Президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе підписали угоду про співпрацю у галузі критично важливих мінералів, енергетики та оборони. Згідно з документом, уряди обох країн інвестуватимуть понад $3 млрд у спільні проєкти з видобутку критичних мінералів. Крім того, угода передбачає закупівлю австралійським військам підводних безпілотників та гелікоптерів у США. Також передбачено інвестиції у системи протиповітряної та протиракетної оборони, а також співпрацю у галузі технологій. Угода також передбачає співпрацю між NASA та Австралійським космічним агентством у дослідженні космосу.
Позначка: Ресурси
-
ЗМІ: ЄС просунувся в питанні реалізації активів РФ
Європейський Союз планує використовувати заморожені активи Росії для надання фінансової допомоги Україні, яка потребує додаткових ресурсів у зв’язку з війною. Ця ініціатива включає створення репараційних кредитів, які не потрібно буде повертати, якщо Росія не компенсує збитки, завдані війною. Заморожені кошти можуть бути перетворені на облігації, залишаючи Росії права на них, але використовуються як позики для України. Європейська комісія пропонує цей підхід з додатковими гарантіями для забезпечення легітимності механізму. Ця допомога також може розповсюдитися на інші країни G7 в залежності від потреб України. Україна передбачає дефіцит бюджету на 2026 рік, тому міжнародна фінансова допомога є важливою.
-
Запасів нафти в Росії залишилося до 25 років
Рентабельних запасів нафти в Росії залишилося лише на 25 років базового видобутку. Про це повідомив глава Роснадр Олег Казанов на засіданні комісії Держради РФ з енергетики.
“Якщо називати речі своїми іменами, ми практично всі об’єкти з запасами передали надрокористувачам”, – сказав він. – “Як би ми не стимулювали видобуток на діючих родовищах, рано чи пізно вони закінчаться”, – додав Казанов.
За даними відомства, з ресурсного потенціалу в 81,6 млрд тонн рентабельними є лише 13,2 млрд тонн, тобто близько 16%. Майже всі відкриті родовища – 96% фонду надр – уже залучені до розробки.
Спроби відкрити нові великі нафтові поклади результатів не дають. У 2024 році було знайдено 39 родовищ, але їхні сумарні запаси становлять лише 21 млн тонн.
“Це курам на сміх”, – прокоментував нафтогазовий експерт Михайло Крутіхін. За його словами, за нинішніх обсягів видобутку в 520 млн тонн на рік таких запасів вистачить Росії приблизно на два тижні.
За результатами минулого року компанії внесли до держбалансу 592 млн тонн нової нафти. Однак це переважно дооцінка старих радянських родовищ та буріння на виснажених площах. Нових перспективних територій для геологорозвідки у держави майже не лишилося, пояснив доцент Фінансового університету при уряді РФ Валерій Андріанов.
Згідно з Енергостратегією РФ до 2050 року, без інвестицій і нових технологій видобуток почне різко падати. У базовому сценарії він скоротиться з нинішніх 520 млн тонн на рік до 477 млн тонн у 2036 році та 287 млн тонн у 2050-му. Експорт доведеться зменшити утричі – з 234 до 79 млн тонн.
У “стрес-сценарії”, що враховує посилення санкцій і відмову світу від вуглеводнів, до 2050 року видобуток може впасти до 171 млн тонн на рік, а на експорт не залишиться нічого.
“Скорочення запасів нафти може вже найближчим часом поставити керівництво країни перед нелегким вибором: або спостерігати, як падають нафтові доходи бюджету, або дотувати нафтовиків шляхом зниження податків – що знову ж таки вдарить по бюджеті”, – попередив Крутіхін.
Тим часом темпи зростання світового попиту на нафту у цьому та наступному роках будуть удвічі нижчими проти рівня 2023 року, прогнозує МЕА. -
Відбулося перше засідання Керівної ради інвестфонду відбудови
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення 3 вересня першого засідання Керівної ради Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.
“Продовжуємо тісну співпрацю з американськими колегами на всіх рівнях. Сьогодні провели перше засідання Керівної ради Інвестиційного фонду відбудови. Це ключовий орган управління, до складу якого увійшли по три представники від України та США”, – зазначила глава уряду.
Американська сторона делегувала міністра фінансів Скотта Бессента, головного інвестиційного директора DFC Коннора Коулмена, віцепрезидента і генерального юрисконсульта DFC Роберта Стеббінса.
Як пояснила Свириденко, Рада затвердила правила роботи, сформувала комітети, а також надала повноваження на відкриття банківських рахунків Фонду та вибору адміністратора й інвестиційного радника.
Наступний крок – визначення проєктів для перших пілотних інвестицій.
“У вересні питання обговоримо з колегами з DFC під час їхнього візиту до Києва. Як ми неодноразово зазначали, американські інвестиції можуть бути гарантією безпеки як для України, так і для американського бізнесу в Україні”, – додала прем’єрка.
Зауважимо, у травні Свириденко повідомила, що Україна завершила всі необхідні процедури для запуску Спільного інвестиційного фонду з відбудови та передала США дипломатичну ноту, яка це підтверджує. -
Втрати РФ у війні майже утричі більші – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що втрати російських військових на фронті втричі перевищують втрати Збройних сил України. Він наголосив на тому, що співвідношення загиблих і поранених сторін конфлікту складає 1 до 3 на користь України. За даними Зеленського, росіяни втратили 968 осіб, з них 531 загинув, 428 поранено, і 9 у полоні, у той час як українські втрати становлять 340 осіб – 18 загиблих і 243 поранених, і 79 безвісти зниклих за один день. Президент також зазначив, що Україна має перевагу у сфері дронів FPV зі співвідношенням 1 до 1,4. Однак через фінансові обмеження не вдається досягти певних показників ефективності. Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що загальні бойові втрати російських військ на території України орієнтовно склали понад мільйон осіб. Зеленський також розповів про ситуацію на фронті, де українські сили звільнили шість окупованих населених пунктів на Сумщині та вийшли на кордон у двох точках, але російські групи просунулися під Добропіллям на кілька кілометрів.
-
ЗМІ: Китай обмежує постачання мінералів для оборонки США
Китай обмежує постачання рідкісноземельних елементів до країн Заходу, що призводить до затримок у виробництві оборонної продукції. Ці елементи, такі як самарій, германій, галій і сурма, необхідні для виробництва зброї, від кулеметів і дронів до систем нічного бачення й винищувачів. Виробники в США повідомляють про проблеми з китайськими постачаннями, що призводить до зростання цін та перебоїв. Це створює залежність від Китаю у важливих секторах оборонного виробництва. Пентагон планує до 2027 року повністю відмовитись від китайських постачань, інвестуючи у місцеві компанії з видобутку рідкісних металів. Китай же використовує експорт рідкісних елементів як геополітичний інструмент, щоб зміцнити свої позиції на міжнародній арені.
-
Пекін блокує експорт критичних матеріалів для армії США – ЗМІ
Попри домовленість про нове перемир’я у торговельній війні, яку США та Китай досягли в Лондоні, питання експорту рідкоземельних магнітів військового призначення залишилося відкритим. Про це повідомили Reuters у неділю, 15 червня.
За словами співрозмовників агентства, Пекін не погодився надавати експортні дозволи на деякі рідкісноземельні магніти, необхідні американським військовим постачальникам для винищувачів і ракетних систем.
Своєю чергою, США зберігають обмеження на експорт до Китаю високотехнологічних мікросхем зі штучним інтелектом через потенційне військове застосування.
Під час перемовин у Лондоні китайська сторона фактично пов’язала зняття експортних обмежень на рідкісноземельні магніти військового призначення зі зменшенням американських обмежень на експорт чипів.
Також джерела повідомили, що США планують продовжити чинні мита на китайські товари ще на 90 днів після дедлайну 10 серпня, погодженого раніше в Женеві. Це вказує на те, що остаточна торгова угода до цієї дати навряд чи буде укладена.
Президент Дональд Трамп назвав лондонську домовленість “чудовою угодою”:
“Ми отримали все, що нам потрібно, і ми досягнемо успіху. Сподіваюся, вони також”, – сказав він.
Міністр фінансів США Скотт Бессент акцентував, що нині не мовиться про взаємні поступки: “Не буде жодного quid pro quo щодо зняття обмежень на чипи в обмін на доступ до рідкісноземельних матеріалів”.
Китай і далі контролює більшість світового видобутку та обробки рідкісноземельних елементів, що залишає це питання критичним у переговорах.
Домовленість, досягнута в Женеві минулого місяця щодо зниження тарифів, загальмувалася через запроваджені у квітні китайські обмеження на експорт критичних мінералів. У відповідь США обмежили експорт до Китаю програмного забезпечення для проєктування мікросхем, авіадвигунів та іншої чутливої продукції.
У Лондоні Пекін погодився прискорити розгляд експортних заявок від американських компаній, що не виробляють військову продукцію, і навіть створити “зелений коридор” для надійних постачальників. Дозволи діятимуть шість місяців.
Один із китайських виробників – JL MAG Rare-Earth – заявив про отримання експортної ліцензії, що охоплює і США. Міністерство торгівлі КНР також підтвердило схвалення “відповідних заявок”.
Втім, на магніти, що містять самарій – ключовий компонент для військових систем, – обмеження залишаються. Автовиробники та інші галузі потребують переважно інших матеріалів – зокрема, диспрозію й тербію.
“Тимчасове врахування деяких інтересів можливе, але ключова проблема торгового дисбалансу навряд чи буде вирішена в межах цього терміну, і, можливо, взагалі за нинішньої адміністрації Трампа”, – заявив експерт по США і Китаю з Інституту американських досліджень Китайської академії соціальних наук Лю Вейдун.
Продовження узгодженого терміну може дати адміністрації Трампа більше часу для підготовки альтернативного юридичного обґрунтування для встановлення більш високих мит для Китаю, якщо нинішній американський лідер програє нинішній судовий розгляд щодо митних тарифів в американському суді.
“Адміністрація Трампа зрозуміла, що не зможе укласти нову торгову угоду, яка односторонньо відповідатиме її пріоритетам”, – резюмував директор Китайського центру імені Джона Л. Торнтона в Брукінгському інституті Раян Хасс.
Зауважимо, днями представники США та Китаю домовилися про рамкову угоду щодо повернення до торговельного перемир’я та скасування експортних обмежень Китаю на рідкісноземельні елементи. -
Графіт з України увійшов до нових стратегічних проєктів ЄС
Європейський Союз оголосив про запуск 13 нових проєктів з видобутку й обробки сировини за межами блоку. Їх мета – зміцнити постачання металів і мінералів, необхідних для конкурентоспроможності ЄС у сфері енергетичного переходу, оборони та аерокосмічної галузі. Про це повідомив Reuters напередодні, 4 червня.
Це рішення стало реакцією на обмеження, котрі Китай запровадив у квітні на експорт рідкісноземельних магнітів. До отримання нових ліцензій компаніям доведеться звертатися до китайських посадовців, щоб уникнути зупинки виробництва.
“Ми повинні зменшити нашу залежність від усіх країн, особливо від низки країн, таких як Китай… Заборони на експорт посилюють нашу волю до диверсифікації”, – пояснив єврокомісар з питань промисловості Стефан Седжорн.
Китай контролює понад 90% світових потужностей із переробки магнітів, які використовують у транспорті, авіації, побутовій техніці та обороні. Крім того, Китай є головним постачальником ключових матеріалів для виробництва відновлюваної енергетики – зокрема рідкісноземельних елементів, акумуляторів та сонячних панелей. Брюссель прагне змінити цю ситуацію.
Нові проєкти реалізуються в межах Акту про критично важливі сировинні матеріали, ухваленого у 2023 році. Він передбачає, що до 2030 року ЄС має забезпечити 10% потреб у таких матеріалах шляхом видобутку, 40% – обробки, та 25% – переробки.
З 13 нових ініціатив:- 10 стосуються матеріалів для акумуляторів електромобілів та систем зберігання енергії, зокрема літію, кобальту, марганцю та графіту;
- 2 – видобутку рідкісноземельних елементів у Малаві та Південній Африці;
- 1 проєкт у Великій Британії з видобутку вольфраму, важливого для оборонної промисловості.
Проєкти також розміщені у Канаді, Гренландії, Казахстані, Мадагаскарі, Норвегії, Сербії, Україні, Замбії, Бразилії та на французькій території Нова Каледонія.
В Україні та Гренландії проєкти стосуються графіту.
Вольфрамовий проєкт у Великій Британії має стратегічне значення для оборонного сектору.
Євроінвестиції та стратегічна програма
Єврокомісія оцінює загальну потребу в інвестиціях у ці проєкти на рівні 5,5 млрд євро. Ініціативу підтримають фінансово з боку Єврокомісії, держав-членів та міжнародних фінансових установ.
Ці 13 ініціатив доповнюють 47 проєктів, схвалених у березні в межах ЄС. Загальна кількість стратегічних проєктів у сфері критично важливої сировини тепер становить 60. -
В Раді пояснили, що передбачає угода про надра
Україна не передає надра у власність США, бо ратифікована угода передбачає тільки розподіл прибутків. Натомість готується масштабна ревізія старих спецдозволів, які роками зберігали олігархи без використання. Про це заявив член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в ефірі Свобода Live.
“Україна не ділиться надрами – вона ділиться лише прибутками, рентними платежами…. Жодних надр Україна не віддає, вона залишається суверенним власником і користувачем надр. Лише рентні платежі будуть наповнювати цей фонд і будуть реінвестувати нашу промисловість”, – пояснив він.
За його словами, угода передбачає ще й посилення контролю над використанням природних ресурсів. Зокрема, в майбутньому мають провести ревізії усіх спеціальних дозволів, виданих у попередні роки.
Він пояснив, що в Україні були поширені “сплячі” дозволи на користування надрами, коли “олігархи протягом останніх 10-15 років” діставали собі ці спецдозволи, але не використовували їх. -
Уряд подав на ратифікацію угоду зі США
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль оголосив, що уряд подав до Верховної Ради угоду зі США про створення Інвестиційного фонду відбудови для ратифікації. Фонд буде управлятися Україною та США на рівних умовах, а всі рішення прийматимуться спільно. Гроші на Фонд будуть внесені у пропорції 50 на 50 між США та Україною, і вони будуть використовуватися для інвестування в українську економіку. Перші 10 років прибутки не будуть виводитися з України, а реінвестуватимуться в країну. Фонд також буде залучати новітні технології з американського агентства DFC для прискорення відновлення та модернізації України. Шмигаль підкреслив, що угода відповідає Конституції України та не суперечить національному законодавству, а також сподівається, що вона сприятиме новим відносинам зі Сполученими Штатами.