Росія активізує спроби включити війська країн ОДКБ до командної вертикалі власних Збройних сил. Зокрема 24 червня Держдума РФ ратифікувала новий протокол ОДКБ, який дозволяє перекидати війська країн-учасниць на територію інших членів альянсу вже через одну добу після ухвалення рішення Радою ОДКБ. Про це мовиться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) у середу, 25 червня.
Раніше цей процес займав до 30 днів.
Документ також запроваджує поняття “командування формуваннями” – централізовану структуру, яка керуватиме військами, задіяними у спільних операціях. На думку аналітиків ISW, ця структура буде переважно російською та може стати інструментом Кремля для домінування над військовими союзників.
ISW наголошує, що Москва прагне відновити контроль над збройними силами колишніх радянських республік, формуючи умовну багатонаціональну армію під російським керівництвом.
Тож, західним аналітикам варто враховувати не лише потужності ЗС РФ, а й можливість залучення військ ОДКБ у майбутніх конфліктах – включно з потенційною війною проти НАТО.
Паралельно з цим Росія продовжує адаптуватися до сучасних умов війни, розширюючи використання мотоциклів на передовій в Україні. За даними ISW, ці тактики Кремль може застосовувати і в майбутніх конфліктах за межами України.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія є найбільшою загрозою для Альянсу і готується до затяжної війни. За його словами, Кремль може бути готовим до нападу на НАТО вже за 3-7 років. Водночас президент України Володимир Зеленський вважає, що Росія не зможе це зробити раніше 2030 року – війна в Україні стримує її ресурси та здатність до підготовки. До ОДКБ входять: Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Вірменія призупинила свою участь 2024 року.
Раніше Організація договору про колективну безпеку пообіцяла підтримати Росію, якщо в Україну зайдуть європейські миротворці.
Білорусь заявила, що готова відправляти війська на поміч союзникам
Позначка: Рф
-

Росія прагне підпорядкувати армії ОДКБ – ISW
-

ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -

ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -

Угорщина ветувала план Єврокомісії щодо відмови від енергоносіїв РФ
Угорщина використала своє право вето, щоб заблокувати документ Ради Європейського Союзу з енергетики, в якому закликалося до заборони імпорту газу та нафти з Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що енергетична політика є національною компетенцією, тому Єврокомісія не повинна втручатися у це питання. Він стверджує, що така ініціатива загрожує суверенітету та енергетичній безпеці Угорщини. Ураховуючи напружену ситуацію на Близькому Сході, Угорщина пропонує не розглядати цей план взагалі.
-

США оголосили винагороду у $10 млн за проросійського хакера
У США винагороджують до 10 мільйонів доларів за інформацію про 25-річного хакера Максима Рудометова, якого звинувачують у створенні шкідливого вірусу RedLine. Цей троян краде особисті дані, банківські відомості та використовувався в атаках на мільйони користувачів та підрядників Пентагону. Він був широко використовуваний російськомовними хакерськими групами і блокував атаки на російськомовних користувачів. У 2021 році ФБР визнало RedLine загрозою для національної безпеки після злому систем підрядників Міноборони. Останнім часом правоохоронці з Нідерландів та США заблокували сервери RedLine та затримали декількох користувачів. Максим Рудометов народився у Луганську, відтоді переїхав до Росії, а останнім часом перебував у Краснодарі.
-

У Фінляндії закликали США не послаблювати санкції проти РФ
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо виступив з вимогою, щоб Сполучені Штати якнайшвидше ухвалили жорсткий пакет санкцій проти Росії і не послаблювали їх. Він наголосив на необхідності змусити президента Росії Путіна сісти за стіл переговорів, висловивши сподівання, що санкції будуть ухвалені без змін. Також Орпо підтримав збільшення оборонного бюджету Фінляндії та заявив про продовження тиску Євросоюзу на Росію. Демократи та республіканці у Сенаті США також закликали ухвалити санкції проти Росії після неуспішних переговорів між Росією та Україною в Туреччині.
-

Нідерланди звинуватили проросійських хакерів у зламі мереж НАТО
Хакерська група Laundry Bear з Росії вчиняла хакерські атаки на урядові та комерційні організації Нідерландів, а також інших країн НАТО та ЄС. За інформацією Reuters, ці атаки тривали до вересня 2024 року, коли хакери вкрали конфіденційні дані працівників поліції Нідерландів. У результаті викрадення були отримані особисті дані багатьох працівників. Laundry Bear також збирала інформацію щодо виробництва військової техніки західними країнами, включаючи інформацію про високотехнологічну продукцію, до якої Росія має обмежений доступ через санкції. Нещодавно Польща також стала жертвою кібератаки на шпиталь МВС у Кракові, яку виявив міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський.
-

Санкції знищують агросектор РФ – розвідка
У Росії помітили значне зниження виробництва та продажу сільськогосподарської техніки через посилення західних санкцій. Протягом першого кварталу продажі сільгосптехніки в країні скоротилися на 32,9%, до 473,3 мільйонів доларів. Особливо відчутним було зменшення продажів комбайнів, тракторів, плугів та культиваторів. Крім цього, виробництво техніки також зменшилося на понад 11%. Санкції ускладнили доступ до технологій та комплектуючих для російських виробників, що призвело до погіршення якості продукції та зростання цін. Фінансовий тиск на аграрний сектор збільшився через високі відсотки за кредитами, скорочення кредитування та зростання інфляції. Підвищення утилізаційного збору на сільгосптехніку також ускладнює ситуацію, зробивши техніку ще менш доступною для фермерів. Усі ці чинники призводять до стагнації ринку сільгосптехніки в Росії, і покращення ситуації в найближчому майбутньому не передбачається.
-

Литва зміцнить кордон з РФ на понад мільярд євро
Литва планує виділити 1,1 млрд євро для зміцнення кордонів з Білоруссю та Росією протягом наступних десяти років. Це включає в себе витрати на протитанкові міни та інші заходи для забезпечення безпеки на кордоні. Також планується покращення інфраструктури в прикордонних районах, включаючи відновлення лісів та висадку дерев для захисту населення. Крім того, передбачається впровадження нових технологій, таких як радіоелектронна боротьба та системи протидії безпілотникам. Ці заходи є частиною стратегії Литви щодо зміцнення обороноздатності та безпеки країни.
-

У Конгресі США готують санкції, що “розчавлять” економіку РФ – Грем
Сенатор США Ліндсі Грем оголосив про підтримку 72 сенаторів для законопроєкту, який передбачає введення нових санкцій проти Росії та тарифів для країн, що імпортують російську нафту, газ та інші товари. Ці санкції вступлять у силу, якщо президент Росії Володимир Путін не погодиться на серйозні переговори для закінчення війни в Україні. Грем вважає, що ці заходи допоможуть президенту Трампу досягти мети мирних переговорів з Москвою. Законопроєкт також передбачає введення тарифів на імпорт російських товарів та заборону американцям купувати російські суверенні борги. Грем підкреслив, що ці заходи відображають погляд Сенату на вину Росії в конфлікті. Він також попередив, що Путін ризикує помилитися, якщо намагатиметься протистояти Трампу. В Білому домі наразі не скоментували ініціативу Грема.