідерами, з якими не можна жартувати”. Трамп вважає їх обох жорсткими та розумними, з ким потрібно ставитися серйозно. Він зазначив, що переговори з ними є складними, але вони – серйозні опоненти. Також Трамп заявив про плани зустрітися з обома лідерами, але згодом скасував зустріч з Путіним через питання врегулювання конфлікту в Україні.
-
Трамп не використовує заморожені активи РФ для тиску на Путіна
Президент США Дональд Трамп відмовився брати участь у переговорах щодо долі російських заморожених активів. Він заявив про це під час спілкування з журналістами на борту літака Air Force One. Трамп відповів, що не займається цим питанням, а Європа і Росія самі ведуть дискусії щодо цього.
-
Зустріч Путіна та Трампа: у Кремлі зробили заяву
Речник Кремля, Дмитро Пєсков, заявив, що наразі не потрібна зустріч між російським президентом Путіним та президентом США Трампом для вирішення конфлікту в Україні. Він сказав, що зараз головним є працювати над деталями врегулювання проблеми. Таким чином, саміт Росії і США на вищому рівні не є необхідним зараз.
-
Санкції гальмують РФ. Кремль згадав про переговори
Санкції США проти найбільших російських нафтових компаній Роснефть і Лукойл у поєднанні з подальшими обмеженнями Євросоюзу щодо російської енергетики стали потужним ударом по військовій економіці країни-агресора Росії, написала Financial Times. Видання називає антиросійські санкції кроком, який “закидає пісок у шестерні військової машини” РФ, і вважає, що їх не потрібно недооцінювати під час затяжної війни.
Наслідки санкцій
Тепер у санкційних списках США чотири найбільших виробники нафти в Росії — Роснефть, Лукойл, а також третя і четверта за потужністю компанії — Газпром нефть і Сургутнефтегаз, проти яких Байден ввів обмеження в останні дні президентства. FT вважає, що ці заходи призведуть до скорочення доходів сектору, який забезпечує близько третини державного бюджету Росії. Ступінь скорочення частково залежатиме від реакції найбільших споживачів російської нафти, Китаю та Індії, а також від ефективності санкцій проти спроб Росії уникнути їх за допомогою тіньового флоту.
Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав російського спецпредставника Кирила Дмитрієва, який нещодавно відвідував Вашингтон, пропагандистом, коментуючи його твердження про те, що американські санкції “не матимуть жодного впливу на економіку Росії”.
Журналістка запитала у Бессента, чи справді ці санкції не вплинуть на економіку РФ, як стверджує Дмитрієв. Американський міністр відповів, що Росія відчує наслідки негайно, і це змусить російського диктатора сісти за стіл переговорів. “Можу сказати вам, що ми вже бачимо, як Індія повністю припинила закупівлю російської нафти. Багато китайських нафтопереробних заводів зупинилися. І ви справді збираєтеся опублікувати те, що каже російський пропагандист? Я маю на увазі, що ще він може сказати? Що, мовляв, все буде жахливо, і це змусить Путіна сісти за стіл переговорів?” — пояснив Бессент.
Розпродаж Лукойл
Лукойл через введення санкцій оголосив про намір продати свої міжнародні активи. Компанія буде продавати активи відповідно до ліцензії OFAC — Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США, яке відповідає за санкції.
Згідно з сайтом «Лукойла», у компанії є закордонні проєкти в кількох країнах Центральної Азії, Близького Сходу та Африки, а також у Мексиці.
Згадали про переговори
Помічник президента Росії Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що Кремль досі готовий до проведення російсько-американського саміту.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров поскаржився на те, що адміністрація президента Трампа радикально змінила свій підхід до врегулювання війни РФ проти України (під впливом європейців) порівняно з позицією під час саміту на Алясці. Представник Кремля висловив невдоволення тим, що зараз Білий дім наполягає спочатку на припиненні вогню.
Лавров поскаржився, що США нібито “перебувають під колосальним, неймовірним тиском з боку європейських “яструбів“, Володимира Зеленського та інших, хто не хоче жодної американо-російської взаємодії ні за одним напрямком”. І сказав, що вимога до Росії про негайне перемир’я без жодних попередніх умов, на якому наполягають також європейські союзники України, не передбачає жодних зупинок постачання зброї Україні.
У Кремлі панують панічні настрої, оскільки там закінчуються карти для продовження гри, а президент Трамп закручує гайки, пише The Telegraph, вказуючи, що російський диктатор боїться чергового перевороту, оскільки позиції РФ нарешті починають слабшати.
У жовтні ФСБ РФ порушила проти бізнесмена Михайла Ходорковського та членів Антивоєнного комітету Росії справу про насильницьке захоплення влади та створення терористичного угруповання. “Путін, здається, знову вважає Ходорковського загрозою”, — зазначає автор публікації. Сам Ходорковський називає звинувачення брехнею.
У коментарі The Telegraph старший директор Євразійського центру Атлантичної ради та колишній посол США в Україні Джон Хербст відзначив, що цей крок свідчить про те, що Кремль впадає в параною. -
Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію
Правитель Росії Володимир Путін денонсував угоду, в рамках якої РФ і США зобов’язалися утилізувати плутоній, який не є більш необхідним для цілей оборони. Про це повідомляється на офіційному порталі правової інформації РФ.
Окрім угоди, денонсують усі супутні їй протоколи.
Угоду між Росією і США щодо збройового плутонію було укладено 2000 року і ратифіковано 2011-го. Вона передбачала, що країни утилізують по 34 тонни плутонію, який більше не потрібен для оборонних цілей. Почати утилізацію передбачалося з 2018 року.
Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. США вимог Росії виконувати не стали.
-
ЗМІ дізналися, хто переконав Трампа запровадити санкції проти РФ
За переговори з Москвою в Адміністрації США тепер відповідає держсекретар Марко Рубіо, а не спеціальний посланець Стівен Віткофф. Наслідком цієї зміни стали перші за часи другої каденції Дональда Трампа серйозні санкції проти Росії, пише Bloomberg із посиланням на власні джерела.
Видання нагадує, що протягом усього року Трамп опирався ідеї запровадження нових санкцій проти Росії, вірячи у можливість дипломатичної домовленості з Путіним про закінчення війни в Україні. Цю віру президента США підживлював його давній друг із бізнесу Стів Віткофф, якого Трамп притягнув у Білий дім і якому доручив переговори з РФ.
Однак у серпні некомпетентність Віткоффа призвела до непорозуміння між Білим домом і Кремлем. Трамп організував саміт на Алясці, бо Віткофф його запевнив у готовності росіян домовлятися. Як з’ясувалося потім, Віткофф усе наплутав, і Путін приїхав на саміт із упевненістю, що США готові прийняти кремлівський план з капітуляції України.
Тож цього разу, коли Трамп домовився з Путіним про новий саміт у Будапешті, питання організації зустрічі довірили вже не Віткоффу, а держсекретарю Марко Рубіо, досвідченому політичному функціонеру. І йому вистачило однієї розмови з очільником МЗС РФ Сергієм Лавровим, аби зрозуміти, що російські позиції не змінилися з часів Аляски.
Співрозмовник Bloomberg, знайомий з думкою Кремля, розповів, що після телефонної розмови Путіна і Трампа минулого тижня у Москві були переконані у готовності президента США пристати на вимогу Росії щодо передачі їй решти Донбасу в обмін на скромні територіальні поступки з боку Москви. Але наступного дня, після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, Трамп заявив, що хоче припинення вогню вздовж нинішніх ліній фронту. Лавров намагався пояснити Рубіо неприйнятність такої позиції, що й призвело до зриву будапештського саміту.
“Минулого разу США знадобилася зустріч на Алясці, щоб усвідомити, що з російського боку немає гнучкості. Цього разу це усвідомлення відбулося до зустрічі, що є хорошим кроком”, – сказала Ліана Фікс, старший науковий співробітник в американському аналітичному центрі “Рада з міжнародних відносин”.
Вже за два дні після розмови Рубіо з Лавровим США запровадили санкції проти найбільших російських виробників нафти, додавши до чорного списку державний нафтовий гігант ПАТ Роснефть та ПАТ Лукойл. -
Акції Роснєфті та Лукойла обвалилися після санкцій США
Акції найбільших нафтових компаній Росії Роснєфть та Лукойл різко впали на Московській біржі після введення санкцій США проти них. Про це у п’ятницю, 24 жовтня повідомляє The Moscow Times.
Зазначається, що за останні два дні – в четвер і п’ятницю – сукупна капіталізація компаній зменшилася на 424 мільярди рублів, що еквівалентно $5,2 мільярда.
Акції Роснєфті на 20:11 (за московським часом) торгувалися по 389,85 рубля за штуку, що на 3% нижче рівня до введення санкцій. Під час торгів ціна акцій знизилась до 383,15 рубля, що є мінімумом з травня 2023 року. В результаті ринкова вартість компанії скоротилася на 127 мільярдів рублів або $1,56 мільярда.
Акції Лукойла за два дні втратили 7,2% своєї вартості, що становить 297 мільярдів рублів (або $3,66 мільярда за офіційним курсом ЦБ).
Основний акціонер Лукойла, найбагатший російський мільярдер Вагіт Алекперов, який володіє 28% акцій компанії, за два дні втратив 83 мільярди рублів, що еквівалентно трохи більше ніж мільярд доларів.
Підсумки першого півріччя показали, що обидві компанії вже зазнали значних фінансових втрат: прибуток Роснєфті знизився втричі, а Лукойла – удвічі.
Введення санкцій Мінфіну США ще більше ускладнить ситуацію для цих нафтових гігантів: зменшиться кількість контрагентів через побоювання вторинних санкцій, а це може призвести до скорочення поставок на зовнішні ринки, вважають аналітики Альфа-банку.
Під санкції США потрапили не лише самі Роснафта та Лукойл, а й численні їхні дочірні компанії: 30 компаній, що належать Роснафті та 6 – Лукойлу. Американські санкції також можуть призвести до згортання торгових операцій Лукойла через його підрозділ в Дубаї (Litasco Middle East), а Роснєфть може зіткнутися з проблемами з постачаннями до Індії. Нагадаємо, США ввели нові санкції проти провідних російських нафтових компаній, закликавши Москву невідкладно погодитися на припинення бойових дій. Санкції спрямовані на дві найбільші нафтові компанії Росії – Роснєфть і Лукойл. Також до санкційного списку додано 30 дочірніх структур Роснефти та Лукойлу.Побачимо через пів року: Трамп висловився про санкції проти РФ