У суді вирішили застосувати запобіжний захід до одного з забудовників у Києві, якого підозрюють у спільному з топ-чиновниками схемі корупції у Міністерстві розвитку громад. Підозрюваного взяли під варту на 60 діб або встановили заставу у 100 мільйонів гривень. Йому доручено дотримуватися ряду умов, включаючи носіння електронного браслета. Розслідування виявило, що злочинна схема завдала збитків державі на понад 1 млрд гривень, а підозрювані отримали неправомірні вигоди у вигляді знижок на квартири.
Позначка: Рішення
-
Парламент Фінляндії схвалив вихід з Оттавської конвенції
Парламент Фінляндії ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Про це інформує мовник Yle у четвер, 19 червня.
У майбутньому збройні сили Фінляндії зможуть знову використовувати ці види зброї в оборонних цілях.
За вихід із договору проголосували 157 депутатів. Проти виступили 18 парламентарів. Ще 24 депутати були відсутні під час голосування.
Єдина представниця урядової Шведської народної партії Єва Біауде проголосувала проти ініціативи уряду. Також більшість представників Лівого союзу виступили проти, тоді як у Зелених голоси розділились.
У комітеті закордонних справ, котрий рекомендував підтримати пропозицію уряду, зазначили, що мінна зброя залишається важливим елементом оборони Фінляндії на тлі погіршення безпекової ситуації в регіоні.
Спільно з рішенням про вихід з конвенції парламент затвердив і супровідну заяву, згідно з якою Фінляндія продовжить активно підтримувати гуманітарні ініціативи з розмінування у кризових регіонах світу.
Оттавська конвенція – міжнародна угода, що забороняє використання, зберігання, виробництво та передання протипіхотних мін. Документ набув чинності у 1999 році. Фінляндія підписала договір у 2012 році, зобов’язавшись знищити запаси мін до 2016 року.
Раніше президент країни Александр Стубб анонсував вихід Фінляндії з конвенції. -
Агентів РФ ув’язнили на 15 років за підрив військового авто у Харкові
Троє агентів російської воєнної розвідки були засуджені до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна за те, що вони підірвали автомобіль військового ЗСУ, внаслідок чого український захисник отримав серйозні поранення. Вони були визнані винними у державній зраді, терористичному акті та інших злочинах. Їхня діяльність була спрямована на підтримку агресії Росії проти України. Слідство встановило, що ці особи були завербовані російськими спецслужбами і готувались до вчинення інших терактів. Один із них виготовив вибуховий пристрій, який планували використати для атаки на військових. Усі троє затримані та залишаються під вартою.
-
США перекидають військові сили на Близький Схід – ЗМІ
Сполучені Штати Америки перекидають військові сили на Близький Схід у відповідь на атаку Ізраїлю на Іран та потенційну відповідь Тегерана. Про це повідомляє інформагенція AP, посилаючись на американських військових посадовців.
ВМС США віддали наказ есмінцю USS Thomas Hudner почати плавання в напрямку східної частини Середземного моря.
Іще одному есмінцю наказали почати просування вперед, щоб він міг бути готовий до дій на запит Білого дому.
Президент США Дональд Трамп проводить нараду з Радою національної безпеки для обговорення ситуації, додали співрозмовники ЗМІ.
Як відомо, у ніч перед 13 червня Ізраїль завдав ударів по об’єктах Ірану, дотичних до ядерної програми, пояснивши це прагненням не допустити отримання Іраном ядерної зброї.
Унаслідок ударів загинув головнокомандувач Корпусу вартових Ісламської революції Хоссейн Саламі, пишуть ЗМІ.
Аятола Алі Хаменеї підтвердив загибель певної кількості осіб з командування та пообіцяв Ізраїлю помсту. -
Ексдепутата Крючкова заочно засудили на понад десять років ув’язнення
Вищий антикорупційний суд виніс вирок колишньому нардепу Дмитру Крючкову у справі про недоотримані доходи на понад 346 млн гривень від ПАТ Запоріжжяобленерго та ДП Енергоринок. Йому призначили 10,5 років ув’язнення з конфіскацією майна. Розслідування цієї справи велося з 2015 року НАБУ. Крючков намагався вважати себе невинуватим, але суд визнав його винним. Це вже другий вирок для Крючкова, якого раніше вже засудили у справі про заволодіння коштами і призначили 15 років ув’язнення. Також апеляційна палата заочно заарештувала іншого колишнього нардепа Георгія Логвинського.
-
Олігархи Путіна програли битву за санкції
Європейський союз здобув важливу юридичну перемогу над російськими мільярдерами. Суд ЄС у Люксембурзі 5 червня визнав законним замороження активів п’яти відомих російських бізнесменів і заборону на видачу їм віз. Ба більше – суд постановив, що Брюссель не зобов’язаний доводити їхній особистий зв’язок із режимом Володимира Путіна. Про це повідомляє Радіо Свобода у четвер, 5 червня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року ЄС запровадив санкції проти низки російських бізнесменів, за підтримку режиму, що підриває суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед тих, хто оскаржив санкції, – власник Уралхіму Дмитро Мазепін, власник ТМК і групи Сінара Дмитро Пумпянський, голова ММК Віктор Рашников, співзасновник Альфа-Груп Герман Хан і колишній гендиректор Яндекса Тигран Худавердян.
У 2023 році їхні позови відхилили, після чого росіяни подали апеляцію. До остаточного рішення суд залучив свого правового радника, котрий підготував експертний висновок. Хоча цей документ не є обов’язковим до виконання, у більшості випадків Суд ЄС дотримується його рекомендацій.
У висновку радника акцентується, що існує “раціональний зв’язок” між санкціями проти бізнесменів і метою ЄС – послабити економіку РФ, зменшивши її ресурси на ведення війни. Зокрема, зазначено, що немає потреби доводити персональний вплив кожного фігуранта санкцій на дії російської влади.
Цей момент має принципове значення, адже саме на відсутність прямого впливу на політику Кремля посилалися мільярдери у своїх позовах.
Остаточне рішення Суд ЄС очікується в липні або після літніх канікул у серпні. Якщо його ухвалять згідно з висновком радника, це стане прецедентом для близько 80 російських і білоруських бізнесменів, котрі також оскаржили санкції. Брюсселю буде достатньо встановити загальні зв’язки з режимами Путіна або Лукашенка для правомірного запровадження обмежень. -
Агент ФСБ отримав 15 років за коригування ударів по Києву
Киянина засудили до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна за державну зраду. Він передавав координати українських військових об’єктів російським спецслужбам для підготовки ракетно-дронових атак. Про це інформує пресслужба СБУ у п’ятницю, 30 травня.
Чоловік входив до агентурної мережі ФСБ, яку СБУ нейтралізувала восени 2024 року. Тоді затримали трьох ворожих агентів, які передавали координати для ракетно-дронових атак на Київ, Харків і Чернігів.
З’ясувалося, що засудженого дистанційно координував куратор усього ворожого осередку – співробітник військової контррозвідки ФСБ.
Агент фотографував позиції українських військових у столиці та її околицях. Дані він надсилав до ФСБ через месенджер для подальших повітряних ударів.
Правоохоронці затримали зловмисника на місці під час збору розвідданих поблизу військового об’єкта. У нього вилучили телефон з доказами співпраці з агресором.
Суд визнав чоловіка винним у держзраді за ч. 2 ст. 111 ККУ. -
Голову центробанку Словаччини засудили за корупцію
Голову Національного банку Словаччини Петера Кажиміра визнали винним у справі про корупцію. Його оштрафували на 200 тисяч євро, а якщо він не сплатить штраф, йому загрожує рік ув’язнення. Кажимір передав хабар тодішньому голові фінансової служби, щоб отримати інформацію про податкові справи компаній. Суд визнав свідчення голови фінансової служби правдивими і конфіскував гроші, які він передав поліції. Кажимір планує подати апеляцію на вирок.
-
Суд США зобов’язав Трампа відновити міграційні програми Байдена
Федеральна суддя Індіра Талвані вимагає від адміністрації президента Трампа переглянути заяви від мігрантів, які тимчасово перебувають в США за програмами “паролю”. Це рішення стосується мігрантів з Афганістану, Латинської Америки та України, які можуть жити у США на два роки за програмами, запровадженими адміністрацією Байдена. Раніше суддя заборонила адміністрації Трампа скасувати “пароль” для кубинців, гаїтян, нікарагуанців і венесуельців. Суддя Талвані відхилила аргументи Трампа про широкі повноваження в міграційній політиці. Її рішення забезпечить захист для багатьох мігрантів, які потребують допомоги.
-
Ринки злетіли після рішення суду щодо мит Трампа
Фондові ринки в Європі та США піднялися після того, як Федеральний суд у США заблокував указ президента Трампа про введення нових мит на імпорт. Суд визнав, що Трамп вийшов за межі своїх повноважень, встановивши мита на імпорт з країн-партнерів США. Хоча Білий дім подав апеляцію, ринки відчули тимчасове полегшення. Проте, існує невизначеність щодо реакції влади, оскільки це рішення може бути оскаржене ще до Верховного Суду. Аналітики зазначають, що це може суттєво вплинути на торгівлю іншими країнами. На фоні цих подій, різні індекси та ф’ючерси показали змішані результати.